Генерали і полковники: ідентифікували осіб, що стоять за авіаударами по харківському гіпермаркету і Путивлю
Удар по “Епіцентру”
Атака по цивільному об’єкту сталася навесні минулого року. Тоді загинули 19 людей, серед них — двоє підлітків. Поранення отримали понад 50 осіб. Пожежа спричинила значні збитки для довкілля.
Служба безпеки України та Харківська обласна прокуратура повідомили про те, що вдалося встановити особи п’яти російських військовокомандувачів, які організували повітряний удар по гіпермаркет “Епіцентр” Харкова 25 травня 2024 року.
Їм оголошено про підозру у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством та вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України).
“Це був виключно цивільний обʼєкт у Харкові, — наголошують в прокуратурі. — За період збройної агресії рф підрозділи Збройних Сил України та інші військові формування, техніка на цій території не знаходились”.
Нагадаємо, торік 25 травня о четвертій дня у Харкові пролунав вибух. Над місцем “прильоту” у спальному районі міста піднявся величезний стовп чорного диму. Згодом стало відомо, що ворог ударив по будівельному магазину “Епіцентр”. Повідомлялося, що в гіпермаркеті в момент атаки могло перебувати до двох сотень осіб — відвідувачів і співробітників. Ситуація ускладнювалася тим, що одразу спалахнула пожежа на площі 15 тисяч квадратних метрів. Загинули 19 людей, поміж яких — 12-річна дівчинка та 17-річний хлопець. Понад пів сотні людей зазнали поранень і опіків.
Сума збитків довкіллю тоді склала 860 млн гривень. “Горіння цього об’єкта протягом півтори доби значно погіршило ситуацію з довкіллям, — розповідав міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець під час візиту до Харківської області. — Цим вибухом рашисти випустили у повітря велику кількість небезпечних речовин, адже цей супермаркет реалізовував фарби, лаки, розчинники тощо. Це невидима загроза, яку відчують не лише українці, але і весь світ”.
Правоохоронці встигли винести з палаючого гіпермаркету сервер з відозаписами з усіх камер спостереження магазину. Завдяки цьому, вдалося ідентифікувати всіх потерпілих від воєнного злочину, кажуть в Харківській обласній прокуратурі: “За результатами аналізу відеозаписів зі 194 камер спостереження вдалось встановити всіх відвідувачів та працівників гіпермаркету, які перебували там на момент удару. Прокурорами, співробітниками СУ ГУНП в Харківській області та обласного Управління СБУ було проведено 9 оглядів місця події, допитано майже дві сотні людей та призначено понад 50 судових експертиз”.
Хто віддав наказ?
Вдалося встановити п’ятьох посадових осіб російських збройних сил, які ймовірно відповідальні за атаку на цивільний обʼєкт. Це командувач та начальник штабу угруповання військ “Север” генерал-полковник Олександр Лапін; начальник штабу цього ж угруповання генерал-лейтенант Валерій Солодчук; командувач 6-ю армією військово-повітряних сил та протиповітряної оборони країни-агресора генерал-лейтенанта Олег Маковецький; начальник штабу 6-ї армії військово-повітряних сил РФ генерал-майор Юрій Подоплєлов, а також командир 47-го бомбардувального авіаційного полку 6-ї армії військово-повітряних сил РФ полковника Олексій Лобода.
В СБУ розповіли про ланцюг подій і наказів, які призвели до загибелі цивільних. Наказ ударити по “Епіцентру” віддав Олександр Лапін. Валерій Солодчук підготував план повітряної атаки. “До планування та здійснення ворожого бомбардування було залучено ще трьох підлеглих Лапіна” — Маковецького, Подоплєлова та Лободу. Зокрема Подоплєлов “розрахував час, кількість літаків та авіаційних засобів ураження”.
Бомбардувальники Су-34 злеіли з аеродрому «Бутурліновка» (Воронеж). Вони здійснили запуск трьох авіабомб УМПБ Д-30СН.
“Дві з них влучили у будівлю цивільного об’єкта, ще одна — впала поблизу торгівельного центру і не вибухнула”, — розказали правоохоронці.
Вирішується питання щодо оголошення підозрюваних у розшук.
“Експеримент” на Сумщині
Минулого тижня Сумська обласна прокуратура повідомила про підозру іншим російським генералам і полковникам. І теж ішлося про удар авіабомбою — цього разу експериментальною. Випробовувати її окупанти вирішили не на полігоні, а на території України.
“За даними слідства, підозрювані спланували вогневе ураження цивільного об’єкта в місті Путивль шляхом нанесення 28 травня 2022 року авіаційного удару з використанням експериментального, дослідного на той час зразка новітнього авіаційного озброєння — керованої планеруючої авіаційної бомби типу УПАБ-1500 (калібром 1500 кг), — розповіли у пресслужбі прокуратури. — Вона призначена для ураження особливо важливих об’єктів високого ступеня значення і застосовується по цілях, координати яких відомі заздалегідь. Бойова частина бомби — фугасно-бетонобійна масою більше тонни, що забезпечує пробивання залізобетонних перешкод товщиною декілька метрів”.
Удар прийшовся по агрокомплексу. Було зруйновано кілька корпусів сільськогосподарської компанії, також пошкоджень зазнали будівлі двох місцевих коледжів.
В Службі безпеки України повідомили, що “випробування по цивільному об’єкту” відбулося за ініціативи командувача західного військового округу РФ генерал-полковника Олександра Журавльова та його першого заступника генерал-лейтенанта Олексія Завізьона.
“Згодом запит на здійснення авіаудару від Журавльова отримав командувач Військово-повітряних сил Росії генерал-лейтенант Сергій Дронов і дав згоду”, — розповіли в СБУ. Також серед підозрюваних — начальник штабу — перший заступник командувача Військово-повітряних сил РФ генерал-майор Сергій Мещеряков; начальник 929-го льотно-випробувального центру Міноборони Росії (далі 929 центр) генерал-майор Радик Барієв; начальник штабу 929-го центру полковник Віктор Моховіков; заступник начальника 929-го центру Міноборони РФ полковник Максим Стефанов.
Їм повідомлено про підозру за фактом вчинення воєнних злочинів (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України).
Що це за зброя?
Торік російські авіабомби стали однією з найбільших загроз для цивільного населення України. На початку січня Моніторингова місія ООН оприлюднила доповідь, в якій відзначила значне зростання кількості загиблих мирних жителів протягом минулого року. Якщо у 2023 році від російської агресії загинуло 1971 цивільний українець, то у 2024-му — щонайменше 2064. “Значною мірою пов’язано з більш активним застосуванням російськими Збройними силами планерних авіабомб…”, — зауважили у Моніторинговій місії, зростання кількості постраждалих.На думку моніторів, це стало наслідком модифікацій, які дозволяють авіабомбам планерувати, а не просто падати. “Це розширило їхню зону ураження — і тепер вони можуть досягати міста, розташовані далі від лінії фронту, як-от Харків, Суми та Запоріжжя”, — йдеться в доповіді.
Зокрема бомба, яку росіяни скинули на “Епіцентр”, УМПБ Д-30СН, — є плануючою бомбою з додатковим двигуном, розповів експерт видання Defence Express. Він визначив, що орієнтовна дальність застосування УМПБ Д-30СН складає близько 90 км.
Росіяни почали активно використовувати керовані авіабомби з 2023 року — спочатку на фронті, а потім і проти цивільних. Росія використовує як готові, “заводські”, КАБи, одразу спроєктовані так, щоб ними можна було керувати (наприклад, УПАБ-1500В), так і модифіковані фугасні бомби радянських часів, на які з різним ступенем “майстерності” додано модулі корекції — різноманітні ФАБи.
Нагадаємо, 8 січня Росія двічі вдарила керованими авіабомбами (ФАБ-500 з УМПК) по Запоріжжю: 15 людей загинуло, 127 дістали поранення. Атака “призвела до найбільшої кількості цивільних жертв (загиблих та поранених) в одному інциденті за майже два роки”, заявили в Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).
Римський Статут виділяє чотири злочини, пов’язані з обстрілами цивільних об’єктів і населення:
- умисне спрямування нападів на цивільне населення;
- умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти;
- умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоду цивільним об’єктам;
- умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями.
Ініціатива Т4P презентувала подання до Міжнародного кримінального суду, що стосується обстрілів цивільного населення України російською армією. Детальніше про статистику обстрілів можна прочитати в аналітичному матеріалі на сайті T4P.