MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Удар по ‘Епіцентру’, повернення дітей, суд в умовах війни. Підсумки тижня

27.05.2024   
Ірина Скачко
Вдруге поспіль тиждень у Харкові починається з дня жалоби. В ООН зафіксували загибель щонайменше 35 цивільних від початку наступу росіян на півночі Харківської області. Депутати ухвалили в першому читанні законопроєкт, який забороняє публічний доступ до деяких судових рішень. ХПГ коротко розповідає про події тижня, що минув.

Наслідки удару по

Наслідки удару по "Епіцентру" в Харкові. Фото: Національна поліція України

18 загиблих, 48 поранених, п’ятеро зниклих безвісти — про таку кількість жертв російського удару по гіпермаркету в Харкові відомо станом на надвечір’я понеділка. Цифри неостаточні, розбір завалів триває. Працівникам ДСНС постійно доводиться призупиняти пошуки через загрозу нових ударів.

Харків’яни почули вибух о четвертій дня 25 травня. Влада міста повідомила, що росіяни поцілили по спальному району, над місцем “прильоту” піднявся стовп чорного диму, який було видно в багатьох районах міста. Згодом стало відомо, що ворог ударив по будівельному магазину “Епіцентр”. Повідомлялося, що в цей час у магазині могло перебувати до 200 людей.

Фото: Ігор Клименко

Фото: Ігор Клименко

“На відео, з яким зараз працюють слідчі, — момент удару. Чітко видно, що люди абсолютно не були готові до такої атаки, перебували на робочих місцях та займалися своїми справами”, — заявив начальник слідчого управління поліції області Сергій Болвінов. Слід зазначити, що повітряна тривога того дня тривала 20 годин 26 хвилин — найдовше для Харківщини за час повномасштабного вторгнення. 

"Епіцентр". Фото: ДСНС

Попередньо росіяни ударили УМПБ Д-30. Один нерозірваний боєприпас правоохоронці знайшли в 80 метрах від гіпермаркету.

Поки рятувальники намагалися приборкати пожежу, ворог завдавав нових ударів по місту. Зокрема о сьомій вечора росіяни ударили по центру ракетою С-300. Постраждало 18 людей, серед них — дитина.

Хроніка обстрілів за тиждень

• 21 травня ворог обстрілював Херсонщину. “Під ворожим вогнем та авіаударами опинилися Новоберислав, Козацьке, Антонівка, Республіканець, Іванівка, Гаврилівка, Велетенське, Понятівка, Бургунка, Садове, Білозерка, Берислав, Михайлівка, Веселе, Козацьке, Придніпровське та місто Херсон, — розповідав очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін. — російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, зокрема пошкоджено 6 багатоповерхівок та 7 приватних будинків. Були зафіксовані влучання в стільникову вежу, агропідприємство, газопровід та приватні автомобілі”. Поранень зазнали восьмеро людей, серед них — дитина.

• Вранці 22 травня військові РФ двома ракетами ЗРК С-400 ударили по Чугуєву Харківської області. Вщент зруйнований дитячий садок, постраждали вісім місцевих мешканців.

Зруйнований дитячий садок у Чугуєві. Фото: Національна поліція України

Зруйнований дитячий садок у Чугуєві. Фото: Національна поліція України

• О 13:50 Росія нанесла авіаудар по Шевченківському та Холодногірському районах Харкова. “Зафіксовано влучання біля входу у кафе. Пошкоджено автомобілі, житлові будинки, автомийку, магазини тощо. Зазнали поранень, гострої реакції на стрес 10 людей, серед них пʼять чоловіків та пʼять жінок. Один з потерпілих — 55-річний водій тролейбуса, який перебував біля епіцентру вибуху”, — повідомляє Харківська обласна прокуратура. Інша бомба поцілила по цивільному підприємству, яке давно не працювало.

Наслідки удару по Шевченківському району Харкова 22 травня. Фото: Харківська обласна прокуратура

Наслідки удару по Шевченківському району Харкова 22 травня. Фото: Харківська обласна прокуратура

• 23 травня армія РФ завдала щонайменше 15 ударів ракетами С-300 по Харкову та Харківському району області. Одне з влучань — по друкарні, в якій на той момент перебували співробітники. Семеро людей загинули, 21 особа дістала поранень. Спалахнула пожежа на площі 500 кв. м. Згоріло 50 000 книжок. В ефірі “Радіо Свобода” власник друкарні Сергій Політучий заявив, що саме це підприємство виготовляло майже 50% усіх українських підручників. Послугами типографії користувалися щонайменше три великі видавництва.

Знищена друкарня в Харкові. Фото з телеграм-каналу Олега Синєгубова

Знищена друкарня в Харкові. Фото з телеграм-каналу Олега Синєгубова
Через удари по містах Дергачі та Люботин були поранені ще 18 осіб. 24 травня в Харкові було оголошено днем жалоби.

• 25 травня росіяни обстріляли селище Купʼянськ-Вузловий, поціливши по кареті швидкої допомоги і цивільній автівці. Постраждало п’ять осіб. Водій швидкої, фельдшерка, пацієнтка та двоє мирних мешканців.

Розстріляна швидка. Фото: Харківська обласна прокуратура

Розстріляна швидка. Фото: Харківська обласна прокуратура

• Вночі 26 травня російський дрон поцілив по житлових будинках у Жмеринці на Вінниччині. Пошкоджені три багатоповерхівки, травм зазнали троє людей.

Жмеринка, 26 травня. Фото: ДСНС

Жмеринка, 26 травня. Фото: ДСНС

• 26 травня росіяни ударили по селу Богуславка на Ізюмщині. Загинула 72-річна жінка. Хлопчик дев’яти років поранений.

Діти і війна

• Минулий тиждень приніс щасливі новини про повернення українських дітей додому. 23 травня стало відомо, що з РФ до України дісталися шестеро дітей — в межах плану дій Bring Kids Back UA. Ще сімох дітей вдалося привезти з тимчасово окупованих територій. “Історія 15-річної дівчинки з Маріуполя мене вразила до глибини душі. В її будинок влучив російський танк, тож вона з мамою знайшла прихисток у церкві, поки від уламків ракети дівчинка не отримала поранення голови (чим могла завинити ця дитина?). Після численних спроб та дій заради того, аби виїхати на підконтрольну Україні територію, сім’ї це вдалося зробити”, — розповів Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець.

Фото: Офіс Омбудсмана

Фото: Офіс Омбудсмана

• Про порятунок шістьох дітей з родинами, які змогли виїхати з ТОТ Херсонщини, розповів керівник Херсонської ОВА Олександр Прокудін: “Зі слів батьків, жити в окупації стало надто важко. За відсутності російських паспортів, вони не мали права звернутись до лікарів та влаштуватись на роботу. З метою психологічного тиску і залякування російські військові постійно проводили обшуки в помешканнях, чим надто залякували дітей. Таке ставлення й острах за майбутнє стало поштовхом для прийняття рішення щодо виїзду”.

• Також організації “Save Ukraine” вдалося евакуювати на підконтрольну Україні територію багатодітну родину. Наймолодшій з семи дітей — лише девʼять місяців.

• Станом на 27 червня через російську повномасштабну агресію загинуло щонайменше 547 українських дітей, 1349 були поранені. 23 травня в Одеській лікарні померла 4-річна Злата, що отримала тяжке поранення в серце під час російського ракетного удару по Одесі 29 квітня. 23 травня в селі Рясне Золочівської громади на Харківщині від вибуху дрона отримав акубаротравму 11-річний хлопчик. 25 травня в харківському гіпермаркеті “Епіцентр” загинуло щонайменше двоє дітей: 12-річна дівчинка та 17-річний юнак, а під час удару по Шевченківському району тяжких поранень дістав 13-річний хлопець. 26 травня поранена дитина на Ізюмщині. 

“Приховати все”

23 травня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №7033-д, який передбачає заборону на публічний доступ до деяких судових рішень, зокрема тих, що стосуються мобілізації та виконання військового обов’язку — “у зв’язку із чутливістю цієї інформації в умовах війни”. Крім того, документ передбачає розширення переліку відомостей, які не можна розголошувати в текстах судових рішень, наприклад, об’єкти критичної інфраструктури. Правозахисники давно критикують цей законопроєкт. Так у Transparency International Ukraine застерігали: “Обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі — до рівня Росії і Білорусі — і становитиме небезпеку для подальшого процесу інтеграції до Європейського Союзу. Наразі народні депутати України планують непропорційно обмежити українців вільно отримувати інформацію, яка становить значний суспільний інтерес, зокрема про рішення, докази у справах, а також про осіб, обвинувачених і засуджених за вчинення цих злочинів”.

Наші в полоні

• У засудженого російським судом на 13 років позбавлення волі кримськотатарського активіста Рустема Сейтмеметова у в’язниці стався інфаркт. Його прооперували. Як розповів Омбудсман Дмитро Лубінець, це сталося не в останню чергу через погані умови утримання у російській тюрмі: “Чоловіка перемістили до окремого приміщення, карантину, з невідомих причин, де умови не відповідають Європейським пенітенціарним правилам, зокрема — приміщення без опалення. Щоб зігрітися, ув’язнений був вимушений постійно рухатися та займатись фізичними навантаженнями. Під час їхнього виконання Рустем знепритомнів”.

Рустем Сейтмеметов Фото: Кримська солідарність

Рустем Сейтмеметов Фото: Кримська солідарність

• На тимчасово окупованій частині Запорізької області посилилися репресії проти цивільних. Окупанти незаконно затримують місцевих мешканців. Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив в ефірі каналу “Ми-Україна”: “Останніми днями дуже загостилась ситуація, коли ворог почав масово забирати наших людей в полон. Я можу точно сказати наразі, що це проблема найпріоритетніша. Буквально останні два тижні масово ворог почав обходити квартири. В іншому гуманітарна ситуація як була складною, так і залишається. Продукти там є, але грошей на ці продукти у наших мешканців в тимчасовій окупації немає”.

Евакуація прикордоння

• За інформацією Моніторингової місії ООН з прав людини, від 10 травня, коли РФ почала повторний наступ на півночі Харківщини, загинуло щонайменше 35 цивільних та 137 місцевих мешканців зазнали поранень. “Серед убитих або поранених у північній частині регіону, де бойові дії були найінтенсивнішими, більша частина були віком старше 60 років. Це свідчить про непропорційну кількість літніх людей у прикордонних і прифронтових районах, які в багатьох випадках або не могли, або не бажали залишати свої домівки, навіть в умовах швидкого погіршення безпекової ситуації, — заявила речниця Управління Верховного комісара ООН з прав людини Елізабет Тросселл. — Місцева влада та волонтери пішли на серйозний ризик, щоб допомогти вразливим людям дістатися безпечного місця. 16 травня під час спроби вивезти мирних жителів із села Бугаївка постраждали двоє медпрацівників, двоє водіїв швидкої допомоги та місцевий чиновник”.

• 22 травня у Вовчанську під час евакуації цивільних ворог FPV-дроном поцілив по автівці Національної поліції — один правоохоронець загинув, ще один поранений.

• Станом на 27 травня з Чугуївського, Харківського, Богодухівського районів області вдалося евакуювати 11 142 людини, повідомив очільник ОВА Олег Синєгубов.

Статистика війни

Учасники глобальної ініціативи T4P (“Трибунал для Путіна”) документують події, в яких є ознаки злочинів, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 26 травня 2024 року ініціативою зафіксовано 73370 ймовірних воєнних злочинів, вчинених російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.

© Сергій Приткін

© Сергій Приткін

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми “Права людини в дії”, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать: зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за номером +380 44 521 57 53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: usaid.gov/ukraine, або на сторінку у фейсбуці: fb.com/USAIDUkraine.
 Поділитися