Звіт за результатами моніторингового візиту до Божковської виправної колонії №16

20.10.2025 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарань, групою моніторів Харківської правозахисної групи й ГО “Захист в’язнів України” здійснено відвідування державної установи “Божковська виправна колонія (№16)” (БВК-16, установа, заклад, колонія).

Здійснено черговий плановий візит без попереджень, досліджено всі об’єкти установи. Попередній візит відбувся 15 вересня 2020 року.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень засуджених і їхніх родичів, матеріали попередніх звітів, а також звіти моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ).

Візит проводиться в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY (Данський інститут проти катувань).

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року, монітор НПМ (Національний превентивний механізм), член консультативної ради НПМ;
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, монітор НПМ, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Цвілий Олег — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має значний досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катувань, жорстокого та нелюдяного поводження.

У ході моніторингового візиту до БВК-16 зафіксовано як окремі позитивні кроки адміністрації (капітальні ремонти приміщень СПС, харчоблоку, КДіР, дільниці СІЗО, спортивного майданчика, кімнати для телефонних розмов), так і системні порушення національного законодавства та міжнародних стандартів.

Встановлено незаконне залучення засуджених до функцій “днювальних” у дільниці КДіР, неналежні матеріально-побутові умови, порушення температурного режиму, відсутність доступу до питної води та надмірне відеоспостереження.

Значні недоліки виявлено в організації дисциплінарної практики (тривале поміщення до ДІЗО/ПКТ осіб з психічними розладами, неналежні умови тримання, відсутність копій рішень про стягнення, неналежне інформування про права), а також у сфері праці засуджених — системне приховане використання праці, підміна трудових відносин цивільноправовими договорами, відсутність обліку робочого часу, спецодягу й належних гарантій оплати праці.

Додатково виявлено суттєві проблеми з організацією харчування, лазне-прального обслуговування, укомплектованістю персоналу, станом укриттів і охороною здоров’я (відсутність частини обладнання, спеціалістів, доступності для осіб з інвалідністю, належної фіксації тілесних ушкоджень та виконання ІПР).

Сукупність установлених порушень свідчить про високі ризики жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження та вимагає від державних органів системних змін в організації тримання засуджених у колонії.

Загальна інформація

БВК-16 є установою виконання покарань мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання для чоловіків.

Установа розташована за адресою: 38734, Полтавська область, Полтавський р-н, село Божківське, вул. Центральна, буд. 5.

Установа розташована в селі Божківське Полтавської області. Вона бере свій початок із 1925 року, коли на базі декількох розрізнених сільськогосподарських колоній було створено єдину установу; тривалий час колонія мала виразний аграрний профіль зі значним земельним фондом та розвинутим тваринництвом. У 1957-1967 роках тут одночасно утримували й чоловіків, і жінок, а в 1961-1966 роках разом із засудженими перебували й особи, яких примусово лікували від алкоголізму; згодом їх перевели до окремого лікувально-трудового профілакторію.

У 1976 році частину сільськогосподарських ділянок було виділено в самостійну колонію, а станом на 2008 рік у самій Божківській колонії утримувався близько 851 засуджений. Після здобуття Україною незалежності установа була реорганізована як державна установа “Божківська виправна колонія (№16)”, юридично зареєстрована 29 листопада 1999 року.

Нині це виправна колонія мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, де утримуються передусім чоловіки, вперше засуджені за нетяжкі злочини. У 2020-х роках колонія опинилася в центрі суспільної уваги у зв’язку з розслідуваннями Державного бюро розслідувань та заявами правозахисників і Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо системних катувань і жорстокого поводження з ув’язненими; низці посадових осіб було повідомлено про підозру в організації таких злочинів.

На час візиту керівником установи був полковник внутрішньої служби Домашов Олексій Іванович.

Заклад складається з чергової частини, відділення КДіР (дільниця карантину, діагностики і розподілу), дільниць СПС (соціально-психологічної служби), харчоблоку, приміщень ДІЗО (дисциплінарного ізолятора), ПКТ (приміщення камерного типу), ДПК (дільниця посиленого контролю), дільниці СІЗО (слідчого ізолятора), медичної частини, лазне-прального комбінату, кімнат побачень, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач та адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи, штатна чисельність персоналу становить 212 посад, фактична — 186 посад. Загальний некомплект персоналу — 26 співробітників. Планове наповнення закладу — 496 осіб, фактична кількість осіб, що утримуються в установі, — 201. У БВК-16 функціонує 6 відділень СПС. У закладі працюють 3 психологи для роботи із засудженими та 1 — для роботи з персоналом.

Протягом 2025 року до колонії прибуло 205 осіб. Протягом 2024 року померла 1 особа, протягом поточного року — 0. На оперативно-профілактичному обліку перебувало: схильні до самогубства — 8 осіб (у 2024 році здійснено 1 акт самогубства), схильні до членоушкодження — 15 осіб, до втечі — 2, злісні порушники режиму утримання — 9 осіб.

Протягом 2024 року жодна особа не зверталася зі скаргою щодо неналежних умов утримання або неналежного надання медичної допомоги; протягом поточного року з цих питань — 1 скарга. П’ять осіб мають інвалідність: 2 особи — II групи та 3 особи — III групи.

У власному користуванні засуджені мають 67 планшетів, зареєстровано 46 електронних адрес (email). Десять осіб відторгнутих загалом. Здійснено 14 короткочасних виїздів за межі установи у зв’язку з винятковими обставинами.

Протягом 2024 року було зафіксовано 17 випадків тілесних ушкоджень: 1 — під час прибуття і 16 — під час перебування в установі. Протягом поточного року зафіксовано 7 випадків тілесних ушкоджень під час перебування в установі.

Групою моніторів проведено опитування близько 127 осіб з-поміж засуджених під час відвідування виробничих приміщень, майстерень, дільниць СПС, дисциплінарних приміщень та господарських об’єктів у форматі загальних розмов із наданням консультацій, відповідей на запитання, опитування щодо дотримання прав людини, а також індивідуального спілкування, у тому числі на умовах анонімності.

Позитивний досвід

На виконання стратегічної цілі “Створення належних умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту” Стратегії реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року в установі проведено капітальні ремонти в дільницях СПС, харчоблоці, КДіР, дільниці СІЗО, кімнаті надання телефонних розмов, спортивному майданчику та інші роботи.

Виявлені порушення національного та міжнародного законодавства

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводить до порушення прав засуджених осіб:

1. Моніторинговою групою встановлено, що адміністрація та персонал установи не забезпечують належну організацію роботи з новоприбулими засудженими. У порушення абзацу дев’ятого частини першої статті 8 та частини першої статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі — КВК України) встановлено факти залучення персоналом установи двох засуджених до виконання робіт у дільниці карантину, діагностики і розподілу (далі — КДіР) без укладення трудового договору.

Зокрема, засуджених Ш. та М. фактично залучено до виконання обов’язків днювальних без оплати праці. Крім того, встановлено, що зазначені засуджені мають можливість цілодобово перебувати у дільниці КДіР, мають закріплені спальні місця, а також можуть самостійно відвідувати їдальню та відділення СПС, за якими кожен із них формально закріплений. Адміністрацією та персоналом установи фактично делеговано днювальним функції постійного нагляду за новоприбулими засудженими, розміщеними у дільниці КДіР, а також контроль за дотриманням ними вимог розпорядку дня, що є неприпустимим.

Також встановлено, що зазначені засуджені здійснювали роботу з новоприбулими щодо питань залучення до праці та отримання професійної (професійно-технічної) освіти. Так, на приліжковій тумбочці одного із засуджених було виявлено заяви на ім’я виконувача обов’язки директора Божківського навчального центру №16 Олександра Волошина, подані засудженими, які прибули до установи 17.10.2025 року та на момент моніторингового візиту перебували у дільниці КДіР, щодо зарахування їх на навчання до навчального центру №16.

Зазначені факти підтверджено поясненнями засуджених, що перебували у дільниці КДіР. Такі дії суперечать вимогам статті 96 КВК України, пункту 4 розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — ПВР УВП), а також пункту 2 розділу І Положення про дільницю КДіР, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5, зареєстрованого в Мін’юсті за №1864/24396 (далі — Положення про дільницю КДіР).

У доповіді за наслідками візиту до України у 2020 році Європейський комітет із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (далі — Комітет) висловив серйозні сумніви щодо практики використання деяких ув’язнених як “днювальних”, які виконують функції контролю за іншими ув’язненими в житлових приміщеннях та на виробництві й доповідають персоналу про будь-які випадки та порушення режиму. Комітет із занепокоєнням зазначив, що протягом даного візиту ця практика залишалася.

Попри конкретні рекомендації, які раніше давав Комітет, практика використання “днювальних” все ще офіційно передбачається ПВР УВП. Як уже підкреслювалося раніше, Комітет вважає, що будь-яка часткова відмова від відповідальності за порядок та безпеку у в’язницях, яку несуть режимні співробітники установи, є неприйнятною. Така практика піддає більш слабких ув’язнених ризику жорстокого поводження та експлуатації з боку інших ув’язнених.

Комітет закликає владу України вжити всіх необхідних заходів — у тому числі законодавчих — для припинення такої практики. Жодний ув’язнений (у жодній пенітенціарній установі країни) не повинен мати владу над іншими ув’язненими (CPT/Inf (2020) 40) пункт 27). 

2. У порушення пункту 3 розділу III Положення про КДіР до складу спеціальної комісії щодо розподілу новоприбулих до установи засуджених до відділень соціально-психологічної служби установи не включено начальника медичної частини.

3. Моніторинговою групою встановлено, що матеріально-побутове забезпечення дільниці КДіР не повною мірою відповідає встановленим нормативним вимогам. Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарського призначення виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), у дільниці відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; кімната побуту; сушарка.

Відсутність зазначених приміщень створює умови, які не відповідають побутовим стандартам, унеможливлює належне дотримання санітарно-гігієнічних вимог та ускладнює підтримання чистоти й порядку у місцях проживання засуджених. Такий стан організації побуту негативно впливає на загальний санітарний стан установи та може становити ризик для здоров’я осіб, які там утримуються.

4. У житлових приміщеннях дільниці КДіР моніторинговою групою зафіксовано порушення температурного режиму. Так, на час перевірки температура повітря у житлових приміщеннях становила +15 °C, у той час, як відповідно до пункту 1 розділу XXII ПВР УВП у холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань повинна підтримуватися на рівні не нижче +18 °C.

5. У порушення вимог правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та Норм забезпечення житлові приміщення дільниці КДіР не забезпечені баками для питної води ємністю 15 літрів із водорозбірним краном, кришкою, кухлем і тазом, у зв’язку із чим засуджені змушені вживати воду з централізованого водопостачання.

6. Пунктом 1 розділу XXIII ПВР УВП визначено, що нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у вигляді обмеження та позбавлення волі, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їхнього проживання та праці, попередження та припинення з їхнього боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених і безпеки персоналу установ виконання покарань.

Так, під час огляду житлових приміщень дільниці КДіР було зафіксовано встановлену камеру відеоспостереження. Разом з тим, у своїй доповіді Комітет у 2012 році критикував надмірне втручання у приватність через встановлення у житлових приміщеннях засуджених відеокамер: “Комітет згоден, що відеоспостереження в камерах може бути корисною гарантією в окремих випадках, наприклад, коли людина вважається такою, що викликає стурбованість щодо ризику членоушкодження або самогубства, або якщо є конкретні підозри, що засуджений здійснює в камері певні дії, які можуть поставити під загрозу безпеку.

Проте будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має регулярно переглядатися. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема при застосуванні протягом тривалого часу” (CPT/Inf (2013) 23) пункт 52). 

7. Під час відвідування дисциплінарного ізолятора установи (далі — ДІЗО) встановлено факти, що можуть свідчити про жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження із засудженими. Згідно з правилом 39.3 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели), перед накладенням дисциплінарних стягнень адміністрація пенітенціарної установи зобов’язана з’ясувати, чи могла психічна хвороба або відхилення в розвитку засудженої особи вплинути на її поведінку та спричинити порушення, що стало підставою для дисциплінарного реагування.

Адміністрація установи не повинна застосовувати дисциплінарні стягнення за поведінку, яка є прямим наслідком психічного розладу чи розумової відсталості в’язня. Відповідно до правила 45.2 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели), застосування одиночного ув’язнення заборонено щодо в’язнів із психічними або фізичними вадами, якщо такі заходи можуть призвести до погіршення їхнього стану. Забороняється також застосування одиночного ув’язнення щодо жінок та дітей, як передбачено міжнародними нормами ООН у сфері кримінального правосуддя.

Під час відвідування приміщення камерного типу №2 було виявлено засудженого, який тривалий час утримується в умовах повної ізоляції (один у камері) та має встановлені психічні розлади. Згідно з довідкою про стягнення та заохочення, у період з 24.02.2025 по 20.10.2025 року на нього накладено 13 дисциплінарних стягнень, з яких 10 — у виді поміщення до ДІЗО (9 разів на 14 діб та 1 раз на 7 діб) за порушення режиму утримання.

Водночас відповідно до пункту 43 Третьої Загальної доповіді рекомендацій Комітету, утримувати душевнохворого ув’язненого і доглядати за ним слід у лікарняному закладі з достатнім обладнанням і належним чином підготовленим персоналом. Таким закладом могла б бути звичайна (цивільна) психіатрична лікарня або спеціально обладнаний психіатричний заклад у рамках пенітенціарної системи. Відповідно до пункту 44 Третьої Загальної доповіді рекомендацій Комітету, лікування психічно нестійкого та буйного пацієнта слід проводити під суворим наглядом із забезпеченням догляду за хворим та, якщо це буде визнано необхідним, із застосуванням заспокійливих медичних препаратів (CPT/Inf (93)12-part).

Необхідно також відзначити тривалість практично безперервного ізолювання засудженого від загальної маси засуджених у виді поміщення до ДІЗО/ПКТ при застосуванні заходів стягнення. У цьому контексті Комітет зазначає, що поміщення засуджених із психічними розладами в такі умови протягом тривалого періоду може вважатися відмовою у належному лікуванні, а тому за необхідності такі особи повинні бути переведені до спеціалізованих установ (CPT/Inf (2011) 29) пункт 96). 

8. Облаштування приміщень ДІЗО/ПКТ не повною мірою відповідає встановленим стандартам поводження з в’язнями та не забезпечує належних умов утримання з урахуванням їхніх потреб. Так, через малий розмір вікон у ПКТ не забезпечено достатнього рівня природного освітлення, внаслідок чого природне світло практично не проникає до приміщення. У камерному приміщенні ДІЗО №1 вікно виходить на стіну, що створює додатковий психологічний тиск на засуджених та посилює відчуття ізоляції.

Санвузли в ПКТ №№1, 2 не обладнані дверцятами та достатніми перегородками, які забезпечують можливість усамітнення. Приміщення ПКТ №2 потребує проведення ремонтних робіт. Крім того, приміщення не оснащене баками для питної води. Зазначене не відповідає вимогам правила 18.2 (а), 19.3, 22.5 Європейських пенітенціарних правил та правил 14, 15 і 22.2 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

Разом із тим, у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, утримувати в належному ремонтному та гігієнічному стані, регулярно й часто проводити дезінсекцію, забезпечувати достатній доступ до природного освітлення та вентиляції в камерах, а внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками (тобто від підлоги до стелі) (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

9. Під час відвідування ДІЗО/ПКТ встановлено, що засудженим, які відбували дисциплінарне стягнення, адміністрацією установи не було видано копію рішення про застосування до них стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження, що суперечить статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет рекомендує вжити заходів у пенітенціарних установах України для забезпечення того, щоб засуджені, до яких застосовано дисциплінарне стягнення, систематично отримували копію відповідного рішення. Крім того, засуджених слід інформувати про їхнє право на доступ до адвоката в контексті дисциплінарного провадження (CPT/Inf (2024) 20) пункт 103).

10. Радіофікація в камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ відсутня, що суперечить вимогам пункту 3 розділу XX ПВР УВП та пункту 63 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями.

11. У порушення пункту 4 розділу IV Порядку використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2018 року №2025/5 (далі — Порядок використання технічних засобів), встановлено, що камери ДІЗО не обладнані кнопками виклику персоналу, що ускладнює оперативний контакт засуджених із працівниками установи.

12. Прогулянкові дворики не обладнані належним укриттям для захисту від атмосферних опадів, а площа окремих двориків є недостатньою для забезпечення повноцінної фізичної активності засуджених. Водночас Комітет у своїй Другій Загальній доповіді наголошує, що щоденне перебування осіб на свіжому повітрі має здійснюватися на майданчику достатньої площі, а самі прогулянкові зони, наскільки це можливо, повинні бути обладнані укриттям на випадок несприятливих погодних умов (CPT/Inf (92) 3) пункт 48).

13. У порушення пункту 5 розділу V Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5 (далі — Положення про організацію продовольчого забезпечення), страви, подані на сніданок та обід 20.10.2025 року, не відповідали затвердженій меню-розкладці.

Зокрема, замість проби передбаченої страви на сніданок “каша пшенична з м’ясом тушкованим та соусом” було надано пробу “каші пшеничної з котлетою та соусом”. Замість проби передбаченої страви на обід “салат з капусти” було надано пробу “салат із кабачків”. Зазначені зміни були внесені без письмового дозволу начальника установи та без подання відповідного рапорту заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення, що є порушенням установленого порядку організації харчування в установі.

14. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Так, у порушення пункту 3.19 розділу III Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2021 року №849/5 (далі — Положення), санітарна обробка засуджених здійснюється не в повному обсязі.

Зокрема, у дезінфекційній камері не проводиться щомісячна планова дезінфекція (знищення патогенних мікроорганізмів) та дезінсекція (знищення комах і кліщів — переносників інфекційних захворювань) верхнього одягу та постільних речей (подушок, матраців, ковдр) ДІЗО та медичної частини, що підтверджується відсутністю відповідної відмітки у Журналі дезінфекції (дезінсекції) одягу та постільних речей у дезінфекційній камері.

15. У порушення пункту 2.11 розділу II Положення у приміщенні пральні належним чином не працює примусова припливно-витяжна система вентиляції.

16. У приміщеннях лазні протягом робочого дня не підтримується належний температурний режим: під час відвідування було зафіксовано температуру +16 °C, що суперечить вимогам пункту 2.13 Положення. 

17. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом із тим, згідно з абзацом восьмим пункту 1 розділу XXVI ПВР УВП носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів у межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті зі в’язнями, не носили спеціальні засоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями, оскільки таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями (CPT/Inf (2011) 29) пункт 85), (CPT/Inf (2013) 23) пункт 23), (CPT/Inf (2014) 15) пункт 166).

18. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу IV Положення про програму диференційованого виховного впливу на засуджених “Підготовка до звільнення”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.05.2016 року №1418/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.05.2016 за №735/28865, персонал соціально-психологічної служби установи, який безпосередньо організовує та здійснює заходи з реалізації програми “Підготовка до звільнення”, зобов’язаний надавати засудженим допомогу в оформленні (поновленні) паспорта громадянина України, реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), інших особистих документів, а також в оформленні пенсій.

Водночас 18 засуджених потребують виготовлення паспорта громадянина України, 4 — отримання РНОКПП, а 1 — оформлення пенсії, що свідчить про недостатню роботу відділу соціально-виховної та психологічної роботи щодо забезпечення оформлення необхідних документів для засуджених, які їх не мають.

19. Згідно з наданою адміністрацією інформацією, з початку 2025 року (станом на 20.10.2025 року) у Державній установі “Божковська виправна колонія (№16)” засудженим було надано 72 короткострокові побачення, з яких усі 72 відбувалися у безконтактний спосіб — через суцільне розмежувальне скло із використанням переговорного пристрою.

Водночас у доповіді Уряду України за результатами візиту у 2023 році Європейський комітет із запобігання катуванням наголошує, що для всіх категорій засуджених відкриті побачення (наприклад, за столом) мають становити правило, а закриті — виняток, застосування якого допускається лише на підставі обґрунтованих і вмотивованих рішень після індивідуальної оцінки потенційного ризику конкретного засудженого. У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу переглянути порядок проведення короткострокових побачень у пенітенціарних установах з метою забезпечення їх проведення, як правило, у відкритих умовах (CPT/Inf (2024) 20) пункт 99).

20. Відповідно до службової документації, некомплект персоналу по установі станом на 20.10.2025 року становить 26 штатних одиниць. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими.

Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації. У зв’язку із цим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості, з метою посилення присутності персоналу служб охорони й нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

21. У ході моніторингового візиту НПМ оглянуто два укриття, розташовані у різних відділеннях СПС. Обидва приміщення використовуються як місця тимчасового перебування засуджених під час повітряної тривоги, проте їх технічний стан та рівень безпеки суттєво відрізняються. Укриття, розташоване в приміщенні 3-го відділення СПС, не відповідає ключовим мінімальним вимогам щодо безпечного перебування людей під час повітряної небезпеки.

Відсутній другий евакуаційний вихід, що створює критичний ризик для життя у разі завалу входу або пожежі, та суперечить вимогам ДБН В.2.2-5:2023 і стандартам цивільного захисту. Відсутня каналізація — засуджені не мають можливості задовольняти санітарні потреби у разі тривалої тривоги, що порушує гігієнічні вимоги. Відсутня вентиляція, що створює загрозу накопичення вуглекислого газу та підвищеної вологості, внаслідок чого приміщення є непридатним для тривалого перебування людей. Укриття фактично не виконує захисної функції, а відсутність вентиляції, санітарних умов і альтернативного виходу становить пряму загрозу життю та здоров’ю засуджених і персоналу.

Укриття у 2-му відділенні СПС перебуває в кращому технічному стані та оснащене базовими елементами безпечного перебування. Переваги: наявність другого евакуаційного виходу, що дає змогу забезпечити безпечну евакуацію у разі блокування основного входу; наявність каналізації, що забезпечує мінімальні санітарні умови для тривалого перебування; наявність вентиляції (примусової або природної), яка забезпечує обмін повітря та знижує ризики гіпоксії й підвищеної вологості.

Отже: укриття 3-го відділення є непридатним і становить небезпеку через відсутність другого виходу, вентиляції та санітарних умов; укриття 2-го відділення наближене до мінімально допустимих стандартів, однак потребує подальшого покращення (освітлення, місць для сидіння, запасу води тощо). Установа має забезпечити, щоб усі засуджені могли укриватися у безпечних приміщеннях, що відповідають вимогам цивільного захисту та міжнародним стандартам.

22. У БВК-16 засуджені залучаються до чотирьох основних видів робіт: роботи на філії ДП “Підприємство ДКВС України”, роботи у виробничих майстернях установи, роботи у підрозділах господарського обслуговування і робота на харчоблоці. Філія використовує працю засуджених відповідно до договорів №Г-1 від 01.01.2025 року, №Г-429, №Г-499, №Г-563 та ЦПД. Роботи включають сільськогосподарські, вантажні та допоміжні операції.

За довідкою установи офіційно залучено 3-5 засуджених залежно від договору. Договори містять типові для ЦПД ознаки, але фактична організація праці відповідає трудовим відносинам: робота регулярна, не разова; виконується щодня; здійснюється під контролем персоналу; має фіксовану тривалість зміни; відбувається у промисловій зоні установи. Це суперечить ст. 21 і 24 КЗпП та ст. 118 КВК (праця засуджених регулюється трудовим законодавством, а не ЦПД).

Під час моніторингу встановлено, що частина засуджених, які за документами оформлені на філії, фактично працюють у промзоні установи, виконують інші роботи (сортування дроту, допоміжні операції) — без відповідності договору №Г-1. Також зафіксовані такі порушення: відсутність табелів фактичної явки; невідповідність між договорами та фактичними видами робіт; неперсоніфіковані акти виконаних робіт (не вказано, хто саме працював). Це є порушенням ст. 30, 31, 24 КЗпП; ст. 118 КВК; ст. 43 Конституції України.

У майстернях на момент візиту працювали 127 засуджених, з яких 124 — за трудовими договорами, 3 — за договором із філією. Основні операції: робота з дротом, різання, монтаж. У документах не зафіксовано порушень щодо кількості працівників, однак встановлено інші проблеми, зокрема: відсутність спецодягу. Під час огляду жоден із засуджених не мав засобів індивідуального захисту, що порушує ст. 163 КЗпП та ст. 8 Закону України “Про охорону праці”.

Також виявлено роботу без офіційного інструктажу. Табелі містять лише позначки “працював” без відображення фактичної кількості годин, що порушує ст. 30 КЗпП. Господарські роботи охоплюють котельню, прибиральні та допоміжні роботи, ремонтні операції. До цих робіт залучені засуджені М., Б., П., Г., К., К., Л. Зафіксовані такі порушення: нічні зміни без фіксації, а саме — засуджений М. працює в котельні вночі, але у “Журналі обліку виходу засуджених на роботу” відсутні відповідні записи; відсутність спецодягу; відсутність фіксації робочого часу всіх перелічених осіб; відсутність графіків, наказів і доручень. Жоден із видів робіт не оформлений належним чином, що є порушенням ст. 118 КВК; ст. 29, 30, 54, 163 КЗпП; Закону України “Про охорону праці”.

Найбільша кількість порушень виявлена на харчоблоці. Під час моніторингу одночасно працювали 14 засуджених. Під час дослідження “Журналу погодинних перевірок чергової служби” зафіксовано записи лише щодо роботи 2 працівників. Відповідно, у “Журналі медичного огляду перед допуском до роботи” лікар щодня оглядає лише двох працівників. У “Журналі видачі колючо-ріжучих предметів” інвентар отримують ті самі дві особи. При цьому під час візиту зафіксована фактична присутність 14 людей, що свідчить про приховану працю.

Під час дослідження документації та опитування засуджених, які працюють на харчоблоці, встановлено таке: засуджений Т. працює щодня з 06:30 до 21:00 без вихідних і святкових днів, що порушує ст. 50—52 КЗпП та ст. 119 КВК. Засуджений Д. працює у нічних змінах з 19:00 до 03:00, але нічна праця не фіксується в жодному журналі, що є порушенням ст. 54 КЗпП та ст. 118 КВК. Таким чином, на харчоблоці існує паралельний тіньовий облік праці: офіційно працюють 2 працівники, фактично — 14. Це створює ризики для санітарії, безпеки та прав засуджених, що порушує ст. 46 КЗпП, Санітарні правила, ст. 118 КВК, правило 22 Правил Мандели.

Під час аналізу змісту трудових договорів і нарахування заробітної плати встановлено, що ЦПД укладаються для перманентної, щоденної роботи, що фактично є прихованими трудовими відносинами; господарські договори (№Г-1, №Г-429, №Г-499, №Г-563) не містять персоніфікації, тому неможливо визначити обсяг праці кожного засудженого. Також договори не містять положень щодо охорони праці, медичних оглядів та тривалості робочого часу.

Що стосується відомостей нарахування заробітної плати: суми виплат не відповідають фактичній кількості відпрацьованих годин; відсутня деталізація виконаних робіт кожним засудженим; трапляються випадки, коли працівники працюють по 14 годин, але отримують оплату як за стандартну 8-годинну зміну; частина засуджених фактично працює, але не відображена у відомостях (харчоблок). Це є порушенням ст. 95, 96 КЗпП; ст. 118 КВК; ст. 43 Конституції України.

Серед позитивної практики щодо праці зафіксовано, що в установі дозволяється гнучкий індивідуальний графік роботи в майстернях і філії, коли засуджені можуть узгоджувати час виходу на роботу та повернення з персоналом. Це позитивно впливає на мотивацію та адаптацію, відповідає принципу індивідуалізації (правило 96 Правил Мандели), однак має застосовуватися лише за умови належного документування, чого наразі немає.

Таким чином, у БВК-16 існує системне приховане залучення засуджених до праці, особливо на харчоблоці та у господарських службах. На всіх видах робіт виявлені порушення обліку робочого часу, охорони праці, тривалості змін і медичного контролю. Договори з філією та ЦПД використовуються для маскування трудових відносин, що суперечить КЗпП і КВК. Нарахування заробітної плати є непрозорим та неперсоніфікованим і не відповідає фактичній зайнятості.

На харчоблоці виявлено найбільш ризикову практику — офіційно відповідно до журналів працюють 2 працівники, фактично — 14, що створює небезпеку для санітарії, здоров’я та прав засуджених. Разом з тим установа впроваджує позитивний елемент — гнучкі графіки роботи, які потребують офіційного впорядкування.

Медична частина №16 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Полтавській області

Завідувачка медичної частини №16 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Полтавській області (далі — медична частина) — Оксана Біда. У штаті медичної частини вакантною залишається посада клінічного психолога — 1 штатна одиниця. Під час моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб:

1. Під час перевірки ДІЗО/ПКТ моніторами встановлено, що при поміщенні засудженого до дисциплінарного ізолятора до матеріалів справи долучається медична довідка, згідно з висновком якої засуджений за станом здоров’я в ДІЗО, ПКТ утримуватися може, та форма первинної облікової документації №511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2024 року №186, яка містить відомості про обставини отримання тілесних ушкоджень, діагноз тощо. Це свідчить про обізнаність працівників установи з конфіденційною інформацією щодо стану здоров’я засуджених, що перебувають у ДІЗО.

Зазначене порушує вимоги статті 391 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” стосовно права особи на таємницю про стан здоров’я та не відповідає абзацу четвертому пункту 3 глави 1 розділу II “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок). Разом із тим Комітет неодноразово підкреслював, що зобов’язання пенітенціарних лікарів засвідчувати придатність засуджених до відбування дисциплінарного стягнення не сприятиме розвитку позитивних відносин між лікарем і пацієнтом (CPT/Inf (2024) 20) пункт 104).

2. У порушення вимог пункту 3 глави 1 розділу II Порядку та Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень” медичні працівники не складають довідок належним чином. Зокрема, у більшості випадків пункт 8 форми, який передбачає зазначення обставин отримання тілесних ушкоджень, заповнюється формально, без конкретизації, наприклад: “самостійно нанесено членоушкодження лівого передпліччя”, що не дозволяє ідентифікувати фактичні обставини події.

Відсутність повноцінного документування обставин травмування та неналежна фіксація тілесних ушкоджень не відповідає пункту 60 рекомендацій Комітету (CPT/Inf (93) 12-part), де зазначено, що медичні служби у місцях позбавлення волі можуть зробити свій внесок у запобігання насильству проти осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, якщо це необхідно, через інформування відповідних органів влади. 

3. У штаті лікарняного закладу відсутня посада клінічного психолога, що ускладнює своєчасне та ефективне надання медичної допомоги у сфері психічного здоров’я засудженим. Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році повторює свою рекомендацію надалі посилювати надання психологічної допомоги в установах, а також розвивати підготовку та роль пенітенціарних психологів, особливо в частині терапевтичної клінічної роботи із засудженими.

У цьому контексті необхідно докласти зусиль для набору клінічно підготовлених психологів, які повинні бути частиною медичної команди й у своїй роботі не повинні поєднувати дві різні ролі, тобто оцінку ризиків і терапевтичну клінічну роботу (CPT/Inf (2024) 20) пункт 85).

4. У порушення пункту 8 глави 5 розділу II Порядку у стаціонарі медичної частини відсутні облаштований інфекційний ізолятор та ізолятор для осіб із психічними розладами, які становлять небезпеку для оточення, у зв’язку з проведенням ремонтних робіт.

5. Медична частина не забезпечена працюючим флюорографічним/рентгенологічним обладнанням, унаслідок чого засудженим та ув’язненим не проводяться діагностичні обстеження органів грудної порожнини з метою своєчасного виявлення захворювань органів дихання, що свідчить про неможливість проведення ранньої діагностики туберкульозу в медичному закладі. Зазначене суперечить пункту 1 та пункту 2 глави 2 розділу II Порядку.

6. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи з підозрою на вірусний гепатит C проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб. Крім того, на день візиту в аптеці медичної частини були відсутні препарати для лікування вірусного гепатиту C.

7. Диспансерний нагляд здійснюється за 5 особами, які мають інвалідність. З них: I гр. — 0 осіб; II гр. — 2 особи; III гр. — 3 особи. Разом із тим у порушення вимог Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що 2 особи, які мають інвалідність, не мають індивідуальної програми реабілітації (далі — ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР, у зв’язку з чим вони не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

8. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення” у медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

9. У порушення пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №285 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики” у медичній частині відсутній висновок, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

10. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентгенапарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

11. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини через технічні обмеження позбавлений можливості надсилати запити на телемедичні консультації та отримувати фахову допомогу для надання медичних послуг засудженим.

12. Згідно з пунктом 7 глави III розділу II Порядку засуджені, які працюють на об’єктах харчування (крім робіт, пов’язаних із посадами продавців, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників), переробної промисловості, у будинках дитини, закладах загальної середньої освіти, підрозділах професійної підготовки у спеціальних виховних колоніях, медичних частинах (фельдшерських пунктах) та лікарняних закладах ДКВС (крім робіт, пов’язаних із наданням медичної допомоги), пральнях, лазнях, кімнатах для тривалих побачень, гуртожитках, клубах, на об’єктах водозабезпечення та каналізації, дільницях розведення і вирощування тварин, проходять обов’язкові попередні та профілактичні медичні огляди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 року №559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”.

На кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації №1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.04.2013 року за №662/23194. Разом із тим під час перевірки особистих медичних книжок у засуджених, які працюють в їдальні, було встановлено, що цим працівникам не проводився огляд лікарем-отоларингологом та дерматовенерологом, що порушує вимоги пункту 6 Правил проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2002 року №280 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150).

13. У порушення вимог Норми належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, які проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних та в медичних частинах при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 20.02.2012 року №280/5, засуджені особи не отримують госпітальне майно (костюм, халат та капці госпітальні). Засуджені перебувають у стаціонарі в повсякденному одязі, іноді зі своєю постільною білизною.

14. У медичній частині, зокрема у палатах, моніторинговою групою зафіксовано порушення температурного режиму. Так, на час перевірки температура повітря у приміщеннях становила нижче +13 °C, що не відповідає вимогам розділу VI Державних санітарних норм і правил, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.04.2013 року №259, та пункту 1 розділу XXII ПВР УВП, згідно з яким у холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань має підтримуватися на рівні не нижче +18 °C.

15. У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил санвузол у медичній частині не обладнаний дверцятами, у зв’язку з чим не дотримується право засуджених на приватність.

16. У порушення вимог підпункту 2.12 пункту 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, двері електрощитової у холі медичної частини були незачинені.

17. У порушення частини 5 статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України засудженим під час перебування в стаціонарі медичної частини не забезпечено право користування глобальною мережею Інтернет. Відсутність доступу до Інтернету обмежує їхню можливість отримувати інформацію, реалізовувати право на освіту, самоосвіту та підтримувати соціальні зв’язки, що суперечить пункту 63 рекомендацій Комітету (CPT/Inf (93) 12-part).

Рекомендації:

1. Припинити використання засуджених як “днювальних” у дільниці КДіР, заборонити передання їм функцій нагляду й контролю за новоприбулими, забезпечити організацію роботи КДіР виключно персоналом установи відповідно до статей 8, 96, 118 КВК України та рекомендацій КЗК.

2. Включити начальника медичної частини до складу спеціальної комісії з розподілу новоприбулих засуджених до відділень СПС відповідно до Положення про КДіР.

3. Облаштувати у КДіР усі передбачені Нормами забезпечення приміщення (кімната обмінного фонду, комора для брудних речей, кімната побуту, сушарка) для належної санітарно-побутової організації.

4. Забезпечити дотримання температурного режиму у КДіР не нижче +18 °C у холодний період року шляхом належної роботи опалення, утеплення та усунення технічних недоліків.

5. Оснастити житлові приміщення КДіР баками для питної води з кранами та необхідним інвентарем, припинивши практику відсутності резервних ємностей для питної води.

6. Переглянути практику відеоспостереження у житлових приміщеннях КДіР, залишивши використання камер лише у виняткових випадках на підставі індивідуальної оцінки ризиків і на обмежений строк.

7. Припинити застосування тривалого одиночного утримання у ДІЗО/ПКТ до осіб із психічними розладами, забезпечити їм доступ до належного психіатричного лікування та за потреби ініціювати переведення до спеціалізованих закладів.

8. Поліпшити матеріальні умови у ДІЗО/ПКТ: збільшити доступ природного світла, відремонтувати ПКТ №2, обладнати санвузли повноцінними перегородками/дверима та забезпечити наявність баків з питною водою.

9. Забезпечити систематичну видачу засудженим копій рішень про дисциплінарні стягнення із зазначенням порядку оскарження та інформування про право на доступ до адвоката в контексті дисциплінарного провадження.

10. Відновити радіофікацію камер ДІЗО/ПКТ для забезпечення доступу засуджених до інформації, що відповідає ПВР УВП та Мінімальним стандартним правилам ООН.

11. Оснастити всі камери ДІЗО кнопками виклику персоналу, забезпечивши оперативний зв’язок засуджених із працівниками установи.

12. Розширити та належно обладнати прогулянкові дворики (достатня площа, наявність укриття від опадів) відповідно до рекомендацій КЗК щодо перебування на свіжому повітрі.

13. Забезпечити дотримання затвердженої меню-розкладки, припинити несанкціоновану заміну страв, оформлювати всі зміни у харчуванні в установленому порядку з відповідними письмовими дозволами та рапортами.

14. Налагодити повний цикл лазне-прального обслуговування: проводити щомісячну планову дезінфекцію та дезінсекцію одягу й постільних речей з відображенням у журналах, забезпечити належну роботу вентиляції у пральні та дотримання нормативного температурного режиму у лазні.

15. Змінити практику відкритого носіння спецзасобів персоналом, заборонити відкриту демонстрацію гумових кийків та інших спецзасобів у зонах безпосереднього контакту із засудженими, забезпечивши їх максимально приховане або локалізоване зберігання.

16. Посилити роботу СВПР щодо оформлення документів засуджених, оперативно забезпечити виготовлення паспортів, отримання РНОКПП та оформлення пенсії для осіб, які цього потребують.

17. Переглянути порядок проведення короткострокових побачень, установивши відкриті побачення правилом, а безконтактні — винятком, що застосовується лише за індивідуально вмотивованим рішенням.

18. Вжити заходів для укомплектування 26 вакантних штатних посад, посилити присутність персоналу у місцях тримання, переглянути практику 24-годинних змін, забезпечивши безпечний та раціональний режим служби.

19. Визнати укриття у 3-му відділенні СПС непридатним до усунення критичних недоліків, облаштувати другий евакуаційний вихід, вентиляцію та каналізацію, а до того — використовувати для укриття лише приміщення, що відповідають базовим вимогам безпеки.

20. Дооснастити укриття у 2-му відділенні СПС (освітлення, місця для сидіння, запас питної води та базове обладнання) і гарантувати можливість укриття всіх засуджених у приміщеннях, що відповідають вимогам цивільного захисту.

21. Переглянути всі договори з філією ДП “Підприємство ДКВС України” та ЦПД, припинити використання цивільноправових договорів для регулярної праці, забезпечити укладення з засудженими трудових договорів відповідно до КЗпП і КВК України та вести персоніфікований облік робочого часу.

22. Забезпечити всіх засуджених, які працюють (на філії, у майстернях, госпобслузі, на харчоблоці), необхідними засобами індивідуального захисту, проводити належний інструктаж з охорони праці та заборонити фактичну роботу без належних записів у журналах виходу на роботу та медоглядів.

23. Припинити практику надмірної тривалості робочого часу та нічної праці без обліку, привести тривалість робочого дня і нічних змін у відповідність до статей 50—52, 54 КЗпП України та вимог КВК України, забезпечити повний облік нічних змін.

24. Забезпечити прозоре та персоніфіковане нарахування заробітної плати з чіткою прив’язкою до відпрацьованих годин і видів робіт, включити до відомостей усіх засуджених, які фактично працюють (зокрема на харчоблоці), та офіційно врегулювати практику гнучких графіків роботи через накази, графіки й табелі.

25. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у медичній частині №16 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Полтавській області.

26. Забезпечити штат медичної частини лікарями-спеціалістами відповідно до потреб.

27. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572, та інших нормативно-правових актів.

28. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених.

29. Припинити практику посвідчування лікарями стану здоров’я засуджених та ув’язнених при поміщенні їх у дільницю ДІЗО/ПКТ та забезпечити дотримання вимог медичної таємниці відповідно до статті 391 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” і Порядку.

30. Виконати вимоги пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №285 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”.

31. Забезпечити медичну частину госпітальним майном (костюм, халат та капці госпітальні).

32. Забезпечити відновлення та належне облаштування інфекційного ізолятора та ізолятора для осіб із психічними розладами після завершення ремонтних робіт відповідно до вимог пункту 8 глави 5 розділу II Порядку.

33. Забезпечити медичну частину справним флюорографічним/рентгенологічним обладнанням з метою проведення своєчасної діагностики туберкульозу та інших захворювань органів дихання відповідно до вимог пунктів 1 і 2 глави 2 розділу II Порядку.

34. Забезпечити проведення належного обліку профілактичного огляду для допуску засуджених до роботи на об’єктах харчування відповідно до вимог.

35. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування.

36. Забезпечити всіх осіб з підозрою на ВГС доступом до ПЛР-тестування у найкоротші терміни та організувати необхідне противірусне лікування для осіб із підтвердженим діагнозом.

37. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують.

38. Забезпечити медичну частину дентальним рентгенапаратом та необхідним обладнанням для проведення повноцінного стоматологічного обстеження і лікування.

39. Забезпечити дотримання встановленого температурного режиму в палатах медичної частини шляхом невідкладного приведення температури повітря у відповідність до вимог Державних санітарних норм і правил та пункту 1 розділу XXII ПВР УВП.

40. Усунути порушення вимог пожежної безпеки.