Завантажити український текст як PDF-файл: Права людини в Україні у 2025 році та у першій половині 2026 року. Права в’язнів в Україні: хронічні проблеми.pdf
Download English text as a PDF file: Human Rights in Ukraine 2025 and the First Half of 2026. Prisoners’ rights in Ukraine: Chronic problems.pdf
Анотація
Доповідь Євгена Захарова «Права в'язнів в Україні: хронічні проблеми» входить до щорічного видання Харківської правозахисної групи «Права людини в Україні 2025–2026». Вона підготовлена на основі «тіньового» звіту ХПГ до Сьомої періодичної доповіді України про виконання Конвенції ООН проти катувань. Автор розглядає три, на його думку, найгостріші порушення прав ув'язнених: неналежні умови тримання, незаконне застосування сили та неадекватну медичну допомогу.
У першому розділі пов'язано погані умови тримання з хронічним недофінансуванням пенітенціарної системи. Навіть із додатковими асигнуваннями 2025 року система отримує не більше 45% від потреби. Особливо гострою є ситуація в слідчих ізоляторах. Автор нагадує практику ЄСПЛ: понад 80 рішень у групі справ «Невмержицький проти України», пілотне рішення «Сукачов проти України» (2020), 66 рішень за статтею 3 у 2024 році. Як приклад наведено Жовтоводську колонію № 26. Щодо неї 2 квітня 2026 року ЄСПЛ ухвалив рішення «Український та інші проти України», яким визнав порушення статей 3, 13 і 34 Конвенції.
Другий розділ присвячено систематичному насильству, вимаганню та залякуванню засуджених. Докладно проаналізовано події в Олексіївській колонії № 25 у січні 2020 року та неефективність їх розслідування. Розглянуто також справи Бердянської колонії № 77, Божковської колонії № 16, де внаслідок катувань загинув ув'язнений, і Полтавського СІЗО. Автор відзначає позитивні зрушення: у серпні 2025 року затримано керівництво ОВК-25, і всім затриманим інкриміновано катування. Водночас він наголошує, що ці справи потрібно довести до вироків.
У третьому розділі показано, що реформа тюремної медицини не покращила медичну допомогу. Бракує лікарів, ліків та обладнання. Лікування в цивільних закладах фактично доступне лише тим, хто може за нього заплатити. Окремо розглянуто проблему звільнення тяжкохворих. Суди керуються позицією Пленуму Верховного Суду 1973 року, а не стандартами ЄСПЛ, зокрема рішенням «Єрмоленко проти України». Через це хворі часто помирають до звільнення, що ілюструють десять наведених смертельних випадків.
Наприкінці доповіді подано висновки та рекомендації, серед яких:
- підпорядкувати Центр охорони здоров'я ДКВС Міністерству охорони здоров'я;
- забезпечити обов'язкову відеофіксацію застосування сили та персональну відповідальність за її відсутність;
- надати громадським моніторам безперешкодний доступ до установ;
- оприлюднювати статистику захворюваності та смертності ув'язнених.
Доповідь буде корисною правозахисникам, юристам, науковцям і представникам органів влади, які займаються пенітенціарною реформою.
