Меню
• Російсько-українська війна   • Аналітика
Марина Гарєєва, 14 січня 2026

Українська медицина під російським прицілом

Станом на початок року через російські атаки в Україні було пошкоджено чи зруйновано понад дві з половиною тисячі медичних об’єктів. Цього року РФ продовжує атакувати українські лікарні, а також вбиває та ранить медичних працівників. Тим часом на тимчасово окупованих територіях України людям все важче отримати кваліфіковану медичну допомогу. Докладніше — у статті.

Уночі проти 5 січня 2026 року Росія вчергове атакувала Україну, в тому числі місто Київ. Як повідомляли у ДСНС України, в Оболонському районі столиці було влучання у чотириповерхову будівлю медзакладу, в якому працювало стаціонарне відділення. Через цю атаку російських Збройних сил загинув чоловік, який перебував на лікуванні. Щонайменше четверо людей зазнали поранень.

Уночі проти 5 січня 2026 року Росія вчергове атакувала Україну, в тому числі місто Київ. Як повідомляли у ДСНС України, в Оболонському районі столиці було влучання у чотириповерхову будівлю медзакладу, в якому працювало стаціонарне відділення. Через цю атаку російських Збройних сил загинув чоловік, який перебував на лікуванні. Щонайменше четверо людей зазнали поранень.

Неостаточні цифри

Через атаки РФ станом на перше січня 2026 року в Україні пошкоджень або руйнувань зазнав 2551 медичний об’єкт у 817 закладах охорони здоров’я. Про це 13 січня 2026 року повідомило Міністерство охорони здоров’я України.

Як зазначили у МОЗ, “зокрема, внаслідок дій ворога повністю зруйновано 327 об'єктів, що входять до складу 125 закладів охорони здоров’я”. Найбільших пошкоджень зазнали медичні заклади Донецької, Харківської, Херсонської, Луганської, Запорізької та Миколаївської областей України.

Крім цього, від початку повномасштабного вторгнення РФ було знищено 283 автомобілі екстреної медичної допомоги. Ще 171 авто було пошкоджене, а 80 автівок захоплені ворогом.

На жаль, це лише попередні цифри. Дані щодо медичних об’єктів, розташованих на тимчасово окупованих Росією територіях, залишаються обмеженими через відсутність можливості підтвердити масштаби руйнувань, наголосили в МОЗ.

У міністерстві також сповістили, що вже повністю відновлені 703 об’єкти. Ще 325 медичних об’єктів перебувають у стані часткового відновлення. На жаль, 65 об’єктів, які раніше були відновлені, зазнали пошкоджень унаслідок повторних атак РФ.

Як зазначили у Міністерстві охорони здоров’я України, медична діяльність продовжується навіть у складних умовах. Нині медичну допомогу в повному обсязі надають на 1546 об’єктах. Ще 185 об’єктів функціонують частково. Крім того, 233 заклади охорони здоров’я були евакуйовані в інші приміщення, заявили в МОЗ.

Продовження війни РФ проти українських медиків і медзакладів

Цього року Росія продовжує атакувати українські медичні заклади, а також вбивати й ранити медпрацівників. Так, унаслідок російської атаки у ніч проти 13 січня, в Одесі була пошкоджена лікарня, сповіщав очільник міської військової адміністрації Сергій Лисак.

9 січня 2026 року російські військові обстріляли лікарню у Херсоні. Тоді було пошкоджене одне із відділень, а три медсестри зазнали поранень. Постраждалим медсестрам діагностували мінно-вибухові травми й контузії, повідомляла Херсонська ОДА.

Цьогорічна російська атака на Київ уночі 9 січня також забрала життя 56-річного фельдшера Сергія Смоляка, співробітника КНП “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”. Пан Сергій разом з іншими медиками надавав допомогу постраждалим киянам, коли російські військові завдали повторного удару.

“…Під час ворожого обстрілу під удар потрапили три бригади екстреної медичної допомоги, які перебували на виклику й виконували свій професійний обов’язок. На жаль, один медичний працівник загинув, інші отримали поранення… Троє медиків були госпіталізовані, ще кільком надали необхідну допомогу на місці”, — повідомляла директорка департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан.

Сергій Смоляк, фото: Міністерство охорони здоров’я України

Сергій Смоляк, фото: Міністерство охорони здоров’я України

У Каховській міській територіальній громаді, звідки Сергій Смоляк був родом, також розповіли, що до переїзду в Київ загиблий понад 25 років працював старшим фельдшером швидкої допомоги в Каховці. “За роки служби він врятував не одне життя. Уже в Києві Сергій продовжив робити те, що вмів найкраще, — допомагати людям, не думаючи про небезпеку для себе”, — писали в Каховській міській тергромаді.

У ніч проти 5 січня 2026 року через російську атаку постраждала й приватна клініка в Оболонському районі Києві. Унаслідок російської атаки загинув чоловік 1995 року народження, який перебував там на лікуванні, а щонайменше чотири людини зазнали поранень, сповіщав Віталій Кличко. Понад 20 пацієнтів довелося евакуювати.

“Сьогодні вночі російська армія ‘перемогла’ ще одну лікарню — у Києві — з робочим стаціонаром. Пацієнтів довелось евакуювати” — так коментував цю російську атаку Президент України. У Національній поліції України зауважували, що в приватну лікарню влучив російський безпілотник.

На жаль, це лише кілька прикладів атак РФ, що порушують усі закони та звичаї війни. Як ми неодноразово писали, Росія нехтує Римським Статутом, який виділяє низку злочинів, пов’язаних з обстрілами цивільних об’єктів і населення, зокрема й “умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями”.

Російська ‘медицина’ на ТОТ

При цьому РФ порушує право на життя громадян України, яких утримує в увʼязненні та не надає їм необхідної медичної допомоги, а під час так званих медичних процедур українські полонені можуть зазнавати побиття та катувань.

Крім того, як 5 січня цього року повідомляв Центр національного спротиву, в тимчасово окупованому Криму деградує система охорони здоров’я. Як наголошували у ЦНС, на окупованому Росією півострові “формальна робота лікарень не гарантує пацієнтам лікування, догляд або навіть елементарну безпеку”.

“Кадровий дефіцит, економія ресурсів і відсутність реального контролю призводять до того, що перебування у стаціонарі дедалі частіше завершується ускладненнями або смертю, а відповідальність за це фактично відсутня”, — зазначали у Центрі нацспротиву. На підтвердження цієї тенденції у ЦНС навели смерть пацієнта, що сталася у четвертій міській лікарні окупованого Севастополя.

“За інформацією джерел ЦНС, 50-річного чоловіка госпіталізували у стабільному стані, однак протягом двох тижнів його фізичний стан різко погіршився. Він утратив рухливість і мовлення, стрімко виснажився та фактично не отримував повноцінного харчування. Так звана ‘лікувальна дієта’, за даними інсайдерів, у цій лікарні часто використовується як спосіб економії ресурсів, а не як медично обґрунтований елемент лікування”, — розповідали у Центрі нацспротиву.

Ба більше, як повідомляли джерела ЦНС, “навіть за наявності явних ознак критичного стану пацієнтів системно не переводять до відділень інтенсивної терапії”. “Реанімаційні ліжка використовуються вибірково — перевага надається ‘перспективним’ випадкам або пацієнтам, за яких родичі готові неформально доплачувати. Решту залишають у загальних палатах без постійного моніторингу, що істотно підвищує ризик летальних наслідків”, — зазначали у ЦНС.

Там також зауважували, що медичні заклади є цілком закриті. За інформацією ЦНС, рідним навмисно не називають імен лікарів, які ведуть пацієнтів, не надають медичних карток і взагалі уникають фіксації рішень у документах. Повідомлення про смерть пацієнтів окупанти можуть або затягувати, або взагалі ігнорувати задля уникнення скарг і внутрішніх перевірок. Усе це “створює зручні умови для колективної безвідповідальності, де жодне управлінське рішення не має персонального підпису”.

У ЦНС наголосили, що йдеться про однакові сценарії, коли у відділеннях днями немає лікарів, тяжких пацієнтів утримують без належного догляду, медпрацівники проводять формальні огляди й виписують людей у критичному стані, аби вони помирали вдома. За даними ЦНС, подібні випадки рідко потрапляють до офіційної статистики окупантів, адже внутрішні перевірки або взагалі не проводять, або це відбувається формально й не має жодних наслідків.

“…Медицина на ТОТ функціонує як закрита і некерована система, де лікарні виконують роль місць утримання, а не лікування. Окремі трагедії є не винятками, а логічним результатом системної деградації. За гучними заявами про соціальну турботу приховується модель, у якій людське життя не має реальної цінності, а відповідальність за медичні наслідки розчиняється в управлінському вакуумі”, — наголошували у ЦНС.

Наприкінці минулого грудня у Центрі нацспротиву також сповіщали, що через брак кадрів російські окупанти скорочують можливості стаціонарного лікування в Сіверськодонецьку на Луганщині. У місті фіксують системну нестачу можливостей для стаціонарного лікування, наголошували у ЦНС. Хоча медичні заклади формально працюють, через обмежену кількість ліжок і персоналу вони не можуть забезпечити повноцінну допомогу пацієнтам, у тому числі людям, які потребують невідкладної меддопомоги.

“Фактично госпіталізація дедалі частіше має тимчасовий або формальний характер”, — зазначали у Центрі нацспротиву. Там також додавали, що навіть коли пацієнтів з гострими станами забирають до лікарень, після первинного огляду їх вимушено відправляють додому.

“В одному з таких випадків чоловіка з різким підвищенням артеріального тиску госпіталізували у вечірній час, однак близько 23:30 його повернули додому через відсутність вільних місць у відділенні, — писав Центр національного спротиву 27 грудня 2025 року. — Подібні рішення ухвалюються без подальшого лікування або спостереження, навіть у нічний час. Пацієнтам фактично пропонують звернутися повторно наступного дня, що не відповідає стандартам надання екстреної та стаціонарної медичної допомоги”.

У ЦНС наголошували, що ця ситуація пов’язана насамперед із кадровим дефіцитом: у місті гостро бракує лікарів, а можливості підготовки нових фахівців — вкрай обмежені. Через це система охорони здоров’я в окупованому РФ Сіверськодонецьку функціонує в режимі мінімального забезпечення.

29 грудня минулого року в Центрі нацспротиву також сповіщали, що на окупованих РФ частинах Луганської області “кадрову кризу в медицині намагаються перекрити за рахунок студентів без базової підготовки”. Так, про запуск відповідної програми публічно заявила нелегітимна “міністерка охорони здоров’я” окупованих територій Луганщини Наталія Пащенко.

Як зазначали у ЦНС, студентів першого курсу медичних факультетів окупанти залучають  працювати в лікарнях на посадах молодшого медичного персоналу. Російські загарбники подають це як “ранній старт кар’єри” та “безшовний вхід у професію”.

“На практиці це означає, що медичну допомогу населенню надають люди, які лише почали навчання і не володіють базовими знаннями з анатомії, фізіології, фармакології чи клінічної логіки. Формально йдеться про практичний досвід, однак фактично першокурсників використовують для заміщення відсутнього персоналу в умовах гострого дефіциту кадрів”, — наголошували у ЦНС.

Крім того, як ми неодноразово писали раніше, мешканцям ТОТ фактично неможливо отримати необхідні медичні послуги чи навіть ліки без російських паспортів, які примушує брати окупаційна влада. Ще на початку серпня 2023-го дослідники Єльського університету оприлюднили доповідь, присвячену примусовій паспортизації українців, які опинилися в російській окупації. Як наголошувала команда Conflict Observatory, Росія систематично вдається до примусу й намагається позбавити людей української ідентичності. При цьому у статті 45 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі чітко вказано: “забороняється примушувати жителів окупованої території присягати на вірність державі-супротивнику”.

поширити інформацію

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Події

Торік через війну РФ в Україні загинуло найбільше цивільних з 2022 року

Про це заявила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні. За даними моніторів, упродовж 2025 року через російську війну в Україні загинули щонайменше 2514 цивільних, а 12142 мирні людини зазнали поранень. Тим часом СБУ повідомила про підозру російському полковнику, який міг наказувати бити по енергоструктурі України “Кинджалами”.

• Російсько-українська війна

Дві з половиною сотні дронів і один ‘Орєшнік’ — черговий масований обстріл

Вночі проти 9 січня військові РФ запустили по Україні 242 БпЛА, 13 “Іскандерів”, 22 “Калібри” і одну балістичну ракету середньої дальності. В СБУ підтвердили: це був “Орєшнік”, запущений з полігону Капустин Яр Астраханської області РФ.

• Російсько-українська війна   • Події

Через російську атаку ‘Запоріжсталь’ аварійно зупинила виробництво

Постраждали й теплоелектростанції ДТЕК, а атомні електростанції вимушено знизили потужність генерації. Крім того, через масований удар РФ у ніч проти 23 грудня в Україні знову загинули й були поранені мирні люди, в тому числі діти. “Путін ніяк не може змиритися з тим, що треба перестати вбивати. І це означає, що світ тисне на Росію недостатньо”, — наголошував Президент України.

• Російсько-українська війна   • Події

Понад пів сотні незаконно депортованих до РФ мешканців Сумщини (оновлено)

Днями стало відомо, що російські військові вивезли цивільних з прифронтового селища Грабовське. Як повідомляв Дмитро Лубінець, мирних людей утримували “без доступу до засобів зв’язку та належних умов, а 20 грудня примусово вивезли на територію РФ”. У МЗС вже порівняли такі дії з “середньовічними набігами”, а українські правоохоронці розпочали досудове розслідування чергового воєнного злочину країни-агресора.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти