Звіт за результатами моніторингового візиту до Петрівської виправної колонії №49

31.03.2026 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, з урахуванням положень Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели) та практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України ‘Відвідування установ виконання покарань’ групою моніторів Харківської правозахисної групи та ГО ‘Захист в’язнів України’ здійснено відвідування державної установи ‘Петрівська виправна колонія (№49)’ (ПВК-49, установа, заклад, колонія). Візит здійснено у плановому порядку без попередження; оглянуто всі об’єкти установи.

Попередній візит відбувся 19.06.2025 року.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень засуджених та їхніх родичів, матеріали попередніх звітів, а також звіти моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ).

Візит проведено в межах проєкту ‘Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні’, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY – Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Андрій Діденко – помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року, монітор НПМ (Національний превентивний механізм), член консультативної ради НПМ;
• Сергій Зуйков – помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації ‘Захист в’язнів України’, монітор НПМ, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Олег Цвілий – член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації ‘Захист в’язнів України’, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катувань, жорстокого, нелюдського поводження.

Під час моніторингового візиту до ПВК-49 встановлено порушення прав засуджених у сферах матеріально-побутового та медичного забезпечення, організації праці, соціально-виховної та психологічної роботи, доступу до правової допомоги, інформації та забезпечення права на приватність. Моніторинговою групою виявлено неналежні умови тримання у дільниці КДіР, ДПК та ДІЗО/ПКТ, зокрема вологість, плісняву, недостатнє освітлення та вентиляцію, неналежне матеріально-побутове забезпечення і відсутність приватності у санітарних вузлах.

Також встановлено порушення в організації лазне-прального забезпечення, зокрема дезінфекційна камера, що не працює, неналежне дотримання санітарно-протиепідемічних вимог та обмежений доступ засуджених до лазні. Під час візиту зафіксовано формальний характер соціально-виховної та психологічної роботи, неналежне проведення оцінки ризиків та реалізації індивідуальних програм ресоціалізації.

Встановлено фактичну відсутність доступу засуджених до мережі Інтернет, ознаки формального працевлаштування, неналежного обліку робочого часу, нестабільної зайнятості та вкрай низького рівня оплати праці з ризиками неповного зарахування страхового стажу. Під час перевірки медичної частини виявлено порушення у веденні медичної документації, неналежний медичний контроль у ДІЗО, недоліки у наданні психіатричної допомоги та порушення прав осіб з інвалідністю. Окремо встановлено значний некомплект персоналу, практику відкритого носіння спеціальних засобів персоналом у присутності засуджених та неналежний стан укриттів, які використовуються під час повітряних тривог.

Загальна інформація

ПВК-49 є установою виконання покарань максимального рівня безпеки для тримання осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Установа розташована за адресою: вул. Польова, 1, с. Новий Стародуб, Петрівський район, Кіровоградська область, 28310.

Заснована у 1976 році, з 1982 року функціонує як колонія суворого режиму. Нині класифікується як установа максимального рівня безпеки для тримання чоловіків.

Заклад складається з чергової частини, відділення КДіР (дільниця карантину, діагностики і розподілу), дільниць СПС (соціально-психологічної служби), харчоблока, дисциплінарного ізолятора (ДІЗО), приміщень камерного типу (ПКТ), сектору максимального рівня безпеки (СМРБ), дільниці посиленого контролю (ДПК), медичної частини, лазне-прального комбінату, кімнат для побачень, крамниці, бібліотеки, кімнати приймання передач та адміністративних приміщень.

На час візиту керівник установи – полковник внутрішньої служби Апакідзе Валерій Борисович.

За даними адміністрації установи, штатна чисельність персоналу становить 219,5 посад, фактична – 183,5 посади. Загальний некомплект персоналу по установі – 36 співробітників. Планове наповнення закладу – 656 осіб. Фактична кількість осіб, що утримуються в установі, – 519 засуджених осіб. В установі функціонує 12 відділень СПС, а також ДПК, СМРБ і КДіР. Працюють два психологи.

Протягом 2025 року до колонії прибуло 360 осіб. Протягом 2025 року помер 1 засуджений. На оперативно-профілактичному обліку перебувало: схильні до самогубства – 24 особи, схильні до членоушкодження – 34 особи, злісні порушники режиму утримання – 22 особи. Протягом 2025 року 1 особа звільнена через тяжкі захворювання. Упродовж 2025–2026 років не зафіксовано жодної скарги від засуджених на неналежні умови тримання або на неналежне надання медичної допомоги.

На обліку ВІЛ/СНІД перебувають 56 осіб, з них 52 особи отримують АРТ-терапію. 41 особа має інвалідність: 6 осіб – II групи, 35 осіб – III групи. На одного засудженого на місяць витрачається 1541 гривня 40 копійок. У власному користуванні засуджені мають 355 планшетів. Загалом до категорії відторгнутих загалом належить 81 особа.

Протягом 2025 року зафіксовано 22 випадки тілесних ушкоджень під час перебування в закладі: 6 – невиробничого характеру і 16 – членоушкодження; протягом 2026 року зафіксовано 2 випадки тілесних ушкоджень під час перебування в установі – членоушкодження.

Групою моніторів проведено опитування близько 220 осіб з-поміж засуджених під час відвідування виробничих приміщень, майстерень, дільниць СПС, СМРБ, дисциплінарних приміщень, господарських приміщень, під час загальних розмов з наданням консультацій, відповідей на запитання, опитування на предмет порушення прав людини, а також індивідуального спілкування з особами, у тому числі й на умовах анонімності.

Позитивний досвід

Під час моніторингового візиту встановлено, що адміністрацією ПВК-49 вживаються заходи, спрямовані на покращення матеріально-побутових умов тримання засуджених, санітарно-гігієнічного забезпечення та умов несення служби персоналом. Під час візиту моніторинговою групою зафіксовано проведення ремонтних та відновлювальних робіт у житлових, санітарно-побутових та службових приміщеннях установи.

Адміністрацією здійснюються заходи щодо оновлення інженерних мереж, вентиляційних систем, електропостачання, покращення санітарно-гігієнічних умов та модернізації окремих об’єктів інфраструктури установи. Позитивно оцінюються роботи, спрямовані на забезпечення більш належних умов приватності засуджених під час проведення санітарно-гігієнічних процедур.

Моніторинговою групою також відзначено проведення робіт щодо покращення умов у дільниці КДіР, а також функціонування кімнати психоемоційного розвантаження для проведення психологічної роботи із засудженими. Крім того, адміністрацією установи вживаються заходи щодо покращення умов несення служби персоналом, у тому числі шляхом проведення ремонтних робіт та оновлення окремих службових приміщень.

Виявлені порушення національного та міжнародного законодавства

Під час моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб:

1. Порядок та умови приймання засуджених осіб до установи не повною мірою відповідають вимогам чинного законодавства України та міжнародним стандартам поводження з в’язнями.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу II Положення про дільницю карантину, діагностики і розподілу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5 (далі – Положення про дільницю КДіР), з метою організації роботи з новоприбулими засудженими наказом начальника установи створюється робоча група, до складу якої входять заступники начальника установи, начальники структурних підрозділів, психолог та медичний працівник. З метою планування зазначеної роботи щороку складається програма ознайомлення новоприбулих засуджених із порядком та умовами відбування покарання, яка затверджується начальником установи.

Відповідно до пункту 8 розділу II Положення про дільницю КДіР тримання засуджених в умовах ізоляції (карантину), серед іншого, передбачає виконання програми ознайомлення засуджених з умовами та порядком відбування покарання. Разом із тим під час конфіденційного спілкування із засудженими та аналізу службової документації моніторингова група встановила, що члени робочої групи не виконують заходи, передбачені зазначеною програмою.

Відсутність системної організації роботи підтверджується, зокрема, записами у журналі обліку відвідування дільниці карантину, діагностики і розподілу (далі – КДіР) представниками адміністрації. Так, станом на 31.03.2026 року в дільниці перебувало 8 осіб, які прибули до установи 24.03.2026 року, тоді як останній запис у журналі датований 18.03.2026 року, що може свідчити про невиконання передбачених заходів у період з 19.03.2026 року по 31.03.2026 року.

Аналогічне порушення було встановлено під час попереднього моніторингового відвідування, що вказує на його повторюваний та системний характер.

2. Моніторинговою групою встановлено, що матеріально-побутове забезпечення дільниці КДіР не повною мірою відповідає встановленим нормативним вимогам. Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарського призначення виправної колонії максимального рівня безпеки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі – Норми забезпечення), у дільниці відсутня низка приміщень, а саме: кімната виховної роботи; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; гардеробна; кімната побуту.

Крім того, окремі приміщення дільниці потребують проведення ремонтних робіт. Відсутність зазначених вище приміщень або їх неналежне облаштування призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм, ускладнює підтримання чистоти та порядку у приміщеннях, де утримуються засуджені, що, своєю чергою, негативно впливає на загальний санітарний стан установи.

3. У дільниці КДіР встановлено факти, що свідчать про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до приватного життя. Зокрема, у порушення правила 18.1 Європейських пенітенціарних правил ліжка у житловому приміщенні дільниці розташовані впритул одне до одного, що унеможливлює забезпечення засудженим мінімально необхідного особистого простору.

Крім того, загальний санітарний вузол у дільниці не обладнаний перегородками та дверцятами, які забезпечують можливість усамітнення, що є порушенням вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

4. Під час відвідування дільниці КДіР встановлено, що кімната для умивання не обладнана відповідно до вимог Норм забезпечення, зокрема душовою кабіною зі змішувачем і душовою сіткою на гнучкому шлангу, у зв’язку з чим не забезпечуються належні умови для підтримання особистої гігієни засуджених.

5. Адміністрацією установи не вжито достатніх заходів щодо забезпечення безбар’єрного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будівель і приміщень установи, що не відповідає вимогам Державних будівельних норм України В.2.2-40:2018 ‘Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення’.

Зокрема, сходи, що ведуть на другий поверх дільниці КДіР, де розташовані житлові приміщення, не відповідають вимогам безпечності та доступності для осіб з інвалідністю, особливо для осіб із порушеннями опорно-рухового апарату. Фактичний стан зазначених сходів свідчить про створення перешкод у доступі та дискримінаційних умов для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, що потребує невідкладного усунення шляхом технічного переобладнання або забезпечення альтернативних безпечних способів доступу. 

6. Під час відвідування дільниці КДіР встановлено відсутність у приміщеннях дільниці наочної інформації із зазначенням номерів телефонів ‘гарячих ліній’, а також поштових і електронних адрес Європейського суду з прав людини та регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, що суперечить пункту 6 розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі – ПВР УВП).

7. Облаштування приміщень дисциплінарного ізолятора установи (далі – ДІЗО/ПКТ), як і під час попереднього відвідування, не повною мірою відповідає встановленим стандартам поводження з в’язнями та не забезпечує належних матеріально-побутових і санітарно-гігієнічних умов, що призводить до порушення прав засуджених осіб та свідчить про тривале невжиття адміністрацією установи належних заходів реагування.

Однією з найбільш критичних проблем є надмірна вологість у приміщеннях ДІЗО: у низці камер та коридорі зафіксовано вогкість підлоги та стін, які вкриті пліснявою внаслідок системного затікання води, що зумовлює стійкий антисанітарний стан. Аналогічна ситуація встановлена у дільниці посиленого контролю (ДПК), що свідчить про поширений та системний характер виявлених порушень.

Така ситуація створює реальну загрозу для здоров’я утримуваних осіб у зв’язку з тривалим перебуванням у вологому середовищі, впливом плісняви та підвищеним ризиком розвитку захворювань органів дихання, шкіри та інфекційних хвороб.

8. У камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ та ДПК не забезпечено належного рівня природного освітлення, оскільки вікна камер є малими за розміром, розташовані на значній висоті та мають надмірну заґратованість, унаслідок чого доступ природного світла є обмеженим і недостатнім для забезпечення нормальних умов перебування. Зазначені умови створюють додатковий психологічний дискомфорт для засуджених та ув’язнених у зв’язку з обмеженим візуальним контактом із зовнішнім середовищем. Зазначене не відповідає вимогам правила 18.2 (а) Європейських пенітенціарних правил та правила 14 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

9. Санвузли в камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ та ДПК не обладнані достатніми перегородками, які забезпечують можливість усамітнення, що порушує правило 19.3 Європейських пенітенціарних правил. Разом із тим у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема: усі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, утримувати в належному ремонтному та гігієнічному стані; забезпечити регулярне і часте проведення дезінсекції; забезпечити достатній доступ до природного освітлення та вентиляції у камерах; внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками (тобто від підлоги до стелі) (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

10. Під час відвідування камерних приміщень ДІЗО/ПКТ та ДПК встановлено відсутність у камерних приміщеннях наочної інформації із зазначенням номерів телефонів ‘гарячих ліній’, а також поштових і електронних адрес Міністерства юстиції України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, обласної та окружної прокуратур, Департаменту, міжрегіонального управління, а також регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги. Зазначене суперечить пункту 6 розділу II ПВР УВП.

11. Під час відвідування ДІЗО/ПКТ встановлено, що засудженим, які відбували дисциплінарне стягнення, адміністрацією установи не було видано копію рішення про застосування до них стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження, що суперечить статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет рекомендує вжити заходів у пенітенціарних установах України для забезпечення того, щоб засуджені, до яких застосовано дисциплінарне стягнення, систематично отримували копію відповідного рішення. Крім того, засуджених слід інформувати про їхнє право на доступ до адвоката в контексті дисциплінарного провадження. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 103).

12. Згідно з абзацом двадцять третім пункту 6 розділу XXI ПВР УВП для проведення індивідуально-профілактичної роботи начальник відділення соціально-психологічної служби при поміщенні/переведенні засудженого та не рідше одного разу на тиждень відвідує ДІЗО, карцери, ПКТ (ОК). За результатами відвідування ДІЗО, карцерів, ПКТ (ОК) він зобов’язаний робити відповідні відмітки у журналі обліку відвідувань дисциплінарного ізолятора, приміщень камерного типу, одиночних камер та карцеру адміністрацією установи виконання покарань.

Разом із тим під час перевірки журналу обліку відвідування ДІЗО встановлено відсутність записів, які відповідно до чинних нормативних вимог мали бути внесені начальником відділення соціально-психологічної служби №9 під час відбування дисциплінарного стягнення засудженими Я. та П. у період з 23.03.2026 року по 29.03.2026 року. Зазначене порушення може свідчити про фактичне невиконання начальником відділення соціально-психологічної служби №9 своїх обов’язків та неналежну організацію соціально-виховної та психологічної роботи.

13. Під час відвідування ДІЗО/ПКТ та аналізу службової документації моніторинговою групою встановлено, що психолог не відвідує засуджених, які відбувають дисциплінарне стягнення у ДІЗО, як це передбачено абзацом двадцять шостим пункту 6 розділу XXI ПВР УВП, зокрема не менше одного разу на тиждень. Зазначене підтверджується відсутністю відповідних відміток у журналі обліку відвідувань дисциплінарного ізолятора, приміщень камерного типу представниками адміністрації установи виконання покарань.

14. Пунктом 1 розділу XXIII ПВР УВП визначено, що нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у виді обмеження та позбавлення волі, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їхнього проживання та праці, запобігання та припинення з їхнього боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань.

Так, під час огляду камерних приміщень ДІЗО/ПКТ та ДПК було зафіксовано встановлені камери відеоспостереження. Разом із тим у своїй доповіді Комітет у 2012 році критикував надмірне втручання у приватність через встановлення у житлових приміщеннях засуджених відеокамер та зазначав, що будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має часто переглядатися на регулярній основі. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема при застосуванні протягом тривалого часу (CPT/Inf (2013) 23) пункт 52). 

15. Під час відвідування ДПК встановлено, що матеріально-побутове забезпечення дільниці не повною мірою відповідає встановленим нормативним вимогам. Так, у порушення вимог Норм забезпечення відсутня низка приміщень, а саме: кімната виховної роботи; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; гардеробна; кімната побуту; сушарка. Відсутність зазначених вище приміщень або їх неналежне облаштування призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм, ускладнює підтримання чистоти та порядку у приміщеннях, де утримуються засуджені, що, своєю чергою, негативно впливає на загальний санітарний стан установи.

16. У порушення вимог Норм забезпечення в їдальні установи відсутня гардеробна, унаслідок чого засуджені змушені приймати їжу у верхньому одязі.

17. Моніторинговою групою встановлено низку порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Відповідно до пункту 3.19.1 розділу III Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2021 року №849/5 (далі – Положення), санітарна обробка передбачає миття засуджених (осіб, узятих під варту) у лазні з використанням мила та мочалки, обов’язкову заміну постільної та натільної білизни, а також проведення дезінфекції (знищення патогенних мікроорганізмів) та дезінсекції (знищення комах і кліщів, які є переносниками інфекційних захворювань) особистого одягу та постільних речей (подушок, матраців, ковдр) у дезінфекційній камері.

Однак, як встановлено моніторинговою групою, дезінфекційна камера в установі не працює, що унеможливлює належну санітарну обробку постільних речей та одягу, підвищує ризик поширення інфекційних захворювань серед засуджених і персоналу, а також суперечить встановленим санітарно-гігієнічним нормам.

18. Моніторинговою групою встановлено, що засуджені особи мають можливість відвідувати лазню лише один раз на тиждень. Зазначене порушує вимоги пункту 19.4 Європейських пенітенціарних правил та пункту 3.1 Положення про організацію лазне-прального обслуговування.

19. У порушення вимог пункту 4 розділу XXII ПВР УВП та пункту 3.19 розділу III Положення про організацію лазне-прального обслуговування в установі не забезпечено дотримання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних вимог. Зокрема, санітарна обробка засуджених, які утримуються в установі, не проводиться. Так, за період з 26.02.2026 року по 14.03.2026 року відомості про проведення миття засуджених у книзі обліку відвідування лазні відсутні. Зі слів персоналу, зазначена ситуація склалася у зв’язку з проведенням ремонтних робіт у лазні та пральні.

20. У порушення вимог правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил у приміщенні душової не забезпечено право на приватність через відсутність шторок на душових перегородках.

21. Під час відвідування установи моніторинговою групою встановлено, що в крамниці установи відсутні шкарпетки, дзеркало, гребінець, конверти, марки, пристрої для споживання тютюнових виробів та вдихання аерозолів (пари) без їх згоряння, а також зарядні пристрої до них, наявність яких передбачена додатком 5 до ПВР УВП. 

22. Під час відвідування бібліотеки установи моніторинговою групою встановлено, що всупереч вимогам абзацу третього пункту 4 розділу XX ПВР УВП книжковий фонд бібліотеки не забезпечений текстами Європейських пенітенціарних правил, Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели), Закону України ‘Про прокуратуру’. 

23. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом із тим згідно з абзацом восьмим пункту 1 розділу XXVI ПВР УВП носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів у межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті з в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями, оскільки таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями (CPT/Inf (2011) 29) пункт 85; (CPT/Inf (2013) 23) пункт 23; (CPT/Inf (2014) 15) пункт 166).

24. Згідно з наданою адміністрацією інформацією, за 2025 рік у державній установі ‘Петрівська виправна колонія (№49)’ засудженим було надано 76 короткострокових побачень, з яких 24 відбувалися у безконтактний спосіб – через суцільне розмежувальне скло із використанням переговорного пристрою. Водночас у доповіді Уряду України за результатами візиту у 2023 році Європейський комітет із запобігання катуванням наголошує, що для всіх категорій засуджених відкриті побачення (наприклад, за столом) мають становити правило, а закриті – виняток, застосування якого допускається лише на підставі обґрунтованих і вмотивованих рішень після індивідуальної оцінки потенційного ризику конкретного засудженого. У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу переглянути порядок проведення короткострокових побачень у пенітенціарних установах з метою забезпечення їх проведення, як правило, у відкритих умовах (CPT/Inf (2024) 20) пункт 99).

25. Відповідно до службової документації некомплект персоналу по установі станом на 31.03.2026 року становить 36 штатних одиниць. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою.

Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик залякування та насильства між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на ‘передовій лінії’, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації. У зв’язку із цим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом, з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

26. Під час моніторингового візиту до установи моніторинговою групою отримано численні скарги від засуджених щодо фактичної відсутності доступу до глобальної мережі Інтернет. Під час конфіденційного спілкування засуджені повідомляли, що адміністрацією установи користування мережею Інтернет фактично не дозволяється, а реалізація відповідного права має виключно формальний характер.

Під час обходу дільниць СПС моніторинговою групою не виявлено жодного планшетного пристрою, комп’ютерної техніки або іншого обладнання, яке б використовувалося засудженими для доступу до мережі Інтернет. Також під час перевірки журналу обліку користування мережею Інтернет встановлено відсутність будь-яких записів про надання засудженим доступу до Інтернету, що свідчить про фактичне ненадання такої послуги в установі.

Відповідно до частини першої статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України засудженим до позбавлення волі гарантується право на користування глобальною мережею Інтернет. Порядок реалізації цього права визначений наказом Міністерства юстиції України від 19.10.2017 року №3233/5 ‘Про затвердження Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет’. Відповідно до положень зазначеного Порядку адміністрація установи зобов’язана забезпечити технічну можливість доступу засуджених до мережі Інтернет, організувати відповідні місця доступу, вести журнал обліку користування мережею Інтернет та забезпечити реалізацію засудженими права на доступ до інформації та підтримання соціально корисних зв’язків.

Фактична відсутність технічних засобів доступу до мережі Інтернет, відсутність записів у журналі обліку та численні скарги засуджених свідчать про неналежне виконання адміністрацією установи вимог статті 110 КВК України та наказу Міністерства юстиції України №3233/5. Крім того, відсутність доступу до мережі Інтернет негативно впливає на реалізацію права засуджених на підтримання соціально корисних зв’язків, доступ до інформації, освітніх ресурсів та можливостей самоосвіти, що є важливою частиною процесу ресоціалізації.

Європейські пенітенціарні правила передбачають, що адміністрація установ виконання покарань повинна сприяти підтриманню соціальних контактів засуджених із зовнішнім світом та створювати умови для їх соціальної адаптації. За сучасних умов доступ до інформаційних ресурсів та електронних засобів комунікації є невід’ємною частиною такого процесу. Таким чином, встановлені під час візиту обставини свідчать про формальний характер забезпечення права засуджених на користування мережею Інтернет та неналежне виконання адміністрацією установи вимог національного законодавства у цій сфері.

27. Під час моніторингового візиту моніторинговою групою проведено вибіркову перевірку щоденників індивідуальної роботи засуджених, матеріалів оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, індивідуальних програм соціально-виховної роботи та документів психологічного супроводу.

У СМРБ №2 встановлено, що засуджений Л., який прибув до установи 24.02.2026 року, має заведений щоденник індивідуальної роботи, однак первинна оцінка ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення станом на день візиту була відсутня. Індивідуальна програма соціально-виховної роботи фактично не реалізована, результати її виконання у щоденнику не відображені, а в розділі психологічного супроводу відсутні дані психологічного обстеження, психологічна характеристика та рекомендації щодо організації індивідуальної роботи із засудженим.

Зазначене свідчить про порушення пункту 4 розділу II Методичних рекомендацій щодо проведення оцінки ризиків учинення повторного кримінального правопорушення засудженими до позбавлення волі, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.11.2020 року №4121/5, відповідно до якого первинна оцінка ризиків повинна проводитися не пізніше 30 календарних днів з моменту прибуття засудженого до установи.

Крім того, виявлені недоліки суперечать вимогам пункту 9 розділу I Положення про відділення соціально-психологічної служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5, а також пункту 2 розділу V Типових посадових обов’язків психолога установи виконання покарань та слідчого ізолятора. Під час перевірки документації у відділенні СПС №10 встановлено, що щодо засудженого Л. заведений щоденник індивідуальної роботи та проведена оцінка ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, однак індивідуальна програма соціально-виховної роботи відсутня.

Таким чином, установа не забезпечила належне планування та реалізацію індивідуальної соціально-виховної роботи із засудженим, що суперечить вимогам абзацу сьомого пункту 9 розділу I Положення про відділення соціально-психологічної служби та пункту 4 розділу II Методичних рекомендацій щодо проведення оцінки ризиків.

Виявлені порушення свідчать про формальний підхід до організації соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими, відсутність належного психологічного супроводу, а також неналежне виконання заходів, спрямованих на ресоціалізацію та підготовку засуджених до правослухняної поведінки після звільнення.

28. Під час моніторингового візиту моніторинговою групою було оглянуто укриття, розташовані на території СПС №8, №9 та №10. За результатами огляду встановлено, що укриття використовуються як захисні споруди для перебування засуджених під час сигналу ‘Повітряна тривога’, однак їхній санітарно-технічний стан не повною мірою відповідає вимогам безпеки та належних умов перебування людей.

Встановлено, що укриття обладнані другим евакуаційним виходом, що загалом відповідає базовим вимогам безпеки щодо можливості альтернативної евакуації осіб у разі надзвичайної ситуації. Також у приміщеннях наявна система вентиляції, однак її функціонування є недостатнім та не забезпечує належного повітрообміну у приміщеннях, особливо з урахуванням можливого тривалого перебування значної кількості осіб.

Під час огляду укриттів зафіксовано підвищену вологість, сирість приміщень та сліди постійного підтоплення. На стінах і підлозі наявні сліди вологи та протікання, у деяких місцях спостерігається накопичення води, що свідчить про неналежний технічний стан приміщень та відсутність ефективної системи водовідведення. В окремих частинах укриття зафіксовано стійкий запах вологи та недостатню циркуляцію повітря, що в умовах тривалого перебування людей може негативно впливати на стан здоров’я засуджених та персоналу.

Крім того, встановлено відсутність належно облаштованої системи каналізації та санітарних вузлів у межах укриттів. Фактично забезпечення базових санітарно-гігієнічних потреб осіб під час тривалого перебування в укритті є ускладненим. Зафіксовані умови не забезпечують належного рівня санітарії та можуть створювати додаткові ризики в умовах тривалих повітряних тривог або інших надзвичайних ситуацій.

Виявлені недоліки свідчать про недотримання вимог пунктів 7 та 8 розділу II Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 року №579, відповідно до яких захисні споруди повинні утримуватись у стані, що забезпечує готовність до використання за призначенням, а їх інженерні системи, зокрема вентиляція, водовідведення та санітарно-технічне забезпечення, мають перебувати у справному стані. Крім того, відповідно до пункту 6 розділу VIII зазначених Вимог, у захисних спорудах повинні забезпечуватися належні санітарно-гігієнічні умови перебування людей.

Також виявлені обставини не повною мірою відповідають вимогам статті 115 Кримінально-виконавчого кодексу України, відповідно до якої у місцях несвободи мають створюватися належні матеріально-побутові та санітарно-гігієнічні умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Відповідно до статті 8 КВК України засуджені мають право на умови тримання, що відповідають вимогам безпеки та поваги до людської гідності.

Крім національного законодавства, виявлені недоліки не узгоджуються з положеннями Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели) та Європейських пенітенціарних правил, відповідно до яких приміщення, що використовуються для перебування в’язнів, повинні забезпечувати належну вентиляцію, захист від вологи та безпечні санітарні умови.

Виявлені порушення свідчать про необхідність проведення ремонтних робіт, усунення причин підтоплення, облаштування належної системи водовідведення та каналізації, а також покращення роботи вентиляційної системи з метою забезпечення безпечних та належних умов перебування засуджених в укриттях під час повітряних тривог.

29. Під час моніторингового візиту до ПВК-49 моніторинговою групою досліджено організацію праці засуджених, порядок документального оформлення трудових відносин, ведення табелів обліку робочого часу, умови праці, рівень оплати праці, питання сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та забезпечення права засуджених на соціальний захист і страховий стаж.

Відповідно до наданих адміністрацією документів, в установі функціонують деревообробна та столярна дільниці, харчоблок, котельня, лазне-пральний комплекс, перукарня, а також дільниці господарського обслуговування та допоміжних робіт. Як контрагенти установи зазначені ТОВ ‘Р.’ та ТОВ ‘Т.’. Основна виробнича діяльність установи пов’язана з деревообробкою та виконанням господарських робіт, спрямованих на забезпечення функціонування самої установи.

На момент візиту у промисловій зоні на деревообробній дільниці працювало дев’ять засуджених. Разом із тим адміністрація установи повідомила, що виробнича діяльність фактично перебуває у стані простою через відсутність замовлень, а останнє замовлення надходило 12.03.2026 року. Надані моніторинговій групі документи підтверджують існування договору на перероблення деревини з давальницької сировини, укладеного з ТОВ ‘Р.’, предметом якого є виготовлення дров. Водночас фактичний обсяг виробництва, кількість залучених засуджених та нарахування заробітної плати свідчать про низький рівень реальної зайнятості засуджених і відсутність стабільного виробничого процесу.

Аналіз табелів обліку робочого часу, розрахункових відомостей та іншої службової документації виявив ознаки формального ведення обліку праці засуджених. У частині табелів містяться лише поодинокі відмітки про відпрацьовані години, окремі документи заповнені частково, а деякі не містять повноцінного щоденного обліку праці. Такий стан документації не дозволяє достовірно встановити фактичну тривалість робочого часу, обсяг виконаних робіт та реальний характер трудової зайнятості засуджених. У низці випадків кількість відпрацьованих годин є непропорційно низькою та становить лише 25–39 годин на місяць, що свідчить про нестабільний характер праці та відсутність системного забезпечення засуджених роботою.

Окрему увагу під час візиту приділено організації праці засуджених на харчоблоці установи. У журналі погодинних перевірок станом на 10:20 у приміщенні харчоблока було зазначено перебування двох осіб, тоді як фактично там перебувало четверо засуджених. Така невідповідність свідчить про неналежне ведення журналів контролю та відсутність достовірного обліку осіб, залучених до виконання робіт.

Під час дослідження журналу видачі колючо-ріжучих предметів у їдальні установи встановлено, що 30.03.2026 року засуджені Т., Р. та Б. отримали ножі о 01:10 ночі та повернули їх лише о 20:00 вечора. Такі записи можуть свідчити про залучення засуджених до роботи протягом надмірно тривалого часу, у тому числі у нічний період, без належного документального відображення режиму праці та відпочинку. При цьому документів, які б підтверджували законність встановлення такого режиму роботи, моніторинговій групі не надано.

Також встановлено неналежне ведення журналу обліку інструменту та інвентарю у житловій зоні. Зокрема, зафіксовано випадки, коли працівники установи отримували значну кількість інструменту, у тому числі сокири, без подальшого відображення інформації про те, яким саме засудженим цей інструмент фактично передавався для виконання робіт. У журналі містяться записи про отримання восьми сокир співробітником установи без подальшої деталізації їх використання. Такий підхід створює ризики прихованого використання праці засуджених поза межами належного документального контролю та свідчить про неналежну організацію обліку виробничого інвентарю.

Моніторинговою групою також досліджено окремі індивідуальні кейси. Встановлено, що засуджений Р., який працює на харчоблоці на овочерізці, відбуває покарання строком десять років та фактично відбув понад сім років покарання. Він утримується у відділенні №2. Разом із тим надані документи не дозволили встановити чіткий режим його праці, обсяг фактично виконуваних робіт та відповідність тривалості роботи встановленим трудовим гарантіям.

Окремо досліджено питання праці засудженого Г., який залучений до робіт у котельні установи. Аналіз табелів обліку робочого часу та іншої документації також виявив фрагментарність обліку та відсутність належної системності у фіксації відпрацьованого часу.

Особливу увагу під час дослідження приділено питанням оплати праці та забезпечення соціального захисту засуджених. Надані розрахункові відомості свідчать, що значна частина засуджених отримує вкрай низьку заробітну плату. У багатьох випадках суми нарахувань становили близько 661–1323 гривень на місяць, після чого здійснювалися податкові відрахування та інші утримання. Фактичні суми, які залишались засудженим після відрахувань, були мінімальними та не забезпечували належного матеріального стимулу до праці та реального соціального захисту.

Установою надано оборотно-сальдові відомості щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, однак формальна сплата ЄСВ сама по собі не гарантує повноцінного страхового стажу. Відповідно до законодавства, повний місяць страхового стажу зараховується лише за умови сплати мінімального страхового внеску. За умов, коли заробітна плата засуджених є вкрай низькою, а обсяг відпрацьованого часу мінімальним, існує ризик часткового зарахування страхового стажу. Фактично це призводить до ситуації, коли засуджені формально охоплюються системою соціального страхування, однак у перспективі не отримують повноцінного пенсійного забезпечення та належних соціальних гарантій.

Аналіз строкових трудових договорів засвідчив, що вони мають переважно формальний характер та не забезпечують реального балансу трудових прав і гарантій. Попри посилання у договорах на статтю 118 Кримінально-виконавчого кодексу України та окремі положення Кодексу законів про працю України, зміст договорів не відображає фактичного характеру трудових відносин, стабільності зайнятості та реального забезпечення права на працю. Умови договорів не містять достатньої конкретизації щодо режиму праці, гарантованого обсягу роботи та механізмів забезпечення стабільної оплати праці.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Стаття 118 Кримінально-виконавчого кодексу України визначає, що засуджені мають право на працю та залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці на підставі трудового договору. Стаття 119 КВК України передбачає необхідність дотримання правил охорони праці, техніки безпеки та трудового законодавства під час організації праці засуджених.

Крім того, відповідно до Європейських пенітенціарних правил та Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели), праця засуджених не повинна мати карального характеру, а її організація має бути максимально наближеною до умов праці на свободі та сприяти ресоціалізації, професійній підготовці й соціальному захисту особи.

За результатами моніторингового візиту встановлено, що організація праці у ПВК-49 характеризується ознаками формального працевлаштування засуджених, нестабільною зайнятістю, неналежним веденням облікової документації, вкрай низьким рівнем оплати праці та ризиками неповного зарахування страхового стажу. Виявлені обставини свідчать про невідповідність окремих аспектів організації праці вимогам Конституції України, Кримінально-виконавчого кодексу України, законодавства про соціальне страхування та міжнародним стандартам поводження із засудженими.

Медична частина №49 філії ДУ ‘Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України’ в Черкаській та Кіровоградській областях

Виконувачка обов’язків завідувача медичної частини №49 – лікар філії державної установи ‘Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України’ в Черкаській та Кіровоградській областях (далі – медична частина) Дем’яненко Яна Анатоліївна.

На час відвідування вакантною залишається посада клінічного психолога – 0,5 штатної одиниці.

На стаціонарному лікуванні перебували 10 осіб.

Під час моніторингового візиту моніторинговою групою здійснено вивчення медичної документації, огляд приміщень медичної частини, а також проведено індивідуальні бесіди (опитування) із засудженими, за результатами чого встановлено недоліки в організації медичного забезпечення, що призводять до порушення прав зазначених осіб:

1. Під час візиту моніторинговою групою встановлено, що на двох пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в медичній частині, не була заведена форма первинної облікової документації №003/о ‘Медична карта стаціонарного хворого’, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110. До зазначеної форми мають вноситися всі дані щодо лікування та діагностики у стаціонарі, у тому числі результати обстежень засудженого та лист призначень. Виявлене порушує вимоги пункту 5 глави 5 розділу II Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі – Порядок).

2. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №003-6/о ‘Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення і на присутність або участь учасників освітнього процесу’, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, встановлено відсутність підписаних пацієнтами, які перебували у стаціонарі медичної частини, інформованих добровільних згод на проведення діагностики та лікування. Зазначене може свідчити про відсутність добровільної згоди пацієнтів на застосування щодо них методів діагностики, профілактики та лікування, що є порушенням статті 43 Закону України ‘Основи законодавства України про охорону здоров’я’ та пункту 47 рекомендацій Комітету (CPT/Inf (93) 12-part).

3. Під час візиту моніторинговою групою встановлено, що медичний персонал не забезпечує належної фіксації та документування тілесних ушкоджень осіб, позбавлених волі.

Під час вивчення медичної документації встановлено, що в медичних картках амбулаторного хворого №025/о до складених довідок не додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень, як це передбачено пунктом 3 розділу I глави II Порядку. Водночас Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що будь-які травматичні ушкодження, виявлені під час медичного огляду, повинні детально фотографуватися, а фотографії разом зі схемами тіла мають зберігатися в індивідуальній медичній картці особи (CPT/Inf (2024) 20) пункт 82).

4. Відповідно до пункту 3.11 Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2021 року №849/5 (далі – Положення про лазне-пральне обслуговування), у приміщеннях для роздягання (одягання) лазні з метою проведення тілесного огляду та надання медичної допомоги засудженим (особам, узятим під варту) обладнується місце (куточок) фельдшера медичної частини (фельдшерського пункту) державної установи ‘Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України’, яке має бути забезпечене столом, кріслом та журналом обліку проведення тілесних оглядів у лазні, що ведеться за формою, визначеною додатком 6 до цього Положення.

Разом із тим під час вивчення журналу обліку проведення тілесних оглядів у лазні встановлено, що останній запис медичного працівника станом на 31.03.2026 року датований 05.03.2026 року, що свідчить про відсутність належної реєстрації результатів тілесних оглядів засуджених у зазначений період.

Така бездіяльність не забезпечує своєчасного виявлення та фіксації можливих тілесних ушкоджень, унеможливлює належний медичний контроль за станом здоров’я засуджених та знижує ефективність запобігання випадкам насильства.

Зазначене також не відповідає пункту 60 рекомендацій Комітету, де зазначено, що медичні служби у місцях позбавлення волі можуть зробити свій внесок у запобігання насильству проти осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, якщо це необхідно, через інформування відповідних органів влади (CPT/Inf (93) 12-part).

5. У порушення вимог пункту 1 глави 5 розділу II Порядку, а також абзацу десятого пункту 2 розділу XVII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року №2823/5 (далі – ПВР УВП), у стаціонарі медичної частини перебувають засуджені, які виконують функції днювальних.

Разом із тим Комітет неодноразово наголошував на неприпустимості використання засуджених як помічників у медичних частинах та як санітарів, рекомендувавши державі припинити таку практику (доповіді за результатами візитів в Україну: 2005 рік – пункт 132, CPT/Inf (2007) 22; 2013 рік – пункт 151, CPT/Inf (2014) 15; 2017 рік – пункт 86, CPT/Inf (2018) 41).

6. У порушення вимог пункту 9 Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 року №240, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.2016 року за №570/28700, а також пункту 8.3.4 Державних будівельних норм України В.2.2-10:2022 ‘Заклади охорони здоров’я’, палата-ізолятор для осіб із психічними розладами не відповідає встановленим вимогам.

Зокрема, площа приміщення становить менше ніж 7 м², а відстань між стінами – менше ніж 2 метри. Вікна розташовані на значній висоті та мають малий розмір, унаслідок чого природне освітлення практично не проникає до приміщення.

У приміщенні відсутні умивальник та санітарний вузол, що позбавляє осіб можливості безперешкодного доступу до санітарно-гігієнічних умов; не встановлено баки для питної води; відсутня механічна вентиляція.

У сукупності зазначені умови унеможливлюють безпечне та гідне перебування особи в умовах ізоляції, створюють ризики для життя і здоров’я та є несумісними з принципами гуманного поводження.

7. Під час аналізу медичної документації встановлено, що особи, які перебувають на амбулаторному лікуванні у лікаря-психіатра, не підписали форму первинної облікової документації №003-8/о ‘Усвідомлена згода особи на амбулаторну психіатричну допомогу’. Відсутність підписаної згоди унеможливлює належне підтвердження добровільності отримання пацієнтами психіатричної допомоги та застосування щодо них відповідних методів діагностики, профілактики й лікування.

Таке порушення свідчить про недотримання вимог Закону України ‘Про психіатричну допомогу’, а також Інструкцій щодо заповнення форм первинної облікової документації, затверджених наказом МОЗ України від 15.09.2016 року №970, та правила 32(b) Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

Крім того, у порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №003-7/о ‘Усвідомлена згода особи на проведення психіатричного огляду’, затвердженої наказом МОЗ України від 15.09.2016 року №970, встановлено відсутність у медичній документації (медичній карті №025/о або №003/о) підписаної пацієнтом усвідомленої згоди на проведення психіатричного огляду.

8. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі – ЗПТ) осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.

Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

Таким чином, ці особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України ‘Основи законодавства України про охорону здоров’я’.

Разом із тим Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам, отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування. Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною; програми замісної терапії для осіб із наркотичною залежністю повинні поєднуватися зі справжніми психосоціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків. Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які повинні пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків (CPT/Inf (2024) 20) пункт 86).

9. У порушення вимог Заходів та засобів щодо запобігання інфікуванню при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2020 року №1777, у медичній частині обладнано лише один ізолятор для інфекційних хворих, що унеможливлює одночасне розміщення осіб, які страждають на небезпечні інфекційні захворювання, окремо один від одного та від інших засуджених.

Санітарний вузол ізолятора не обладнаний дверцятами, що не забезпечує дотримання права на приватність. Також відсутній бачок із кип’яченою питною водою.

Крім того, під час проведення замірів площі зазначеного приміщення встановлено, що відстань між протилежними стінами становить менше ніж 2 метри, що не відповідає рекомендаціям Європейського комітету із запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

Зокрема, у доповіді за результатами візиту до України у 2012 році Комітет наголошує, що одиночні камери повинні мати житлову площу не менше ніж 6 м² (без урахування санітарного вузла), а відстань між стінами має становити не менше 2 метрів. (CPT/Inf (2013) 23) пункт 45).

10. Згідно з абзацом двадцять третім пункту 6 розділу XXI ПВР УВП для надання медичної допомоги керівник медичної частини (черговий лікар) щодня відвідує ДІЗО, карцери, ПКТ (ОК) та, за необхідності, проводить приймання засуджених. За результатами відвідування ДІЗО, карцерів, ПКТ (ОК) він зобов’язаний робити відповідні відмітки у журналі обліку відвідувань дисциплінарного ізолятора, приміщень камерного типу, одиночних камер та карцеру адміністрацією установи виконання покарань.

Разом із тим під час перевірки зазначеного журналу встановлено відсутність відповідних записів медичного працівника за періоди з 21.03.2026 року по 24.03.2026 року та 26.03.2026 року, попри те, що в цей час у ДІЗО відбували дисциплінарне стягнення засуджені особи.

Зазначене порушення може свідчити про фактичне невиконання медичним працівником обов’язку щодо щоденного відвідування дисциплінарного ізолятора, а також про відсутність належного медичного контролю за станом здоров’я засуджених, які перебувають у дисциплінарних приміщеннях.

11. Диспансерний нагляд здійснюється за 41 особою, яка має інвалідність. З них 6 осіб – II групи, 35 осіб – III групи. Разом із тим у порушення вимог Закону України ‘Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні’ особи з інвалідністю не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм, що спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

Так, під час вивчення медичної документації засуджених встановлено, що у 15 осіб, які мають інвалідність, відсутня індивідуальна програма реабілітації (далі – ІПР). Крім того, не виконуються рекомендації ІПР, у зв’язку з чим вони не отримують належних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями та наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності.

12. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-40:2018 ‘Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення’ в медичній частині не створено умов для тримання людей з інвалідністю.

13. У порушення пункту 37 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №285 ‘Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики’ в медичній частині відсутній висновок, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

14. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини через технічні обмеження позбавлений можливості надсилати запити на телемедичні консультації та отримувати фахову допомогу для надання медичних послуг засудженим.

15. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентген-апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасного надання належної стоматологічної допомоги.

16. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2025 року №1178, не всі особи (10 осіб станом на 31.03.2026 року) з підозрою на вірусний гепатит C проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування, що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

17. У порушення вимог Норми належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, які проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних та в медичних частинах при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 20.02.2012 року №280/5, засуджені особи не отримують госпітальне майно (костюм, халат та капці госпітальні). Засуджені перебувають у стаціонарі у повсякденному одязі, іноді зі своєю постільною білизною. Окремі матраци потребують заміни.

18. Згідно з пунктом 7 глави III розділу II Порядку засуджені, які працюють на об’єктах харчування (крім робіт, пов’язаних із посадами продавців, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників), переробної промисловості, у будинках дитини, закладах загальної середньої освіти, підрозділах професійної підготовки у спеціальних виховних колоніях, медичних частинах (фельдшерських пунктах) та лікарняних закладах ДКВС (крім робіт, пов’язаних із наданням медичної допомоги), пральнях, лазнях, кімнатах для тривалих побачень, гуртожитках, клубах, на об’єктах водозабезпечення та каналізації, дільницях розведення і вирощування тварин, проходять обов’язкові попередні та профілактичні медичні огляди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 року №559 ‘Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок’.

На кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації №1-ОМК ‘Особиста медична книжка’, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 року №150, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.04.2013 року за №662/23194. Разом із тим під час перевірки особистих медичних книжок у засуджених, які працюють в їдальні, було встановлено, що цим працівникам не проводилося загальне обстеження лікарем-стоматологом та лабораторне обстеження згідно з Переліком необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов’язкових медичних оглядів, та періодичністю їх проведення, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2002 року №280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.09.2002 року за №639/6927. 

19. Під час відвідування медичної частини встановлено відсутність у палатних приміщеннях та холі наочної інформації із зазначенням номерів телефонів ‘гарячих ліній’, а також поштових і електронних адрес Міністерства юстиції України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, обласної та окружної прокуратур, Департаменту, міжрегіонального управління, а також регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги. Зазначене суперечить пункту 6 розділу II ПВР УВП.

20. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

Рекомендації:

1. Забезпечити належне виконання програми ознайомлення новоприбулих засуджених із порядком та умовами відбування покарання, а також контроль за роботою членів робочої групи дільниці КДіР відповідно до вимог наказу Міністерства юстиції України №2300/5.

2. Привести матеріально-побутове забезпечення дільниці КДіР та дільниці посиленого контролю у відповідність до вимог Норм забезпечення, затверджених наказом Міністерства юстиції України №1118/5, зокрема облаштувати відсутні приміщення та провести необхідні ремонтні роботи.

3. Забезпечити належний рівень приватності у житлових та санітарних приміщеннях шляхом усунення надмірної скупченості ліжок та обладнання санвузлів перегородками і дверцятами відповідно до вимог Європейських пенітенціарних правил.

4. Обладнати кімнати для умивання та душові приміщення відповідно до встановлених нормативних вимог, забезпечивши належні умови для підтримання особистої гігієни засуджених.

5. Вжити заходів щодо забезпечення безбар’єрного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень установи відповідно до вимог ДБН В.2.2-40:2018.

6. Забезпечити розміщення у всіх дільницях та камерних приміщеннях актуальної наочної інформації щодо механізмів захисту прав засуджених, адрес та контактів органів державної влади, безоплатної правничої допомоги та міжнародних інституцій.

7. Усунути причини підтоплення, вогкості та утворення плісняви у приміщеннях ДІЗО/ПКТ, ДПК та укриттях, забезпечити належну вентиляцію, природне освітлення та санітарно-гігієнічні умови перебування засуджених.

8. Забезпечити у камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ та ДПК належний доступ до природного освітлення та приватність під час користування санітарними вузлами відповідно до міжнародних стандартів поводження із засудженими.

9. Забезпечити вручення засудженим копій рішень про застосування дисциплінарних стягнень із роз’ясненням порядку та строків їх оскарження.

10. Забезпечити належне виконання працівниками соціально-психологічної служби та психологом обов’язків щодо регулярного відвідування засуджених у ДІЗО/ПКТ та належного ведення відповідної документації.

11. Переглянути практику застосування відеоспостереження у камерних приміщеннях з урахуванням принципу пропорційності та права засуджених на приватність.

12. Забезпечити належну організацію лазне-прального обслуговування, відновити роботу дезінфекційної камери, забезпечити регулярне проведення санітарної обробки та збільшити доступ засуджених до лазні відповідно до встановлених норм.

13. Забезпечити право засуджених на приватність у душових приміщеннях шляхом встановлення шторок або інших засобів відокремлення.

14. Забезпечити наявність у крамниці установи товарів, передбачених додатком 5 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.

15. Забезпечити бібліотеку установи текстами міжнародних стандартів поводження із засудженими та нормативно-правових актів, передбачених ПВР УВП.

16. Забезпечити дотримання вимог щодо прихованого носіння персоналом спеціальних засобів під час безпосереднього контакту із засудженими.

17. Переглянути практику проведення короткострокових побачень та забезпечити проведення відкритих побачень як загального правила, окрім випадків наявності обґрунтованих ризиків.

18. Вжити заходів щодо укомплектування установи персоналом та забезпечення належного рівня присутності працівників у житлових зонах установи.

19. Забезпечити реальний доступ засуджених до глобальної мережі Інтернет шляхом облаштування відповідних технічних засобів, ведення журналів обліку та фактичної реалізації права, передбаченого статтею 110 КВК України.

20. Забезпечити належне проведення оцінки ризиків, розроблення та реалізацію індивідуальних програм соціально-виховної роботи, а також повноцінний психологічний супровід засуджених.

21. Привести укриття, розташовані на території СПС №8, №9 та №10, у відповідність до вимог законодавства у сфері цивільного захисту, забезпечивши належне водовідведення, вентиляцію, санітарно-технічне забезпечення та безпечні умови перебування осіб під час повітряних тривог.

22. Забезпечити належне ведення документації щодо праці засуджених, достовірний облік робочого часу, режиму праці та відпочинку, а також усунути ознаки формального працевлаштування.

23. Забезпечити дотримання трудових прав засуджених, у тому числі щодо належної оплати праці, прозорого нарахування заробітної плати, повноцінної сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та реального забезпечення страхового стажу.

24. Переглянути зміст строкових трудових договорів із засудженими з метою приведення їх у відповідність до вимог Конституції України, Кримінально-виконавчого кодексу України, трудового законодавства та міжнародних стандартів у сфері праці і соціального захисту.

25. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у медичній частині №49 філії ДУ ‘Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України’ в Черкаській та Кіровоградській областях.

26. Забезпечити штат медичної частини лікарями-спеціалістами відповідно до потреб.

27. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572, та інших нормативно-правових актів.

28. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів.

29. Забезпечити обладнання ізолятора для осіб з розладами психіки та поведінки відповідно до вимог.

30. Забезпечити отримання інформованої згоди пацієнтів на обстеження та лікування у встановленій формі.

31. Припинити практику використання засуджених як днювальних у стаціонарі, забезпечивши здійснення нагляду, догляду за пацієнтами та контролю за дотриманням внутрішнього розпорядку виключно посадовими особами установи та медичним персоналом.

32. Забезпечити ведення форми №003/о ‘Медична карта стаціонарного хворого’ на всіх пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні, відповідно до вимог Порядку.

33. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених.

34. Забезпечити облаштування в медичній частині ізоляторів для осіб, хворих на інфекційні захворювання, відповідно до встановлених вимог законодавства.

35. Забезпечити дотримання вимог абзацу двадцять третього пункту 6 розділу XXI ПВР УВП шляхом щоденного відвідування ДІЗО та своєчасного внесення відповідних записів до журналу обліку з метою гарантування належного медичного контролю за станом здоров’я засуджених.

36. Забезпечити наявність у всіх працівників їдальні особистих медичних книжок та повного комплексу передбачених медичних обстежень, необхідних для їх допуску до роботи на об’єктах харчування.

37. Забезпечити проведення індивідуальної реабілітації осіб, які її потребують.

38. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-40:2018 ‘Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення’.

39. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення лікарями запитів на телемедичне консультування.

40. Забезпечити медичну частину дентальним рентген-апаратом та необхідним обладнанням для проведення повноцінного стоматологічного обстеження і лікування.

41. Виконати вимоги пункту 37 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №285 ‘Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики’.

42. Забезпечити всіх осіб з підозрою на ВГС доступом до ПЛР-тестування у найкоротші строки та організувати необхідне противірусне лікування для осіб із підтвердженим діагнозом.

43. Забезпечити медичну частину госпітальним майном (костюм, халат та капці госпітальні).

44. Забезпечити розміщення у палатних приміщеннях та коридорах медичної частини актуальної наочної інформації з контактними даними визначених законодавством органів і установ відповідно до вимог пункту 6 розділу II ПВР УВП.

45. Усунути порушення вимог пожежної безпеки.