MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

У ВР зареєстрували законопроєкт, який забороняє РФ і росіянам володіти й користуватися природними ресурсами України

19.04.2023   
Марина Гарєєва
Як зазначено в Проєкті Закону 9218, необхідно обмежити доступ РФ та її громадян до володіння та / або користування “найважливішими об’єктами права власності Українського народу — землею, лісами та надрами”, а також водними об’єктами.

Ілюстративне зображення / Shutterstock

Ілюстративне зображення / Shutterstock

18-го квітня 2023-го року було зареєстровано законопроєкт 9218 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою захисту права власності Українського народу”. Автором законопроєкту є народний депутат Михайло Стефанчук та інші народні депутати України.

Метою законопроєкту проголошено

  • збереження природних об’єктів права власності Українського народу від злочинних дій держави-агресора та її резидентів,
  • унеможливлення набуття такими суб’єктами права власності на землю, земельні ділянки, ліса, надра, користування водними об’єктами.

У пояснювальній записці вказано, що “Проєктом Закону пропонується встановити заборону для держави-агресора та її громадян, юридичних осіб та міжнародних об’єднань, організацій, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства держави-агресора, набувати право власності на землю, земельні ділянки, ліса, надра, користуватися водними об’єктами.

Зазначені особи зобов’язані відчужити право власності та/або користування такими об’єктами протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом. Усі дозволи на спеціальне водокористування, надані зазначеним особам, мають бути анульовані протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом”.

Крім цього, у Земельному кодексі України закріплюється положення, “згідно з яким не допускається продаж земельних ділянок державної або комунальної власності державі-агресору, громадянам держави-агресора, юридичним особам та міжнародним об’єднанням чи організаціям створеним та зареєстрованим відповідно до законодавства держави-агресора”.

Своєю чергою у змінах до статті 6 Закону України “Про виключну (морську) економічну зону України” пропонується передбачити, “що будь-яка діяльність держави-агресора, юридичних осіб, міжнародних організацій, об’єднань громадян створених та зареєстрованих відповідно до законодавства держави-агресора, громадян держави-агресора у виключній (морській) економічній зоні України заборонена”.

Автори законопроєкту 9218 переконані, що його прийняття “дозволить захистити природні об’єкти права власності Українського народу від зловживань з боку держави-агресора та підконтрольних їй осіб, а також сприятиме утвердженню особливої цінності природних ресурсів і національних багатств України, збереження яких є запорукою сталого та безпечного розвитку Української нації”.

У пояснювальній записці народні депутати нагадали, що земля, а також її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси належать народу України. Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

При цьому від початку повномасштабного вторгнення Збройні сили РФ (та інші підконтрольні Росії збройні та злочинні організації) порушують закони і звичаї війни, систематично руйнують цивільну інфраструктуру, завдають непоправної шкоди українській екосистемі та цілеспрямовано знищують українську природу.

Як відзначили автори законопроєкту, такі дії порушують Статут ООН та частину третю статті 35 І Протоколу Женевської конвенції від 8-го червня 1977-го року. Згідно з нею, методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати (або, як можна очікувати, завдадуть) широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу, заборонено застосовувати. Крім цього, у статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду вказано, що умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до масштабної, довготривалої та серйозної шкоди довкіллю (яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою) є воєнним злочином.

Автори законопроєкту навели невтішні дані: по-перше, унаслідок дій РФ порушується поверхневий шар ґрунтів. За оцінками Київської школи економіки та Zoї Environment Network, під ризиком пошкодження та забруднення опинилось 188 тисяч квадратних кілометрів ґрунтів. Високий ризик пошкодження та забруднення мають 105 тисяч квадратних кілометрів ґрунтів, розташованих на відстані до 5 кілометрів від ліній фронту.

По-друге, за даними Zoї Environment Network, сукупна площа лісових пожеж на територіях, де проходили активні бойові дії, сягає майже 298 тисяч гектарів, а площа лісових пожеж у 2023-му році перевищує середньорічну площу лісових ресурсів, що були знищені внаслідок пожеж на всій території України, у понад 50 разів. Попри все це, згідно з соцопитуваннями, більшість громадян РФ підтримують війну проти України.

Своєю чергою Європейський суд з прав людини встановив, що Російська Федерація здійснює “ефективний контроль” над окупованими нею територіями України ще з 2014-го року (детальніше про це рішення та його важливість для України можна прочитати у статті ХПГ).

У березні 2022-го року Верховна Рада ухвалила Закон України “Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів”, з-поміж іншого покликаний захистити як суверенітет і територіальну цілісність, так і національні інтереси України.

“За таких обставин, право власності РФ (та підконтрольних їй осіб) на природні ресурси (національні багатства) України становить пряму загрозу національним інтересам. У зв’язку з цим існує об’єктивна необхідність законодавчо обмежити доступ громадян держави-агресора, юридичних осіб та міжнародних об’єднань, організацій, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства держави-агресора, а також самої держави-агресора до володіння та/або користування найважливішими об’єктами права власності Українського народу — землею, лісами та надрами”, — зазначено в законопроєкті.

 Поділитися