Про сотні загиблих у перші тижні повномасштабної війни цивільних мешканців Київської, Сумської та Чернігівської областей йдеться у доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), підготовленій за результатами роботи Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Людей свавільно стратили російські збройні сили.
Лише у цих трьох областях за перші 6 тижнів російського вторгнення, згідно з дослідженням ООН, загинула 441 цивільна особа (341 чоловік, 72 жінки, 20 хлопчиків та 8 дівчаток) — і це не остаточні цифри: триває робота з підтвердження ще 198 вбивств, що сталися в регіоні з кінця лютого і до початку квітня.
“Доступні судово-медичні та опосередковані дані дали змогу УВКПЛ встановити, що сотні цивільних осіб, тіла яких були знайдені в трьох областях (переважно ті, що мали вибухові поранення або були витягнуті з-під завалів), загинули під час бойових дій, померли ненасильницькою смертю (та відтак є непрямими втратами) або померли з природних причин. Водночас істотна кількість тіл цивільних осіб мала ознаки, які вказували на те, що жертви могли бути навмисно вбиті: переважно йдеться про синці та порізи, кульові поранення, зв’язані руки та опіки”, — пояснюють автори доповіді.
“Є чіткі ознаки того, що задокументовані в цій доповіді свавільні страти можуть становити воєнний злочин у вигляді умисного вбивства, — заявила голова Місії Матільда Богнер. — Просте текстове повідомлення, елемент камуфляжного одягу або досвід попередньої військової служби могли мати фатальні наслідки… Російські солдати привозили цивільних осіб до імпровізованих місць тримання під вартою, а потім страчували їх у полоні. Тіла багатьох жертв були знайдені зі зв’язаними за спиною руками та вогнепальними пораненнями в голову”.
В доповіді будо детально розглянуто 100 вбивств. Із них 57 людей було свавільно страчено, серед них — двоє дітей. Тридцять страт відбулися в місцях тримання під вартою, ще 27 цивільних окупанти вбили на місці.
“Цивільних осіб тримали під вартою в будинках, підвалах, гаражах, поштовому відділенні, сільськогосподарських комплексах або в інших місцях, окупованих російськими військами, — йдеться в доповіді. — Тіла були знайдені в імпровізованих місцях тримання під вартою, здебільшого зі скутими кайданками або замотаними скотчем руками та пораненнями на кшталт вогнепальних поранень кінцівок чи пахової зони, ножових поранень, понівечених кінцівок, що може свідчити про катування перед вбивством. Принаймні в одному задокументованому випадку на тілі жертви були рани, що могли свідчити про сексуальне насильство”.
Так у дворі приватного будинку на вулиці Тарасівській у Бучі було страчено одразу трьох цивільних: молоду поранену жінку і літнє подружжя, яке намагалося надати дівчині медичну допомогу. Цитата з доповіді: “16 березня 2022 року молодий російський солдат привів 23-річну жінку на подвір’я будинку. Вона виглядала пораненою та мала кровотечу з пахової області. Він поклав її на диван біля будинку та намагався зупинити кровотечу. Власниця будинку вийшла й допомогла надати жертві медичну допомогу, наклавши імпровізований джгут. Після цього солдат залишив подвір’я та вийшов на вулицю. Незабаром до будинку з іншого боку підійшов офіцер у формі пісочного кольору. Він увійшов у двір і одразу відкрив вогонь по двох жінках. Обидві загинули на місці. Почувши постріли, на вулицю вибіг власник будинку. Його також було застрелено”.
Також у дослідженні наведені випадки, коли цивільних осіб убивали просто на дорозі, наприклад, під час спроб втекти від бойових дій.
Зокрема 14 березня у селі Мохнатин було вбито трьох молодих людей — 18-річного хлопця та 17-річних підлітків-близнюків: “Коли колона в’їжджала в село, троє молодих людей йшли дорогою в протилежному напрямку. Вони зупинилися на узбіччі дороги, коли побачили колону, що наближалася. Перша машина колони зупинилася, направила гармату на 18-річного хлопця і відкрила вогонь. Жертва загинула на місці, силою удару їй відірвало частини тіла. Двоє хлопців зупинилися на узбіччі дороги та підняли руки, аби здатися у полон. З інших броньованих машин колони вийшли російські військовослужбовці та розстріляли обох хлопців зі стрілецької зброї”.
У жодному випадку УВКПЛ не виявило інформації, яка б вказувала, що на момент вбивства жертви могли вважатися законною військовою ціллю відповідно до застосовних норм міжнародного гуманітарного права.
Автори доповіді називають бойові частини російської армії, під контролем яких в той час перебував регіон. Це підрозділи східного військового округу збройних сил російської федерації, частини 29-ї, 35-ї, 36-ї загальновійськових армій і національної гвардії, частини центрального військового округу, зокрема, 41-ї та 2-ї загальновійськових армій і національної гвардії.
Попри це, ООН не бачить ніяких ознак того, що російська влада якось розслідує наведені у доповіді вбивства чи намагається притягнути винних до відповідальності.
