Не допомагає ані знак червоного хреста, ані зображення перекресленого автомата на даху ‘швидкої’

Як повідомили в пресслужбі харківської поліції, 27 лютого до правоохоронців надійшла інформація про зникнення екіпажу швидкої медичної допомоги. Було відомо, що автівка мала рухатися по автошляху Шевченкове — Куп’янськ. За допомогою авіарозвідки поліції вдалося розшукати автівку. Було видно, що по ній очевидно поцілив дрон. Людей поблизу не було.

“За командою командира полку Сергія Щебетуна терміново сформували пошукову групу, яку він особисто очолив, — розповідають в пресслужбі. — До операції також залучили екіпаж евакуаційного підрозділу. Понад три години активних пошуків результатів не дали”.

Згодом поліційні дрони знайшли екіпаж в лісі: під деревами люди переховувалися від нових ворожих ударів.

“Під аеросупроводом потерпілі самостійно вийшли до безпечного місця, де їм надали необхідну допомогу, — йдеться в повідомленні поліції. — Наступного дня було ретельно сплановано та проведено спеціальну операцію з евакуації пошкодженого автомобіля швидкої допомоги. За допомогою броньованого автомобіля спецпідрозділу поліції вдалося витягнути спецтранспорт у безпечну зону”.

Як згодом пояснили в Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, бригада №300 прямувала на виклик у Куп’янському районі. Російські дрони атакували автівку двічі. Екіпажу з трьох осіб (лікар, парамедик та медтехнік) довелося забрати медичне обладнання і тікати якомога далі від автотранспорту. Переховувалися від російських безпілотників під деревами.

“На даху авто екстреної медичної допомоги зображений перекреслений автомат — знак, що означає: це медичний транспорт, який не бере участі в бойових діях і призначений виключно для надання медичної допомоги та порятунку життя. Та навіть цей знак не став захистом від цілеспрямованої атаки російського ворога”, — заявили в Центрі.

На жаль, 21 лютого на Сумщині внаслідок удару безпілотником по “швидкій” загинули люди.

У Зноб-Новгородській громаді двоє братів, 17 та 24 років, підірвалися на міні. Автівка невідкладної допомоги мала доправити постраждалих до районної лікарні. Поблизу села Чигин по транспорту поцілив ворожий дрон. На місці загинули поранені хлопці, поліціянт Сергій Славський та його дружина Христина — фельдшерка екстреної медичної допомоги. Водій отримав тяжкі поранення.

“Сергію Славському було 32 роки. З 2023 року він ніс службу в прикордонній громаді, щоденно допомагаючи мешканцям у складних умовах воєнного часу, — розповіли в Сумській поліції. — Його дружині Христині було 25 років. Працюючи медиком, вона рятувала життя постраждалих від російської агресії. Разом із чоловіком вони діяли злагоджено й самовіддано, попри постійну загрозу”.

11 лютого повідомлялося про те, що на автодорозі Київ—Харків—Довжанський біля села Борщівки Балаклійської громади на Харківщині через удар російського безпілотника по службовій автівці первинної медико-санітарної допомоги загинула жінка, поранень дістав чоловік. Росіяни атакували машину попри те, що вона мала всі емблеми медичного транспорту, помилитися було неможливо.

“Бригада поверталася з міста Харкова — везла пацієнтів з гемодіалізу після надання відповідної допомоги та розвозила їх до місць проживання. Під час зупинки для висадки пасажирів російський дрон цілеспрямовано влучив в автомобіль”, — розповів Суспільному начальник Балаклійської МВА Віталій Карабанов.

5 лютого російські дрони двічі атакували автівки швидкої допомоги в Харківській області — у Бахтині Борівської громади та Грушівці на Куп’янщині.

У Бахтині безпілотник “Ланцет” поцілив поруч із видачею гуманітарної допомоги. Машина невідкладної допомоги стояла поруч, легкі поранення дістали дві місцеві жінки, медики були в приміщенні й не постраждали.

В Грушівці дрон вдалося подолати РЕБом, але його уламками пошкодило “швидку”. Екіпаж зазнав легких травм, врятувало те, що автомобіль був броньований. Попри все лікарі виїжджають на виклики навіть у небезпечні райони.

“Нас окупація не злякала, то після якоїсь атаки дрона... В мене дуже потужний вмотивований колектив. Це герої, яким я дякую щодня, і вони, звичайно, будуть виконувати свій обов1язок. Небезпечно на кожному з влучань. Це буде вже зрада, якщо люди, які опиняться під загрозою життя, стікатимуть кров’ю і благатимуть про допомогу, а приїхати буде нікому. Ні, будемо стояти. Колектив так налаштований”, — заявив Суспільне Харків директор Центру екстреної меддопомоги Харківщини Віктор Забашта.

За інформацією Міністерства охорони здоров’я, станом на 1 березня 2026 року від початку повномасштабного вторгнення було знищено 285 автомобілі екстреної медичної допомоги, ще 134 авто пошкоджено, а 80 — викрадено ворогом. Також відомо про пошкодження або знищення 2 585 об’єктів, що входять до складу 820 закладів охорони здоров’я. З них повністю зруйновано 331 об’єкт, що входить до складу 122 закладів охорони здоров’я. Інформації про руйнування на окупованих територіях наразі немає.

Тим часом Всесвітня організація охорони здоров’я від 24 лютого 2022 року задокументувала щонайменше 2 881 атаку на систему охорони здоров’я в Україні — на медичних працівників, клініки, лікарні, амбулаторні пункти, машини швидкої допомоги та медичні склади. При чому у 2025 році ця кількість зросла майже на 20% порівняно з 2024 роком. І пік таких нападів припав на третій квартал, коли внаслідок 184 атак загинуло 12 та було поранено 110 медичних працівників і пацієнтів. “Водночас у 2025 році кількість атак на медичні склади потроїлась порівняно з попереднім роком, що порушило ланцюги постачання, критично важливі для надання медичної допомоги по всій країні. За останні чотири роки внаслідок атак на систему охорони здоров’я загинули 233 медичних працівники та пацієнти, ще 930 осіб були поранені. Такі напади є порушенням міжнародного гуманітарного права”, — йдеться в звіті ООН.

Атаки на медичних працівників порушують Міжнародне гуманітарне право, зокрема Женевські конвенції, які гарантують захист медичного персоналу під час збройних конфліктів. Щобільше, медичні формування, транспорт і обладнання перебувають під особливим захистом: їх заборонено піддавати нападу або знищувати, виводити з ладу, або доводити до непридатності.

Римський Статут виділяє чотири злочини, пов’язані з обстрілами цивільних об’єктів і населення:

• умисне спрямування нападів на цивільне населення;
• умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти;
• умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоду цивільним об’єктам;
• умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями.