![© Depositphotos [Путін, злочинець, МКС]](https://khpg.org/files/img/1608824136.png)
Підсумки першої чверті XXI століття вселяють глибоку тривогу.
Попереднє XX століття після двох світових воєн дало людству надію. У середині століття дві взаємопов’язані події змінили світ. 10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини. Раніше, 1946 року, Нюрнберзький трибунал ухвалив вирок керівникам нацистського режиму. Військова агресія була оголошена злочином, перестало існувати право сильного творити свавілля. Людство, переживши жахіття Другої світової війни, поклало в основу міжнародної правової системи концепцію прав людини.
Через чотири десятиліття почала руйнуватися радянська імперія. На рубежі 1990-х здавалося, що її падіння відкрило можливості для системного та послідовного втілення принципів прав людини та міжнародного права на всій Земній кулі.
*****
Однак сьогодні ці базові засади поставлені під сумнів. Міжнародні механізми, покликані їх захищати, виявилися безсилими.
Агресія путінської Росії проти України не зустріла належної відсічі з боку світової спільноти.
Все виразніше проявляється союз путінського режиму з різними диктаторськими режимами в різних частинах Земної кулі. Це союзництво ґрунтується на запереченні прав людини та безумовному приматі над ними інтересів держави.
Сполучені Штати Америки, які багато десятиліть домагалися дотримання прав людини в усьому світі і претендували на лідерство серед демократичних країн, тепер демонструють відверто вороже ставлення до принципів прав людини та міжнародного порядку, заснованого на праві.
Зрештою, у демократичних країнах Європи набирають сили популісти, які закликають до відмови від базових цінностей прав людини.
*****
Як бачимо, ці базові цінності перебувають у ситуації “ідеального шторму”. Те, чого досягло людство в минулому столітті ціною немислимих втрат і страждань, руйнується на наших очах.
Чи стане XXI століття часом повернення до світу, поділеного державами на “зони впливу”? Сторіччям тріумфу деспотизму та імперіалізму, коли права людини знову стануть внутрішньою справою держав? А значить — сторіччям нових світових воєн?
Чи людство, подолавши кризу, продовжить поступальний рух до світу, де дотримання прав людини та гідне життя будуть гарантовані ВСІМ?
Відповідь на ці питання залежить від УСІХ нас.
Правління Міжнародної асоціації “Меморіал”, 9 грудня 2025 р.



