Олександр Подрабінек, журналіст, колишній радянський політв'язень, звернувся з відкритим листом до Володимира Зеленського після інтерв'ю, яке Президент України дав американському виданню The Washington Post. В ньому Зеленський закликав держави Західного світу закрити свої кордони для усіх російських громадян.
«Ви закликаєте західні країни заборонити в'їзд усім росіянам і навіть відправити назад до Росії тих, хто там перебуває. З яких причин вони б там не були. Інакше кажучи, Ви пропонуєте Заходу опустити залізну завісу на кордонах із Росією. Так це те, що протягом багатьох десятиліть відрізняло СРСР від вільного світу. Це те, про що мріє сьогодні Володимир Путін і що поступово впроваджується в російське життя — повернення до радянської державної практики. Ви справді цього хочете?» — написав у листі до президента Олександр Подрабінек.
Він зазначив, що від початку повномасштабної війни з України виїхали від 5 до 7 млн. українців, які рятувалися від російських бомб і ракет, при цьому з Росії також емігрувало за різними оцінками від 200 тис. до 2 млн осіб: люди тікали від всесильства російських спецслужб або просто не бажали розділяти моральну відповідальність за агресивну війну.
«Ви кажете, що наш народ має нести колективну відповідальність за війну, бо "саме цей народ обрав таку владу і не бореться з нею, не сперечається з нею, не кричить на неї". Все в цих словах — неправда. Наш народ не вибирав цієї влади, не повторюйте кремлівський наратив — виборів у нашій країні немає вже багато років. Цю владу навіть не передають з одних рук до інших, її міцно утримують одні й ті ж чіпкі та безжальні руки. І як же це ніхто не бореться з нею, не сперечається з нею і не кричить на неї, коли не минає й дня, щоби когось не заарештували або засудили за опір цій владі?» — питає Подрабінек.
На думку правозахисника, «нефективні санкції проти тих, хто на цю владу вплинути вже ніяк не може» є нічим іншим як «порожнім клопотом».
«Такі санкції були доречні 15–20 років тому, коли російське суспільство ще зберігало хоч якісь інструменти тиску на владу. Сьогодні їх просто немає. Сьогодні протестувальники йдуть до в'язниці, тож підштовхувати їх до протестів закритими кордонами, дефіцитом товарів чи високими цінами — верх дитячої наївності. Або, що буде точніше, верх лицемірства з боку тих, хто міг би підтримати Україну серйозним постачанням сучасної зброї, але натомість відіграється на людях, які й без того борсаються під п'ятою деспотії, — зауважив Олександр Подрабінек. — Війна Росії з Україною — це не війна російського народу з українським. Це війна авторитаризму із демократією. Не треба цивілізаційний конфлікт зводити до рівня примітивного міжнаціонального протистояння».
Олександр Подрабінек — радянський дисидент, правозахисник, громадський діяч та журналіст. Брав участь у створенні Робочої комісії Московської Гельсінської групи з розслідування використання психіатрії в політичних цілях. Провів п'ять із половиною років у в'язницях, засланнях і таборах.
