Меню
• Соціально-економічні права   • Події
Ірина Скачко, 23 лютого 2024

Компенсації за пошкоджені ворогом автівки — до ВР подали законопроєкт

Під час російських атак на українські міста і села було знищено або пошкоджено чимало автівок. Але наразі про відшкодування таких втрат не йдеться.

Біля будинку на вулиці Метробудівників, Харків, 01.08.2022. © Денис Волоха / ХПГ [харків північна салтівка авто машина кіт спалена автівка документування руйнування]

Біля будинку на вулиці Метробудівників, Харків, 01.08.2022. © Денис Волоха / ХПГ
Автори ініціативи пропонують внести зміни до Цивільного кодексу України і забезпечити права постраждалих громадян на отримання компенсації за пошкоджені та знищені внаслідок російської збройної агресії транспортні засоби.

Для цього планується встановити, що компенсації власнику автівки здійснюватиметься коштом держави-агресора, а також відповідних фондів, створених на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги. Крім того, гроші можуть брати з інших джерел, передбачених законодавством. Як саме це відбуватиметься в разі ухвалення законопроєкту, невідомо. “Порядок визначення і виплати компенсації за пошкоджений або знищений транспортний засіб внаслідок збройної агресії проти України, встановлюється Кабінетом Міністрів України”, — йдеться в документі.

Зараз державної програми для компенсації за втрачену через війну автівку немає. Якесь відшкодування можна отримати лише у випадку, якщо транспортний засіб відповідним чином застрахований на випадок пошкоджень, пов’язаних з воєнними ризиками. Як повідомляє “Економічна правда”, деякі приватні страхові компанії надають такі послуги в рамках полісу КАСКО, але всі вони мають низку обмежень, зокрема щодо віку та вартості авто.

Крім того, можна позиватися до Росії в українських та міжнародних судах. Як пояснюють юристи, здійснити це можна буде лише після нашої перемоги. Але вже зараз варто зафіксувати втрату або пошкодження рухомого майна, звернувшись до правоохоронних органів.

У приймальнях ХПГ вам можуть безоплатно допомогти з цими питаннями.

Нагадаємо, якщо ви або ваші близькі постраждали від воєнних злочинів, потребуєте безоплатної правової, гуманітарної чи психологічної допомоги, ви можете звернутися до наших приймалень:

у Києві за номером телефону +380 50 555 27 95,

у Харкові +380 50 505 14 15.

У базі даних правової ініціативи “Трибунал для Путіна” зафіксовано 3187 знищених або пошкоджених ворогом цивільних транспортних засобів. Найбільше таких випадків у Харківській, Херсонській та Донецькій областях.

Нагадаємо, власники пошкодженого та зруйнованого житла можуть подати заяву в “Дії” та отримати кошти або сертифікат на придбання нової оселі. Йдеться лише про нерухомість, розташовану на підконтрольній Україні території поза зоною активних бойових дій.

поширити інформацію

Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Події

В Україні загинули понад 15000 цивільних від початку повномасштабного вторгнення РФ

Крім того, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини, понад 41000 мирних людей в Україні зазнали поранень. Згадуємо злочини, вчинені представниками РФ, які задокументували в Моніторинговій місії ООН.

• Російсько-українська війна   • Події

Ще одна підозра за удар по Київській телевежі

Українські правоохоронці заочно повідомили про підозру генерал-майору й командиру 22-ї гвардійської важкої бомбардувальної авіаційної дивізії дальньої авіації Військово-повітряних сил російської армії. Згадуємо й інших російських військовопосадовців, причетних до удару по Києву 1 березня 2022 року, внаслідок якого загинули й були поранені мирні люди.

• Російсько-українська війна   • Події

22 обірвані історії

Наостанок розповідаємо про убитих Росією українських спортсменів, зображених на “шоломі пам’яті”, який коштував Владиславу Гераскевичу участі в цьогорічних Олімпійських іграх.

• Події   • Російсько-українська війна

Дискваліфікація за намір

Раніше ми докладно писали про зняття з Олімпійських ігор Владислава Гераскевича. Тепер розповідаємо більше про саме рішення Спортивного арбітражного суду й роль МОК у дискваліфікації українського скелетоніста.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти