Меню
• Російсько-українська війна   • Події
Марина Гарєєва, 19 жовтня 2025

Підозри й довічне ув’язнення за катування

Українські правоохоронці ідентифікували двох російських військових, які катували українського поліціянта під час окупації Ізюма, й довели вину росгвардійця РФ, причетного до катувань і вбивства цивільного під час окупації Херсона.

Ілюстративне зображення. Depositphotos.

Ілюстративне зображення. Depositphotos.

Про це днями повідомили в Офісі Генпрокурора України.

Підозра за катування поліціянта

Як сповістили в Офісі Генпрокурора, заочну підозру отримали двоє військовослужбовців 27-ї окремої мотострілецької бригади першої танкової армії західного воєнного округу РФ. Російських військових підозрюють у жорстокому поводженні з цивільним населенням та іншому порушенні законів та звичаїв війни, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (частина друга статті 28, частина перша статті 438 Кримінального кодексу України).

Слідство встановило, що у травні 2022-го під час окупації Ізюма підозрювані схопили дільничного офіцера поліції, який був вбраний у цивільний одяг. Офіцера поліції силоміць вивезли до підвалу одного з гаражів. Там підозрювані упродовж кількох днів катували чоловіка.

“Потерпілому завдавали численних ударів руками і ногами по всьому тілу, катували електричним струмом, душили, накидаючи на шию шлейку і перекриваючи доступ кисню, били залізним прутом і гумовими кийками. Окупанти вставляли йому металеві спиці у ніс та вуха”, — перелічували в Офісі Генпрокурора дії представників РФ.

Ба більше, коли потерпілий втрачав свідомість від нестерпного болю, його обливали холодною водою, аби він прийшов до тями, й продовжували побиття. Чоловік намагався захистити голову й прикривав її рукою, проте російські загарбники так сильно били його по руці, що зрештою її зламали.

У перервах між побиттями окупанти вимагали, аби викрадений ними поліціянт надав їм інформацію. Оскільки він відмовлявся, російські військові продовжували знущання — “виводили дільничного на двір, ставили на коліна і били, притискаючи його голову до стіни”. 

Увесь цей час потерпілого утримували без надання медичної допомоги, їжі й води.

Пізніше російські окупанти вимагали, аби постраждалий віддав їм свою табельну зброю. Зрештою — під загрозою смерті — постраждалий був змушений розкрити місце, де сховав службовий пістолет. Після цього його відпустили.

Нині підозрювані перебувають у розшуку. Досудове розслідування здійснює Служба безпеки України в Харківській області за оперативного супроводу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції.

Ще восени 2023-го глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала два подання до Міжнародного кримінального суду щодо позасудових страт українців військовими РФ та російських катівень, облаштованих представниками РФ на Харківщині. У надісланих до Гааги поданнях правозахисники обґрунтували, що дії Російської Федерації можуть становити злочини проти людяності. Наприкінці червня 2025 року Т4Р також презентувала комунікацію з Офісом Прокурора МКС. У ній юристи обґрунтували, що катування, до яких вдається російська окупаційна влада, можна кваліфікувати як злочини проти людяності та воєнні злочини. 

Довічне ув’язнення за катування і вбивство цивільного

Крім того, як повідомили в Офісі Генпрокурора та Херсонській обласній прокуратурі, військовослужбовця Росгвардії визнали винним у пособництві у жорстокому поводженні з цивільним населенням, поєднаному з умисним убивством, та в інших порушеннях законів і звичаїв війни, вчинених у складі групи осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438; ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України).

Росгвардійця заочно засудили до довічного позбавлення волі.

Прокурори довели, що під час окупації Херсона засуджений росгвардієць забезпечував функціонування місця незаконного утримання цивільних, розташованого у приміщенні ізолятора тимчасового тримання, де російські окупанти облаштували катівню.

“Засуджений конвоював незаконно затриманих українців на допити, де їх систематично катували”, — зазначали в Офісі Генпрокурора. У червні 2022 року він сприяв умисному вбивству одного із затриманих громадян України. Як пособник злочину засуджений охороняв двері камери, аби інші ув’язнені не могли втрутитися чи втекти. У цей час інші російські військові закатовували потерпілого до смерті, розповідали в Херсонській обласній прокуратурі. 

Матеріали щодо двох з цих військових вже пішли в окреме провадження, а обвинувальні акти були направлені до суду. Спеціальне досудове розслідування здійснювало Головне управління Національної поліції в Херсонській області.

У Національній поліції України більше розповіли про засудженого росгвардійця. За даними правоохоронців, це 20-річний громадянин Росії, військовослужбовець 50-ї окремої бригади оперативного призначення федеральної служби військ Національної гвардії РФ. Під час тимчасової окупації Херсона він, за наказом свого керівництва, виконував обов’язки конвоїра у створеній російськими загарбниками катівні. Виконуючи свої “обов’язки”, фігурант не лише забезпечував нелегальне ув’язнення цивільних, а й застосовував до них нелюдяне поводження, наголошували у Національній поліції України.

Як розповів начальник відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, слідчого управління поліції Херсонщини Ігор Дем’янюк, під час досудового розслідування поліцейські встановили чотирьох цивільних херсонців, яких у різні періоди під час окупації незаконно ув’язнювали у катівні. Чоловіків обмежували в їжі й воді, їм не надавали засобів гігієни. Вони також не мали можливості прийняти душ. Крім цього, людей тримали в антисанітарії, у виснажливих для людського організму й непридатних для тривалого перебування умовах, зазначали правоохоронці.

Засуджений не лише охороняв незаконно утримуваних у камерах ув’язнення херсонців, а й конвоював їх на “допити”. При цьому, як уточнювали у Нацполіції, під час такого супроводження потерпілих нацгвардієць РФ застосовував до них психологічне й фізичне насильство.

“У кабінетах для допитів у мирних жителів окупанти із застосуванням тортур та катувань намагалися вибити зізнання щодо причетності до співпраці з ЗСУ або дізнатися інформацію про учасників територіальної оборони та інших патріотично налаштованих містян. Після повернення ув’язнених до камер утримання фігурант жодного разу не вжив заходів для надання постраждалим медичної допомоги”, — розповідали у Нацполіції.

Крім цього, правоохоронці з’ясували, що в ніч з 17 на 18 червня 2022 року конвоїр разом із кількома іншими російськими військовими увійшли до однієї з камер. Російські загарбники почали жорстоко бити 42-річного херсонця. Засуджений у цей час наглядав за цим катуванням і водночас спостерігав за двома іншими незаконно утримуваними, які не могли ані втекти, ані допомогти чоловікові, якого фактично забивали на смерть. Через чисельні удари по голові та тілу потерпілий отримав травми, несумісні з життям.

Під час досудового розслідування слідчі й оперативники обласного главку поліції зібрали достатньо доказів причетності нацгвардійця РФ до інкримінованих йому воєнних злочинів. Минулого квітня обласна прокуратура затвердила й скерувала до суду обвинувальний акт. Нині судовий розгляд справи завершений, а російський кат визнаний винним і заочно засуджений до довічного позбавлення волі, підсумовували у Національній поліції України.

Загальний контекст

Раніше ми також писали, що СБУ встановила особу російського високопосадовця, який міг наказати вчинити воєнний злочин: на початку цього жовтня російські загарбники розстріляли трьох людей, які хотіли евакуюватися з Куп’янська. Харківська правозахисна група також писала про катівню в Балаклії, тортури, які там відбувалися, й одного з катів, який вже отримав заочний вирок.

Цього вересня ми розповідали, що російські військові могли розстріляти трьох мирних людей у селі Козачі Лагері на окупованому лівобережжі Херсонщини. Про це та інші вбивства цивільних, які вчиняли представники РФ, можна прочитати за покликанням. Крім того, ще в липні 2023-го ми розповідали, що начальника Росгвардії та його підлеглих заочно судитимуть за катування мешканців Херсона. 

Ми також писали, що співробітника дев’ятого управління Департаменту оперативної інформації 5-ї служби ФСБ, який прибув до Херсона для організації масових репресій та вчиняв воєнні злочини під час окупації міста, заочно засудили до довічного ув’язнення. Більше про цей вирок і про інші злочини, вчинені представниками країни-агресора на Херсонщині, можна прочитати у нашому матеріалі.

У червні 2025 року український суд заочно засудив до 10 років позбавлення волі Аркадія Гостєва, директора Федеральної служби виконання покарань РФ, який створив мережу катівень на лівобережжі Херсонщини. Як встановило слідство, Гостєв “особисто координував облаштування тюремних об’єктів” на тимчасово окупованій частині Херсонської області, а згодом включив їх до загального реєстру в’язниць Росії та провів відповідне рішення через російське Міністерство юстиції.

Як неодноразово наголошували в ООН, катування та нелюдське поводження становить організовану частину державної політики РФ. Минулого року у Головному управлінні розвідки України повідомляли, що в Росії діє ціла система катувань, за яку відповідають окремі люди. У вересні 2024-го в ООН також відмічали, що катування полонених українців є “узвичаєною” та “широковживаною” практикою для представників РФ. Вже наприкінці жовтня 2024-го Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні заявила, що катування, які представники російської влади вчиняли щодо українців, можуть бути розцінені як злочини проти людяності. Як було зазначено в останній доповіді ООН, російська влада “широкомасштабно і систематично піддавала затриманих українських цивільних осіб катуванню та жорстокому поводженню”, включно з нелюдськими умовами утримання. Широкомасштабне застосування катувань і жорстокого поводження, а також координація між установами свідчать про те, що надзвичайно малоймовірно, щоб такі дії відбувалися випадково чи ненавмисно, наголошували в ООН.

поширити інформацію

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Пошук справедливости для тих, хто вижив”
Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Події

Наказав розстріляти цивільних у Куп’янську

СБУ встановила особу російського високопосадовця, який міг наказати вчинити воєнний злочин: на початку цього жовтня російські загарбники розстріляли трьох людей, які хотіли евакуюватися з Куп’янська. У вересні рашисти стріляли з автомата по чоловіку, що їхав на велосипеді. Розповідаємо про ці випадки й інші атаки РФ на жителів Куп’янщини.

• Російсько-українська війна   • Події

На Донеччині російські військові могли розстріляти родину й захопити дитину

Ймовірне радіоперехоплення, де російський командир наказує діяти швидко й вбивати усіх “без разбора”, оприлюднив Третій армійський корпус.

• Російсько-українська війна   • Події

Російські військові могли розстріляти трьох мирних людей на ТОТ Херсонщини

Розповідаємо, що нині відомо, та згадуємо інші вбивства цивільних у статті.

• Російсько-українська війна   • Події

Координував незаконне “управління МВС” під час окупації Херсона та керував облавами

Співробітника дев’ятого управління Департаменту оперативної інформації 5-ї служби ФСБ, який прибув до Херсона для організації масових репресій та вчиняв воєнні злочини під час окупації міста, заочно засудили до довічного ув’язнення.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти