Переслідування
Костянтин Окунєв, колишній депутат Законодавчих зборів Пермського краю та Пермської міської думи, після нападу Росії на Україну опублікував у своєму Telegram-каналі матеріали, в яких слідство побачило заклики до тероризму. ЗМІ повідомляють, що йдеться про шість постів. Сам Костянтин Окунєв пов’язує кримінальне переслідування з антивоєнною позицією та критикою війни. Раніше Костянтина неодноразово штрафували за адміністративними статтями про дискредитацію армії, розпалювання ненависті та демонстрацію забороненої символіки. У жовтні 2025 року Окунєва затримали й відправили до СІЗО; він не визнав своєї провини. 1-й Західний окружний військовий суд засудив його до максимально можливого терміну — семи років колонії — і заборонив йому публікувати інформацію в інтернеті протягом трьох років.
*
У травні 2023 року проєкт “Сибір.Реалії” опублікував інтерв’ю з художником Леонідом Тишковим, у якому була згадка про удар по українському місту Умань та загибель 23 осіб. Слідство кваліфікувало це як “поширення свідомо неправдивої інформації про дії російської армії”. 30 вересня 2025 року було заарештовано журналістку Світлану Хустік, авторку публікації. Хустік та її захист стверджували, що спірний фрагмент був доданий редакцією, а не автором. 2 липня Центральний районний суд Красноярська засудив Світлану Хустік до півтора року примусових робіт і звільнив її в залі суду, зарахувавши термін попереднього ув’язнення.
*
За версією слідства, не пізніше 11 травня 2026 року 20-річний студент Олександр Бігулов сфотографував автомобілі на парковці НВО “Імпульс” і передав знімки представнику українських спецслужб для планування удару по об’єктах підприємства. 25 червня волонтерський пошуковий загін “Північний Захід” зафіксував зникнення Бігулова. Як з’ясувалося, його арештували за дрібне хуліганство. 2 липня Бігулову висунули офіційне звинувачення у сприянні тероризму. Правозахисники вказують, що розбіжність між реальними та задокументованими датами свідчить про попереднє позасудове утримання, під час якого до фігурантів аналогічних справ неодноразово застосовувалися тортури для отримання зізнавальних показань.
*
У 2022 році активістка та журналістка Олеся Кривцова опублікувала сторіс про вибух на Кримському мосту та зробила репост допису активіста Іллі Лешукова у “ВКонтакте”. Після порушення кримінальної справи Кривцовій вдалося покинути Росію, наразі вона мешкає в Норвегії. 4 липня суд заочно засудив активістку до шести років колонії загального режиму за статтями про “виправдання тероризму” та “повторну дискредитацію армії”, заборонивши їй адмініструвати інтернет-ресурси протягом 3 років.
*
Антон Опарін із Ярославля розмістив у статусі у “ВКонтакте” фразу “російський військовий корабель — йди нахуй!” та українське привітання “Слава Україні! Героям Слава”. Також в одному з пабліків він залишив коментар: “Якби ж це швидше настало! Вже неможливо! Слава Україні! П.С. Теж із Росії”. Ярославський суд оштрафував його на 30 тисяч рублів за статтею про “дискредитацію армії”.
*
У червні 17-річний мешканець Підмосков’я підпалив трансформаторну підстанцію на перегоні Челюскінська — Тарасівська Ярославського напрямку Московської залізниці. За версією слідства, він діяв за вказівкою куратора, з яким спілкувався через месенджер. Особа куратора встановлюється. Співробітники транспортної поліції та ФСБ затримали підлітка після підпалу. Суд відправив його до СІЗО у справі про теракт.
*
За версією обвинувачення, мешканець Ростовської області зареєструвався на заблокованому в Росії сайті та перераховував грошові пожертви блогерові, внесеному до реєстру “терористів та екстремістів” Росфінмоніторингу. Ім’я блогера не розголошується. Слідство кваліфікувало перекази як фінансування українських збройних формувань і порушило кримінальну справу за статтею про державну зраду. Ростовський обласний суд засудив фігуранта справи до 12 років колонії суворого режиму, штрафу в розмірі 200 тисяч рублів та обмеження волі на строк 2 роки.
*
Пресслужба ФСБ повідомила, що наприкінці грудня 2025 року Максим Овчинников встановив зв’язок із представником СБУ та передав відомості про дислокацію об’єктів ППО, нафтосховищ і військової частини на Кубані. Також він встановив радіопередавач біля військового об’єкта в Краснодарському краї та отримав завдання зібрати інформацію про графік відвідування режимних об’єктів у Сочі, де розташована резиденція Путіна “Бочаров Ручей”. Овчинникова затримали ще наприкінці січня: під час обшуку співробітники ФСБ побили його до втрати свідомості, після чого його шпиталізували. Потім його тричі заарештовували за адміністративними справами, протягом понад двох місяців його місцеперебування залишалося невідомим для родичів. Наприкінці травня його виявили в СІЗО-1 Краснодара. ФСБ порушила проти нього справу про державну зраду.
*
У серпні 2024 року Сергій Раєвських опублікував коментар, у якому схвалив захоплення ЗСУ села Дар’їно в Курській області, а в червні 2025 року — коментар на підтримку безпілотної атаки на військовий аеродром під час операції “Павутина”. У 2023 році його вже штрафували за коментарі про війну, в одному з яких він писав: “А все ж Пиня — красень, — треба ще примудритися промити мізки й відправляти безправних холопів на забій на чужій землі, і при цьому щоб тобі в долоні плескали ті, хто отримують натомість повідомлення про смерть”. 12 червня співробітники ФСБ затримали 42-річного Раєвського. Суд відправив його до СІЗО у справі про виправдання тероризму.
Диверсії
Агенти руху “АТЕШ” знищили силову розподільну шафу, яка забезпечувала електропостачання комбінату “Азот” у Новомосковську (Центральний федеральний округ). Підприємство виробляє хімічні компоненти для виготовлення вибухових речовин. Водночас на заводській залізничній гілці було спалено релейну шафу. Подвійний удар по енергетичній та транспортній інфраструктурі порушив виробничий процес і спричинив збій у постачанні.
*
Учасники Об’єднаного Фронту Опору знищили комутаційні шафи базової станції мобільного зв’язку в Махачкалі (Республіка Дагестан). За даними організації, вежа використовувалася для координації силових структур. Акція порушила зв’язок між місцевими підрозділами силовиків та окружним штабом.
*
Активісти руху “ОТПОР” зірвали та знищили вербувальні плакати на вулицях міста Мирний у Республіці Саха (Якутія). Акція проведена в рамках кампанії “Не моя армія”.
