Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Андрій Діденко, 14 серпня 2024

Безпорадна реальність

Майже два з половиною роки залишаються в полоні нацгвардійці, які захищали Чорнобильську атомну станцію. Вчора представники ініціативної групи родичів полонених завітали до Київського офісу ХПГ для зустрічі з директором організації Євгеном Захаровим.

Родичі нацгвардійців, яких забрали в полон з ЧАЕС

Родичі нацгвардійців, яких забрали в полон з ЧАЕС

Ми живемо в час, коли не знаєш, що буде завтра. Чи буде можливість прокинутися у власному ліжку, чи треба буде серед ночі рятуватися від бомб і снарядів, чи вціліє оселя?! Ще страшніше — чекати рідних з полону. Особливо коли очікування триває роками і не знаєш, що робити і куди бігти… Коли розумієш, що немає такого органу державної влади, який може гарантувати успішне повернення з полону, адже воно цілком залежить від настрою держави-агресора, від тих, хто прийшов на нашу землю для того, щоб вкрасти нашу свободу і знищити все українське.

Протягом десяти років війни Харківська правозахисна група намагається допомогти постраждалим, які звертаються до нас в самих непростих ситуаціях. Але бувають випадки брутальної несправедливості, коли ми безсилі і не знаємо, що заподіяти і як допомогти.

© Андрій Діденко

© Андрій Діденко

24 лютого 2022 року, в перший день повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, ворог захопив Чорнобильську атомну електростанцію. Для росіян цей об’єкт був пріоритетним: вони хотіли використати ЧАЕС для шантажу і маніпуляцій. Напередодні цих подій стратегічний об’єкт залишився без зовнішньої охорони — рештки сил оборони покинули зону відчуження, аби посилити захист Києва. На станції залишилися нацгвардійці та цивільні — співробітники. Національна гвардія відрізняється від ЗСУ перш за все тим, що виконує правоохоронні функції. Бійці Національної гвардії на ЧАЕС виконували свій обов'язок: захищали критичну інфраструктуру. На станції окупанти захопили в полон 168 нацгвардійців.

36 днів — від 24 лютого до 31 березня 2022 року — їх утримували на ЧАЕС. Хлопці отримали високу дозу радіаційного випромінювання. 31 березня 2022 року їх вивезли через Білорусь у Росію та утримували в Новозибківському СІЗО №2 Управління Федеральної служби виконання покарань у Брянській області. В цьому СІЗО тримали в нелюдяних умовах до травня 2023 року. Всіх полонених щодня піддавали тортурам — по 16 годин примушували стояти, катували електрошокерами, били руками, ногами, гумовими кийками. У травні 2023 року групу полонених розділили і частину перевезли до Володимирської області, а частину — до Тульської. Перших 23 полонених обміняли у 2023 році, ще кілька десятків повернули додому під час обмінів 31 травня і 25 червня 2024 року.

Загалом 84 нацгвардійці з Чорнобильської АЕС були обміняні. Рівно стільки ж — 84 — все ще в полоні. На сьогодні хлопці в неволі 2 роки, 5 місяців і 22 дні.

Родичі полонених об’єднались навколо спільної біди. Кожного місяця вони відряджають посланців на зустрічі з чиновниками всіх рівнів, звертаються до усіх можливих інстанцій — від з Комітету ООН і до керівництва росії. Проводять мирні акції, щоб привернути увагу до проблеми повернення додому полонених.

Ми розуміємо, що обмін полоненими залежить виключно від держави-агресора яка утримує в полоні наших хлопців. Євген Захаров порадив рідним бранців не збавляти активності, підіймати питання полонених ЧАЕС на найвищому рівні, міжнародних майданчиках, шукати сприяння і домовленостей.

На фоні подій в Курській області і захоплення в полон великої кількості росіян, можливий або великий обмін, або велике припинення обмінів. За будь-яких умов ми продовжуємо свою роботу, сподіваємося на краще і бажаємо родичам полонених сил, витримки і наснаги.

поширити інформацію

Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Події

Атаки російських дронів становлять злочини проти людяності та воєнні злочини

Цього тижня Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні представила доповідь, що висвітлює атаки російських дронів на мирних людей і цивільні об’єкти на правому березі Дніпра та депортацію й насильницьке переміщення населення з ТОТ Запорізької області. Що встановила Комісія, розповідаємо у статті.

• Російсько-українська війна

Росіяни обстріляли дитячу лікарню у Херсоні

І знову у ворожому прицілі — діти. Вранці 29 жовтня росіяни поцілили з артилерії по дитячій лікарні у Дніпровському районі Херсона. Серед постраждалих — медперсонал, пацієнти і батьки.

• Моніторинг   • Російсько-українська війна

Обвинувачення у ‘терористичній організації’, психіатрична експертиза й ‘загублена’ медична довідка

Розповідаємо про чергову кримінальну справу щодо 17-річного підлітка з Криму, долю затриманих цього жовтня кримськотатарських жінок і проігноровані медичні документи незрячого політвʼязня Олександра Сізікова.

• Російсько-українська війна   • Репортаж

Костянтинівка: загроза давно вже тут

У квітні ми публікували статтю про це місто. Вже тоді безпекова ситуація стрімко загострювалася: російські війська наближалися, ворожі атаки посилювалися. До вашої уваги новий репортаж із зони бойових дій: як живе Костянтинівка після літнього просування окупантів? 



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти