Звіт за результатами моніторингового візиту до ДУ “Софіївська виправна колонія (№45)” та Софіївської багатопрофільної лікарні №45 філії ДУ “Центр охорони здоров’я ДКВСУ” в Дніпропетровській та Донецькій областях
16–17 вересня 2022 року в рамках статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України (КВКУ), моніторинговою групою у складі помічника народного депутата України Костянтина Касая, члена громадської ради при Міністерстві юстиції України Сергія Зуйкова; помічника народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатора програм ХПГ Андрія Діденка; членів Громадської ради при Міністерстві юстиції України Голови ГО “Альянс української єдності” Олега Цвілого та Директора БО БФ “Соціально-правовий розвиток” Ганни Скрипки; разом з редактором інформаційного агентства ГО “Альянс української єдності”, експертом робочої групи міжнародних партнерів України з тюремної реформи Юґа де Сюремен було здійснено моніторинговий візит до Державної установи “Софіївська виправна колонія (№45)” (далі СВК-45) та Софіївської багатопрофільної лікарні №45 філії ДУ “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Дніпропетровській та Донецькій областях (далі — лікарня) з метою моніторингу дотримання прав засуджених.
Загальна інформація
Керівництво установи:
- керівник СВК-45 — Цибулько Олександр Юрійович;
- завідувач лікарні — Комісарова Віта Вікторівна.
СВК-45 та лікарня розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Макорти, вул. Центральна. СВК-45 є виправною колонією середнього рівня безпеки для утримання чоловіків, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі. Лікарня призначена для надання медичної допомоги засудженим чоловікам з інвалідністю I та II групи, які потребують постійного медичного нагляду та реабілітації.
Штатна чисельність персоналу установи складає 226,5 одиниць, фактична — 208.
На день візиту в установі перебувало 291 засуджених осіб.
В дільниці ДІЗО/ПКТ на час візиту осіб з числа засуджених не перебувало.
За даними адміністрації за поточний рік стягнення в дільниці ДІЗО/ПКТ відбувало 14 засуджених осіб.
СВК-45 має недобру славу в контексті дотримання прав людини. Зокрема, про виявлені порушення ми писали в попередньому звіті за результатами моніторингового візиту, який відбувся 07–08 лютого 2022 року, коли моніторами були отримані неспростовні факти застосування до ув’язнених жорстокого та такого, що принижує гідність, поводження або покарання.
Багаточисельні скарги з боку засуджених та їх родичів неоднозначно свідчать про необхідність громадського контролю і відповідного державного реагування на порушення прав людини. Потрібно враховувати обставини, що заклад є доволі специфічним. Переважна кількість засуджених є хворими людьми — особами з інвалідністю першої, другої і третьої груп. Відомі багаточисельні випадки вчинення членоушкоджень засуджених, які дізнавались про розподіл їх для відбування покарання саме в СВК-45.
Під час візиту з боку адміністрації установи, а також засуджених з числа помічників адміністрації мало місце неввічливе спілкування з моніторами, психологічний тиск, погрози, провокаційні дії, штовханина. Моніторам відмовляли у доступі до документів УВП та наданні їх копій, інформації з камер відеоспостереження та інше, в тому числі, як стверджувалось, через відсутність на роботі певних осіб. Адміністрація не надала в повній мірі відомості стосовно статистики щодо діяльності установи.
В установі 12 функціонуючих відділень СПС. 1 особа була звільнена для служби в ЗСУ.
За даними адміністрації протягом поточного року в установі не помер жоден засуджений, ця інформація викликає розумний сумнів, враховуючи специфіку закладу. Адже, згідно інформації з попереднього моніторингового візиту, за 2021 рік в установі померло 11 осіб, у 2020 році — 14 осіб.
Зі свого боку, кілька ув'язнених стверджували, що за останні дванадцять місяців у колонії померло півдюжини ув'язнених. Ці висловлювання супроводжувалися деталями, які робили їх правдоподібними.
Є певна вірогідність, що скарги на дії (бездіяльність) адміністрації з установи в офіційний спосіб не відправляються. Від засуджених монітори отримали скарги на зловживання своїм посадовим становищем з боку адміністрації, а також жорстоке поводження з боку засуджених помічників адміністрації.
Після перевірки документів монітори потрапили на територію установи. Перше, що відкрилося очам, була така собі специфічна споруда у вигляді альтанки, на якій зображене іство з оголеними сідницями і написом “Думай чим думати”. Що означає ця споруда, та яка мета цього напису, залишилося незрозумілим.
Перешкоджання моніторинговому візиту
Адміністрація колонії вчиняла всілякі дії, аби монітори не отримали об’єктивної інформації, не мали доступу до відповідної документації, матеріалів (в тому числі і записів з камер відеоспостереження).
Моніторів зустріла особа, яка представилася черговим помічником начальника колонії Орловим Євгеном Михайловичем, який відмовився відповідати на усні питання, поводив себе агресивно і зухвало. Своїми діями демонстрував явне небажання сприяти меті моніторингового візиту. На всі питання пропонував звертатися письмовим запитом. І сказав, що відмовляється відповідати на будь-які запитання. Монітори передали представнику адміністрації закладу лист-опитувальник для заповнення загальної статистичної інформації. Проте, навіть у письмовій формі монітори не отримали офіційні відомості про: осіб, що зустріли та супроводжували під час візиту, кількість штатних одиниць фактично працюючих у багатопрофільній лікарні, штатний розпис лікарні, кількість засуджених за статтею 391 ККУ протягом року, кількість випадків захворювання на туберкульоз за поточний рік, кількість випадків захворювання на різні форми гепатиту за поточний рік, кількість зафіксованих тілесних ушкоджень за поточний рік, кількість викликів швидкої допомоги за поточний рік, кількість випадків госпіталізації засуджених до лікарень МОЗ за поточний рік, кількість засуджених, які хворіють/хворіли на COVID-19 за поточний рік.
Помічники адміністрації з числа засуджених систематично перешкоджали моніторинговому візиту, штучно створювали перепони, конфліктні ситуації, влаштовували чисельні провокації. Помічник адміністрації старший днювальний неврологічного відділення засуджений С. був найбільш активним, влаштував чисельні провокації, а саме перешкоджав спілкуванню з засудженими на умовах анонімності, вільно пересуваючись територією лікарні за моніторинговою групою, навмисно потрапляв в об’єктив відеокамери, після чого вимагав видалити запис через порушення його права на захист персональних даних.
Оперативний уповноважений Новак Віталій Анатолійович, який супроводжував моніторів, систематично намагався перешкодити конфіденційному спілкуванню з засудженими. Перед тим, як зайти в будь-яке житлове приміщення, він погрозливо звертався до засуджених “ви не бажаєте спілкуватися на умовах анонімності?!” при цьому всім своїм виглядом демонстрував необхідність саме відмовитися від спілкування. Під час спілкування заходили співробітники з якимись безглуздими питаннями, під вікнами ходили помічники адміністрації. В результаті такої тактики спілкуватися на умовах анонімності погоджувалися одиниці. Якщо все ж таки засуджений погоджувався спілкуватися без присутності адміністрації, до процесу підключався засуджений С. та інші помічники адміністрації, які намагалися відволікти увагу, створити суперечку, влаштувати конфліктну ситуацію або влаштувати будь-яку іншу перешкоду конфіденціальному спілкуванню.
При цьому, адміністрація установи всіляко сприяла і заохочувала засуджених помічників адміністрації чинити всілякі провокації заради перешкоди виконанню завдань моніторингового візиту, пояснюючи, що не можуть заборонити засудженим вільно переміщатися по лікарні.
Помічник адміністрації старший днювальний В. під час огляду палати №8 почав штовхати жінку-монітора та перешкоджати огляду вказаної палати.
При огляді даної палати було виявлено неналежне зберігання речей хворих засуджених.
На запитання до адміністрації установи, чому засуджений В. єдиний може собі дозволити пересуватися без нагрудного знаку (з зазначенням ПІБ), що передбачено законодавством, працівники нічого не відповіли. Також провокації влаштовували і працівники керівництва колонії.
Купченко І. С., старша сестра неврологічного відділення, в категоричній формі відмовилася надати і продемонструвати медичні картки стаціонарно хворих засуджених. Зі слів Ірини Станіславівни, на стаціонарному лікуванні перебуває 17 засуджених, проте без дозволу головного лікаря вона не може продемонструвати медичні картки на предмет їх наявності. Вона сказала, що картки передала на вихідні фельдшеру. Разом з тим, покликати фельдшера, якій передала картки, в категоричній форми відмовилася.
Помічники адміністрації
Варто зазначити, що помічники адміністрації з числа засуджених осіб у цій установі відіграють важливу роль. В рамках моніторингового візиту стало очевидним, що помічники адміністрації користуються значно широкими повноваженнями. На них покладено керування відділеннями СПС, а також лікарні. За неперевіреною інформацією, зі слів засуджених осіб, помічники адміністрації знущаються над безпорадними інвалідами без кінцівок, називаючи їх “крабами”. Декілька в'язнів розповіли, що помічники часто застосовували насильство. Також моніторами був зафіксований факт тілесних ушкоджень у літнього засудженого в лікарні. Попри те, що засуджений стверджував, що спіткнувся і впав у лазні, характер тілесних ушкоджень на обличчі викликав підозру про вірогідність нанесення ударів, він перебував у стані сильного страху та розладу. Загалом атмосфера залякування в лікарні була очевидною. На прохання моніторів чергова медсестра відмовилася зафіксувати травми у довідці та навіть оглянути пацієнта, стан якого було їй описано.
Моніторами було оглянуте приміщення, в якому проживають помічники адміністрації в лікарні. Умови проживання здорових людей у лікарні в декілька разів кращі, ніж умови проживання інвалідів першої і другої груп. В кімнаті, де проживають помічники адміністрації, стоять бутлі з питною водою, при тому, що в жодній з палат бачків або інших ємкості з питною водою не спостерігалося.
Зокрема, ці засуджені, які явно були здорові та перебували у розквіті сил, мали у своєму розпорядженні медичні ліжка, тоді як хворі засуджені, навіть ті, хто був важким інвалідом, спали на металевих допотопних ліжках зі звичайними матрацами.
Лікарів в лікарні не було жодного. Проте, склалося враження, що медичним закладом керують засуджені з числа помічників адміністрації. Ці засуджені поводили себе нахабно і зухвало, створювали багаточисельні штучні конфліктні ситуації, всіляко намагалися створити перепони для спілкування з хворими.
Засуджені — помічники адміністрації ніяким чином не зареєстровані, натомість мешкають на території медичного закладу, що є протизаконним. Нагадаємо, що Правилами внутрішнього розпорядку (ПВР) або будь-якими іншими нормативно-правовими актами не передбачено функціонування днювальних з числа засуджених в медичній лікарні, тим більше в такій великій кількості.
Днювальних у багатопрофільній лікарні нарахували не менше восьми осіб, не враховуючи санітарів та прибиральників. Як повідомили самі днювальні, вони не отримують зарплатню, а перебувають в лікарні добровільно через бажання допомогти хворим.
Багатопрофільна лікарня
Лікарня складається із 2 відділень: терапевтичне та неврологічне. Також у структурі лікарні існує амбулаторно-поліклінічне відділення, яке виконує функцію надання медичної допомоги засудженим, що утримуються у ДУ СВК-45.
Потрапивши на територію лікарні, монітори мали можливість оглянути палати, поспілкуватися з засудженими, які перебували на лікуванні у стаціонарі, та особами з числа засуджених, які представлялися днювальними у даному закладі охорони здоров’я, та медичними працівниками.
Засуджені, які перебували на лікуванні, скаржилися на ненадання їм медичної допомоги.
Також скаржилися на погане харчування.
Передусім потрібно зазначити, що вперше за практику візитів моніторингова група була вимушена почати огляд приміщень та спілкування з засудженими, які перебували у медичному закладі ЦОЗ ДКВС України, без супроводу медичного персоналу, у зв’язку з абсолютним небажанням сприяти проведенню моніторингу. Більше того, під час всього часу проведення моніторингового візиту, який тривав два дні, жодного разу медичні працівники, які були на робочому місці, не покидали приміщень медичних кабінетів. Таким чином, можливість поставити питання медичним працівникам щодо стану здоров’я засуджених, лікування, належного отримання медичної допомоги та інших питань була повністю блокована.
Так, під час візиту моніторинговою групою було встановлено, що адміністрацією лікарні вживаються недостатні заходи щодо забезпечення умов тримання засуджених осіб, відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів, виявлено порушення прав засуджених, які можуть бути розцінені як жорстоке, неналежне або таке, що принижує честь і гідність, поводження чи покарання.
Більшість житлових приміщень знаходяться в аварійному стані та потребують негайного проведення ремонтних робіт.
Так, у приміщенні для приймання їжі під час огляду на члена моніторингової групи зі стелі обвалився товстий шар штукатурки.
Треба зазначити, що стеля та стіни даного приміщення знаходяться в аварійному стані і становлять небезпеку, вологі місцями обвалені внаслідок пошкодження грибком.
Критична антисанітарія — стін, підлоги, меблів.
Непрацюючий холодильник та відсутність жодної мультиварки в лікарні свідчать про те, що засуджені не мають можливості готувати та зберігати приготовлену їжу та продукти, що швидко псуються.
Зафіксовано негативну практику наділення засуджених, так званих “днювальних”, невластивими для засудженого повноваженнями.
Декілька в'язнів-інвалідів стверджували, що зазнавали жорстокого поводження з боку ув'язнених, відповідальних за допомогу їм у пересуванні та прийнятті душа.
Рівень обслуговування в лікарні, конфігурація приміщень і атмосфера крайньої напруги, що панує там, загрожують здоров'ю і навіть життю пацієнтів. Деякі з них вже перенесли численні інсульти. Умови, в яких вони знаходяться — якість харчування, відсутність спеціалізованого догляду, відсутність реабілітації та, перш за все, атмосфера страху — все це дуже несприятливі фактори ризику для такого типу пацієнтів. Багато пацієнтів втратили більшу частину або всі зуби і змушені розмочувати їжу у воді, щоб проковтнути її. Це пацієнти, стан здоров'я яких потребує збалансованого та здорового харчування, якого вони, очевидно, не мають, оскільки вони не можуть жувати.
Внутрішнє подвір'я невелике. Декілька в'язнів пояснили, що їм дозволялося курити лише у дворі площею кілька квадратних метрів під страхом покарання. В результаті ув'язнені змушені тіснитися в цьому маленькому просторі. Декілька пацієнтів пояснили, що душові на першому та другому поверхах лікарні на практиці використовуються в основному помічниками адміністрації, і що пацієнтам доводиться ходити в лазню, що потребує перетину території.
Загалом кілька ув'язнених перебували в дуже поганому стані здоров'я та сильній залежності, що робило їх стан здоров'я явно несумісним з подальшим утриманням у місцях позбавлення волі.
Крім того, в інфекційному ізоляторі, де зі слів засуджених тримають людей без постільної білизни (матраців), моніторами були помічені сліди крові на стінах.
Моніторами було запропоновано надати загальну інформацію про стан організації медико-санітарного забезпечення позбавлених волі осіб в лікарні, на що вони отримали відповідь, що цією інформацією володіє тільки завідувач лікарні Комісарова Віта Вікторівна, яка, в свою чергу, знаходиться на лікарняному.
Більше того, медичний працівник не зміг надати штатний розпис, кількість лікарів, їх спеціальність, документацію та навіть інформацію щодо кількості засуджених, які знаходяться на лікуванні в стаціонарі у відділеннях лікарні.
Окремо вдалося з’ясувати наступне: лікарня має 10 осіб медичного персоналу, серед яких: завідувач лікарні; головна медична сестра — 1; старша медична сестра — 3; сестра медична відділення — 1; рентгенлаборант — 1; фельдшер — 2; лаборант — 1. Також моніторам було повідомлено, що незадовго до візиту було звільнено лікаря-стоматолога.
Треба зазначити, що надана медичним персоналом інформація з будь-яких питань не підтверджувалась документально, була неповною, суперечливою чи взагалі не знаходила свого підтвердження. Як ми вже зазначали, протягом двох днів візиту в терапевтичному та неврологічному відділеннях не було жодного лікаря. Невідомо, на яких підставах і хто призначає лікування та видає ліки засудженим, які перебувають на лікуванні у стаціонарі лікарні. Через відсутність необхідної чисельності медичного штату в установі немає можливості сформувати лікарсько-консультативну комісію (далі — ЛКК) для проведення медико-соціальної експертизи хворих для подальшого їх направлення до лікувально-профілактичного закладу, а також для проходження МСЕК, тому для проходження ЛКК засуджені особи направляються до спеціалізованої лікарні ЦОЗ ДКВС.
З метою з’ясування наявності на робочих місцях медичного персоналу, що виконує свої обов’язки, монітори відвідали кабінет чергової медичної сестри Купченко Ірини Станіславівни неврологічного відділення, яке знаходиться на першому поверсі будівлі лікарні.
Пройшовши у приміщення, монітори поставили ряд питань, серед яких було запропоновано перевірити лікарські засоби, які є в наявності у кабінеті, на предмет терміну їх придатності, у зв’язку з тим, що від засуджених надходили скарги, що їх лікують протермінованими ліками. Оглянувши лікарські засоби, які були розкладені на столі, монітори запропонували перевірити медичні препарати у окремій шафі, на що також отримали згоду медичного працівника. Необхідно зазначити, що огляд лікарських засобів здійснювався поверхнево, перевіряли дату на упаковці, при цьому не пошкоджуючи саму упаковку та її вміст.
Під час огляду лікарських засобів у моніторів з’явилося питання до медичного працівника щодо рекомендованого строку придатності такого медичного виробу, як “Вата медична”, у якої згідно інструкції строк придатності є необмеженим.
Зафіксувавши дату виготовлення медичного виробу, монітори задали медичній працівниці питання щодо її використання. У відповідь на це медична працівниця, нічого не пояснюючи, взяла до рук даний медичній виріб та розірвала його упаковку і, швидко відійшовши у дальній кут кабінету, почала ховати обгортку медичного виробу “Вата медична”, де зазначено назву виробу, інструкцію до використання та дату виготовлення. У моніторів склалося враження, що медична працівниця зробила це з метою приховання медичного виробу, термін придатності якого, на її думку, сплив. Надати роз’яснення даним діям медична сестра відмовилася.
Після цього в кімнату медичної частини увірвалася людина в цивільному і почала кричати. На вимогу представитися він назвався Турик Сергій Григорович, почав кричати, що монітори зірвали прийом засуджених, почав ображати і обзивати моніторів, по-хамськи себе поводити. Сказав, що він завгосп поліклініки, що він прекрасно знає, хто такі монітори, і бачив їх по інтернету. Внаслідок цього був складений акт щодо перешкоджання моніторинговій групі в її діяльності і перешкоджанні у доступі до ліків для перевірки терміну придатності. Всі факти порушень зафіксовано на фото, відео.
Про даний факт було складено акт, натомість працівники адміністрації установи і Турик С.Г., ознайомившись зі змістом акту, відмовились його підписувати. Зокрема, Турик С.Г. мотивував це тим, що він виходив з приміщення і не був постійно присутнім, а Новак В.А. мотивував свою відмову підписувати акт тим, що в акті немає місця для зауважень. На пропозицію викласти свої зауваження окремим аркушем (додаток №1 до акту), який буде долучено до акту, Новак В.А. відмовився.
Натомість, присутні при цьому представники адміністрації УВП СВК-№45 почали робити зауваження провокаційного характеру з метою припинення перевірки лікарських засобів на предмет строку їх придатності, а саме — стверджувати, що монітори не можуть брати до рук лікарські засоби, вироби і тому подібне, якщо не пред'явлено наявні особисті медичні книжки, та не надягнені медичні рукавички. На що монітори відповіли, що наявність особистих медичних книжок для проведення моніторингового візиту не передбачено жодним нормативно-правовим актом.
Також моніторами було зафіксовано наявність камер відеоспостереження у холі медичної частини та медичних кабінетах.
Разом з тим, Порядком використання технічних засобів нагляду і контролю у виправних та виховних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 26 червня 2018 року №2025/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 липня 2018 р. за №766/32218), встановлення відеонагляду у приміщеннях медичних закладів не передбачено, а в приміщеннях, де проводиться медичний огляд — категорично заборонено.
Кабінет лікаря-стоматолога був зачинений, на прохання моніторів оглянути приміщення та журнал прийому засуджених лікарем отримана відмова.
Дотримання стану протипожежної безпеки в лікарні здійснюється з порушенням вимог Правил техніки безпеки. У більшості приміщень лікарні значна кількість розеток, якими користуються в’язні, перебувають у незадовільному стані, електропроводка оголена, з’єднання жил проводів відбувається без ізоляції, що становить небезпеку для життя та здоров’я утримуваних осіб.
Замісна підтримувальна терапія (ЗПТ) відсутня.
В туалеті відділень санвузли, каналізація настільки зношені, що потребують ремонту з заміною санітарно-технічного обладнання, що призводить до бруду, підтікань, антисанітарії та стійкого неприємного запаху. Такі умови утримання загрожують погіршенню стану здоров’я хворих засуджених. Крім того, у всіх приміщеннях лікарні наявні комахи (мухи), приміщення роздаточних утримуються в антисанітарних умовах.
Відповідно до Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 05 квітня 2012 року № 321 (зі змінами) — засуджені не забезпечені технічними та іншими засобами реабілітації. Умови для утримання осіб з інвалідністю відсутні, зокрема відсутні пандуси, поручні та інше обладнання, що значно ускладнює пересування зокрема особам з ампутованими кінцівками.
У медичній частині відсутній налоксон, що унеможливлює надання невідкладної медичної допомоги у випадках передозувань опіоїдами.
На прохання моніторів надати журнал тілесних ушкоджень медичний працівник надав новий журнал, у якому не було жодних записів. Монітори припустили, що даний журнал є новим у зв’язку з тим, що старий закінчився, і попросили надати той, де є останні записи. Зрештою, моніторам надано для ознайомлення Журнал обліку виявлення тілесних ушкоджень в осіб, які прибули до СВК-45, де було два записи датовані 2016—2017 роками. Монітори в свою чергу зазначили, що необхідно вести Журнал тілесних ушкоджень, який повинен знаходитися у медичному закладі. На що отримали відповідь, що інформацію про наявність та ведення такого журналу відсутня. В процесі бесіди монітори помітили серед іншого КНИГУ обліку звернень засуджених (осіб, узятих під варту) з тілесними ушкодженнями до медичної частини. Оглянувши її, монітори з’ясували, що це та сама КНИГА обліку звернень засуджених (осіб, узятих під варту) з тілесними ушкодженнями до медичної частини, яку надавали для огляду моніторам в Черговій частині СВК-45 для ознайомлення, і якою користуються співробітники. Таким чином з’ясовано, що співробітники УВП та медичні працівники лікарні користуються одним і тим же журналом, що є грубим порушенням. У книзі зазначено 18 виявлених тілесних ушкоджень упродовж поточного року, при цьому половина з цих ушкоджень у вигляді гематоми під лівим оком.
В приміщенні їдальні, яка перебуває в аварійному стані, опис майна з підписом вірогідно засудженого.
Засуджені скаржаться на якість води, на те, що вода не придатна ані для пиття, ані для приготування їжі. В коридорі стоїть бак із написом “питна вода” при цьому бак не відчиняється, і воду набрати неможливо.
Відділення КДіР
У відділенні КДіР керує засуджений В на посаді днювального. В установі два відділення КДіР: одне в лікарні, інше — в житловій зоні. Представники адміністрації повідомили, що оглянуте приміщення дільниці КДіР є тимчасовим, поки відбувається ремонт. В відділенні КДіР перебувало 9 засуджених.
Житлові приміщення
Приміщення барачного типу.
Засуджені, в тому числі й інваліди, перебували на вулиці в альтанці. Всі засуджені одягнені в одяг установленого зразка. Засуджений З. похилого віку, якому 77 років, перебував теж на вулиці. В житловому приміщенні не було нікого за винятком днювальних, усі ліжка заправлені поверх білим простирадлом.
В ході конфіденційного спілкування з засудженими отримана інформація, що адміністрацією установи засудженим забороняється вдень сидіти, лежати на спальних ліжках, в тому числі і особам з інвалідністю 1 і 2 групи, за винятком проміжку часу в півтори години після обіду. За порушення цього правила можна отримати дисциплінарне стягнення. Звернувшись до адміністрації установи з цим питанням, отримали відповідь, що засудженим на ліжка сідати і лягати можна протягом дня, тільки потрібно роздягнутися, сидіти і лежати одягнутим неможна. На запитання до засуджених осіб, чи забороняється їм знаходитись у приміщенні у зимню пору, відповіли, що так, один з засуджених, дивлячись на адміністрацію, відповів “так зимою теж не холодно”.
На кожному відділенні знаходиться телефон, через комутатор відбувається підключення. Засуджений має написати заяву на ім'я начальника колонії, цю заяву має резолювати начальник відділення. Про дзвінки адвокату, в правоохоронні органи, Омбудсмену, в правозахисні організації опитані засуджені повідомили, що ніколи не телефонували і такої практики не знають. Практики дзвінків родичів до засуджених в колонії не має. З усіх засуджених, з якими довелося спілкуватися, жоден не користується послугами інтернет, в установі монітори не помітили жодного планшету.
Їдальня
Їдальня має великий зал, в якому розміщені столи в охайному стані. Одночасно в їдальні може розміститися біля ста засуджених.
В умивальниках в наявності вода, мило і рушники.
Відомості щодо проведення дезінфекції:
Контрольних страв не було в наявності.
Засуджений, який вийшов на зустріч моніторам, був без нагрудного знаку. На питання, що він тут робить, засуджений відповів, що допомагає в столовій добровільно та без оплати праці. З його слів, він працював в їдальні вчора і третього дня. На питання до представника адміністрації, чи може кожний засуджений, який висловить бажання, безперешкодно прийти і працювати в їдальні, була отримана відповідь, що це неможливо. Тобто, не може засуджений самостійно обирати для себе місце, де йому дві години відпрацювати на благоустрій колонії. Виходить, або засуджений, або представник адміністрації сказав неправду.
Некрасов Віктор Володимирович, представився як відряджений для стажування в оперативній частині з іншої установи, на питання відповіді не надавав, при тому вибірково намагався корегувати точку зору моніторів щодо різних аспектів. Старший днювальний їдальні намагався відволікати моніторів від виконання своїх завдань.
Лазня
В лазні вивішений графік роботи. Передбачено, що миття в’язнів відбувається один раз на тиждень. В наявності обладнані кабінки і можливість самостійно регулювати температуру води, кабіни завішені, отже право на приватність не порушується.
В наявності прожарочна шафа.
Монітори ознайомилися з журналом обліку проведення тілесних оглядів у лазні установи фельдшером. Записи відбуваються кожного дня і однаковим почерком. Таке враження, що фельдшер кожного дня супроводжує засуджених в лазні.
В наявності пральні машини.
Звернення засуджених
Засуджений З. звернувся за правовою допомогою. В 2021 році на виробництві йому відрізало каменедробаркою кість правої руки. Його змусили підписати заяву, що це був нещасний випадок. Після цього він звертався в чисельні інстанції, щоб йому надали матеріальну компенсацію, щодо виплати пенсії, при цьому, звертався багато разів, але без результатів.
С. скаржився на те, що він неодноразово вчиняв акти членоушкодження з метою привернути увагу до порушень його прав і законних інтересів.
Він не розуміє, чому його направили для відбування покарання в СВК-45, якщо він не є хворим і не має групи інвалідності. Він скаржився на те, що прибув етапом біля місяця тому. Під час перебування у відділенні КДіР виникла конфліктна ситуація з засудженим, який виконує функції днювального. Через це його помістили в ДІЗО на 24 години до з'ясування обставин правами чергового помічника начальника колонії. Зі слів засудженого, наступного дня прийшов начальник колонії Цибулько і схиляв його працювати помічником адміністрації. С. відмовився і сказав, що не бажає перебувати в цій колонії, просив сприяти переведенню в іншу колонію по місцю його проживання до затримання. Після цього інспектор застосував наручники в положенні руки ззаду. Засудженого вивели в прогулянковий дворик, представники керівництва колонії відійшли вбік, в той час забігло біля десяти засуджених помічників адміністрації в масках. По голосу він впізнав засудженого В., який є старшим днювальним відділення СПС. Засудженому одягли мішок на голову і почали душити, а пальцями давити на очі. Палками почали бити по п’ятках. Після цього С. втратив свідомість. Коли отямився, черговий ДІЗО зняв з нього наручники і завів у камеру. Після побиття лікар не оглядав засудженого, в журналі (книзі) тілесних ушкоджень запису про побиття немає. Після цього його два рази поміщали в медичний ізолятор, де застосовували невідомі препарати. В журналі застосування дисциплінарних стягнень є запис про те, що С. у камері ДІЗО пошкодив відео камеру та інвентар. Зі слів С., лікар терапевт виписав йому пігулки, які він третій день не може забрати в санчастині. Засуджений звернувся щодо надання правової допомоги через небезпеку для його життя і здоров’я. С. написав біля десяти заяв і звернень в правоохоронні та правозахисні інстанції про надання правової допомоги і відповідної реакції з боку державних компетентних осіб не отримав.
Засуджений вказує на керівників колонії, що вони були присутніми під час побиття, знімали все це на телефон. Крім цього, у прогулянковому дворику, де нібито все це відбувалося, є дві відеокамери. Монітори звернулися до керівництва колонії з проханням переглянути записи з камер відеоспостереження за 25 серпня для того, щоб спростувати факт побиття засудженого С., проте адміністрація установи не надала запису з відеокамер реєстраторів від 25.08.2022, посилаючись на відсутність спеціального працівника.
Засуджений О. звернувся по захист від переслідувань з боку адміністрації колонії. За словами засудженого, його переслідують за його правову позицію — це начальник колонії Цибулько, сержант Сергій Сергійович. О. перебуває у лікарні при СВК-45, цю лікарню він називає “інкубатор смерті”, де його лікують простроченими таблетками, крім того, препарати призначають не ті, які йому необхідні для лікування. Ліки, які йому дають, організм не приймає. З 21 грудня 2021 року він перебуває на лікуванні з діагнозом діабет другого ступеня у тяжкій формі, крім цього захворювання серця та ще ряд захворювань. Після прибуття в колонію у нього забрали таблетки діоформін, які були прописані лікарем у 122 колонії, де він раніше відбував покарання. У відділенні КДіР після прибуття у нього забрали всі речі і в жорстоких умовах утримували два тижні без шкарпеток і трусів в одному бавовняному одязі встановленого зразка. Забрали ковдру, папір та ручку. Він оправлявся в пляшку, а випорожнявся у пакет, який вранці виносив санітар. Стан здоров'я погіршується через психологічний тиск, особливо неадекватна реакція адміністрації та засуджених помічників адміністрації відбувається, коли він надсилає скарги, заяви, відбувається психологічний тиск.
Між цим засудженим та працівниками адміністрації в присутності моніторів виник словесний конфлікт. Працівник установи розцінив слова засудженого, як погрозу його сім’ї, та відповів засудженому в загрозливій формі: “я тебе не советую угрожать моим детям”. Після чого засуджений передав моніторам заяву, в якій просив забезпечити йому безпеку на підставі ст.10 КВК України.
Він втратив майже всі зуби, харчується їжею, яку розмочує у воді.
Засуджений П. звернувся з проханням надати консультацію з приводу переводу його в Житомирську область. Зі слів засудженого, він відбував покарання в Райківській виправній колонії №73. В нього старенька бабуся, інших родичів немає, засуджений не розуміє, чому його привезли в СВК-45.
Засуджений А. переніс 6 інсультів, до засудження мешкав в Одеській області, засуджений до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Перебуває в лікарні два роки. Має першу пожиттєву групу інвалідності. Скаржився на якість лікування.
К. перебуває рік у лікарні, має інвалідність першої групи. Скаржився на те, що йому не доходять посилки від рідних. Попри те, що має інвалідність першої групи, скаржився на те, що перспективи звільнення за станом здоров'я або умовно-достроково немає.
Н. хворий на гострий остеомієліт, строк — 7 років, під вартою перебував більше трьох років. Півтора року перебував під слідством. Засуджений повідомив, що його вивозили в лікарню, вскривали нарив, витікав гній, і на цьому лікування закінчувалося. Потребує хірургічного втручання. Він відчуває дуже сильні болі, таке враження, що болить одночасно декілька зубів. Він навіть не знає, хто його лікар. Приїздив стоматолог, намагався промити рану, але проколов щоку, і промивання потрапило до рота.
Є. має діагнози: туберкульоз, гепатит і два інсульти. Засуджений до 3 років позбавлення волі за статтею 119 КК України. Рідних немає, ніхто не допомагає. Скаржився на відсутність лікування, каже, що його ізолювали без будь-якого формального рішення, тримали без матраца та завуальовано.
У В. зафіксовано тілесні ушкодження, забій обличчя в області правої щоки і гематоми на нозі.
З незрозумілих причин засудженому виготовили нагрудний знак з неправильно написаним прізвищем. На питання як, коли і за яких обставин він отримав тілесні ушкодження, засуджений відповідав із труднощами. У засудженого стався раптовий приступ сильного страху, стан схожий на панічну атаку, який супроводжувався фізичним виявом емоцій, а саме плачем. Засуджений плакав, висловлював занепокоєння щодо негативних наслідків, які йому можуть в подальшому загрожувати. Треба зазначити, що дана подія, а саме фіксування моніторами тілесних ушкоджень, відбувалася у присутності представників адміністрації установи та днювальних багатопрофільної лікарні. При цьому помічники адміністрації, коли засуджений намагався надати пояснення щодо обставин, у ході яких він отримав тілесні ушкодження, намагалися всіляко перешкодити моніторам отримати необхідну інформацію, а саме: втручались у бесіду, підвищували голос та робили засудженому зауваження, на прохання відійти і надати можливість моніторам поспілкуватися з засудженим конфіденційно не реагували, чим здійснювали на засудженого психологічний тиск, тим самим посилюючи панічний стан засудженого. За словами засудженого, тілесні ушкодження він отримав у результаті падіння у душі декілька днів тому. Також він продемонстрував тілесне ушкодження в області коліна. Коли монітори змогли залишитися з засудженим наодинці, він пояснив, що, коли отримав тілесні ушкодження, про це стало відомо днювальним (помічникам адміністрації), які за це його дуже сварили. Треба зазначити, що засуджений уникав відповіді на питання щодо застосування до нього заходів фізичного впливу чи будь-яких інших протиправних дій по відношенню до нього зі сторони помічників адміністрації. Монітори спитали у присутніх у приміщенні представників адміністрації УВП, чи відома їм інформація щодо отримання засудженим виявлених тілесних ушкоджень, на що отримали відповідь, що такою інформацією не володіють, і взагалі почали ставити під сумнів їх наявність. Монітори попросили запросити медичного працівника, але представники адміністрації відповіли, що вони не повинні цього робити, оскільки у медичного персоналу є своє керівництво, і вони їм не підпорядковуються, тим більше не повинні їх слухати. У зв’язку з цим монітори направилися до кабінету чергової медичної сестри, де поставили медичного працівника до відома, що моніторинговою групою у засудженого було виявлено тілесні ушкодження. На питання, чи відомо медичному працівнику щось стосовно цієї події, отримали відповідь — ні. Моніторами також було запропоновано надати для огляду журнал тілесних ушкоджень, при цьому надали для ознайомлення згоду засудженого на обробку персональних даних, яку було складено з ним під час виявлення тілесних ушкоджень, на що також отримали відмову. Тим не менш, оглянувши КНИГУ обліку звернень засуджених (осіб, узятих під варту) з тілесними ушкодженнями до медичної частини, монітори зафіксували відсутність запису щодо тілесних ушкоджень засудженого. Монітори запропонували медичному працівнику належним чином зафіксувати тілесні ушкодження даної особи, на що отримали категоричну відмову.
Засуджений П. звернувся з проханням з’ясувати обставини вилучення медикаментів. Він приїхав зі своїми медикаментами, які в нього вилучили під час прибуття в установу, акт не складався. Засуджений прибув 15.09.2022 року.
Засуджений С. скаржився на те, що він не є хворим і не розуміє, чому його привезли в медичний заклад. Перебування здорової людини в середовищі хворих пригнічує його і бентежить.
Засуджений Т. розповів, що порізав собі живіт, коли дізнався, що його мають етапувати до СВК-45.
Засуджений І. скаржився на те, що, незважаючи на те, що він є інвалідом 2 групи, його неодноразово били помічники адміністрації, наприклад, за те, що в нього знайшли хліб. Крім того, засуджений неодноразово звертався з заявами до керівництва про забезпечення безпеки, але ніхто не звертав уваги.
Порушення режиму
Монітори ознайомилися з журналом правопорушень, вчинених засудженими. Основними порушеннями є: виносив продукти харчування з їдальні; покинув своє робоче місце та знаходився біля господарського подвір’я; намагався створити конфліктну ситуацію, а саме висловлювався нецензурною лайкою в бік молодшого інспектора; відмовився від відпрацювання робіт з благоустрою установи; порушив локалізацію; відмовився виконувати законні вимоги адміністрації; здійснив акт членоушкодження; тримаючи в руці цеглину, висловлював незадоволення в бік адміністрації; антисанітарний стан приміщення (тумбочки); перешкоджання проведення ранкової перевірки засуджених — вів розмову в строю; палив цигарку в невстановленому місці; зберігав на робочому місці продукти харчування; лежав на своєму спальному місці в верхньому одязі; спав на своєму робочому місці.
Виробництво
З попереднього моніторингового візиту в лютому 2022 року нічого не змінилось.
Згідно статистики, наданою установою, на день візиту працевлаштовано 3 осіб.
За словами адміністрації, у разі наявності замовлення, в колонії працює лише швейний цех.
Також на території виробничої зони є великий столярний цех та деревообробний цех, які на момент візиту були закритими та опечатаними. На території промислової зони розташована котельня.
Разом із тим, зі слів засуджених, вони працюють навіть у вихідні дні. Наприклад, столярний цех працює на постійній основі, а опечатаний він лише тому, що до колонії приїхала перевірка.
Паспорти
Адміністрація установи сприяє у отриманні паспортів засудженим особам, наприклад, один із засуджених повідомив, що він не міг отримати паспорт близько 20 років, внаслідок чого не міг отримувати соціальну допомогу, але тепер його проблема вирішена.
Не дивлячись на сприяння адміністрації, проблема отримання паспортів залишається відкритою, це відсутність коштів у засуджених (новоприбулих) за видачу бланку до ДМС, або неможливість отримання підтверджуючих документів про особу (з окупованих територій тощо), що значно ускладнює процес.
Питання, які потребують вирішення:
Офіс Генерального прокурора:
Терміново вжити заходів реагування у межах наданих повноважень, у тому числі із залученням відповідних контролюючих органів влади, з метою поновлення порушених прав засуджених до позбавлення волі осіб у вказаній установі.
Міністерство юстиції України:
- Вжити термінових заходів для приведення діяльності Софіївської багатопрофільної лікарні № 45 філії ДУ “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Дніпропетровській та Донецькій областях у відповідність до національного законодавства та міжнародних стандартів. Забезпечити неухильну та в повному обсязі реалізацію права засуджених на охорону здоров’я відповідно до складових, прямо і недвозначно визначених у Законі України “Основи законодавства про охорону здоров’я”, вжити заходів реагування до керівників установ, які не забезпечують дотримання вимог чинного законодавства.
- Вжити заходи, спрямовані на викорінення негативної практики порушень вимог статті 24 КВК України (в частині безперешкодного доступу до установ виконання покарань).
Департамент з питань виконання покарань:
- Об’єктивно та неупереджено провести службове розслідування за виявленими фактами порушення прав засуджених. За його результатами вжити відповідних заходів реагування.
- Провести роз’яснювальну роботу серед працівників ДУ “Софіївська виправна колонія (№45)” щодо норм ст. 24 Кримінально-виконавчого кодексу України.
- Припинити практику залучення засуджених осіб, яким практично передані повноваження працівників установи.
- Провести роз’яснювальну роботу для адміністрації колонії щодо порядку фіксації тілесних ушкоджень та ознайомити з технічними інструментами фіксації, правами персоналу при цьому тощо.
ДУ “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України”:
Терміново забезпечити:
- укомплектування вакантних посад медичного персоналу;
- приведення умов тримання засуджених у стаціонарі медичної частини у відповідність до вимог чинного законодавства та міжнародних стандартів;
- створити ефективний профілактичний огляд засуджених осіб.