Меню
• Кримінально-виконавча система   • Події
Ірина Скачко, 11 жовтня 2024

Безоплатна правнича допомога ув’язненим — до Верховної Ради подано законопроєкт

За законом кожен український громадянин має право на професійну правничу допомогу. Але вона не завжди доступна для тих, хто перебуває за ґратами. Обговорили ситуацію з експертами.

© Atstock Productions / Shutterstock [адвокат, юрист, тюрма, правова допомога засудженим]

© Atstock Productions / Shutterstock

До Верховної Ради України надійшов законопроєкт №12073, автори якого пропонують внести зміни до деяких законодавчих актів, щоб забезпечити права ув’язнених та засуджених на надання безоплатної правничої допомоги.

— Зімни у сфері забезпеченні права засуджених на правову допомогу дійсно є потрібними та як ніколи актуальними, оскільки реалізація права на правову допомогу для засуджених та ув’язнених в Україні залишається на низькому рівні, — зауважує експерт Харківської правозахисної групи Михайло Романов. — Як свідчать проведені ХПГ польові дослідження, засуджені майже не звертаються по правову допомогу і по допомогу взагалі. Дуже красномовним прикладом є те, що за 2022 та 2023 роки засуджені в кримінально-виконавчих установах України майже жодного разу не звернулися по допомогу до Омбудсмена України. Слід зазначити, що це один з найпростіших способів отримати правову допомогу.

Власне, зі зверненнями за безоплатною правовою допомогою справи не кращі. 

— Якщо засуджений вчинив дисциплінарне правопорушення, його можуть помістити до ДІЗО (Дисциплінарний ізолятор) на строк до 14 діб. Це покарання призначає дисциплінарна комісія. Коли правопорушення має системний характер, покарання може бути до 3 місяців ПКТ (приміщення камерного типу). Таке рішення вже ухвалює суд, — пояснює експерт ХПГ Андрій Діденко. — Але якщо засуджений має стягнення у вигляді поміщення в ПКТ — то це вже перший крок до притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 391 Кримінального кодексу, з санкцією до 3 років додаткового позбавлення волі. Для суду під час ухвалення рішення за 391 статтею неважливо, чи дійсно засуджений вчиняв дисциплінарний проступок, чи ні. Судді достатньо того, що є покарання у вигляді ПКТ. Під час моніторингових візитів ми завжди радимо засудженим користуватися послугами адвоката для оскарження дисциплінарних стягнень — як ДІЗО, так і ПКТ. Але дуже часто засуджені скаржаться на якість таких безоплатних послуг: часто адвокат ігнорує конфіденційні зустрічі з клієнтом, здебільшого виступає формально через відеозв’язок. Майже ніколи не використовує в суді клопотання, скарги, заперечення — навіть коли є очевидні процесуальні порушення. Під час останнього візиту в рамках Національного превентивного механізму ми фіксували такі скарги від засуджених і надалі плануємо звертатися до керівництва Центру безоплатної вторинної правової допомоги, щоб адвокати якісно і професійно виконували захист клієнтів, навіть на безоплатній основі.

Про що законопроєкт?

За законом, коли на особу, яка перебуває в місці позбавлення волі, накладають дисциплінарне стягнення, вона може оскаржити таке рішення і звернутися до адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором. Якщо такої можливості немає, у цьому має допомогти адміністрація установи виконання. Але чи допомагає? Автори законопроєкту наголошують: до Секретаріату Омбудсмена надходять скарги щодо порушення права засуджених на професійну правничу допомогу при застосуванні адміністрацією установи виконання покарань заходів стягнення.

Тому пропонується внести зміни до окремих статей Кримінально-виконавчого кодексу України та Закону України “Про безоплатну правничу допомогу”, зокрема:

  • при накладенні стягнення на засудженого адміністрація колонії зобов’язана невідкладно, але не пізніше 24 годин, надати йому можливість у встановленому порядку повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;
  • дисциплінарна комісія зобов’язана зупинити дисциплінарне провадження до моменту отримання копії рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
  • зупинення дисциплінарного провадження зупиняє перебіг строку накладення стягнення;
  • у разі отримання від адміністрації установи виконання покарань звернення осіб, засуджених до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, для здійснення представництва її інтересів під час засідання дисциплінарної комісії центр з надання безоплатної правничої допомоги зобов’язаний негайно прийняти рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

Чи достатньо цього?

Михайло Романов вважає, що більшість проблем із реалізацією права в’язнів на правничу допомогу лежить у практичній площині. Адже адміністрація кримінально-виконавчих установ нерідко не просто не допомагає, а перешкоджає засудженим та ув’язненим реалізувати такі права.
— Адвокатів можуть не допустити до засудженого, створюючи штучні перепони, переводячи засудженого до іншої установи тощо. Це свідчить про те, що проблему потрібно вирішувати комплексно, вносячи інституційні зміни до законодавства. Зокрема, є доречним зробити опікування питанням про правову допомогу засудженому обов’язком адміністрації, бо хто як не вона зацікавлена в тому, щоб правові питання засудженого були вирішені у законний та належний спосіб? Це цілком відповідає меті покарання, яка сформульована в Кримінально-виконавчому кодексі. Запропонований проєкт демонструє постійну проблему нормотворця, пенітенціарного відомства та тих, хто впроваджує реформи, а саме відсутність концептуального підходу до кримінально-виконавчої діяльності, цієї галузі права та її реформування зокрема. Всі зміни та пропозиції завжди носять ситуативний, реактивний характер, є спорадичними, нагадують броунівські неупорядковані рухи. Тому слід визнати позитивною ініціативу, але вважаємо, що її недостатньо, бо вона не вирішує проблем, а лише “затикає” діру. Наразі правова допомога для засуджених забезпечується шляхом визначення загальної можливості її отримання і гарантування для засудженого права звертатися до адвокатів та інших фахівців, які за законом можуть надавати таку допомогу. Але як завжди, механізм реалізації цього права передбачає значну дискрецію і покладає великі “надії” на “розумність” та “людяність”. На жаль, в країнах з позитивістськими традиціями такі “критерії” працюють дуже погано.

поширити інформацію

Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Події

Литва судитиме російського матроса за воєнні злочини, скоєні в Україні

Україна вперше з 2022 року передала окупанта до іноземної держави. Старшого матроса військової поліції збройних сил РФ підозрюють у нелюдському поводженні з цивільними і полоненими.

• Російсько-українська війна   • Події

Атаки російських дронів становлять злочини проти людяності та воєнні злочини

Цього тижня Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні представила доповідь, що висвітлює атаки російських дронів на мирних людей і цивільні об’єкти на правому березі Дніпра та депортацію й насильницьке переміщення населення з ТОТ Запорізької області. Що встановила Комісія, розповідаємо у статті.

• Кримінально-виконавча система

Звіт за результатами моніторингового візиту до Снігурівської виправної колонії №5

Не організовано належну ізоляцію хворих на туберкульоз і нетуберкульозні інфекції, відсутнє лікування вірусного гепатиту С. Право на працю реалізується формально. Укриття на території колонії не відповідає вимогам цивільного захисту.

• Російсько-українська війна   • Права дітей

Понад п’ять тисяч кримінальних проваджень за злочини проти українських дітей

26 жовтня Росія вдарила по автобусу на Сумщині, унаслідок чого загинув чоловік, а понад 10 людей, у тому числі двоє дітей, зазнали поранень. Як сьогодні повідомив Генпрокурор України, за час повномасштабного вторгнення Росія вбила 661 дитину. Розповідаємо про це й згадуємо українців і українок, які постраждали від дій РФ учора і сьогодні.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти