MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Сам собі адвокат. Умовно-дострокове звільнення

23.09.2022
Ганна Овдієнко

Depositphotos [умовно-дострокове звільнення удз молоток суддя parole тюрма]

Depositphotos

Харківська правозахисна група підготувала цикл практичних статей із захисту прав в’язнів у кримінальному провадженні. Вони розраховані на в’язнів та їхніх родичів, які не мають юридичної освіти, але бажають самостійно захищати права у кримінальному процесі. Звісно, що такі статті не замінять собою допомогу кваліфікованого адвоката, однак в умовах воєнного стану, коли доступ до адвоката може бути сильно обмежений, — ми хочемо аби кожен в’язень міг самостійно захиститися, опинившись один-на-один із суворою державною машиною.

Це — третя стаття циклу. Вона присвячена праву засудженого на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, його порушенню та захисту в суді.

Суть умовно-дострокового звільнення

Право на умовно-дострокове звільнення (УДЗ) передбачене статтею 81 Кримінального кодексу України. Чинне законодавство не містить визначення УДЗ, але, мабуть, його суть і так зрозуміла – це пільга, яку можуть отримати ті, хто гарно проявив себе протягом строку відбування покарання. У статті 81 КК України описані лише строки покарання, які має відбути засуджений перед тим як мати шанс бути звільненим завчасно. Тут ми не будемо перелічувати всі строки, оскільки їх легко знайти у Кримінальному кодексі.

Однак сам підрахунок строків інколи становить справжню проблему, оскільки вимагає юридичних знань про тяжкість вчинюваного злочину, види покарань тощо. Так, ступінь тяжкості вчиненого злочину оцінюється за найбільшим можливим покаранням за нього.  Проблеми починають виникати, коли до засудженого раніше застосовувався так званий “Закон Савченко”, або було складання вироків чи складання покарання під час засудження.

Точно дізнатися про дату, із якої виникає право на умовно-дострокове звільнення, можна у керівництва установи виконання покарань. Тому пропонуємо у більшості випадків не рахувати строки самостійно, якщо це викликає складнощі, а звернутися до співробітників установи. І лише у випадку виникнення сумнівів щодо правильності підрахунку є сенс його вести самостійно, а надалі доводити правильність власних підрахунків адміністрації. 

Порядок застосування УДЗ до засуджених

Якщо право на умовно-дострокове звільнення у вас уже виникло, то далі є два шляхи. Перший із них — це проведення установою виконання покарань комісії, яка дає висновок про ступінь виправлення, і після цього — звернення УВП до суду із поданням про умовно-дострокове звільнення.

На жаль, таке буває далеко не завжди, і залежить передусім від практики конкретної установи. Про те, чи збирається виправна колонія сама ініціювати судовий розгляд, можна дізнатися у її керівництва. Якщо відповідь негативна, існує другий шлях — самостійне звернення до суду із клопотанням про своє УДЗ.

Звісно, що другий шлях є набагато складнішим та більш тернистим. Не є секретом, що суди охочіше задовольняють звернення, які подані адміністрацією УВП, ніж засудженими. Хоча навіть звернення УВП не є гарантією звільнення, оскільки прокуратура не завжди підтримує позицію адміністрації.

У випадку звернення до суду адміністрації, від засудженого не вимагається особливих активних дій ні на етапі підготовки заяви, ні на етапі її розгляду. Тому далі розглянемо лише випадок самостійного звернення із клопотанням про умовно-дострокове звільнення.

Критерії для звільнення

На перший погляд здається, що критеріїв для оцінки всього два — сумлінна поведінка та ставлення до праці.

Практика показує, що насправді критеріїв набагато більше, оскільки кожний із них включає багато додаткових умов, невиконання яких призводить до відмови в умовно-достроковому звільненні. В ідеалі робота на звільнення має початися із першого дня затримання, ще у слідчому ізоляторі. Однак зазвичай про нього починають замислюватися лише після реального засудження та поміщення до виправної колонії, а то й напередодні “тієї самої дати” — коли пільгове умовно-дострокове настане.

