Меню
• Події
Ірина Скачко, 01 листопада 2024

Сандармох: дні, коли нищили цвіт української нації

З 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в карельському лісовому урочищі Сандармох розстріляли найбільшу групу ув’язнених — 1111 людей.

Сандармох, де в тридцяті роки органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей. Фото з сайту Українського інституту національної пам’яті [Сандармох]

Сандармох, де в тридцяті роки органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей. Фото з сайту Українського інституту національної пам’яті

87 років тому машина смерті працювала з особливою жорстокістю: щоб прислужитися владі напередодні двадцятиріччя так званої жовтневої революції, кати трудилися, не покладаючи рук. Людей знищували, виконуючи сумнозвісну постанову Політбюро ЦК ВКП(б) “Про антирадянські елементи”. Саме цей ухвалений у серпні 1937 року документ дав поштовх найбільш масовій “чистці” в радянському суспільстві. Ворогів народу шукали і на волі, і за ґратами, у концтаборах.

Справи українських політв’язнів об’єднали в “Дело № 103010-37 оперативной части Соловецкий тюрьмы ГУГБ НКВД СССРП на 134 человека украинских буржуазных националистов”. “Соловецьких в’язнів етапували морем до порту Кем, звідти залізницею перевозили до м. Медвежа Гора (з 1938-го Медвеж’єгорськ) й поміщали до СІЗО Біломорсько-Балтійського табору. Звідси засуджених зв’язаними доставляли у Сандармох, де і розстрілювали”, — пояснюють в Українському інституті національної пам’яті. Відомо ім’я ката-“стаханівця”, якому довелося в ці дні працювати буквально не покладаючи рук — Михайло Матвєєв. У грудні йому навіть подарунок вручили — за “трудовий подвиг” — радіолу з платівками.

Серед жертв тих осінніх розстрілів у Сандармосі понад 300 українців чи вихідців з України — поет-неокласик Микола Зеров, творець театру “Березіль” Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, письменники Валер’ян Підмогильний, Павло Филипович, Олекса Влизько, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріз, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий, історики Матвій Яворський, Сергій Грушевський (брат Михайла Грушевського), науковці Михайло Павлушков, Василь Волков, Петро Бовсунівський, Микола Трохименко, творець Гідрометеослужби СРСР голландець родом Олексій Вангенгейм, міністр фінасів УСРР Михайло Полоз і багато інших. “Це були люди, які ще створити б неоціненні духовні скарби, володіючи якими, ми стали б урівень з іншими цивілізованими народами. Але постріли тупого, малограмотного ката Матвеєва — виконавця волі чужої, глибоко ворожої нам російської комуністичної влади — змінили хід нашої історії”, — писав колишній політв’язень та історик дисидентського руху Василь Овсієнко.

Згодом про це страшне місце в Карелії надовго забули. Лише у 1995 році директор Санкт-Петербурзького науково-дослідного центру “Меморіал” Веніамін Іофе знайшов у архіві Архангельського управління ФСБ списки з іменами розстріляних. Серед них було немало українців. Влітку 1997 року члени міжнародного товариства “Меморіал” Веніамін Іофе та Юрій Дмитрієв знайшли в урочищі Сандармох численні останки загиблих.

“За підрахунками дослідників, на території площею у 7, 4 гектарів, у 236 братських могилах розміром 4х4 метри лежали останки приблизно 9-ти тисяч страчених людей. Усіх їх було вбито пострілом у потилицю, — розповідає Радіо Свобода. — На основі документів дослідники встановили, що тут знищили представників 58 національностей та етнічних груп”.

Російська влада не пробачила голові карельського “Меморіалу” Юрію Дмитрієву викриття страшного злочину. У грудні 2016 року проти нього порушили кримінальну справу про виготовлення дитячої порнографії — на думку правозахисників, цілком сфабриковану з політичних мотивів. У грудні 2021 року його засудили до 15 років колонії суворого режиму. У травні 2022-го його етапували до Мордовії.

“Причина — не тільки в його багаторічній роботі з увічнення пам’яти жертв радянського терору. Сандормох став пам’ятним місцем, Меморіалом міжнародного значення. Сюди приїздили з колишніх радянських республік, України та країн Балтії, і з-за кордонів колишнього СРСР, з Польщі. Дні пам’яти знову і знову показували: масовий терор був не “збоєм” радянської системи, а її основою. Тут відчувався зв’язок історії та сучасности: у 2015 році Юрій Дмитрієв говорив тут про війну на сході України. Можливо, це й стало “спусковим гачком””, — йшлося в заяві “Меморіалу”.

Під час російсько-української війни, мартиролог вбитих і закатованих радянсько-рашистським режимом поповнюється щодня. Адже зло 37-го залишилось непокараним і повернулося цілою армією “матвєєвих”.

поширити інформацію

Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Події

Франція розслідуватиме смерть свого фотожурналіста на Донеччині як воєнний злочин

Національна антитерористична прокуратура Франції розпочала розслідувати смерть фотожурналіста Антоні Лаллікана, який третього жовтня загинув унаслідок атаки російського дрона на Донеччині. Тим часом російські військові продовжують порушувати закони та звичаї війни й атакують цивільні автівки та пологовий дронами. Детальніше — у статті.

• Російсько-українська війна   • Події

Брав участь в організації підриву Каховської ГЕС

Українські правоохоронці зібрали доказову базу на російського генерал-майора, який командував підривом Каховської ГЕС на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини. Йому заочно повідомили про підозру.

• Російсько-українська війна   • Події

Російська влада приховує хворих українських військовополонених від МКЧХ

Міжнародний комітет Червоного Хреста не має доступу до хворих військовополонених або тих, хто зазнали жорстокого поводження. Як зазначав один із членів експертної місії Московського механізму ОБСЄ, це підтверджували і звіти, і свідчення колишніх полонених.

• Російсько-українська війна   • Події

Командували бомбардуванням шкіл і садочків Сумщини

Правоохоронці заочно повідомили про підозру російським генералам, які могли планувати й командувати обстрілами Сумської області у березні 2022-го. Згадуємо цей воєнний злочин, попередні підозри російським військовопосадовцям і постійний терор мирного населення Сумщини у статті.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти