Меню
• Російсько-українська війна   • Моніторинг
25 березня 2022
доступно: in English

Позиція учасників платформи CivilMPlus щодо допомоги ЄС Україні

Заяви окремих західноєвропейських політиків про те, що відповідальний за війну лише Путін, є неприпустимим спрощенням питання особистої та колективної відповідальності за розв’язання й ведення агресивної війни, воєнні злочини та порушення міжнародних норм.

CivilMPlus

Учасники Міжнародної незалежної платформи громадянського суспільства CivilMPlus з України та країн-членів Європейського Союзу однозначно засуджують напад Росії на Україну та вважають Росію країною-агресором, лідер якої – Володимир Путін, також як і багато інших державних діячів та військових несуть відповідальність за воєнні злочини, злочини проти міжнародного права та проти людяності, скоєні Росією в Україні з 2014 року.

Ми закликаємо Росію та її керівництво до негайного припинення агресії та початку повноцінних мирних переговорів.

Із самого початку нової великомасштабної ескалації війни робота платформи сфокусована на підтримці наших українських учасників та їхніх партнерських мереж, які разом з мільйонами інших українців відчувають на собі всі жахи війни та злочинів російської армії та інших силовиків.

Ми також розгорнули активну адвокаційну діяльність, спрямовану на підтримку України з боку країн Європейського Союзу.

Зараз Україна веде тяжку боротьбу не лише за власне виживання, а й за виживання всього вільного та демократичного світу, у прямому розумінні обстоюючи універсальні цінності. Вкрай важлива єдність країн-членів ЄС у питанні однозначної та рішучої підтримки українців, а саме:

  • Військову підтримку Української держави, яка веде оборонну війну проти іноземного загарбника. Така допомога включає засоби безпеки та спорядження, стрілецьку, протитанкову та протиповітряну зброю, а також важке озброєння. Потрібно дати Україні можливість закрити своє небо та захистити цивільне населення. Термінове надання бойових літаків та комплексів ППО, як того просить Президент України Володимир Зеленський, може означати різницю між життям та смертю для тисяч мирних громадян, серед яких сотні дітей.
  • Гуманітарну підтримку населення України, значна частина якого була змушена залишити свої будинки через війну.
  • Політичну підтримку, зокрема, ухвалення рішення про невідкладне надання Україні статусу країни-кандидата у члени ЄС, а згодом і члена ЄС за спеціальною прискореною процедурою. Запровадження жорстких санкцій: проти глави держави-агресора Володимира Путіна, військового керівництва РФ, і проти Росії – держави-агресора, продовження економічних зв’язків із яким має своїм результатом непряме фінансування війни. Відмова від купівлі російських енергоносіїв з боку всіх країн ЄС є важливим важелем тиску, попри можливі незручності для громадян цих країн – це не лише сприяє порятунку життів українців, а і є довгостроковим внеском у власну безпеку перед непередбачуваністю Кремля. Європа може значно вплинути на можливості Росії продовжувати цю війну і змусити її зупинитися, вивести свої війська і сісти за стіл переговорів.
  • Підтримка економіки та фінансової стабільності України. Після війни буде потрібна допомога у всеосяжному відновленні України, у тому числі через сприяння в отриманні репарацій від Росії.

Багато країн-членів ЄС та їхніх громад демонструють чудові приклади рішучої підтримки України та її оборонної спроможності. Водночас провідні економіки Євросоюзу – Німеччина та Франція – все ще вважають за можливе вести бізнес з Росією або ж не надавати дієвої підтримки Україні, особливо у питаннях постачання озброєнь.

Усвідомлення у західних суспільствах загрози, яку зараз представляє Росія, та ролі, яку відіграє Україна, беручи на себе удар путінської військової машини, є передумовою безпеки мешканців західних демократій у майбутньому.

Заяви окремих західноєвропейських політиків про те, що відповідальність за війну лежить тільки на Путіні, є неприпустимим спрощенням питання особистої та колективної відповідальності за розв’язання та ведення агресивної війни, воєнні злочини та порушення міжнародних норм. Сьогодні мільйони росіян несуть колективну та особисту відповідальність як за початок війни в Україні, так і за її якнайшвидше припинення. У майбутньому російський народ має компенсувати втрати України.

Втрати Росії у цій війні – це не лише солдати та величезні суми, витрачені на озброєння, а й відтік людських ресурсів, зокрема великої кількості представників російського громадянського суспільства, журналістів, академічних кіл з критичним баченням дій своєї держави, які займають антивоєнну позицію та ведуть діяльність, спрямовану на підтримку України, дотримання міжнародного права Росією та зміну ставлення російського суспільства до війни.

Ми щиро бажаємо якнайшвидшої перемоги Україні у цій війні за свободу, право та справедливість!

Слава Україні, її захисникам та захисницям!

Організації-члени платформи, що підписалися під цією заявою:

Міжнародне партнерство за права людини (Бельгія)
MEMORIAL Deutschland e.V. (Німеччина)
DRA e.V. (Німеччина)
Європейська громадянська асамблея (AEC, Франція)
Центр громадських ініціатив “Ідеї змін” (Україна)
Українська Гельсінська спілка з прав людини (Україна)
Центр громадянських свобод (Україна)
Харківська правозахисна група (Україна)
Країна вільних людей (Україна)
Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива” (Україна)
Truth Hounds (Україна)

________

За додатковою інформацією або медіазапитами звертайтеся, будь ласка, до Артема Данильченка, координатора з питань комунікацій – [email protected].

Незалежну міжнародну платформу громадянського суспільства CivilMPlus було створено у 2017 році. До неї входять організації та експерти з України, Нідерландів, Німеччини, Польщі та Франції.

поширити інформацію

Подібні статті

• Російсько-українська війна

Що казати дітям? Дайджест російських протестів

“Мене в дитинстві вчили: аби лиш не було війни. Тепер — я вчитель. І я не знаю, що сказати учням, коли війну розв’язала наша держава”. Це слова заочно засудженого молодого вчителя Сергія Лопатіна.

• Російсько-українська війна   • Події

Окупанти поставили на військовий облік щонайменше 2700 мешканців ТОТ Херсонщини

Як повідомили в Офісі Генпрокурора, частину з них вже призвали до Збройних сил Росії. Окупаційна “влада” вибудувала цілий механізм примусової мобілізації, зазначали в ОГП. Українські правоохоронці заочно повідомили про підозри шістьом людям, які можуть бути причетні до організації цієї системи.

• Російсько-українська війна   • Події

Цього липня в Україні загинуло найбільше цивільних з травня 2022 року

Про це сповістила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні. За її даними, у липні 2026 в Україні загинули щонайменше 437 мирних людей, а 2610 цивільних отримали поранення. Кількість жертв з-поміж дітей — 17 загиблих, 166 поранених — була найвищою з квітня 2022 року, зазначали в ММПЛУ.

• Російсько-українська війна   • Події

345 випадків страт українських військовополонених представниками РФ

Уповноважений ВР з прав людини повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення Росії вже зареєстрували 345 випадків страт українських військовополонених ворогом. Тим часом у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими попередили, що Росія активізувала кампанію дезінформації щодо обмінів. Докладніше — у статті.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти