Звіт за результатами моніторингового візиту до Стрижавської виправної колонії №81

10.06.2026 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, з урахуванням положень Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели) та практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України “Відвідування установ виконання покарань” групою моніторів Харківської правозахисної групи та ГО “Захист в’язнів України” здійснено відвідування державної установи “Стрижавська виправна колонія (№81)” (СВК-81, установа, заклад, колонія). Візит здійснено у плановому порядку без попередження; оглянуто всі об’єкти установи.

Попередній візит відбувся 06.06.2025 року.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень засуджених та їхніх родичів, матеріали попередніх звітів, а також звіти моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ).

Візит проведено в межах проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данським інститутом проти тортур.

Відвідування здійснили монітори:

• Андрій Діденко — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року, монітор НПМ (Національний превентивний механізм), член консультативної ради НПМ;
• Сергій Зуйков — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, монітор НПМ, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Олег Цвілий — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катувань, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження і покарання.

Під час моніторингового візиту виявлено порушення прав засуджених на належні умови тримання, приватність, охорону здоров’я, працю і соціальний захист, безпечні умови праці, належну оплату праці, зв’язок та доступ до мережі Інтернет.

Зафіксовано недоліки в оформленні та обліку трудових відносин, веденні документації, забезпеченні засобами індивідуального захисту, а також у матеріально-технічному забезпеченні установи.

Загальна інформація

Державна установа “Стрижавська виправна колонія (№81)” є виправною колонією середнього рівня безпеки для тримання чоловіків, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі. Установа розташована за адресою: вулиця Алеї, 62, селище Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область.

Керівник установи — полковник внутрішньої служби Олег Вітринський.

Установа розташована в селищі Стрижавка неподалік від міста Вінниці. На території, де нині функціонує колонія, раніше була садиба польського магната Грохольського. Під час Другої світової війни в розташованих тут приміщеннях містилися військові казарми, майстерні та металообробний завод.

З 1956 року на цій території функціонувала Стрижавська дитяча трудова колонія Управління охорони громадського порядку Вінницького обласного виконавчого комітету. У 1969 році установу реорганізовано у виправну колонію середнього рівня безпеки для тримання засуджених. Після проголошення незалежності України колонію включено до національної системи органів виконання покарань. Надалі вона функціонувала у структурі Державного департаменту України з питань виконання покарань, а згодом — у системі Державної кримінально-виконавчої служби України.

До структури установи входять чергова частина, дільниця карантину, діагностики і розподілу (КДіР), одинадцять діючих дільниць соціально-психологічної служби (СПС), дільниця соціальної реабілітації (ДСР), сектор слідчого ізолятора, харчоблок, дисциплінарний ізолятор (ДІЗО), приміщення камерного типу (ПКТ), дільниця посиленого контролю (ДПК), виробничі приміщення та майстерні, лазне-пральний комплекс, кімнати для короткострокових і тривалих побачень, крамниця, бібліотека, приміщення для приймання передач та адміністративні приміщення.

На території установи також розташована Стрижавська багатопрофільна лікарня №81 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Вінницькій області.

За даними адміністрації, штатна чисельність персоналу установи становить 303,5 посади, фактична — 228,5 посади. Загальний некомплект персоналу становить 75 посад. В установі працюють два психологи.

Планове наповнення СВК-81 становить 1332 особи. Станом на 11.06.2026 року в установі перебували сім ув’язнених та 536 засуджених — загалом 543 особи. Серед них перебували 24 військовополонені. Крім того, 78 осіб перебували на лікуванні у Стрижавській багатопрофільній лікарні №81.

Протягом 2026 року до установи прибули 106 засуджених. У 2025 році в установі померли 14 осіб, а протягом 2026 року станом на дату візиту — дев’ять осіб. У зв’язку з тяжкими захворюваннями протягом 2025 року з установи звільнено 12 засуджених, протягом 2026 року — двох засуджених.

Загалом працевлаштовано 176 засуджених: 75 — на виробництві, 37 — у майстернях, 41 — на об’єктах контрагентів та 23 — на роботах із господарського обслуговування установи. Із загальної кількості працевлаштованих 65 засуджених працювали за трудовими договорами, 111 — на підставі цивільноправових договорів. Засуджених, працевлаштованих за строковими трудовими договорами, не було.

На оперативно-профілактичному обліку перебували 23 особи, схильні до самогубства, 27 осіб, схильних до умисного заподіяння собі тілесних ушкоджень, дві особи, схильні до втечі, та 32 засуджених, визнаних злісними порушниками встановленого порядку відбування покарання. Упродовж 2025 року та протягом 2026 року випадків самогубства в установі не зафіксовано.

За інформацією адміністрації, упродовж 2025 року та протягом 2026 року не було зареєстровано жодної скарги засуджених на неналежні умови тримання або неналежне надання медичної допомоги.

В установі перебувають 23 особи з інвалідністю: п’ять осіб мають інвалідність II групи, 18 осіб — III групи. Осіб з інвалідністю I групи немає.

У власному користуванні засуджених перебувають 105 планшетів, водночас зареєстровано лише три адреси електронної пошти. Засуджених, які навчаються в закладах вищої освіти, немає.

У 2025 році зафіксовано 23 випадки тілесних ушкоджень у військовополонених під час їхнього прибуття до установи та сім випадків тілесних ушкоджень, отриманих під час перебування в установі. Протягом 2026 року станом на дату візиту зафіксовано 105 випадків тілесних ушкоджень у військовополонених під час їхнього прибуття до установи та 17 випадків тілесних ушкоджень, отриманих під час перебування в установі.

Групою моніторів проведено опитування близько 240 засуджених під час відвідування виробничих приміщень, майстерень, дільниць СПС, дільниці КДіР, сектору слідчого ізолятора, дисциплінарних та господарських приміщень.

Спілкування відбувалося як у форматі загальних розмов із наданням консультацій і відповідей на запитання, так і індивідуально, зокрема на умовах конфіденційності та анонімності. Під час опитування з’ясовувалися питання дотримання прав засуджених, умов тримання, організації праці, доступу до медичної допомоги та можливих випадків неналежного поводження.

Позитивний досвід

Під час моніторингового візиту встановлено окремі позитивні зміни, спрямовані на поліпшення умов тримання засуджених.

У 2026 році адміністрацією установи проведено ремонт відділень СПС. Відремонтовано житлові приміщення, кімнати для приймання їжі, зберігання особистих речей, соціально-виховної роботи, санітарний вузол, коридор та службові приміщення. Засуджених забезпечено новими спальними місцями з індивідуальним простором, установлено нові меблі, обладнано кімнати для проведення виховної роботи та зберігання особистих речей.

Також позитивно слід відзначити поліпшення матеріально-побутових умов у низці приміщень установи. Зокрема, проведено ремонт санітарно-побутових приміщень, обладнано сучасні умивальники, установлено шафи для зберігання особистих речей, оновлено інформаційні стенди та окремі приміщення виробничої і житлової зон.

Виявлені порушення національного та міжнародного законодавства

Під час моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушення прав засуджених осіб:

1. Порядок та умови приймання засуджених осіб до установи не повною мірою відповідають вимогам чинного законодавства України та міжнародним стандартам поводження з в’язнями.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу II Положення про дільницю карантину, діагностики і розподілу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5 (далі — Положення про дільницю КДіР), з метою організації роботи з новоприбулими засудженими наказом начальника установи створюється робоча група, до складу якої входять заступники начальника установи, начальники структурних підрозділів, психолог та медичний працівник.

З метою планування зазначеної роботи щороку складається програма ознайомлення новоприбулих засуджених із порядком та умовами відбування покарання, яка затверджується начальником установи.

Відповідно до пункту 8 розділу II Положення про дільницю КДіР тримання засуджених в умовах ізоляції (карантину), серед іншого, передбачає виконання програми ознайомлення засуджених з умовами та порядком відбування покарання.

Разом із тим під час конфіденційного спілкування із засудженими та аналізу службової документації моніторинговою групою встановлено, що члени робочої групи не в повному обсязі виконують заходи, передбачені зазначеною програмою.

Відсутність належної організації роботи підтверджується, зокрема, записами в журналі обліку відвідування дільниці карантину, діагностики і розподілу (далі — КДіР) представниками адміністрації установи.

Так, завідувач амбулаторно-поліклінічного відділення Стрижавської багатопрофільної лікарні №81, який відповідно до програми ознайомлення новоприбулих засуджених із порядком та умовами відбування покарання повинен проводити заходи щодо порядку отримання медичної допомоги, згідно із записами в журналі обліку відвідування дільниці КДіР востаннє проводив відповідний захід 26.02.2026 року. Станом на 10.06.2026 року такі заходи більше не проводилися, що свідчить про невиконання програми ознайомлення новоприбулих засуджених та вимог пункту 5 розділу II Положення про дільницю КДіР.

2. У порушення пункту 1 розділу II Положення про дільницю КДіР до складу робочої групи з роботи з новоприбулими засудженими не входить начальник відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку — головний бухгалтер.

3. Моніторинговою групою встановлено, що матеріально-побутове забезпечення дільниці КДіР не в повному обсязі відповідає встановленим нормативним вимогам.

Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарського призначення виправної колонії середнього рівня безпеки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), у дільниці КДіР відсутня низка приміщень, а саме: кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; гардеробна; кімната побуту; сушарка.

Відсутність зазначених приміщень призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм, ускладнює підтримання належного рівня чистоти та порядку в місцях тримання засуджених, що, своєю чергою, негативно впливає на загальний санітарний стан установи.

4. У порушення вимог правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил, правила 22.2 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели) та Норм забезпечення житлове приміщення дільниці КДіР не забезпечене баком для питної води ємністю 15 літрів з водорозбірним краном, кришкою, кухлем і тазом. 

5. Під час конфіденційного спілкування із засудженими моніторинговою групою встановлено, що під час проведення особистих обшуків новоприбулих засуджених із роздяганням у кімнаті для обшуку персонал установи здійснює відеофіксацію за допомогою нагрудних відеореєстраторів.

Водночас відповідно до пункту 8 розділу VII Порядку використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2018 року №2025/5 (далі — Порядок), забороняється використання відеокамер та портативних відеореєстраторів у приміщеннях (камерах), де проводяться медичні обстеження (огляди) засуджених, особисті обшуки з роздяганням, а також у палатах медичних частин.

6. У житловому приміщенні №3 дільниці КДіР моніторинговою групою встановлено наявність вікон, обладнаних затемненими склоблоками, через що природне світло майже не проникає до приміщення.

У доповіді за результатами візиту до України у 2020 році Комітет за аналогічних обставин уже звертав на це увагу та рекомендував вжити заходів для перегляду конструкції вікон у камерах, щоб ув’язнені могли бачити, що розташоване поза межами камери (CPT/Inf (2020) 40) пункт 48). 

7. Під час відвідування дільниці КДіР встановлено відсутність наочної інформації із зазначенням поштової адреси Європейського суду з прав людини. Зазначене суперечить пункту 6 розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — ПВР УВП).

8. Облаштування приміщень дисциплінарного ізолятора установи (далі — ДІЗО/ПКТ) не повною мірою відповідає встановленим стандартам поводження з в’язнями та не забезпечує належних матеріально-побутових і санітарно-гігієнічних умов, що призводить до порушення прав засуджених осіб.

У камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ не забезпечено належного рівня природного освітлення, оскільки вікна камер розташовані на значній висоті та мають невеликі розміри, унаслідок чого природне світло майже не проникає до приміщень. Зазначені умови можуть створювати додатковий психологічний тиск на засуджених у зв’язку з обмеженням візуального контакту із зовнішнім середовищем.

Зазначене не відповідає вимогам правила 18.2 (а) Європейських пенітенціарних правил та правила 14 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

Аналогічне порушення встановлено в камерних приміщеннях сектору для осіб, узятих під варту. 

9. В окремих камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ та камерних приміщеннях сектору для осіб, узятих під варту, не забезпечено роботу механічної вентиляції, що не відповідає вимогам правила 13 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

10. Санітарні вузли в камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ не обладнані перегородками достатньої висоти, які забезпечують належний рівень приватності, а в камері №9 санітарний вузол узагалі не обладнаний дверцятами, що унеможливлює усамітнення під час користування ним. Зазначене не відповідає вимогам правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил, а також правила 15 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

Аналогічне порушення встановлено в камерних приміщеннях сектору для осіб, узятих під варту.

Разом із тим у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема: утримувати всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включно із санітарними приміщеннями, у належному ремонтному та гігієнічному стані; забезпечити регулярне і часте проведення дезінсекції; забезпечити достатній доступ до природного освітлення та вентиляції в камерах; повністю обладнати внутрішні санітарні приміщення перегородками, тобто від підлоги до стелі (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

11. У порушення вимог правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та правила 22.2 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели) баки для питної води у приміщеннях ДІЗО/ПКТ не наповнюються чистою питною водою, через що засуджені змушені вживати технічну воду із системи централізованого водопостачання.

12. Радіофікація в камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ відсутня, що суперечить вимогам пункту 3 розділу XX Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі — ПВР УВП), та пункту 63 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

13. Під час відвідування ДІЗО/ПКТ встановлено, що засудженим, які відбували дисциплінарні стягнення, адміністрація установи не видала копій рішень про застосування до них таких стягнень із зазначенням можливості та порядку їх оскарження, що суперечить статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет рекомендує вжити заходів у пенітенціарних установах України для забезпечення того, щоб засуджені, до яких застосовано дисциплінарне стягнення, систематично отримували копію відповідного рішення. Крім того, засуджених слід інформувати про їхнє право на доступ до адвоката в контексті дисциплінарного провадження (CPT/Inf (2024) 20) пункт 103).

14. Під час відвідування ДІЗО/ПКТ та аналізу службової документації моніторинговою групою встановлено, що психолог не відвідує засуджених, які тримаються в ДІЗО, не рідше ніж один раз на тиждень, як це передбачено абзацом двадцять шостим пункту 6 розділу XXI ПВР УВП.

Зазначене підтверджується відсутністю відповідних відміток у журналі обліку відвідувань дисциплінарного ізолятора, приміщень камерного типу представниками адміністрації установи виконання покарань.

15. Згідно з абзацом двадцять третім пункту 6 розділу XXI ПВР УВП для надання медичної допомоги керівник медичної частини (черговий лікар) щодня відвідує ДІЗО, карцери, ПКТ (ОК) та, за необхідності, проводить приймання засуджених. За результатами відвідування ДІЗО, карцерів, ПКТ (ОК) він зобов’язаний робити відповідні відмітки в журналі обліку відвідувань дисциплінарного ізолятора, приміщень камерного типу, одиночних камер та карцеру адміністрацією установи виконання покарань.

Разом із тим під час перевірки зазначеного журналу встановлено відсутність відповідних записів медичного працівника в період із 06.06.2026 року до 08.06.2026 року, попри те, що в цей період у ДІЗО відбували дисциплінарні стягнення засуджені.

Зазначене порушення може свідчити про фактичне невиконання медичним працівником обов’язку щодо щоденного відвідування дисциплінарного ізолятора, а також про відсутність належного медичного контролю за станом здоров’я засуджених, які перебувають у дисциплінарних приміщеннях.

16. Під час відвідування ДІЗО/ПКТ встановлено відсутність у камерних приміщеннях наочної інформації із зазначенням номерів телефонів “гарячих ліній”, а також поштових та електронних адрес Міністерства юстиції України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, обласної та окружної прокуратур, Департаменту міжрегіонального управління, а також регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги. Зазначене суперечить пункту 6 розділу II ПВР УВП.

17. В установі не функціонує дільниця посиленого контролю (далі — ДПК). Водночас ДПК є структурною дільницею виправної колонії середнього рівня безпеки, а порядок тримання засуджених у такій дільниці передбачено статтею 97 Кримінально-виконавчого кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

18. Площа окремих прогулянкових двориків є недостатньою для забезпечення повноцінної фізичної активності засуджених. Дворики потребують проведення ремонтних робіт.

Разом із тим Комітет неодноразово рекомендував переглянути конструкцію та розміри прогулянкових двориків, “звідки в кращому випадку відкривається вид на небо” (пункт 122, пункт 127 CPT/Inf (2014) 15). 

19. Пунктом 1 розділу XXIII ПВР УВП визначено, що нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у виді обмеження волі, позбавлення волі, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їхнього проживання та праці, запобігання та припинення з їхнього боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань.

Під час огляду камерних приміщень ДІЗО/ПКТ було зафіксовано встановлені камери відеоспостереження. Разом із тим у доповіді за результатами візиту до України у 2012 році Комітет критикував надмірне втручання у приватність через установлення відеокамер у житлових приміщеннях засуджених та зазначав, що будь-яке рішення про застосування відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди ґрунтуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і регулярно переглядатися.

Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема в разі його застосування протягом тривалого часу (CPT/Inf (2013) 23) пункт 52). 

20. Під час відвідування установи моніторинговою групою встановлено, що в крамниці установи відсутні зубні щітки, письмовий папір, гребінці, конверти, марки, пристрої для споживання тютюнових виробів та вдихання аерозолів (пари) без їх згоряння, а також зарядні пристрої до них, наявність яких передбачена додатком 5 до ПВР УВП.

21. Моніторинговою групою встановлено низку порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб.

Відповідно до пункту 3.19.1 розділу III Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2021 року №849/5 (далі — Положення), санітарна обробка передбачає миття засуджених та осіб, узятих під варту, в лазні з використанням мила та мочалки, обов’язкову заміну постільної та натільної білизни, а також проведення дезінфекції (знищення патогенних мікроорганізмів) і дезінсекції (знищення комах і кліщів, які є переносниками інфекційних захворювань) особистого одягу та постільних речей (подушок, матраців, ковдр) у дезінфекційній камері.

