Достукатись до небес: що робити, коли додому можна потрапити лише з повітря
…Ми йдемо до Саші в гості. Саша — весела дівчина, весь час жартує. Вона живе у звичайній салтівській багатоповерхівці, на дев’ятому поверсі. Дістатися до Сашиної квартири непросто: сходів немає — їх обвалило ще на початку березня прямим влучанням російського снаряду. Щоб потрапити додому Олександра Петраш має зайти до іншого під’їзду, піднятися ліфтом, далі вилізти на горище, видертися на дах. Звідти відкривається дивовижний краєвид на північні околиці міста. Вдалині щось димить. Там фронт. Насувається гроза.
Невелика прогулянка між антен, горище третього під’їзду, і ось ми вже в гостях. Малюнки на стінах, квіти в горщиках — квартира майже ціла, тільки немає газу, електрики, води й подекуди тріснуло скло у вікнах.
— Це мій дім, — каже Саша. — Він лікує й чекає. Я не хочу звідси нікуди їхати. До мене навіть гості приходять. Кажуть, таке відчуття, ніби у нас тут Халк гостював.
Це вони про те, що коїться під вцілілою квартирою. Обвалилися сходи нижче п’ятого поверху. Втім, навіть на шостому ходити не варто: сходові марші можуть не витримати.
І монстр з американських коміксів тут ні до чого.
Це сталося четвертого березня. Перший снаряд упав перед третім під’їздом: вибило майже всі вікна. Щойно мешканці будинку прибрали скло в кімнатах, як у будинок влучив інший снаряд.
— Я саме йшла на кухню, а тут вилітають двері! — пригадує Олександра Голованова. Вона мешкає на першому поверсі. — У нас комод якось стримав вибух. Але по голові мене все одно вдарило. Чоловік був на кухні, дочка у ванній. Слава богу, ніхто не постраждав. Вхідні двері заклинило. Вилазили з квартири через балкон.
Тих, хто живе вище, витягали з вікон та балконів рятівники — інакше спуститися було неможливо. Те, що в будинку — жодного убитого чи пораненого, інакше як дивом не назвеш. Схоже, що снаряд увійшов у стіну між четвертим та п’ятим поверхом і загуркотів кудись униз. Його залишки досі лежать десь там за вивороченим ліфтом. Пожежі не було. Але вибух був такої сили, що залізні двері скрутило як папір. Сходові марші склалися і застрягли на першому поверсі. Шви між плитами в стінах порозходилися, утворилися тріщини.
— У мене просто більше немає кухні, — розповідає Олена Денисова з третього поверху. — І сходів теж. За півроку жодної комісії ще не було.
Навіть залишки снаряду ніхто не намагався витягти. Через те, що під час влучання нічого так і не загорілося, деякі мешканці вважають, що він може досі залишатися небезпечним.
На те, щоб вимкнути в аварійному домі воду, що лилася стінами, пішло два місяці.
— Ми багато разів зверталися до Жилкомсервісу, телефонували на 15-62. Просили зробити так, щоб вода не текла. Нам відповідали, що не будуть посилати ремонтників в аварійний небезпечний будинок, — розповідають мешканці.
Коли за два місяці воду все ж перекрили, стіни були вже чорні від плясняви. Почалися дощі і знову по стінах потекло. “Ливньовку” мешканці під’їзду ремонтували вже за власний кошт.
Сусіди зверталися скрізь, куди могли, в Дію, СБУ, на гарячу лінію президенту.
14 червня в будинок на Академіка Павлова, 162е приїжджала поліція. Інспекторів провели по квартирах. Кажуть, що правоохоронці були в шоці. Втім, жодної довідки про те, що під’їзд аварійний і в ньому не можна жити, у його мешканців досі немає.
Натомість квитанції приносять вчасно. Рахунки за неіснуючі послуги зростають як на дрожжах. Навіть за розбитий ліфт пропонують платити.
Більше того, з “Харківенерго” телефонують “боржникам” і погрожують відрізати давно вимкнену електрику. Або просять, як варіант, хоч передавати показання лічильників. Чи варто казати, що до лічильників дістатися неможливо?
Начальник ЖЕКу Олексій Босенко запевняє, що всі борги спишуть. Потім.
— Якщо будинок непридатний для житла, хай дадуть місце, де жити і куди вивезти речі, — каже Олександра Голованова. — Ми з чоловіком живемо в гуртожитку, і нам уже кажуть, що незабаром туди прийдуть студенти. А в нас немає жодного папірця, з яким ми можемо звернутися по допомогу.
Олексій Босенко каже, що за адресою Академіка Павлова, 162е вже “приходила людина з Інституту судових експертиз імені Бокаріуса і якийсь акт склала”. Але про що саме і яких висновків дійшла, він гадки не має. Коли це було, не пам’ятає. Безпосередньо він нічого не підписував і за всіма питаннями радить звертатися у Жилкомсервіс.
Мешканці кажуть, що зверталися. Отримали обіцянку, що комісія прийде у серпні. Вже вересень. “Людину з Бокаріуса” вони не бачили.
Єдине, що в ЖЕКу знають напевно, — це дату, коли під'їзд прийдуть “консервувати”. 19 вересня.
— Перш, ніж “консервувати”, треба ретельно перевірити стіни, — обурюються мешканці. — Стіни ж уже відійшли, вони можуть просто впасти. І на залишки снаряду непогано було б подивитися. Щось же там лежить.
Після розмови з журналістами мешканці зруйнованого третього під’їзду розходяться хто куди: комусь із кімнатою в гуртожитку допомогли на роботі, хтось знайшов тимчасовий прихисток у рідні. У під’їзді залишається єдина мешканка. Саша з дев’ятого поверху.
Як ми вже розповідали, у квітні Кабмін ухвалив «Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд». Відповідно до цього порядку відновлення пошкоджених об’єктів шляхом будівництва (капітального ремонту, реконструкції) здійснюється на підставі звіту технічного обстеження. Таке обстеження здійснюється на територіях на яких відсутні або завершено активні фази бойових дій після комплексу заходів, серед яких здійснення оперативно-слідчих дій правоохоронними органами у рамках кримінальних проваджень.