Аналітичний звіт в рамках проєкту KHPG “Посилення громадського контролю та підзвітності державних інституцій в Україні”, 2025 - 2026р.

1. Загальні тенденції та конституційні права під час війни (Розділи #01–#03)

• Автори блоку: Євген Захаров, Всеволод Речицький, Борис Захаров.

• Посилання на файл звіту: 
  Human Rights in Ukraine 2025 and the First Half of 2026. Summaries of the reports

• Основна проблематика:

  • Досліджено звуження простору громадянських і політичних свобод під приводом воєнного стану, відсутність системного діалогу влади з громадянським суспільством, тиск на опозицію та спроби підпорядкування судової гілки влади.

  • Проаналізовано практику неконституційного застосування санкцій РНБО проти громадян України та випадки незаконного позбавлення громадянства без прозорих процедур і судового контролю.

  • У сфері свободи слова зафіксовано посилення державної монополізації інформаційного простору через збереження «Єдиного телемарафону», вимкнення з цифрового ефіру патріотичних опозиційних телеканалів (Еспресо, Прямий, 5 канал), а також тиск силовиків і спецслужб (СБУ, ДБР) на журналістів-розслідувачів і блогерів (справи Bihus.Info, Ю. Бутусова, Б. Берези, Слідство.Інфо). Водночас наголошується на збереженні здатності суспільства до мирного опору («картонні протести» 2025–2026 рр.).

2. Антикорупція та права людини (Розділ #05)

• Авторки: Валерія Лутковська, Тетяна Козаченко, Анастасія Лутковська-Бабич.

• Посилання на файл звіту: 
  Права людини в Україні у 2025 році та у першій половині 2026 року. Антикорупція та права людини
  Human Rights in Ukraine 2025 and the First Half of 2026. Anti-corruption and Human Rights

• Основна проблематика:

  • Пошук балансу між ефективністю антикорупційного правосуддя (НАБУ, САП, ВАКС) та дотриманням гарантій справедливого судового розгляду (ст. 6 ЄКПЛ) і презумпції невинуватості.

• Ключові виявлені системні проблеми:

  1. Інформаційний вплив і зливи матеріалів: Публікація фрагментів НСРД («плівки»), фотографій обшуків та готівки до їхньої судової оцінки формує завчасне суспільне сприйняття винуватості особи.

  2. Запобіжні заходи та непомірні застави: Застава часто призначається у розмірах, що в сотні разів перевищують законодавчі ліміти (сотні мільйонів гривень), перетворюючись із альтернативи арешту на приховане тримання під вартою. Недостатньо враховується небезпека утримання в Київському СІЗО під час ракетних обстрілів без належних укриттів.

  3. Формалізм судового контролю: Механізм оскарження підозр залишається фактично недієвим через відсутність законодавчого стандарту «обґрунтованої підозри».

  4. Проблеми заочних проваджень (in absentia): Практика вважати особу «в міжнародному розшуку» виключно за внутрішньою постановою детектива, навіть якщо її адреса за кордоном відома і вона бере участь у засіданнях через відеозв'язок.

  5. Використання висновків спеціалістів: Спроби «легалізувати» непроцесуальні довідки спеціалістів через призначені пізніше судові експертизи.

  6. Угоди про визнання винуватості: Затвердження угод тими ж колегіями суддів ВАКС, які згодом слухають справу інших співучасників по суті, що порушує вимогу об'єктивної безсторонності суду.

3. Дотримання прав уразливих груп (Розділ #11)

• Автори: Сергій М’ясоєдов, Наталія Дорофєєва, Наталія Ісаєва, Ірина Яковець, Олег Димарецький, Ірина Гончарова, Святослав Шеремет.

• Посилання на файл звіту: 
  Права людини в Україні у 2025 році та у першій половині 2026 року. Порушеня прав людини представникiв вразливих спільнот України
  Human Rights in Ukraine 2025 and the First Half of 2026. Rights of Vulnerable Groups

• Основна проблематика: Вплив воєнного стану, мобілізаційних процесів і стигми на специфічні спільноти:

  • Секс-працівники (СЗ): Зростання рівня порушень прав (69% опитаних зазнали порушень), високий рівень насильства з боку клієнтів і поліції, корупційний шантаж через наявність адмінвідповідальності (ст. 181-1 КУпАП). Наголошено на необхідності декриміналізації добровільної дорослої порнографії (законопроєкт № 15294) та реформи ст. 301–303 ККУ.

  • Люди, які вживають наркотики (ЛВН) та пацієнти ЗПТ: Порушення безперервності замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) під час примусової мобілізації, відсутність чітких медичних протоколів для військових частин, вилучення пацієнтів прямо з лікарень без проходження належного ВЛК.

  • Жінки, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ): Дискримінація в медичних закладах (525 зафіксованих випадків), розголошення конфіденційного діагнозу, проблеми домашнього насильства. Відстоюється декриміналізація ненавмисної передачі ВІЛ (скасування ст. 130 ККУ).

  • ЛГБТІК+ спільнота: Незважаючи на зростання суспільної толерантності (78% українців підтримують рівні права) та низку позитивних судових прецедентів, зберігається законодавчий вакуум: не прийнято закон про реєстровані цивільні партнерства (№ 9103, вимога ЄСПЛ у справі Маймулахін і Марків проти України), ознаки СОГІ (сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність) досі не включені до переліку обтяжуючих обставин у ККУ, затягується впровадження МКХ-11 для депатологізації трансгендерності.