Такий підхід призводить до негативних результатів розгляду клопотань про УДЗ. Тож замислюватися про роботу на звільнення необхідно якомога раніше.

Сумлінна поведінка

Сумлінна поведінка визначається, по-перше, наявністю заохочень та відсутністю стягнень.

Відсутність заохочень, на жаль, у судовій практиці викликає сумніви у виправленні засудженого і є аргументом проти його звільнення. Тому мають бути заохочення. Бажано, щоб вони були якомога більш свіжими (у тому числі, напередодні звернення до суду).

Гарно також, коли заохочення застосовувалися не тільки в останній рік (роки), а протягом усього строку покарання. Тож діє принцип не “чим більше заохочень, тим краще”, а принцип “систематичність та стабільність заохочень”: краще менше заохочень, але розподілених рівномірно по всьому строку, ніж їх відсутність на початку відбування покарання і велика кількість у кінці.

Звісно, що не повинно бути дисциплінарних стягнень. При цьому, якщо закон каже, що дисциплінарні стягнення погашаються після спливу одного року, то суди із такою позицією не погоджуються. Хоча у самому рішенні цього може бути і не вказано, але суб’єктивно суддя враховує навіть ті дисциплінарні стягнення, які були зняті (погашені) у встановленому законом порядку. Тож бажано, щоб дисциплінарних стягнень взагалі не було. Якщо ж вони є, то мають бути давно і в малій кількості.

Досить невисокий шанс на умовно-дострокове звільнення у того, хто має більше десяти дисциплінарних стягнень, навіть якщо всі вони — у далекому минулому.

Також важливий критерій — це характеристика, яку надає УВП. Текст характеристики прямо залежить від відносин між адміністрацією та засудженим. Якщо у вас відносини не склалися, то яка б добра не була в цілому поведінка, характеристика буде надана посередня. У характеристиці завжди зазначається загальна оцінка поведінки. Ідеальний варіант, коли поведінка оцінюється як “позитивна”, більш-менш нормальний, якщо оцінка посередня. Із негативною оцінкою не має взагалі сенсу звертатися до суду.

Крім загальної характеристики можуть бути надані також висновки психолога щодо особистості засудженого. У таких висновках не надається конкретна загальна оцінка, але бажано, щоб вказувалося на позитивні характеристики, такі як не конфліктність, добра соціальна адаптація тощо. Навіть за позитивної характеристики негативний висновок психолога може стати підставою для відмови суду.

Ставлення до праці

Ставлення до праці — другий та рівнозначний критерій. Аби претендувати на умовно-дострокове звільнення, треба в установі працювати. Виправданням для того, щоб не працювати, може бути дійсно тяжке хронічне захворювання, бажано — із прямими протипоказаннями для робіт за спеціальностями, які виконуються в колонії. Зазвичай це настільки тяжкі захворювання, що вони вже самі по собі є підставою для звільнення від відбування покарання за хворобою.

Також виправданням може стати відсутність достатньої кількості робочих місць в установи, але тільки за умови, коли засуджений сам неодноразово звертався із заявами про влаштування його на роботу і отримував відмови.

Крім того, бажано брати участь у “двогодинних відробітках” для благоустрою установи навіть тим, хто працевлаштований в цій самій установі (за вказівкою адміністрації). Якщо ж в установі ви не працевлаштовані з об’єктивних причин, то брати участь у таких відробітках просто обов’язково, якщо це дозволяє стан здоров’я.

Інші критерії

При оцінці підстав для умовно-дострокового звільнення українські суди оцінюють не тільки прямо передбачені законом критерії, а й додаткові, вироблені практикою. Серед них — визнання вини та щире розкаяння у вчиненому. Взагалі, це не є обов’язковим критерієм, однак враховується прокуратурою та судом. Тож якщо питання визнання вини для вас принципове (ви вважаєте себе незаконно засудженим), то вину можна й не визнати. Якщо ж питання принциповим не є, то бажано написати окрему заяву до адміністрації установи про визнання вини та розкаяння.

Також, у разі якщо у кримінальному провадженні був цивільний позов та (або) стягнення інших коштів за вироком, бажано виплатити усю суму відшкодування, відповідно до зазначеної у вироці. Якщо цивільний позов був, але в установі відсутній виконавчий лист, необхідно самостійно ініціювати отримання виконавчого листа установою. Для цього можна написати відповідну заяву до установи, а також можна звернутися до виконавчої служби. Якщо сума позову надто велика, наприклад — складає сотню тисяч гривень, то важливо показати хоча б намагання її сплатити: регулярність виплат, здійснення відрахувань більших, ніж обов’язкові відрахування, тощо. Усе це буде враховуватися судом.

Складне питання — це умовно-дострокове звільнення тих, хто злочин вчинив повторно. Суди негативно ставляться до звільнення таких осіб, особливо якщо судимість далеко не перша. Утім, тут діє правило: чим більше судимостей, тим більш ідеальною має бути відповідність встановленим законом критеріям.

Враховуватися також може стан здоров’я. Захворювання, які не є прямою підставою для звільнення від покарання через тяжку хворобу, можуть, втім, враховуватися при умовно-достроковому звільненні. Крім того, враховується вік (похилий вік).

Наявність дітей (багатодітність) може вплинути на рішення суду, але тільки якщо до засудження мати чи батько піклувалися про дітей, проживали з ними, а під час відбування покарання продовжували підтримувати соціальні зв’язки. Для підтвердження цього факту можна показати виписки із журналів телефонних розмов / кореспонденції та надати довідку про кількість побачень. Те ж саме стосується необхідності утримання родичів похилого віку. Важливо показати, що під час відбування покарання ви також намагалися їх утримувати: наприклад, перераховували гроші на рахунок матері або батька, а непрацездатні родичі мають реальні підстави непрацездатності (стан здоров’я), підтверджений документально.

Таким чином, перш ніж звертатися до суду, треба провести велику підготовчу роботу та зібрати довідки, копії матеріалів тощо.

Приблизний перелік документів, який має бути у суду на момент розгляду справи:

  1. Характеристика
  2. Довідка про наявність заохочень та стягнень
  3. Висновок або характеристика психолога
  4. Довідка про працевлаштування в установі
  5. Довідка про компенсацію матеріальної та моральної шкоди за вироком
  6. Чеки-підтвердження виплат за виконавчим листом (за наявності)
  7. Копія-заяви про бажання додатково (добровільно) сплачувати кошти на відшкодування шкоди за виконавчим листом
  8. Копія листа до виконавчої служби (у разі відсутності виконавчого листа в установі)
  9. Довідки про стан здоров’я (за наявності)
  10. Копія заяви про визнання вини
  11. Копія свідоцтва про народження дітей (за наявності)
  12. Документи, що підтверджують підтримання соціальних зв’язків із дітьми та іншими родичам
  13. Копія документів, що підтверджують непрацездатність близького родича (медичні документи, довідка МСЕК, копія паспорту — за наявності хвороби)
  14. Копії документів, що підтверджують ваше захворювання (за наявності захворювання)

Додатково можуть надаватися листи підтримки від різноманітних релігійних організацій, благодійних організацій, у яких зазначається ваша характеристика з позитивного боку.

Під час воєнного стану як додатковий аргумент може зазначатися розташування виправної колонії у зоні активних бойових дій.

Перелік документів не є вичерпним і може доповнюватися в залежності від ваших особистих обставин. Якщо певні документи отримати неможливо, але вони знаходяться у виправній колонії, то їх у майбутньому можна витребувати через суд.

Звернення до суду

Для розгляду питання про УДЗ вам треба звертатися до суду за місцем розташування колонії. Заява має відповідати загальним критеріям, які ми описували у першій статті цього циклу. Обсяг заяви не може бути більшим за три сторінки формату А4.

Заява має бути написана за наступною структурою:

  1. Шапка (назва суду, особисті дані заявника)
  2. Вид заяви: “Клопотання про умовно-дострокове звільнення”
  3. Зазначення короткої інформації про заявника

“Я, П.І.Б., був засуджений [назва суду] до [вид та строк покарання]”.

  1. Зазначення виконання вимог щодо строків звернення про умовно-дострокове звільнення

“Відповідно до ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення може бути застосоване до мене з [дата]”.

  1. Зазначення характеристики особи. Якщо ви маєте копію характеристики, підготовленої колонією, то текст можна переписати з неї. Також текст можна переписати з характеристики під час ознайомлення з нею.

“Під час відбування покарання я характеризувався позитивно, не вступав у конфлікти із керівництвом установи виконання покарань та іншими засудженими, маю [кількість] заохочень та не маю стягнень. Я завжди чітко виконую правила трудового розпорядку установи виконання покарань, не порушую санітарно-гігієнічних та протипожежних правил”.

  1. Зазначення інформації про працевлаштування

“В установі я працевлаштований на посаді [назва] з [дата працевлаштування]. Раніше я також працював на посаді [назва посади] [період роботи]”.

  1. Інформація про визнання вини (за бажанням визнати)

“Вину у вчиненому злочині я визнав та розкаююся”.

  1. Інформація про виплату компенсації за вироком

«Протягом всього строку відбування покарання в (назва установи) я регулярно сплачую грошові кошти за цивільним позовом, який був заявленим у моєму кримінальному провадженні потерпілою особою»

  1. Інформація про похилий вік, наявність дітей, непрацездатних родичів, захворювання на тяжкі чи хронічні хвороби тощо
  2. Інформація про отримання освіти в установі.
  3. Інформація про участь у самодіяльності (написання віршів, спортивні ігри тощо)
  4. Прикінцева частина із посиланням на законодавство

“Відповідно до вищевикладеного, я відповідаю критеріям, встановленим ст. 81 КК України, для осіб, які можуть бути звільнені від відбування покарання умовно достроково”.

13) Прохальна частина.

“Звільнити мене від подальшого відбування покарання умовно-достроково”.

14) Список додатків

15) Дата та підпис

У жодному разі в заяві не треба вказувати про своє незаконне засудження, навіть якщо воно дійсно незаконне. Суд у цьому провадженні не буде це розглядати, а подібні вислови викликають роздратування судді. Крім того, не можна натякати на корупцію в установі або у прокуратурі, чи навіть у самому суді.

Також не варто звинувачувати будь-кого у власних дисциплінарних стягненнях або негативній характеристиці. Усе це не має сенсу і жодним чином не вплине на рішення суду.

Під час засідання

Поводження під час засідання не менш важливе, ніж саме клопотання до суду. Поводитися треба ввічливо, не ображаючи прокурора, суддю, працівників апарату суду. Не можна перебивати інших учасників, на питання судді треба відповідати коротко та по темі. Під час засідання у вас буде можливість сказати невелику промову, але не треба зловживати цим правом. В українських реаліях, промова має бути не більше п’яти хвилин та містити вижимку інформації з вашого клопотання. Важливо звернути увагу судді на найголовніше, наприклад, вашу тяжку хворобу, успішне навчання у вищому навчальному закладі під час відбування покарання або довготривалу та успішну працю.

Якщо ви не згодні з характеристикою вас установою, висловами прокурора чи представника установи, у вас обов’язково буде час висловити думку та поставити питання. Суд скаже вам, коли цей час настане.

Якщо для зв’язку із судом використовується відеоконференція, то за поганого зв’язку чи неможливості розчути питання ви маєте обов’язково це повідомити. Зв’язок має бути таким, щоб ви могли нормально чути і вас нормально чули, інакше не можна казати, що всі ваші права дотримані.

Наостанок…

Підставою для відмови суду може бути багато різних факторів. Звернення до суду апеляційної інстанції має завжди сенс, але воно не завжди має успіх. Усе залежить від того, наскільки грубі помилки допустив суд першої інстанції. Якщо це грубі процесуальні порушення, рішення буде скасоване. Однак якщо суд неправильно оцінив докази (характеристику, довідки тощо), шансів виграти апеляцію набагато менше. Але вони все одно завжди є.

 Поділитися