21-річний мешканець Санкт-Петербурга Владислав Белькевич публікував коментарі та дописи в чатах телеграм-каналів, пов’язаних із “Російським добровольчим корпусом”. За версією слідства, він робив ці публікації з грудня 2023 року по квітень 2025 року.
Петербурзькі силовики затримали Белькевича та відправили його до СІЗО в липні 2025 року. Спочатку блогерові та автору сатиричних коміксів також висували звинувачення у поширенні військових “фейків”, закликах до масових заворушень та діяльності проти безпеки держави. Однак до суду дійшли звинувачення за двома статтями: силовики інкримінували йому п’ять епізодів “виправдання тероризму” та два епізоди “реабілітації нацизму”. 30 червня 1-й Західний окружний військовий суд визнав Владислава Белькевича винним за обома статтями. Його засудили до 7 років позбавлення волі в колонії загального режиму. Белькевич страждає на бронхіальну астму. До затримання він лікувавс, але під час ув’язнення його стан погіршився. У СІЗО він провів майже рік до вироку.
*
Восени 2025 року московська активістка Світлана Куриніна організувала збір коштів на підтримку петербурзького вуличного гурту “Стоптайм”. Музикантів піддали “карусельним” арештам за виконання пісень авторів, яких оголосили “іноагентами”. Зібрані гроші спрямували на юридичну допомогу, продуктові передачі та релокацію співачки Діани “Наоко” Логінової та гітариста Олександра Орлова за кордон після арешту. 9 липня Куриніну викликали до відділу поліції Адміралтейського району Санкт-Петербурга. Силовики надіслали телеграму з вимогою з’явитися 28 липня. Активістці загрожує адміністративне переслідування за статтею про “дискредитацію” армії. У зв’язку з ризиками прихильники Куриніної розпочали збір коштів на її правовий захист.
*
Мешканець Підмосков’я Дереник Кара залишив два антивоєнні коментарі в соціальній мережі “ВКонтакте”. Перший коментар “Окупанти, додому” він написав під дописом про відкриття пам’ятника загиблим учасникам “спецоперації”. Другий текст — “Розбомбили країну, потім на північ відправили” — Кара опублікував під новиною про видачу житлових сертифікатів у Чувашії для мешканців Херсона. Співробітники Центру “Е” склали рапорт, а експертиза заявила про наявність у словах “ознак перешкоджання використанню ЗС РФ у спеціальній військовій операції, що проводиться”. Пушкінський міський суд Московської області визнав Дереника Кара винним у “дискредитації” армії та призначив йому адміністративний штраф у розмірі 30 тисяч рублів.
*
У Кемеровській області 17-річний мешканець Бєлова (Сибірський федеральний округ) ставив платні реакції — “лайки” — під публікаціями в талаграм-каналі одного з підрозділів ЗСУ з листопада по грудень 2025 року. Силовики кваліфікували ці перекази грошей через месенджер як фінансову підтримку забороненої в РФ терористичної організації. Суд визнав підлітка винним за статтею про фінансування тероризму. Юнака засудили до чотирьох років позбавлення волі у виховній колонії та взяли під варту в залі суду.
*
Місцевий житель Карачаєво-Черкесії написав коментарі в талаграм-каналі “ЧП ЧЕРКЕССК”. Згідно з постановою суду, молодий чоловік зробив це під впливом відеороликів блогера Сергія Кірсанова на YouTube-каналі “КЛІРИК”. У цих матеріалах містилися заклики до мешканців національних республік відмовитися від участі в “спецоперації”. Зміст самих коментарів у документі не розкривається. 19 червня Усть-Джегутинський районний суд визнав чоловіка винним за статтею про “дискредитацію” армії. Йому призначили адміністративний штраф у розмірі 30 тисяч рублів.
*
16-річний головний редактор телеграм-каналу “Ящірка” Богдан Бухарін опублікував у травні та червні дописи про кримінальні справи за співпрацю з Російським добровольчим корпусом та ФБК. Публікації супроводжувалися логотипами цих організацій. 2
14 червня 2026 року силовики затримали підлітка на Північному вокзалі Єкатеринбурга, склали два протоколи про “демонстрацію екстремістської символіки” та вилучили телефон. Богдан створив новий телеграм-канал “Опозиціонер”, у якому опублікував дописи про захоплення “Ящірки” силовиками та еміграцію через політичні переслідування. Він написав, що ненавидить чекістів: “Путін злякався людини, яка публікує про нього меми з новинами в інтернеті. Я не прощаюся з вами, бо сподіваюся, що повернуся до Росії після падіння путінського режиму…” 19 червня 2026 року Кіровський районний суд Єкатеринбурга заочно оштрафував Бухаріна на тисячу рублів. “Від своїх переконань я не відмовляюсь. Я вважаю політику Володимира Путіна шкідливою для Росії. Злодій і вбивця, як і належить злодію та вбивці, повинен сидіти у в’язниці”, — писав він.
*
За версією ФСБ, мешканець Тюменської області планував вибух на нафтовому підприємстві в місті Нягань Ханти-Мансійського автономного округу. Спочатку обвинувачений встановив контакт з українськими спецслужбами в месенджері та передав їм відомості про об’єкти паливно-енергетичного комплексу регіону. Силовики стверджують, що потім фігурант забрав із лісової схованки під Тюменню саморобний вибуховий пристрій масою 1,5 кілограма з таймером і детонатором. На відео оперативної зйомки показано затримання в лісосмузі; відомство заявило про вилучення бомби та телефонів із листуванням із “куратором”. Проти затриманого порушили кримінальну справу щодо підготовки до теракту та незаконного обігу вибухівки. Суд взяв його під варту та відправив до СІЗО.
*
За версією обвинувачення, 20-річний уродженець Харківської області Денис Коваленко, студент Борисоглібського дорожнього технікуму, влітку 2024 року налагодив зв’язок зі Службою безпеки України. У травні 2025 року, проходячи збори на військовому аеродромі у Воронезькій області, Коваленко нібито надіслав представнику СБУ дані про графік польотів та дислокацію оборонних систем. Місяць потому, проїжджаючи Курську область, йдеться в обвинуваченні, студент передав координати патрульного поста, на якому перебували співробітники поліції та загону “Барс-Курськ”. Крім того, Денису інкримінували публікацію двох інтернет-коментарів із “виправданням тероризму та закликами до екстремізму”. Суд визнав Дениса Коваленка винним у державній зраді, закликах до тероризму та екстремізму й засудив до 17 років колонії суворого режиму, штрафу в розмірі 200 тисяч рублів та року обмеження волі.
*
40-річний головний спеціаліст з автоматизації виробництва Федерального дослідницького центру вірусології та мікробіології Іван Цой у жовтні 2022 року залишив коментар у відкритій телеграм-групі під відео з вибухом на Кримському моста. У результаті вибуху загинули п’ять осіб, зокрема водій вантажівки з вибухівкою, і було зруйновано проліт мосту. За версією суду, публікація містила “ознаки виправдання терористичного акту”, а мотивом для коментаря стало негативне ставлення до російського вторгнення в Україну. 2-й Західний окружний військовий суд визнав Івана Цоя винним за статтею про виправдання тероризму. Його засудили до трьох років позбавлення волі в колонії загального режиму.
*
Взимку 2024 року мешканець Смоленської області на ім’я Богдан зв’язався в месенджері з людиною, яку вважав представником СБУ, і запропонував співпрацю. У рамках цієї взаємодії він зібрав і надіслав у Telegram дані про військовий комісаріат Анапи та промислові об’єкти Новоросійська. Насправді його співрозмовником виявився співробітник управління ФСБ у Ставропольському краї, який діяв під виглядом українського куратора.
17 липня 2026 року Краснодарський крайовий суд визнав Богдана винним у державній зраді та засудив до 15,5 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
*
36-річний мешканець підмосковного Дмитрова Михайло Хуторов публікував коментарі та дописи у “ВКонтакте” та Telegram з березня 2023 року по березень 2024 року. У своїх дописах він підтримував учасників “Російського добровольчого корпусу” та легіону “Свобода Росії”, а в одній із публікацій заявив про відповідальність російської армії за підрив Каховської ГЕС. Загалом Михайлу інкримінували 12 епізодів публічних висловлювань, кваліфікувавши їх як “заклики до тероризму”, “фейки” про армію та “заклики до діяльності проти безпеки держави”. 2-й Західний окружний військовий суд визнав Михайла Хуторова винним за всіма звинуваченнями. Його засудили до семи років позбавлення волі в колонії загального режиму та заборонили адмініструвати сайти протягом чотирьох років.
