Окупаційна влада Криму розширює список об’єктів для незаконного відчуження.
Очільник нелегітимної “держради” Криму Володимир Константинов заявив, що окупаційна влада планує розширити перелік підприємств, квартир і земельних ділянок, які наразі належать громадянам України й потраплять під російську “націоналізацію”.
Як передали пропагандисти з російського інформагентства ТАРС, цю інформацію Константинов озвучив 1-го квітня 2023-го року.
Голова окупаційного “парламенту” розповів, що наразі триває активна робота й найближчим часом буде повідомлено про нові об’єкти, які будуть “націоналізовані” (а фактично незаконно загарбані) РФ. Константинов зауважив, нібито він не може публічно оголосити, про які саме об’єкти йдеться, допоки так звана “комісія” не підготує відповідного переліку на “націоналізацію”.
18-го жовтня 2022-го року нелегітимна влада Криму ухвалила постанову, що дозволяє “визнати власністю республіки” майно іноземних громадян та держав, які “вчиняють недружні дії” щодо РФ. Певно, “недружньо діючих” громадян та держав виявилося чимало, адже до переліку ввійшли щонайменше 500 об’єктів нерухомості.
На початку лютого 2023-го року Константинов укотре повідомляв про порушення майнових прав громадян України:
“Робота антитерористичної комісії з виявлення майна поплічників київського режиму у Криму продовжиться”, — писав він у своєму телеграм-каналі 3-го лютого.
Константинов зазначав, що йдеться про майно, яке нібито належить українським бізнесменам: Ігорю Коломойському, Рінату Ахметову, Сергію Таруті, політикам Нестору Шуфричу та Арсенію Яценюку. Бізнесмени заяву Константинова не коментували.
У правозахисній організації “Крим SOS” розпочату окупаційною владою хвилю “націоналізації” називали воєнним злочином.
Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права (зокрема IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949-го року), захоплення чи знищення власності протилежної сторони, невиправдане невідкладною військовою необхідністю, є воєнним злочином, — пояснювала юристка Анастасія Калініна.
Щобільше, правозахисники нагадали, що за українським законодавством будь-які акти та рішення, прийняті представниками РФ на території тимчасово окупованого півострова, не мають жодної юридичної сили. Тому громадяни України, у яких незаконно вилучили майно, можуть звертатися до української прокуратури, аби зафіксувати черговий воєнний злочин країни-терориста.
У грудні 2022-го року Верховний Суд Франції підтвердив рішення Міжнародного арбітражу про стягнення з РФ на користь Ощадбанку 1,1 мільярда доларів США, а також відсотків за захоплення активів в окупованому Криму. Відповідні відсотки мають нараховуватися з моменту ухвалення рішення до моменту фактичної компенсації, пояснювала заступниця міністра юстиції Ірина Мудра. У фейсбук-дописі від 7-го грудня 2022-го року вона зазначала, що йдеться про “близько 100 тисяч доларів США щоденно”. Тоді Мудра також наголосила, що разом з усіма додатками обсяг позовної заяви Ощадбанку проти РФ становив понад 30 000 аркушів. “Ще раз: тридцять тисяч сторінок, які доводять незаконність експропріації інвестицій Ощадбанку, які перебували в Криму. 76 кілограмів у шести коробках. І кожна сторінка доводить конкретні факти порушення міжнародного права і підтверджує, що Ощадбанк має право на справедливу компенсацію”, — писала заступниця міністра юстиції й підкреслювала, що рішення Верховного Суду Франції було черговим посланням усьому світові, “що справедливість перемагає примітивну грубу силу та беззаконня”.
Нещодавно в Україні ухвалили перший вирок за незаконну депортацію кримчанина. Дарницький районний суд Києва заочно засудив до десяти років позбавлення волі “суддю”-колаборантку, причетну до депортації мирного жителя окупованого півострова. Як наголошував керівник прокуратури АР Крим та міста Севастополя Ігор Поночовний, “це перший в Україні вирок за депортацію цивільного населення з окупованого півострова, свого роду прецедент у національній правовій системі”, який руйнує міт про безкарність окупаційної влади Криму.
