Меню
• Публіцистика   • Російсько-українська війна
Борис Захаров, 29 травня 2022

Про вирок Шишимаріну. Чому не можна страчувати російських воєнних злочинців?

21-річний російський військовий, сержант Вадим Шишимарін отримав довічне ув’язнення за вбивство цивільного на Сумщині 28-го лютого. Ця новина спричинила нову хвилю обговорення повернення смертної кари для воєнних злочинців.

© Viacheslav Ratinsky/Reporters

21-річний російський військовий, сержант Вадим Шишимарін отримав довічне ув’язнення за вбивство цивільного на Сумщині 28-го лютого. Ця новина спричинила нову хвилю обговорення повернення смертної кари для воєнних злочинців.

Хочу одразу розчарувати прибічників цієї ідеї. Стаття 2 (Право на життя) Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод тепер не має винятків. Для відновлення смертної кари навіть за виключних обставин треба скасувати рішення Конституційного Суду №11рп від 29.12.1999 про те, що виняткова міра покарання не відповідає Конституції України, скасувати закон про ратифікацію 13-го Протоколу до Європейської конвенції з прав людини, який повністю забороняє смертну кару за всіх обставин, навіть під час війни. Після цього ми вилітаємо з Ради Європи і добровільно відмовляємося від вступу до ЄС. Крім того треба забути про механізми міжнародного кримінального права. У такому випадку можливий тільки український трибунал. Крім того, жодна країна РЄ не буде мати права навіть видати нам воєнного злочинця. Вони всі сидітимуть у країнах РЄ і ніхто нам їх не віддасть, навіть коли ми переможемо рашку і змінимо там режим. 

Є ще купа доводів: 

  • труп не обміняєш на нашого героя;
  • оркостан в такому випадку може скористатися інфоприводом і розкрутити це так, що від нас почнуть відвертатися європейські держави і суспільства;
  • або навпаки, будучи необтяженим міжнародними угодами, оркостан буде страчувати масово наших полонених в особливо жорстокий спосіб. 

Ну і останнє — співвідношення тяжкості злочину. Якщо виконавця страчувати, то що робити з тим, хто віддавав наказ? А з верхівкою — путіним і оточенням? На мій погляд, навіть довічне ув’язнення для виконавця є надто великим покаранням. Практика і Нюрнбергу, і Міжнародних трибуналів та Міжнародного кримінального суду вказує на те, що виконавці отримують значно менші покарання, ніж ті хто віддає наказ, а ті, хто віддає наказ — менші покарання, ніж організатори злочинів — вище керівництво.

І трішки екзистенційного на тему.

Я вважаю помилкою страту нацистських злочинців за вироком Нюрнберзького трибуналу, а також страту Адольфа Ейхмана в Ізраїлі. Рекомендую почитати «Банальність зла» Ганни Арендт.

Мені не так шкода того російського воєнного злочинця, як нас, наше суспільство, нашу країну. Ми не мусимо уподібнюватися оркам ні за яких обставин.

поширити інформацію

Подібні статті

• Право на життя   • Російсько-українська війна

Вісім місяців у ШІЗО Удмуртії

Варикоз і оніміння ніг. Нестерпний головний біль і перенапруження очей. Загострення хронічних захворювань після перебування у штрафних ізоляторах. Операція й обстеження, яких не роблять. Переповідаємо про чергові випадки, коли кримським бранцям не надають медичної допомоги у російських колоніях.

• Російсько-українська війна

Російські суди виносять повторні вироки вже засудженим українським військовополоненим

Журналісти видання “Медіазона” встановили імена 32 українців, які вже отримали повторні вироки в РФ. Деяких судять утретє.

• Російсько-українська війна

На окупованій Донеччині неонатолога запроторили за ґрати на 15 років

‘Я — Петрик Сергій Миколайович, я лікар Володарської лікарні. Я себе вважаю невинним. Я громадянин України. І прошу, щоб мене виправдали’. Чоловік з козацькими вусами сміливо каже це українською на камеру. Попри те, що зйомку веде ФСБ РФ.

• Російсько-українська війна   • Події

Франція розслідуватиме смерть свого фотожурналіста на Донеччині як воєнний злочин

Національна антитерористична прокуратура Франції розпочала розслідувати смерть фотожурналіста Антоні Лаллікана, який третього жовтня загинув унаслідок атаки російського дрона на Донеччині. Тим часом російські військові продовжують порушувати закони та звичаї війни й атакують цивільні автівки та пологовий дронами. Детальніше — у статті.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти