Сьогодні Аркадію Петровичу Бущенку — 60 років!

Він зробив внесок в багатьох напрямках юридичної діяльності: від адвокатури до правозахисної діяльності, від підготовки пропозицій щодо змін до законодавства до викладення правових позицій (висновків) Верховного Суду.

В Харківській правозахисній групі Аркадій Бущенко працював с 2000 по 2012 роки, до його обрання на посаду виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини. Ми пишаємось тим, що така видатна людина починала свій юридичний шлях у нашій організації, в якій Аркадій Петрович залишив незабутній слід і найкращі спогади тих, кому пощастило працювати разом з такою яскравою особистістю.

Аркадій Бущенко є одним із творців системи протидії катуванням в Україні, він був ініціатором заснування, за фінансової підтримки міжнародних донорів, Центру захисту від катувань з власним фондом, який пізніше був реорганізований в Центр стратегічних судових справ. В рамках цього проєкту біла надана допомога тисячам потерпілим, подано сотні заяв до Європейського суду з прав людини, у 130 справах ЄСПЛ визнав порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Він піонер у сфері представництва заявників в Європейському суді, вніс величезний особистий вклад в захист порушених прав в ЄСПЛ, який ухвалив рішення про порушення Конвенції в десятках справ, в яких Аркадій Бущенко представляв заявників. Значна частина цих рішень мала вплив на правову систему країни як у сфері правозастосування, так і в аспекті внесення змін до законодавства та створила важливі правові прецеденти.

Навіть окремі наведені нижче рішення Європейського суду, в яких Аркадій Бущенко представляв заявників, демонструє діапазон правових проблем, які він, тоді ще адвокат-правозахисник поставив перед Європейським судом і досяг їх вирішення через рішення Суду:

• “Афанасьєв проти України” (2005) — незаконне насильство щодо затриманого в поліції;
• “Кац та інші проти України” (2008) — неналежна медична допомога при ув’язненні;
• “Кучерук проти України (2007) — надмірне застосування сили до психічно хворого;
• “Шабельник проти України” (2009) — використання судами доказів (зізнання у вчиненні злочину) за відсутності захисника, отриманих в порушення права на захист, в тому числі;
• “Давидов та інші проти України” (2010) та “Карабет та інші проти України” (2013) — масове побиття в’язнів в пенітенціарних установах, відсутність ефективного розслідування катувань в Україні;
• справи, що стосувалися екстрадиції у країни, в яких потерпілим загрожували катування або навіть позбавлення життя: “Солдатенко проти України (2008)”, “Кабулов проти України”, “Байсаков та інші проти України” (2010). Як наслідок цих рішень ЄСПЛ Кримінально-процесуальний кодекс України був доповнений новим розділом, яким стали врегульовані правила видачі особи (екстрадиція);
• “Корнєв і Карпенко проти України” (2010) — неможливість для сторони захисту допитати анонімного свідка;
• “Нечипорук і Йонкало” (2011) — порушення права на свободу, в т.ч. не реєстрація затримання, катування з метою отримати зізнання та його використання судом. В Єдиному державному реєстрі судових рішень України посилання на це рішення зустрічається у 132 тисячах (!!!) рішень українських судів у кримінальних справах.
• “Луценко проти України” (2012) — застосування тримання під вартою з незаконною метою (політичне переслідування);
•  “Шабельник (№2) проти України” (2017) — використання національним судом при новому розгляді кримінальної справи заявника доказів, раніше визнаних рішенням ЄСПЛ отриманими з порушенням права на захист;
• “Пєтухов проти України” (№2) — неможливість звільнення від покарання довічників;
• “Чернега та інші проти України” (2019) — побиття учасників акцій протесту в Харкові — незаконне застосування сили, порушення права на мирні збори.

Аркадій Бущенко також був одним із першопрохідців в Україні, хто став звертатися до Комітету ООН з прав людини (КПЛ), зокрема, у випадку, коли не вдалося визнати порушення Україною міжнародних зобов’язань у ЄСПЛ.

Він був автором тіньового звіту до П’ятого періодичного докладу України Комітету ООН проти катувань, особисто представив його в Женеві, і члени Комітету сказали, що це був кращий тіньовий звіт за всі роки існування Комітету.

Аркадій Петрович підготував багато посібників в допомогу юристам, які практикують в Європейському суді, його дайджести с систематизованими коментарями рішень за статтями 2, 3 та 5 Конвенції стали настільними книгами багатьох правників, які використовують міжнародні стандарти прав людини у своїй практичній діяльності. Він був ініціатором створення сайту рішень (прецедентів) міжнародних органів з прав людини, зокрема, ЄСПЛ та Комітету ООН з прав людини і протягом кількох років робив і викладав на цьому сайті коментарі важливих рішень. 

Він започаткував систему тренінгів із застосування Конвенції та практики Європейського суду для адвокатів, суддів, прокурорів, розроблював їх програми, готував навчальний матеріал та особисто проводив заняття. Величезна кількість юристів в Україні можуть пишатися тим, що вони є учнями Аркадія Петровича. На посаді виконавчого директора УГСПЛ він був ініціатором заснування Освітнього дому (будинку) прав людини.

Він є автором численних друкованих видань і багатьох публіцистичних статей, одним зі співавторів Науково-практичного коментаря до Кримінального процесуального кодексу України, частина якого, підготовлена ним, містить його міркування щодо норм Кодексу з огляду на положення Конвенції та практику Європейського суду.

Як практикуючий адвокат, Аркадій Бущенко добре обізнаний з проблематикою отримання правової допомоги для вразливих категорій людей, зокрема тих, кого переслідують в кримінальному порядку, тому він був одним з тим, хто брав активну участь у створенні системи безоплатної правової допомоги в Україні, був керівником пілотних проєктів з діяльності Офісів громадського захисника в Україні.

Аркадій Петрович ніколи не обмежувався існуючими рамками та стереотипами при вирішенні будь-якої правової (і не лише правової) проблеми, а виявляв новаторський підхід у кожній сфері своєї діяльності. І тепер, на посаді судді Верховного Суду, він бере активну участь у публічному обговоренні в соціальних мережах актуальних професійних питань судової практики, наскільки це можливо з урахуванням його статусу судді.

На посаді судді Верховного Суду він продовжує вирізнятись своїм нестандартним мисленням при вирішенні справ, глибокими та одночасно ясним обґрунтуваннями позицій при розгляді кримінальних справ. Його окремі думки до судових рішень нерідко видаються більш переконливими, ніж рішення більшості складу суду.

Мати свою думку, відмінну від думки більшості, часто “незручну” для колег, яка в більшості випадків виявляється правильною, в усякому разі, детально добре обґрунтованою — це звичайна ситуація для людини з видатними якостями. Тому сподіваємось, що ця формальна віха у житті Аркадія Петровича, якій притаманне накопичення значного професійного і життєвого досвіду, стане початком періоду розквіту його творчої особистості та ще більших професійних досягнень.

З початком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації в Україну Аркадій Петрович не залишився осторонь і регулярно перераховує частину своєї посадової винагороди на потреби ЗСУ. Він є батьком великої родини, разом зі своєю дружиною виховує трьох дітей, і як людина з надзвичайно високим почуттям відповідальності, максимально дбає про сімейний добробут.

Бажаємо шановному Аркадію Петровичу наступних успіхів, нових досягнень, наступних успіхів в роботі, міцного здоров’я, добробуту і злагоди в родині!

Харківська правозахисна група