MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Вбили фантазера: на Луганщині загинув відомий волонтер

13.03.2022   
Окупанти застрелили Олександра Кононова в інвалідному візку на подвір'ї його дому. Волонтер з інвалідністю з 2014 року допомагав українським добровольцям.

Фото: The Ukrainians

У селі Борівському під Сєвєродонецьком російські військові розстріляли відомого волонтера Олександра Кононова, повідомив голова Луганської ОВА Сергій Гайдай.

Також про трагедію розповів на своїй фейсбук-сторінці журналіст Руслан Горовий: «Сані більше немає. Пережити окупацію, полон, нове вторгнення і бути застреленим у власному будинку просто в візочку. Тварі. Спи, братику. Ти дуже крутий. Ти справжній Українець Донбасу. Мордор маст дай».


Як повідомляє Укрінформ, Олександр Кононов втратив ногу і руку через нещасний випадок. У 2014 році, коли Росія вдерлася на Донбас, Олександр став допомагати українським добровольцям. На власному авто привозив їм прямо на позиції харчі, воду медикаменти. Якось волонтерський автобус помилково заїхав на ворожий блокпост… Так Олександр з дружиною потрапили в полон до бойовиків майже на сто днів. 

«Перший місяць його, як “особливо небезпечного”, тримали в ізоляторі тимчасового тримання у Луганську. Потім «на підвалі» облдержадміністрації, а пізніше — у будівлі нової «комендатури». Тут у невеликій камері без вентиляції сиділо близько 40 бранців: і чоловіків, і жінок разом. Кого Олександр тут тільки не зустрічав: і директорів шахт, і завідувачку картинної галереї, і зеків, і брокерів… Чимало людей потрапляли у полон за доносами сусідів», – писали про нього у виданні The Ukrainians.

Коли їх визволили, переїхав у Житомирську, а потім у Черкаську область. Розводив кіз, виробляв сир. Потім повернувся  на Луганщину. 

«Є два способи досягнення мети – реалістичний і фантастичний. Перший: сидимо, чекаємо, коли прилетить фея, президент, уряд, соціальні служби –  і зроблять усе, щоби нам було добре. Другий, фантастичний, – відриваємо дупу від насидженого місця і починаємо працювати. 90% людей – реалісти, які не хочуть фантазувати. Я маю довідку –  інвалід I групи. У реалістiв це означає, що хтось мені повинен їсти приготувати, з ложечки мене нагодувати, випрати, прибрати. Поглянь, схожий я на такого? Я не чекаю допомоги, звик робити сам. Так, я –  фантазер…»,  – казав Олександр Кононов.

 Поділитися