Меню
• Події   • Російсько-українська війна
ХПГ-інформ, 14 листопада 2022

Генасамблея ООН ухвалила резолюцію щодо компенсації Україні збитків від російської агресії

Представляючи резолюцію, Сергій Кислиця наголосив, що вона стосується не лише російсько-української війни: “Вона працюватиме на користь усіх тих, кому зараз загрожує або може загрожувати в майбутньому застосування сили”.

Генеральна Асамблея ООН під час спеціальної сесії 14 листопада ухвалила проєкт резолюції, згідно з якою має  бути створений механізм компенсації Україні збитків, завданих повномасштабною військовою агресією Росії. 

Засідання Генасамблеї ООН, фото з Твіттеру Сергія Кислиці

Засідання Генасамблеї ООН, фото з Твіттеру Сергія Кислиці

Як повідомляє “Європейська правда”, за резолюцію проголосували 94 держави, 73 утрималися. Проти висловилися 14 держав: Багами, Білорусь, Китай, Куба, КНДР, Еритрея, Ефіопія, Іран, Малі, Нікарагуа, Росія, Сирія, Центрально-Африканська Республіка та Зімбабве.

Резолюцію було створено Україною у співавторстві з майже п’ятдесятьма державами.

Голосування Генасамблеї ООН за резолюцію щодо виплати репарацій Україні Росією

Голосування Генасамблеї ООН за резолюцію щодо виплати репарацій Україні Росією

“Пропозиція, яка сьогодні перед вами, є проголошенням того, що Росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні. Це підтвердження необхідності створення конкретного механізму відшкодування збитків, який вдихне життя в цю декларацію”, — заявив постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.

Резолюція містить заклик до держав-членів ООН створити міжнародний механізм для відшкодування збитків, втрат або шкоди, що є наслідком міжнародно-протиправних діянь Російської Федерації в Україні або проти України, зокрема запропоновано створення “міжнародного реєстру збитків для реєстрації доказів, заподіяних усім зацікавленим фізичним і юридичним особам, а також державі Україна внаслідок міжнародних протиправних діянь Росії в Україні”.

Суспільне цитує виступ представника РФ при ООН Василя Небензі, який заявив, що західні держави хочуть таким чином розморозити кошти РФ, щоб купувати зброю для України: “Захід усіма силами намагається надати якусь видимість легітимності, щоб почати користуватися замороженими грошима Росії”.

Представник Польщі виступив із підтримкою України: “Польща рішуче підтримує створення міжнародного реєстру збитків, які були причинені неспровокованою агресією Росії проти України. Ми твердо впевнені, що всі збитки повинні бути компенсовані в незалежності від того, коли і де вони були причинені”.

Представляючи резолюцію, Сергій Кислиця наголосив, що вона стосується не лише російсько-української війни: “Вона працюватиме на користь усіх тих, кому зараз загрожує або може загрожувати в майбутньому застосування сили”.

поширити інформацію

Подібні статті

• Російсько-українська війна

Не тільки доктор Зло: медицина за російськими ґратами

Як це — виживати в полоні, хворіючи на інсульт, туберкульоз чи діабет, коли замість медичної допомоги нерідко отримуєш побої та приниження?

• Російсько-українська війна   • Події

В окупованому Криму першокурсників масово призвали на строкову службу

Як сповіщали “Крим.Реалії”, цьогоріч військкомати окупованого півострова призивали студентів, які раніше скористалися правом на відстрочку. Тим часом у Донецьку окупанти використовують заборгованості як інструмент примусу до війни: обіцяють списати всі борги, якщо людина підпише контракт з російським Міноборони. Детальніше — у статті.

• Російсько-українська війна

Білорусь передала Україні 114 політв’язнів, серед них — п’ятеро українців

13 грудня стало відомо, що самопроголошений президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко помилував 123 політв’язнів, серед яких лауреат Нобелівської премії миру Алесь Бєляцький, екскандидат у президенти РБ Віктор Бабарико, керівниця його штабу Марія Колесникова, а також кілька українських громадян. Новина доповнюється.

• Російсько-українська війна   • Інтерв’ю

‘Ми повинні продовжувати нашу роботу та не йти на компроміси’, — Михайло Романов

Чи колишні дисиденти в Чехії знали, що Росія катує українських військовополонених? Чи зможе людство колись забути значення слова “геноцид”? Коли саме Росія стала перетворюватися на країну-катівню, та який намір країни-агресора показала повномасштабна війна? Читайте в інтервʼю з Михайлом Романовим, автором дослідження про катування українських військовополонених Росією і людиною, яка не боїться висвітлювати темряву, бо розуміє важливість такої роботи.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти