Меню
• Російсько-українська війна
Микола Комаровський, Ірина Скачко, 20 листопада 2025

Ідентифікувати тіла загиблих під час війни українців зможуть іноземні фахівці — законопроєкт

На розгляд депутатів Верховної Ради очікує законодавча ініціатива, яка покликана полегшити і прискорити ідентифікацію невпізнаних останків. Розібралися, що пропонують автори документа, і поговорили з Уповноваженим з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артуром Добросердовим.

Квітень 2022 р. Криміналісти ексгумують тіла у Бучі, джерело фото: Depositphotos [буча, геноцид, війна україна, геноцид у бучі] April 2022 Forensic experts exhume bodies in Bucha, source: Depositphotos Апрель 2022 г. Криминалисты эксгумируют тела в Буче, источник: Depositphotos

Квітень 2022 р. Криміналісти ексгумують тіла у Бучі, джерело фото: Depositphotos
На початку жовтня група народних депутатів зареєструвала законопроєкт № 14095, спрямований на оптимізацію процесів розшуку осіб, зниклих безвісти, та ідентифікації невпізнаних тіл (останків) у період дії воєнного стану.

Документ пропонує низку змін до Кримінального процесуального кодексу України та спеціальних законів, які мають на меті прискорити молекулярно-генетичні дослідження, розширити можливості для збору біологічних зразків та підвищити ефективність міжнародної співпраці у цих процесах.

Ключові зміни, запропоновані законопроєктом

1. Залучення іноземних та міжнародних фахівців у якості спеціалістів

Законопроєкт доповнює статтю 71 КПК України положенням, яке дозволяє слідчим, дізнавачам і прокурорам залучати спеціалістів іноземної держави або міжнародної організації, коли йдеться про ідентифікацію тіл (останків).

Це дозволяє усунути ситуацію, коли іноземних фахівців можна було долучати лише в межах міжнародного співробітництва за кримінальними провадженнями.

2. Можливість відбору біоматеріалу за кордоном та під час репатріації тіл

Нові положення до Закону “Про державну реєстрацію геномної інформації людини” передбачатимуть, що фахівці іноземних держав та міжнародних організацій зможуть:

  • відбирати біологічний матеріал у близьких родичів зниклих безвісти, які через війну вимушено проживають за кордоном;
  • здійснювати відбір біоматеріалу у невпізнаних тіл (останків), які надходять в Україну внаслідок репатріаційних процедур.

3. Проведення молекулярно-генетичних експертиз за кордоном

Законопроєкт дозволяє, щоб експертизи ДНК відібраних зразків здійснювалися не лише в українських установах, а й у лабораторіях іноземних держав або міжнародних організацій, якщо вони мають відповідні повноваження і технічні можливості.

4. Використання відцифрованих відбитків пальців для ідентифікації тіл

Зміни до Закону “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” дозволять використовувати шаблони відцифрованих відбитків пальців не лише для видачі документів, але й для ідентифікації тіл (останків) загиблих осіб.

Це відкриває додатковий інструмент для ідентифікації особи.

5. Запровадження “унікального коду тіла (останків)”

Також передбачено доповнення Закону України “Про державну реєстрацію геномної інформації людини” новим пунктом, відповідно до якого одними з необхідних ідентифікуючих відомостей, які підлягатимуть фіксації в реєстраційній картці, стане унікальний код тіла (останків) померлої (загиблої) особи.

Коли і як довго діятимуть ці зміни?

Законопроєкт встановлює часове обмеження щодо можливості залучення міжнародних експертів та організацій. Положення застосовуватимуться під час дії воєнного стану та протягом трьох років після його припинення або скасування.


Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов в коментарі Харківській правозахисній групі зазначив, що вважає законопроєкт дуже потрібним.

— Документ був розроблений за участі фахівців Міністерства внутрішніх справ України. Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності вже підтримав цю ініціативу, — наголосив він. — Правки ще будуть вноситися, але дуже сподіваюся, що законопроєкт 14095 буде прийнятий.

На питання про можливі ризики залучення іноземних лабораторій до ідентифікації тіл загиблих, зокрема щодо того, чи не виявляться згодом висновки неукраїнських експертиз недопустимими доказами у кримінальному провадженні, уповноважений відповів:

— Лабораторії мають бути атестованими, ми можемо їх перевіряти час від часу. Крім того, більшість кримінальних проваджень після ідентифікації не ведуть до судового провадження. Лише у випадках, коли йдеться про воєнні злочини. Ми говоримо про доступ іноземних фахівців до ідентифікації, а дослідженням причини смерті, якщо буде порушено кримінальну справу, будуть займатися вже наші судові експерти.

Також Артур Добросердов зауважив, що практика використання іноземних лабораторій є розповсюдженою в ЄС:

— Висновки експертів у Польщі, наприклад, є доказом у Португалії чи будь-якій іншій країні Європи. А ми ж рухаємося до ЄС.

Крім того, Артур Добросердов звернув увагу на ще одне важливе нововведення, яке пропонує законопроєкт. Криміналісти МВС мають пристрої швидкої ідентифікації особи за ДНК-профілем — ANDE 6C. Процес займає до 60 хвилин. Тепер такі висновки криміналістів будуть вноситись до Електронного реєстру геномної інформації людини геномної інформації.

поширити інформацію

Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Події

В Україні загинули понад 15000 цивільних від початку повномасштабного вторгнення РФ

Крім того, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини, понад 41000 мирних людей в Україні зазнали поранень. Згадуємо злочини, вчинені представниками РФ, які задокументували в Моніторинговій місії ООН.

• Російсько-українська війна   • Події

Ще одна підозра за удар по Київській телевежі

Українські правоохоронці заочно повідомили про підозру генерал-майору й командиру 22-ї гвардійської важкої бомбардувальної авіаційної дивізії дальньої авіації Військово-повітряних сил російської армії. Згадуємо й інших російських військовопосадовців, причетних до удару по Києву 1 березня 2022 року, внаслідок якого загинули й були поранені мирні люди.

• Російсько-українська війна

Викрали, ‘судили’, вивезли в Мордовію

Анжеліку Дем’яненко окупанти забрали разом із батьком, коли родина через Чонгар намагалася виїхати з окупованої Херсонщини. Після довгих місяців тримання інкомунікадо обох обвинуватили у шпигунстві.

• Російсько-українська війна   • Події

22 обірвані історії

Наостанок розповідаємо про убитих Росією українських спортсменів, зображених на “шоломі пам’яті”, який коштував Владиславу Гераскевичу участі в цьогорічних Олімпійських іграх.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти