У політвʼязня Сейрана Салієва вилучили Коран після того, як він прибув до колонії №1 Тульської області РФ. Кримський татарин уже кілька місяців перебуває без Корану, розповіла його дружина Муміне Салієва “Кримській солідарності”.
У листі родині через ZonaTelekom Сейран Салієв розповів, що першого квітня цього року бачився з Максимом Львовичем Дрогуновим (який виконує обов’язки начальника колонії) і запитав, чому йому не видають оригінал Корану. Книгу не віддають навіть при тому, що на примірнику є печатка й особистий підпис імама Тульської області.
Як зазначала дружина, хоча Сейрана Салієва й етапували з однієї російської колонії в іншу, це відбувалося в межах тієї самої області.
“Якби це була інша область, то, можливо, і був би сенс перевіряти Коран. Але тут область одна і один імам”, — зазначала пані Муміне.
До Сейрана Салієва також приходив адвокат. Він розповів, що у політвʼязня є прохання до адміністрації колонії щодо нової ковдри та матраца. Ці прохання адвокат адресував керівництву колонії.
Дружина також нагадувала, що 10 червня 2025 року, коли Сейран Салієв перебував у колонії №4 (тої ж таки Тульської області), його запроторили до штрафного ізолятора (ШІЗО). Під час етапу до колонії №1 Тульської області кримського татарина знову помістили у штрафний ізолятор і далі продовжують термін утримання в ньому.
“Загалом він уже рік безперервно перебуває в ШІЗО”, — наголошувала дружина політв’язня.
Ба більше, як нагадувала “Кримська солідарність”, з липня 2024 року Сейран Салієв перебував у суворих умовах утримання (СУУ) у виправній колонії №4 у місті Плавськ. Після цього політвʼязня неодноразово відправляли до ШІЗО через формальні приводи: незастебнутий ґудзик на робі, погано заправлене ліжко тощо. З листопада 2024 року упродовж трьох місяців Салієва безперервно утримували у ШІЗО. Після цього адміністрація колонії також продовжувала поміщати Салієва до штрафного ізолятора. За словами дружини, він там перебував фактично безперервно.
Передісторія
Сейран Салієв — філолог турецької та кримськотатарської мов, до арешту працював екскурсоводом, був громадянським журналістом “Кримської солідарності”.
11 жовтня 2017 року в Бахчисараї ефесбівці затримали шістьох кримських татар, зокрема й Сейрана Салієва. Тоді ж ФСБ затримала Тимура Ібрагімова, Марлена (Сулеймана) Асанова, Мемета Белялова, Сервера Зекір’яєва (як ми писали цього березня, він потребує негайної медичної допомоги) й Ернеса Аметова. Вже у травні 2018-го в рамках тієї ж кримінальної справи представники РФ затримали й заарештували Едема Смаїлова та Сервера Мустафаєва.
За версією окупаційного “слідства”, провина затриманих кримських татар полягала у причетності до діяльності партії “Хізб ут-Тахрір”. У Росії вона заборонена з 2003 року, хоча на території України та більшості цивілізованих країн світу ця організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. Перші арешти за цією категорією кримінальних справ у Криму окупанти почали ще у 2015 році, коли на території півострова незаконно почали впроваджувати норми російського законодавства.
16 вересня 2020 року в Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону було оголошено вирок. Кримських мусульман засудили до тривалих термінів позбавлення волі — від 13 до 19 років. Сейрана Салієва засудили до 16 років позбавлення волі.
14 березня 2021 року Апеляційний військовий суд у Власисі практично повністю відхилив скарги захисту. Як нагадувала “Кримська солідарність”, загалом у цій справі відбулося понад 45 судових засідань.
Терміни увʼязнення в колонії суворого режиму для Марлена Асанова, Мемета Белялова, Сервера Зекір’яєва, Тимура Ібрагімова, Сервера Мустафаєва та Едема Смаїлова залишили без змін. Сейрану Салієву суд зняв одне з обвинувачень, скоротивши термін покарання на один рік — до 15 років колонії…
Загальний контекст
Раніше ми неодноразово писали, як Росія порушує права увʼязнених мусульман. Зокрема, ще минулої весни журналіст Ремзі Бекіров, якого Росія засудила до 19 років позбавлення волі, повідомляв про такі порушення, що відбувалися у виправній колонії №33 Абакана. Торік під час Рамадану, коли мусульмани постували й повинні були снідати ще до сходу сонця, у виправній колонії №33 вірян позбавляли такої можливості. Як зазначала дружина журналіста, Халіде Бекірова, сніданок у колонії відбувався за дві чи три години після світанку (тоді в Абакані світало о п’ятій ранку). Таким чином, Ремзі Бекіров фактично не міг вранці поїсти. Крім того, ще наприкінці минулого січня стало відомо, що Бекірова на п’ять діб відправили до штрафного ізолятора через колективний намаз. За даними захисників, крім нього, до штрафного ізолятора відправили ще шістьох людей. Вони отримали від п’яти до семи діб у ШІЗО.
Як зазначала Халіде Бекірова, її чоловік фактично не міг молитися упродовж дня. Вона також відзначала, що в російській неволі взагалі не створено умов, аби мусульмани могли здійснювати релігійні обряди, хоча навіть за Конституцією РФ такі умови повинні бути надані.
Кримські мусульмани також неодноразово повідомляли, що в російських місцях несвободи їм давали свинину, яку вони не можуть споживати. Моральний тиск, порушення релігійних прав, ненадання медичної допомоги позначаються на здоровʼї політв’язнів. Ще у 2024 році Халіде Бекірова казала, що станом на той час Ремзі Бекіров схуд на 15 кілограмів.
“Їжа зі свинини, від якої він змушений відмовлятися, половина порції та заборона наближатися до ліжка вдень — усе це позначається на здоров’ї Ремзі. Проте ще сильніше на нього впливає психологічний тиск з боку співробітників колонії. На нього постійно морально тиснуть”, — наголошувала пані Бекірова.
Минулого жовтня Ірина Федорова, дружина Олега (Алі) Федорова, кримського активіста, засудженого Росією до 13 років неволі, також казала, що в чоловіка погіршився стан здоров’я і він втратив вагу. Ба більше, як торік повідомляла “Кримська солідарність”, Федоров провів вісім місяців у штрафних ізоляторах в колоніях Удмуртії.
“Він сильно схуд, оскільки харчувався тільки тим, що давали, і часто в обід їжу змішують з м’ясними продуктами, а там буває свинина. Тому залишалися, по суті, сніданки й вечері”, — розповідала правозахисникам пані Ірина. Раніше ми переповідали про це та інші порушення прав кримських бранців.
Як цього року зазначала Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні, за роки повномасштабної війни РФ були широко поширені серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, особливо з боку російської влади, що відбувалося фактично за умов безкарності. “Члени релігійних груп, які сприймалися як такі, що виступають проти Російської Федерації та її збройного нападу на Україну, зазнавали переслідувань, затримань, були засуджені до позбавлення волі або депортовані. Особливою мішенню стали члени організації ‘Свідки Єгови’ та ‘Хізб ут-Тахрір’, заборонених в Російській Федерації, але законних в Україні”, — наголошували у Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні.
Більше про утиски, яких зазнають віряни в російській окупації та в полоні, можна почитати у нашій рубриці.