Однак, як встановлено моніторинговою групою, дезінфекційна камера в установі не працює з 13.01.2026 року, що унеможливлює належну санітарну обробку постільних речей та одягу, підвищує ризик поширення інфекційних захворювань серед засуджених і персоналу, а також суперечить установленим санітарно-гігієнічним нормам.

22. У порушення вимог пункту 4 розділу XXII ПВР УВП та пункту 3.19 розділу III Положення в установі не забезпечено дотримання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних вимог.

Зокрема, санітарна обробка засуджених, які прибувають до установи, не проводиться. Так, 30.05.2026 року та 04.06.2026 року до установи прибули засуджені, однак відомості про проведення їхнього миття у книзі обліку відвідування лазні відсутні.

23. У порушення пункту 2.6.2 розділу II Положення душові сітки не обладнані водорозбірними кранами для гарячої та холодної води, у зв’язку з чим засуджені під час прийняття гігієнічних процедур не мають можливості регулювати температуру води в душі. 

24. У порушення пункту 2.14 розділу II Положення про організацію лазне-прального обслуговування в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим.

25. У порушення вимог додатка 3 до Положення про організацію лазне-прального обслуговування у пральні відсутні кімната персоналу пральні, туалет і душова для працівників.

26. У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил у приміщенні душової ДІЗО не забезпечено право на приватність через відсутність шторок на душових перегородках. 

27. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки.

Разом із тим згідно з абзацом восьмим пункту 1 розділу XXVI ПВР УВП носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів у межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні працівники, які безпосередньо контактують із в’язнями, не носили відкрито перед ними спеціальні засоби, зокрема гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями (CPT/Inf (2011) 29) пункт 85; CPT/Inf (2013) 23) пункт 23; CPT/Inf (2014) 15) пункт 166).

28. Згідно з інформацією, наданою адміністрацією, упродовж 2026 року в державній установі “Стрижавська виправна колонія (№81)” засудженим було надано 49 короткострокових побачень, із яких 29 відбувалися у безконтактний спосіб — через суцільне розмежувальне скло з використанням переговорного пристрою.

Водночас у доповіді Уряду України за результатами візиту у 2023 році Європейський комітет із запобігання катуванням наголошує, що для всіх категорій засуджених відкриті побачення, наприклад за столом, мають становити правило, а закриті — виняток, застосування якого допускається лише на підставі обґрунтованих і вмотивованих рішень після індивідуальної оцінки потенційного ризику конкретного засудженого.

У зв’язку із цим Комітет закликає українську владу переглянути порядок проведення короткострокових побачень у пенітенціарних установах з метою забезпечення їх проведення, як правило, у відкритих умовах (CPT/Inf (2024) 20) пункт 99).

29. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу IV Положення про програму диференційованого виховного впливу на засуджених “Підготовка до звільнення”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.05.2016 року №1418/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.05.2016 року за №735/28865, персонал соціально-психологічної служби установи, який безпосередньо організовує та здійснює заходи з реалізації програми “Підготовка до звільнення”, зобов’язаний надавати засудженим допомогу в оформленні або поновленні паспорта громадянина України, реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), інших особистих документів, а також в оформленні пенсій.

Водночас восьмеро засуджених потребують виготовлення паспорта громадянина України, а 17 — отримання РНОКПП, що свідчить про недостатній обсяг роботи відділу соціально-виховної та психологічної роботи щодо оформлення необхідних документів засудженим, які їх не мають.

30. Відповідно до службової документації некомплект персоналу в установі станом на 10.06.2026 року становить 75 штатних одиниць.

Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими.

Нестача персоналу, який перебуває на “передовій лінії”, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації.

У зв’язку із цим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу в пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом, з метою посилення присутності працівників служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинним змінам персоналу, який несе службу (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

31. В установі обладнано інтернет-клас, у якому розміщено чотири комп’ютери. Під час моніторингового візиту встановлено, що комп’ютерна техніка є застарілою та потребує оновлення. На момент відвідування підключення до мережі Інтернет було відсутнє, унаслідок чого засуджені фактично не могли користуватися електронною поштою, відеозв’язком та іншими дозволеними інтернет-сервісами. 

Затвердженим графіком передбачено роботу інтернет-класу з понеділка по п’ятницю з 08:30 до 12:00 та з 13:00 до 17:00, у суботу — з 08:30 до 12:00; неділя є вихідним днем. Такий графік переважно збігається з робочим часом працевлаштованих засуджених. Відповідно, особи, які працюють до 17:00, фактично позбавлені можливості відвідувати інтернет-клас у робочі дні. Наявність лише одного доступного для них проміжку часу в суботу не забезпечує належної та рівної доступності послуги. 

Під час перевірки також встановлено, що в установі не ведуться журнал обліку електронних поштових скриньок засуджених та журнал обліку сеансів відеозв’язку. Відсутність належного обліку унеможливлює перевірку кількості звернень засуджених, черговості та тривалості сеансів, випадків відмови в доступі, причин технічних збоїв, а також дотримання принципу рівного доступу. Це створює ризик непрозорого або вибіркового надання відповідних послуг.

Відповідно до статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України засудженим гарантовано право користуватися глобальною мережею Інтернет. Організаційні засади реалізації цього права, зокрема використання електронної пошти та відеозв’язку, визначено спеціальним порядком, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №3233/5. Це право має бути не лише формально передбачене, а й практично доступне засудженим.

Відсутність інтернет-з’єднання, застарілість обладнання та графік, який не враховує режиму праці засуджених, не забезпечують ефективної реалізації зазначеного права.

32. Під час моніторингового візиту встановлено, що в установі для укриття засуджених та персоналу визначено два приміщення.

Укриття №1 фактично використовується як склад для зберігання овочів. У приміщенні відсутні другий евакуаційний вихід, вентиляція та каналізація. Використання укриття як складського приміщення обмежує можливість його оперативного приведення в готовність та одночасного розміщення в ньому людей під час повітряної тривоги.

Укриття №2 розташоване у третьому локальному секторі дільниці карантину, діагностики і розподілу. У цьому приміщенні також відсутні другий евакуаційний вихід, вентиляція та каналізація. Особливе занепокоєння викликає те, що в зазначеній дільниці перебувають новоприбулі особи, пересування яких територією установи повністю залежить від дій персоналу.

Відсутність другого або аварійного виходу створює ризик блокування людей у приміщенні в разі пошкодження чи завалу єдиного входу. Відсутність вентиляції унеможливлює безпечне тривале перебування значної кількості людей через накопичення вуглекислого газу, підвищення температури та погіршення якості повітря. Необлаштованість каналізації або альтернативних санітарних засобів не дає змоги забезпечити належні санітарно-гігієнічні умови під час тривалого перебування в укриттях.

Стаття 32 Кодексу цивільного захисту України покладає на балансоутримувачів обов’язок утримувати споруди фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням. Використання таких приміщень для господарських потреб допускається лише за умови збереження їхніх захисних властивостей та можливості своєчасного приведення в готовність.

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 року №579, передбачають забезпечення безпечної евакуації, належного повітрообміну та санітарно-технічних умов для осіб, які перебувають в укритті.

Таким чином, обидва приміщення, визначені адміністрацією установи як укриття, фактично не забезпечують умов для безпечного перебування засуджених і персоналу. Їх використання в наявному стані створює реальну загрозу життю та здоров’ю людей під час повітряної тривоги й має ознаки формального виконання вимог цивільного захисту. Виявлені обставини не узгоджуються з обов’язком держави захищати життя людини, закріпленим статтею 27 Конституції України.

33. Під час моніторингового візиту встановлено, що в установі до праці залучено 176 засуджених, із яких 75 осіб працюють на виробництві, 37 — у майстернях, 41 — на об’єктах контрагентів та 23 — на роботах із господарського обслуговування установи. За інформацією, наданою адміністрацією, із 65 засудженими укладено трудові договори, тоді як 111 осіб залучено до роботи на підставі цивільноправових договорів.

Основними видами виробничої діяльності є пакування деревного вугілля, виготовлення брикетів і паливних гранул, деревообробка, виготовлення дерев’яної тари та інших виробів, а також виконання замовлень сторонніх суб’єктів господарювання. Крім того, засуджені працюють на харчоблоці, у пекарні, пральні, котельні, виконують ремонтні та господарські роботи, прибирають житлову і виробничу зони.

Моніторинговій групі надано рознарядки на виведення засуджених на роботу, журнал приймання засуджених виробничим персоналом, окремі робочі наряди, відомості про нарахування винагороди, цивільноправові й трудові договори, документи щодо сплати податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Зокрема, надані документи підтверджують перерахування у травні 2026 року єдиного внеску з винагороди, нарахованої засудженим за квітень 2026 року, у сумі 71414,97 грн.

Водночас встановлено, що засуджені, залучені до роботи на виробництві на підставі цивільноправових договорів, фактично виконують роботу в умовах організованого виробничого процесу: щоденно виводяться на визначені робочі місця, включаються до рознарядок, перебувають під контролем виробничого персоналу, дотримуються встановленого режиму роботи та систематично виконують однорідні виробничі операції.

Табелі обліку робочого часу щодо більшості таких осіб не ведуться. Журнал змінних завдань на підприємстві також відсутній. Надані окремі робочі наряди та рукописні табелі мають фрагментарний характер і не забезпечують повного обліку фактично відпрацьованого кожним засудженим часу та обсягу виконаної роботи. За таких умов неможливо перевірити правильність визначення винагороди, дотримання тривалості робочого часу, надання вихідних днів, а також повноту нарахування належних виплат і соціальних внесків.

Аналіз наданих договорів свідчить, що трудові договори переважно укладалися із засудженими, залученими до праці на об’єктах контрагентів, зокрема як підсобні робітники, а також з окремими особами, які виконують постійні господарські та виробничі функції. Водночас робота безпосередньо у виробничих цехах підприємства установи переважно оформлюється цивільноправовими договорами. Такими договорами передбачено виконання окремого завдання або виготовлення певного обсягу продукції з оплатою за одиницю виробу чи виконану операцію.

Проте зміст відносин має оцінюватися не лише за назвою укладеного договору, а й за фактичними умовами виконання роботи. Постійне виконання особою визначеної трудової функції, систематичність роботи, організація робочого місця замовником, підпорядкування встановленому розпорядку та контроль за процесом праці є характерними ознаками трудових відносин.

У сукупності встановлені обставини дають підстави вважати, що в окремих випадках цивільноправовими договорами фактично оформлено відносини, які мають ознаки трудових. Це створює ризик позбавлення засуджених гарантій щодо тривалості робочого часу, відпочинку, охорони праці, оплати тимчасової непрацездатності та належного соціального страхування, передбачених статтями 21 і 24 Кодексу законів про працю України.

Особливе занепокоєння викликають умови роботи в цеху №2, де здійснюється пакування деревного вугілля. На момент відвідування приміщення було значно забруднене вугільним пилом. Пил перебував у повітрі, вкривав підлогу, обладнання, одяг та відкриті ділянки тіла засуджених. Працівники мали видимі сліди тривалого контакту з вугільним пилом. Надані засоби захисту органів дихання не забезпечували належного захисту, а частина засуджених виконувала роботу без респіраторів. Наявна вентиляція та інші технічні засоби не забезпечували ефективного видалення пилу з робочої зони.

Засуджені С., який перебуває у відділенні СПС №4, та Г. залучаються до робіт із деревним вугіллям. За відомостями про нарахування винагороди за травень 2026 року С. нараховано 8963,70 грн, а Г. — 9137,88 грн. Після утримання податків, військового збору, вартості комунальних послуг та інших передбачених відрахувань на їхні особові рахунки зараховано відповідно 4842,26 грн та 4976,39 грн. Водночас через відсутність належного обліку робочого часу й виконаних виробничих операцій перевірити відповідність нарахованої винагороди фактичному обсягу та тривалості роботи неможливо.

Робота з вугільним пилом пов’язана зі значними професійними ризиками для органів дихання. Роботодавець зобов’язаний забезпечити оцінювання таких ризиків, належну вентиляцію, колективні й індивідуальні засоби захисту, навчання з питань охорони праці та обов’язкові медичні огляди. Робота за наявності видимої концентрації вугільного пилу без ефективного захисту не відповідає вимогам статей 5, 8, 13 і 17 Закону України “Про охорону праці” та положенням Кодексу законів про працю України щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.

Встановлено також, що засуджений О. залучається до виготовлення брикетів і паливних гранул у порядку так званого “відпрацювання” тривалістю до двох годин. Частина п’ята статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України допускає залучення засуджених без оплати праці лише до робіт із благоустрою колонії та прилеглих територій, поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення установи, у порядку черговості, у неробочий час і не більше ніж дві години на день.

Виготовлення брикетів і паливних гранул є виробничою діяльністю, результатом якої є товарна продукція, а тому не може розглядатися як безоплатна робота з благоустрою чи поліпшення житлово-побутових умов. У разі фактичного виконання О. виробничих операцій під виглядом “відпрацювання” така робота мала бути належно оформлена, облікована й оплачена.

Окремі ознаки порушення вимог щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку виявлено на харчоблоці. На момент візиту там працювали десятеро засуджених. У журналі огляду працівників харчоблока медичним працівником щодня проставлялися відмітки щодо огляду цих осіб як за травень, так і за червень. Разом із тим записи в журналі контролю якості приготування їжі свідчать, що кухарі Д. та Я. залучалися до приготування їжі щодня, без зафіксованих вихідних днів. Аналогічні обставини встановлено щодо пекарів Б. та К.

Адміністрація не надала документів, які б підтверджували позмінне чергування зазначених осіб, надання їм щотижневого відпочинку або компенсаційних днів відпочинку. Щоденне виконання постійної трудової функції без належного обліку робочого часу та без підтвердження надання вихідних створює ризик порушення вимог статей 50, 52, 66 і 67 Кодексу законів про працю України.

Під час огляду житлової зони моніторинговою групою зафіксовано виконання засудженим С. обов’язків двірника. 

За отриманою інформацією, він прибирає територію щодня з 08:00 до вечері, без вихідних. Документів, що підтверджують укладення з ним трудового або цивільноправового договору, ведення обліку відпрацьованого часу та нарахування оплати за виконану роботу, моніторинговій групі не надано.

За таких обставин існує обґрунтований ризик використання його систематичної праці без належного оформлення та оплати. Прибирання житлової зони протягом повного робочого дня на постійній основі не може бути автоматично віднесене до короткострокових безоплатних робіт, передбачених частиною п’ятою статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Таким чином, під час моніторингового візиту виявлено системні недоліки в організації праці засуджених. До них належать підміна в окремих випадках трудових відносин цивільноправовими, відсутність повного та достовірного обліку робочого часу й виконаних завдань, неможливість перевірити правильність нарахування винагороди, ймовірне ненадання щотижневого відпочинку окремим працівникам, використання безоплатної праці для виконання виробничих операцій поза межами частини п’ятої статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України, а також незабезпечення безпечних умов праці в цеху пакування деревного вугілля.

Сукупність цих обставин свідчить про неналежне забезпечення права засуджених на працю, справедливу оплату, відпочинок, безпечні умови праці та соціальний захист.

Рекомендації

1. Забезпечити належне виконання вимог законодавства щодо організації приймання засуджених до установи та функціонування дільниці карантину, діагностики і розподілу.

2. Усунути порушення матеріально-побутового забезпечення житлових, дисциплінарних та інших приміщень установи відповідно до вимог національного законодавства та міжнародних стандартів.

3. Забезпечити належні санітарно-гігієнічні умови тримання засуджених, зокрема безперебійне забезпечення питною водою, функціонування вентиляції, належний рівень природного освітлення та дотримання права на приватність.

4. Вжити заходів для приведення дисциплінарних приміщень у відповідність до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України, Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та міжнародних стандартів.

5. Забезпечити належний медичний і психологічний супровід засуджених, зокрема осіб, які тримаються у дисциплінарному ізоляторі.

6. Забезпечити засудженим належний доступ до інформації про механізми захисту їхніх прав, порядок звернення до органів державної влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини та системи безоплатної правничої допомоги.

7. Вжити заходів для забезпечення належної організації лазне-прального обслуговування, проведення санітарної обробки та дезінфекції, надання перукарських послуг, а також дотримання санітарно-гігієнічних і протиепідемічних вимог.

8. Забезпечити дотримання вимог законодавства щодо застосування технічних засобів нагляду і контролю та повагу до права засуджених на приватність.

9. Привести порядок проведення короткострокових побачень у відповідність до рекомендацій Європейського комітету із запобігання катуванням, забезпечивши пріоритет проведення побачень у відкритих умовах.

10. Активізувати роботу щодо оформлення засудженим документів, необхідних для підготовки до звільнення та подальшої соціальної адаптації.

11. Вжити заходів для укомплектування установи персоналом відповідно до штатної потреби.

12. Забезпечити належне функціонування інтернет-класу, доступ засуджених до мережі Інтернет, електронної пошти та відеозв’язку, а також належний облік використання цих сервісів.

13. Привести захисні споруди цивільного захисту у стан, що забезпечує їх безпечне використання за призначенням під час надзвичайних ситуацій та повітряних тривог.

14. Забезпечити дотримання трудових прав засуджених шляхом належного оформлення трудових відносин, ведення достовірного обліку робочого часу, своєчасної та справедливої оплати праці, надання часу для відпочинку, а також створення безпечних умов праці відповідно до вимог законодавства України.

15. Забезпечити системний контроль за усуненням виявлених порушень та недопущенням їх повторного виникнення.

---

Матеріал підготовлено в межах проєкту “Seeking Justice for Survivors”, який фінансується Міністерством закордонних справ Данії.