Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Марина Гарєєва, 28 грудня 2022

На Харківщині двоє людей підірвалося на вибухівці, постраждала дитина

47-річний чоловік та 7-річний хлопчик були госпіталізовані. Аби вберегтися від ризику, влада закликала утриматися від прогулянок у лісах і оминати узбіччя доріг. Як діяти, знайшовши вибухонебезпечний предмет, розповіли в ДСНС.

Малоданилівська громада, вереснь 2022 року. © Олександр Гололобов

Малоданилівська громада, вересень 2022 року. © Олександр Гололобов

На Харківщині 47-річний чоловік та 7-річна дитина підірвалися на вибухівці, повідомляє голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.

“Цивільне населення Харківщини продовжує потерпати від мін та нерозірваних боєприпасів, залишених російськими окупантами. На жаль, страждають діти. У районі с. Бугаївка Чугуївського району у лісі на вибуховому пристрої підірвалися чоловік 47 років та 7-річний хлопчик. Обидва отримали вибухові травми та були госпіталізовані. Зараз лікарі надають їм усю необхідну допомогу”, — написав Синєгубов у своєму телеграм-каналі 28 грудня.

Очільник Харківської ОВА вчергове закликав людей бути обережними: не відвідувати ліси та лісосмуги й не виходити на узбіччя доріг, адже це може бути небезпечно для життя. На звільнених від ворога територіях слід бути особливо пильними. 

Співробітники ДСНС створили інтерактивну мапу територій, які потенційно можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами. На мапі позначено місця, де вже були виявлені або, ймовірно, є вибухонебезпечні предмети, та промарковано ступінь загрози. Варто враховувати, що похибка в локалізації може становити до 30 метрів. ДСНС рекомендує використовувати інформацію з інтерактивної мапи, відвідуючи місця, де відбувалися активні бойові дії.

У випадку виявлення вибухонебезпечного або підозрілого предмета, ДСНС радить

  • У жодному разі не торкатися підозрілого предмета (рукою, ногою чи іншим предметом).
  • Не намагатися пересунути, підняти чи знешкодити знахідку.
  • Не чіпати покинуту техніку.
  • Відійти на безпечну відстань: щонайменше на 100 метрів від знахідки.
  • Позначити місце, де є підозрілий предмет.
  • Попередити про знахідку людей, які перебувають поруч.
  • Відвести тих, хто поруч, якомога далі від знахідки та самим відійти на безпечну відстань — щонайменше на 100 метрів.
  • Проінформувати про знахідку фахівців, зателефонувавши на номер 101 (ДСНС) або 102 (поліція).

У ДСНС також створили ілюстрований перелік основних вибухонебезпечних предметів та застереження щодо кожного з них.

У випадку виявлення будь-якого вибухонебезпечного предмета, категорично забороняється

  • виконувати будь-які механічні, термічні та інші впливи на корпус знахідки, натискати на корпус;
  • переміщувати вибухонебезпечні предмети;
  • проводити будь-які земляні роботи поблизу з виявленим вибухонебезпечним предметом;
  • намагатися самостійно знешкоджувати вибухонебезпечні предмети;
  • намагатися викрутити будь-які комплектуючі з вибухонебезпечного предмета.

Також категорично заборонено перерізати будь-які проводи чи троси, які йдуть до гранат (встановлених на розтяжку) або до вибухників мін. Так само заборонено перерізати проводи, які йдуть до протитанкових керованих ракет.

У випадку протипіхотних фугасних мін заборонено натискати на корпус міни.

До протитанкових мін дистанційного мінування заборонено підходити ближче ніж на 15 метрів.

Біля протитанкових мін дистанційного мінування та протитанкових мін фугасної дії заборонено користуватися засобами зв’язку, оскільки деякі з мін мають вибухники, що працюють за принципом зміни магнітного поля. Так само заборонено використовувати будь-які мобільні телефони або засоби радіозв’язку поряд з виявленими балістичними чи авіаційними ракетами

У випадку міни-пастки заборонено зрушувати з корпусу міни будь-які об’єкти.

З детальним переліком вибухонебезпечних предметів можна ознайомитися на сторінці ДСНС, присвяченій мінній діяльності. Також варто переглянути ще одну візуалізацію поширених вибухонебезпечних предметів, аби вчасно розпізнати небезпеку. Перебуваючи на деокупованій території, слід бути вкрай обережними: не відвідувати потенційно небезпечні місця й не чіпати підозрілі предмети. 

поширити інформацію

Матеріал створено в межах проєкту “Pursuing Justice for International Crimes in Ukraine”, що реалізується ДІГНІТІ – Данським інститутом проти тортур за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Думки, висновки та погляди, викладені в цьому документі, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною позицією ДІГНІТІ та Міністерства закордонних справ Данії.
Подібні статті

• Події   • Російсько-українська війна

Росія знищила 269 медичних закладів на Харківщині

Також від російських обстрілів постраждало щонайменше 66 автомобілей швидкої допомоги. Глобальною правозахисною ініціативою “Трибунал для Путіна” станом на 27 грудня було зафіксовано 324 атаки на українські лікарні. 27.12 армія РФ обстріляла пологове відділення у Херсоні.

• Російсько-українська війна   • Свобода совісті та віросповідання

Затримали за організацію діяльності “алуштинського осередку” Свідків Єгови

28-річного мешканця кримського села Запрудне затримали в російському аеропорту. Цього липня також надходила інформація про переслідування інших мешканців Запрудного: проти одного з них порушили кримінальну справу за фінансування діяльності “Свідків Єгови”, а ще двох людей також обвинувачували в організації діяльності цієї релігійної організації. Згадуємо ці та інші переслідування Свідків Єгови в окупованому Криму.

• Російсько-українська війна   • Події

Безкордоння ФСБ

ФСБ хоче скасувати прикордонні зони на окремих ділянках Ростовської та Воронезької областей, що межують із ТОТ, а також прикордонну зону між окупованим Кримом і ТОТ Херсонщини. Це рішення є елементом послідовної політики адміністративного привласнення ТОТ України та створення видимості її “остаточної інтеграції” до складу Росії. Утім, це ніяк не змінить правовий статус українських територій, зазначали в МЗС України.

• Право на життя   • Російсько-українська війна

Затягування звільнення й перенесення “суду”

Вчергове розповідаємо про незаконно засуджених Росією тяжкохворих кримських політв’язнів — Ленура Халілова й Тофіка Абдулгазієва, яким країна-агресор не надає належної меддопомоги та не звільняє за станом здоров’я.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти