Меню

Оголошено лавреатів Премії Відкритого Суспільства

Заснована Міжнародним фондом “Відродження” премія відзначає людей та організації, що своїми діями змінюють країну та зміцнюють демократичні цінності. Цього року до короткого списку нагороди увійшла Харківська правозахисна група і її директор Євген Захаров. Переможцями стали очільниця ЦГС Олександра Матвійчук, режисер Мстислав Чернов, Києво-Могилянська академія та PEN Ukraine.

© Міжнародний фонд “Відродження”“Ми створили цю премію, щоб підтримати тих, хто роками будує відкрите суспільство в Україні. Люди захищають права інших, борються з корупцією, створюють незалежні медіа, просувають реформи, але ця робота не завжди є помітною. Особливо тоді, коли це громадське служіння триває десятиліттями, — розповідають засновники. — Ми створили цю Премію до 35 річниці нашого Фонду, щоб підтримати тих, хто захищає права інших, бореться з корупцією, створює незалежні медіа і просуває реформи, які наближають нас до справедливішого суспільства. Це громадське служіння триває десятиліттями, і ми б хотіли подякувати за нього”.

Символом Премії є цеглина: це має підкреслювати роль лідерів та лідерок громадянського суспільства, які цеглина за цеглиною будують Відкрите Суспільство. Нагороду вручають у двох номінаціях — “Творці Відкритого Суспільства” та “Голоси Відкритого Суспільства”. При цьому кожна з номінацій включає по дві категорії:  колективи та окремі постаті.

© Міжнародний фонд “Відродження”

До складу журі Премії увійшли журналісти Севгіль Мусаєва, Віталій Портников, Мирослава Барчук, філософ Євген Бистрицький, директорка Мистецького Арсеналу Олеся Островська-Люта очільниця мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, письменник Сергій Жадан.

У номінації “Творці Відкритого Суспільства” відзначають тих, хто зробив тривалий внесок у розвиток громадянського суспільства України.

До короткого списку претендентів на отримання індивідуальної премії в цій номінації увійшли:

  • театральна режисерка, військовослужбовиця Олена Апчел;
  • засновник відродженої Києво-Могилянської академії, один зі співзасновників Народного Руху України Вʼячеслав Брюховецький;
  • співзасновник Громадського радіо і Центру прав людини ZMINA правозахисник і журналіст Максим Буткевич;
  • директор Інституту фронтиру, член наглядової ради Суспільного мовлення України Євген Глібовицький;
  • ексміністерка освіти і науки України Лілія Гриневич;
  • директор ХПГ Євген Захаров;
  • очільниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

Цьогорічною лавреаткою премії в номінації “Творці Відкритого Суспільства” стала Олександра Матвійчук.

У категорії “Організації” перемогла Києво-Могилянська академія. З нею у фіналі змагалися такі організації, як Truth Hounds, Громадянська мережа ОПОРА, рух громадянського спротиву по всіх окупованих територіях “Жовта Стрічка”, Суспільне Мовлення, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод.

Номінація “Голоси Відкритого Суспільства” відзначає тих, хто “став гучним голосом демократії та активно працював над змінами”. На індивідуальну відзнаку цього року претендували

  • засновниця Центру підтримки аеророзвідки, проєкту “Невидимий батальйон”, Жіночого ветеранського руху та керівниця проєкту Victory Drones Марія Берлінська;
  • правозахисник, журналіст, що пройшов через російський полон, Максим Буткевич;
  • журналіст, військовослужбовець Павло Казарін;
  • засновниця благодійного фонду “Свої”, ветеранка Леся Литвинова;
  • міський голова Херсона у 2014—2020, що три з половиною роки перебував у російському полоні, Володимир Миколаєнко;
  • журналіст-розслідувач, керівник відділу розслідувань “Української правди” Михайло Ткач;
  • режисер, фотожурналіст і воєнний кореспондент Мстислав Чернов.

Він і став лауреатом премії. Нагадаємо, навесні 2022 року Мстислав Чернов разом з командою провів 20 днів в Маріуполі. Відео, яке вони змогли відзняти в облозі, стало основою фільму “20 днів у Маріуполі”. Ця стрічка здобула Пулітцерівську премію, премію Гільдії режисерів США та “Оскар” як найкращий документальний фільм.

Серед колективів, які змагалися в номінації “Голоси”, до короткого списку увійшли медіа Ukrainer, Центр підтримки аеророзвідки Victory Drones, громадянська ініціатива “Люди з картонками”, Мистецький Арсенал, PEN Ukraine, Центр громадянських свобод, Центр протидії корупції.

Премію отримав український осередок міжнародної організації PEN International. Сьогодні PEN Ukraine об’єднує майже дві сотні письменників, журналістів, науковців, правозахисників. Торік організація здійснила 12 літературно-волонтерських поїздок у прифронтові регіони, доправивши до тамтешніх бібліотек понад вісім з половиною тисяч книжок.


Цьогоріч Премію вручали вдруге. Минулого року її лавреатами стали видання “Українська правда”, фонд “Повернись живим”, засновник Української Гельсінської групи й дисидент Мирослав Маринович, співзасновник військового правозахисного центру “Принцип” Масі Найєм.

поширити інформацію

Подібні статті

• Анонси та оголошення   • Права дітей

АНОНС: “Янголи Харківщини” у Ліоні

17 листопада в мерії першого округу Ліона відкриється виставка “Янголи Харківщини”, присвячена дітям, загиблим в Харківському регіоні внаслідок російської агресії.

• Громадянське суспільство

“Порожні стільці”: у Києві та Львові проведуть акцію на підтримку ув’язнених і зниклих безвісти журналістів та правозахисників

Організатори запрошують усіх охочих долучатися до акцій в обох містах, щоб висловити солідарність з українцями та українками, які перебувають у російській неволі, та їхніми родинами, а також вимагати звільнення журналістів, письменників та правозахисників з російської неволі.

• Громадянське суспільство

“Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення” — до 50-ї річниці створення УГГ

Колись Українська Гельсінська Група об’єднала людей різного світогляду й національностей, бо правозахисники розуміли: за колоніального становища про дотримання прав людини не може бути й мови — незалежність же всім уявлялася як імовірний гарант свобод. Усе, що ще було живого в Україні, потягнулося до Гельсінської групи. Це вперше по десятиліттях репресій така нечисленна українська інтеліґенція організувалася і заговорила на весь світ про неволю і безправ’я свого народу.

• Громадянське суспільство

50 років від дня заснування Української Гельсінської групи: біографії членів УГГ

Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод була заснована 9 листопада 1976 року в Києві, існувала до 7 липня 1988 року. До річниці пропонуємо вашій увазі короткі біографічні дані про засновників і членів УГГ.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвістиПрава людини за ґратами (Український тюремний портал)