Убивство Антоні Лаллікана
Національна антитерористична прокуратура Франції розпочала розслідувати смерть фотожурналіста Антоні Лаллікана, який 3 жовтня загинув унаслідок атаки російського дрона на Донеччині. Правоохоронці розслідуватимуть це як воєнний злочин.
Про розпочате розслідування повідомили журналісти France 24, AFP та Le Figaro.
Як зазначили у Національній антитерористичній прокуратурі Франції, розслідування доручили Центральному управлінню боротьби зі злочинами проти людяності й злочинами на ґрунті ненависті.
Цю справу розслідуватимуть як воєнний злочин, адже він полягає у “навмисному нападі на життя та фізичну чи психологічну недоторканність особи, що перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права”. Навмисний напад на цивільне населення (як таке) чи на цивільних, які не беруть безпосередньої участі у бойових діях, також є воєнним злочином, цитували журналісти прокуратуру.
Раніше Президент Франції Емманюель Макрон наголошував, що Антоні Лаллікан загинув через атаку російських дронів.
“… Фотожурналіст Антоні Лаллікан супроводжував українських військових на фронті опору. З глибоким сумом я дізнався про його загибель від удару російських дронів. Я висловлюю щирі співчуття його родині, близьким та усім його колегам, які, ризикуючи своїм життям, інформують нас і свідчать про реальність війни”, — писав Емманюель Макрон у соцмережі X.
Як зазначали в українській асоціації професійних фотографів, Антоні Лаллікан приїхав до України у березні 2022-го. З того часу він документував наслідки війни РФ проти України та “розпочав довготривалу роботу разом із жителями Донецької області”. Світлини Лаллікана з’являлися у низці світових видань: Le Monde, Le Figaro, Libération, Der Spiegel, Zeit, Die Welt, La Presse та інших. Цього січня він отримав премію Віктора Гюго за свій репортаж “Зненацька небо потемніло”, що також був присвячений війні в Україні.
Удар по журналістах і мирних людях 3 жовтня
Антоні Лаллікан загинув уранці 3 жовтня поблизу села Комишуваха Краматорського району, розташованого неподалік Дружківки, на Донеччині. Тоді ж був поранений український фоторепортер Георгій Іванченко.
Як повідомляла Четверта окрема важка механізована бригада, Антоні Лаллікан загинув унаслідок “прицільного удару ворожого FPV-дрона”.
“Разом з ним на місці працював журналіст та фотограф, член Української асоціації професійних фотографів Георгій Іванченко. Він отримав поранення, наразі його стан стабільний”, — повідомляли у бригаді. Втім, Українська асоціація професійних фотографів на своїй фейсбук-сторінці сповіщала, що Іванченка оперують. 4 жовтня стало відомо, що через масивну втрату крові лікарі були змушені ампутувати Георгію ногу. На нього чекає серія складних операцій, тривала реабілітація та протезування.
У 4-й окремій бригаді також наголошували, що обидва журналісти мали засоби індивідуального захисту, а на їхніх бронежилетах були знаки розпізнавання — написи PRESS.
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко також зазначав, що “медійники працювали у захисному спорядженні та у супроводі пресофіцера”, а Лаллікан мав воєнну акредитацію від агентства Hans Lucas, яке співпрацює з відомими французькими медіа.
Томіленко зауважував, що атака сталася вранці 3 жовтня, і наголошував, що це вже третій французький журналіст, якого вбила Росія за час повномасштабної війни в Україні.
“30 травня 2022 року в Сєвєродонецьку загинув репортер телеканалу BFMTV Фредерік Леклерк-Імхофф — його евакуаційна машина потрапила під обстріл. 9 травня 2023 року біля Бахмута загинув відеокоординатор AFP Арман Солдін — він потрапив під ракетний удар, коли знімав бої та життя мирних мешканців на Донеччині”, — нагадував Томіленко.
При цьому, згідно з Міжнародним гуманітарним правом, напад на журналістів під час збройного конфлікту є грубим порушенням законів та звичаїв війни, яке вчергове скоїла країна-агресор.
Європейська та Міжнародна федерації журналістів (EFJ-IFJ) засудили атаку й закликали провести розслідування, аби встановити усіх винних.
За даними Європейської та Міжнародної федерацій журналістів, з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні загинули щонайменше 17 журналістів. На жаль, це лише попередня цифра. Цього червня в ЮНЕСКО повідомляли, що за період повномасштабної війни РФ в Україні під час виконання своїх професійних обов’язків загинули 22 медійники. Як зазначала голова Офісу ЮНЕСКО в Україні К’яла Децці Бардескі, ця цифра не є остаточною, а лише “базується на процедурі визнання журналістів, убитих під час виконання службових обов’язків при висвітленні війни”.
Щобільше, як повідомляла Донецька обласна прокуратура, 3 жовтня 2025 року, крім журналістів, поранень зазнали ще троє мирних людей. “Окупаційні війська за допомогою, ймовірно, FPV-дрона атакували околиці селища Комишуваха Краматорського району. Внаслідок удару загинув громадянин Франції — журналіст, а його колегу з України травмовано. Ще троє цивільних отримали поранення”, — мовилося у повідомленні прокуратури.
Як сповіщали у прокуратурі, постраждалим діагностували струс головного мозку, мінно-вибухові та черепно-мозкові травми, осколкові поранення, контузії та перелом. Постраждалим надали медичну допомогу.
Правоохоронці розпочали досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом воєнного злочину (частина друга статті 438 Кримінального кодексу України).
Вбивчі російські дрони
Ми неодноразово писали, як російські військові атакують мирних людей, волонтерів, рятувальників. Цього лютого ми писали, що російські військові атакували автівку зооволонтерів на Донеччині. У квітні ми розповідали, як країна-агресор тероризує мирне населення Херсонщини й полює на людей дронами. У червні та вересні ми також висвітлювали атаки, яких зазнають українські надзвичайники.
На жаль, країна-агресор продовжує тероризувати Україну та українців. Сьогодні, 6 жовтня, російські військові прицільно вдарили безпілотником по перинатальному центру в Ковпаківському районі Сум.
Як повідомляв очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров, там перебували 166 людей, у тому числі 11 дітей. За даними Григорова, на момент атаки усі люди перебували в укритті, тож, за попередніми даними, ніхто не зазнав травм. 60-річній працівниці медзакладу зі стресовою реакцією на вибух надали допомогу на місці.
“Близько 11:30 російський безпілотник прицільно вдарив по перинатальному центру в Сумах… Безпілотник влучив у дах будівлі, виникла пожежа. Рятувальники оперативно ліквідували загоряння”, — писав посадовець. Олег Григоров наголошував, що це “черговий цинічний удар армії РФ по цивільній інфраструктурі — по місцю, де щодня дають початок новому життю”.
Увечері 5 жовтня російські сили атакували дроном на оптоволокні легковий автомобіль у Краматорську. Як повідомляла міська рада, “о 17:50 Краматорськ зазнав другого удару за добу — FPV-дрон з бойовою частиною на оптоволокні”. Кореспондент “Донбас Реалії” також відмічав, що, імовірно, це вперше місто атакував дрон на оптоволокні, та додавав, що атака відбулася біля багатоповерхової житлової забудови. За попередньою інформацією, ніхто не постраждав.
Того ж 5 жовтня Росія атакували два автомобілі на Харківщині. Як повідомляли в Харківській обласній прокуратурі, близько 12-ї дня 5 жовтня “російський ударний безпілотник, попередньо ‘Молнія’, влучив у автомобіль, що їхав трасою у Купʼянському районі”. Поранення отримала 37-річна волонтерка, яка була за кермом.
Крім того, 5 жовтня, орієнтовно о другій годині дня, російський FPV-дрон влучив у автомобіль у селі Колодязне, що на Купʼянщині. Загинули двоє чоловіків віком 50 та 35 років, повідомляли в прокуратурі.
Того ж дня постраждали й мешканці Харкова. Як зазначали правоохоронці, орієнтовно з 22:45 до 23:30 5 жовтня російські військові атакували місто ударними безпілотниками.
“У Новобаварському районі внаслідок влучань виникла пожежа на території одного з об’єктів. Також пошкоджено понад 10 житлових будинків і автомобілі. Поранення отримав 63-річний чоловік. Ще троє людей — чоловік і дві жінки — зазнали гострої стресової реакції. Попередньо встановлено, що для ударів російська армія використала БпЛА типу ‘Герань-2’. Близько 23:30 вибух пролунав у Шевченківському районі міста — зафіксовано влучання по території цивільного підприємства. За попередніми даними, застосовано безпілотник типу ‘Ланцет’”, — мовилося в повідомленні прокуратури.
За усіма фактами атак були розпочаті відповідні досудові розслідування щодо вчинення воєнних злочинів представниками РФ.
Це лише кілька випадків того, як країна-агресор порушує закони та звичаї війни, травмує та позбавляє життя людей, які мали б бути захищені міжнародним гуманітарним правом.
