Дослідження Truth Hounds
Днями правозахисники Truth Hounds оприлюднили дослідження “Кілзона: як російські дрони спустошують правобережжя Дніпра”. Оприлюднене дослідження спирається на 39 глибинних інтерв’ю з потерпілими й свідками атак дронів ближнього радіуса дії, а також на три експертні інтерв’ю з фахівцями у сфері безпілотних технологій і систем оповіщення та аналіз відкритих джерел і матеріалів моніторингу.
За покликанням можна переглянути повний текст дослідження.
Як зазначали Truth Hounds у резюме, їхня команда проаналізувала “застосування російськими силами дронів ближнього радіуса дії проти цивільного населення й об’єктів у Нижньому Подніпров’ї в Україні — уздовж правого берега Дніпра та Дніпровського лиману”. Йдеться про приблизно 400-кілометрову ділянку фронту, де досі проживає від 20% до 50% довоєнного населення. Правозахисники нагадали, що, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, кількість цивільних, які постраждали від дронових атак РФ, тут є однією з найвищих в Україні.
За даними дослідників, лише у березні 2025-го Херсон зазнавав приблизно 600-700 атак російських дронів щотижня. У період з березня по травень поточного року через атаки російських дронів у Херсоні постраждали щонайменше 313 мирних людей, а також 135 транспортних засобів (включно з транспортом служб швидкого реагування) та 106 житлових будинків.
“Попри відносну простоту дронів ближнього радіуса дії, їхня точність, маневровість і швидкість перетворили їх на зброю, здатну здійснювати високоточні ураження. Водночас результати цього дослідження свідчать, що дрони дедалі частіше використовують не для вибіркових атак на військові цілі, а як інструмент невибіркового насильства чи умисних нападів на цивільне населення”, — заявили в Truth Hounds.
Як підкреслили дослідники, дронові атаки РФ проти цивільного населення “мають систематичний характер і є сталим елементом тактики російських сил”.
Характер атак (зокрема регулярні напади на мирних людей, удари по рятувальниках, медиках і волонтерах, так само як і удари по цивільних транспортних засобах) “свідчать про нехтування російськими військовими принципом розрізнення та у багатьох випадках про умисне спрямування ударів проти цивільного населення й цивільних об’єктів”.
Крім того, російські загарбники дистанційно мінують дороги: скидають на них міни (найчастіше протипіхотну фугасну міну “Пелюстка”) або шипи. “Підбиті у такий спосіб автівки російська сторона може атакувати повторно”, — мовилося в дослідженні.
Ба більше, аналіз повідомлень з російських телеграм-каналів, зокрема повʼязаних з певними підрозділами й військовими РФ, підтверджує, що атаки російських дронів є частиною практики, узаконеної у військовому наративі РФ. “Публічна риторика, що заохочує або виправдовує насильство проти цивільних... та прицільне створення умов, що змушують населення покидати свої домівки, вказують на навмисну й систематичну поведінку”, — наголошували автори дослідження.
“Визначення прибережних районів як ‘червоної зони’, у межах якої будь-який рух сприймається як легітимна ціль, фактично створює виправдання системного порушення міжнародного гуманітарного права. Така поведінка свідчить про свідоме перетворення прифронтових територій на простір без права на життя, де ідея захисту цивільного населення втратила силу перед імперативом про невідворотність атак у межах визначеної російськими військовими території”, — підкреслили в організації.
Truth Hounds наголосили, що наслідки численних нападів РФ (на об’єкти енергетики, бригади рятувальників і медиків, автомобілі з харчами для місцевого населення, волонтерів, комунальників, громадський транспорт, місцевих мешканців і їхнє майно) виходять за межі жертв і руйнувань.
Такі атаки “посилюють атмосферу страху, ускладнюють доступ до базових послуг і життєво важливих ресурсів, руйнують логістику гуманітарної допомоги й роблять повсякденне життя нестерпним”. Вони змушують людей виїздити та поступово виснажують громади.
‘Діду, йди звідси, інакше ми тебе приб’ємо’
Ба більше, у дослідженні згадували задокументований випадок погроз цивільному, який останнім залишився проживати у Тягинці на Херсонщині. Російські військові з дрона скинули йому записку, у якій погрожували вбити чоловіка, якщо той не виїде з населеного пункту.
“Діду, йди звідси, інакше ми тебе приб’ємо!” — було надруковано у скинутій з дрона записці (Мовою оригіналу погроза звучала так: (рос.) Дед, иди отсюда, а то мы тебя хлопнем!”).
Усе це свідчило про прагнення російських військових залякати людей, примусити їх залишити власні домівки й посилити атмосферу постійного страху й небезпеки.
“Відсутність змін у тактиці російських сил протягом відносно тривалого періоду, попри наявність інформації про масштабні цивільні втрати, дає змогу розглядати ці дії як спосіб тероризування цивільного населення”, — підсумували в Truth Hounds.
Правозахисники також зауважили, що розглянуті в дослідженні напади становлять серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, включно з повторюваними порушеннями принципу розрізнення й невжиттям належних запобіжних заходів під час нападів. На рівні індивідуальної кримінальної відповідальності такі дії можна розцінювати як воєнні злочини, зокрема як умисні напади на цивільне населення та/або на цивільні обʼєкти, а також як злочин терору, передбачений звичаєвим міжнародним гуманітарним правом. З огляду на те, що дрони дозволяють проаналізувати середовище атаки, можна казати й про прямий умисел їхніх операторів. Зважаючи на систематичний і широкомасштабний характер нападів, ці дії також можуть становити злочини проти людяності, включно з вбивствами та примусовим переміщенням населення.
Щобільше, відсутність протидії цій практиці з боку російського командування може свідчити про те, що російські командири “прямо або опосередковано схвалюють ці злочини, й, відповідно, також можуть бути притягнуті до відповідальності”.
Як зазначали Truth Hounds, дронові атаки на території, охопленій цим дослідженням, належать до зони відповідальності російського угруповання військ “Дніпро” (російською “Днєпр”). Це угруповання разом з іншими, що розташовуються вздовж усієї лінії фронту російсько-української війни, входить до складу Об’єднаного угруповання військ (сил) РФ в Україні. На 47 сторінці дослідження можна ознайомитися з усіма підрозділами, що використовують або використовували дрони для атак у досліджуваному регіоні. Майже всі вони працювали уздовж Дніпра, а саме — на Херсонщині.
За узгодженою схемою й під централізованим командуванням
Цього жовтня ми розповідали, що Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні представила доповідь, яка з-поміж іншого висвітлювала атаки російських дронів на мирних людей і цивільні об’єкти на правому березі Дніпра. Висновки авторів доповіді ґрунтувалися на близько 500 відеозаписах злочинів, які є у відкритому доступі й були досліджені експертами Комісії (у 247 із них технічно перевірили місце подій) та 226 інтерв’ю з громадянами України.
Як наголошувала Комісія, атаки російських дронів були широкомасштабними й систематичними та здійснювалися у рамках скоординованої політики, спрямованої на примусове виселення мирних людей з обстрілюваних Росією районів. Обстріли РФ відбувалися на лінії довжиною понад 300 кілометрів уздовж правого берега Дніпра, зокрема у Дніпропетровській, Херсонській та Миколаївській областях України. “Задокументовані випадки атак свідчать про те, що підрозділи російських Збройних сил діяли з лівого берега Дніпра під централізованим командуванням та застосовували схожу тактику для навмисного завдавання ударів по цивільних особах та об’єктах цивільної інфраструктури”, — мовилося у пресрелізі.
У Комісії відмічали, що багато російських атак були здійснені за узгодженою схемою — за участю декількох безпілотників або одного і того ж дрона, який скидав кілька боєприпасів поспіль, унаслідок чого часто займалися пожежі. Зазвичай перший дрон пробивав дах, а другий скидав туди вибухівку. Деякі безпілотники використовували запальні боєприпаси.
У Комісії також зауважили, що упродовж року російські військові завдавали ударів безпілотниками по широкому спектру цивільних цілей. Це призвело до поранень і вбивств мирних людей, спричинило значні руйнування і поширення страху серед населення. Комісія відмітила й те, що Росія атакувала аварійно-рятувальні служби, які перебувають під особливим захистом, гарантованим міжнародним гуманітарним правом.
Комісія ідентифікувала конкретних виконавців, російські підрозділи БпЛА та пов’язані з ними військові частини, а також ворожих командирів, які дислокувалися на лівому березі Дніпра. Всі вони належать до складу угруповання військ “Дніпро” Російської Федерації.
Комісія дійшла висновку, що такі російські атаки є злочинами проти людяності і воєнними злочинами. Атаки безпілотників малої дальності, здійснені російськими Збройними силами, становлять злочини проти людяності у вигляді вбивств, а також воєнні злочини у формі навмисних нападів на цивільних та об’єкти цивільної інфраструктури.
Щобільше, оскільки ці атаки були вчинені у рамках скоординованої політики, спрямованої на виселення мирних мешканців, вони також становлять злочини проти людяності у формі примусового переміщення населення. Такі напади порушили право на життя та інші фундаментальні права людини.
Дроновий терор РФ
Близько другої години дня 18 листопада російський дрон атакував автівку комунального підприємства на вʼїзді до Нововоронцовки на Херсонщині, повідомляв керівник Херсонської ОВА Олександр Прокудін. Внаслідок удару загинув 61-річний комунальник. Його 50-річний колега отримав вибухову травму та контузію, чоловіка ушпиталили…
Вранці 13 листопада російський дрон атакував трьох мирних людей на Харківщині. Місцеві мешканці прямували до селища Борова на трьох саморобних мотоблоках — їхали по пенсію та гуманітарну допомогу... На жаль, це була дорога в один кінець: поблизу села Новоплатонівка Ізюмського району в один із мотоблоків влучив російський FPV-дрон. “На місці загинули дві жінки. Ще один чоловік від отриманих травм помер дорогою до лікарні, одна людина поранена”, — повідомляли в Харківській обласній прокуратурі.
У ніч проти 19 листопада Росія випустила понад 470 ударних дронів по території України. Унаслідок комбінованого удару ворога знову загинули й постраждали цивільні.
На жаль, це лише кілька випадків, що яскраво демонструють, як Росія використовує дрони проти мирних українців. Нині від дронових атак РФ щодня гинуть і отримують поранення українці.
Ми неодноразово писали про прицільний терор РФ і розповідали про атаки на рятувальників, які російські військові вчиняли цього червня і вересня. Цього січня ми висвітлювали удар дронами по маршрутці в Херсоні, у лютому 2025-го розповідали, як російські військові атакують українських надзвичайників. Цього жовтня ми повідомляли про атаки російських дронів на дитячий садок у Харкові й вантажівки ООН на Херсонщині, а також писали про вбивство й поранення медійників, які постраждали через атаку російських дронів поблизу і в самому Краматорську.
У листопаді ХПГ писала, як на Харківщині російські загарбники вбили двох мирних мешканців і їхнього собаку, які намагалися вийти в безпечне місце. Як повідомляла 77-а окрема аеромобільна Наддніпрянська бригада Десантно-штурмових військ ЗСУ, 3 листопада 2025 року у населеному пункті Кругляківка Харківської області російські війська вдарили безпілотником по цивільних мешканцях, які рухалися дорогою під білим прапором. Люди й тварина загинули. Харківська обласна прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину, що призвів до загибелі людей (частина друга статті 438 Кримінального кодексу України).
Ба більше, 14 лютого поточного року Росія атакувала ЧАЕС: російський безпілотник пробив дах укриття та спричинив значні пошкодження й пожежі. “Свідомий удар РФ по Чорнобильській АЕС є потенційно одним із найтяжчих воєнних злочинів, скоєних проти України”, — казав Ян Ванде Путте, фахівець з ядерної енергетики українського Грінпісу. ХПГ детально висвітлювала подробиці російського удару по ЧАЕС та його наслідки.
Ми також писали, як російські військові тероризували жителів Херсонщини безпілотниками. Нагадаємо, що цього року журналісти “Слідство. Інфо” оприлюднили розслідування, як російські військові полюють на мирних херсонців за допомогою дронів. “Згідно зі статистикою, є факти ураження жінок, дітей, людей, які рухалися на велосипедах і місцевому транспорті, — це свідчить про умисел особи, яка керує дроном на знищення саме цивільного населення. Я назвав би це терором, спрямованим безпосередньо на цивільне населення з метою знищити, унеможливити життя на Херсонщині”, — казав розслідувачам начальник управління протидії злочинам вчиненим в умовах збройного конфлікту Херсонської обласної прокуратури Олексій Бутенко.
Минулого літа один із російських військових — єфрейтор 10-ї окремої бригади спеціального призначення російських військ Степан Суминін — вже отримав заочну підозру. Як було зазначено у тексті підозри, у травні 2023-го Суминін перебував “на тимчасово окупованій території прибережної частини річки Дніпро Каховського району Херсонської області” і керував безпілотником “Mavic”, “спеціально облаштованим для здійснення керованого скидання боєприпасів типу ВОГ-17”. Суминін цілком усвідомлював, що коїть, і розумів наслідки своїх дій, коли прицільно скинув вибухівку на двох мирних людей — чоловіка і жінку, які йшли вулицею села Одрадокам’янка у Бериславському районі Херсонщини. Бойовий запас розірвався — унаслідок чого чоловік отримав мінно-вибухову травму: непроникаюче осколкове поранення передньої черевної стінки, осколкові поранення пальців правої кисті, правої гомілки й правої стопи. Правоохоронці наголошували, що атаковані дроном люди були вдягнені у цивільний одяг, були неозброєні й не мали жодних ознак, за якими їх можна було б зарахувати до комбатантів. Проте Суминін порушив закони та звичаї війни, коли атакував цивільних. У розмові з журналістами Суминін підтвердив і те, що воював на Херсонщині, і те, що російські дрони вбивали людей…
Більше про розслідування “Слідство. Інфо” та війну РФ проти мешканців Херсонщини можна почитати у статті “Російські дрони на полюванні”.
