Кримськотатарський прапор — це блакитний стяг із золотою тамгою у верхньому лівому куті. Тамга — родовий знак Ґераїв, правлячої династії Кримського ханства. За однією з версій, тамга символізує ваги, а отже, справедливість.
26 червня 1991 року у Сімферополі розпочав діяльність другий Курултай кримськотатарського народу. Перший проходив у грудні 1917 року у Бахчисараї. Саме під час другого Курултаю золоту тамгу на полі небесного кольору було визнано національним прапором. Уперше цей день відзначили у 2010 році.
Визнати День національного кримськотатарського прапора на офіційному рівні закликають сьогодні Президента активісти, військові, правозахисники.
“Після початку тимчасової окупації Криму російськими загарбниками у 2014 році основні заходи з нагоди Дня кримськотатарського прапора (мітинги, конкурси, автопробіги тощо), координовані Меджлісом кримськотатарського народу, проводяться на материковій Україні, — розповідає Наталя Беліцер, експертка з корінних народів Інституту демократії ім. Пилипа Орлика. — У 2019 році акція ‘Об’єднані прапором — #LIBERATECRIMEA’, організована Кримськотатарським Ресурсним Центром, була проведена у 28 країнах світу. Прапор кримських татар майорів у містах Австралії, США, Канади, Малайзії, Ірландії, Британії, Португалії, Іспанії, Франції, Люксембургу, Бельгії, Німеччини, Чехії, Словаччини, Польщі, Швеції, Швейцарії, Фінляндії, Естонії, Латвії, Литви, Австрії, Болгарії, Італії, Тунісу, Єгипту, Ізраїлю та Туреччини”.
Рік тому була проголошена ініціатива “26 червня”. Серед її авторів — Алім Алієв, Еміне Джеппар, Арсен Жумаділов, Сулейман Мамутов, Севгіль Мусаєва, Ахтем Сеітаблаєв, Таміла Ташева.
“Ініціатива ставить на меті розробку бачення ролі та місця кримських татар у деокупованому півострові; посилення суб’єктності кримських татар в Україні та світі; обговорення нового суспільного договору для кримських татар незалежно від їхнього місця проживання; збереження, розвиток та переосмислення маркерів ідентичності народу; забезпечення сталого розвитку Криму у політичній, безпековій, соціально-економічній, гуманітарній сферах, який формується на праві кримськотатарського народу на самовизначення у складі незалежної України за підтримки української політичної нації, — пояснює Наталя Беліцер. — Зараз братерство українських і кримськотатарських воїнів зміцнюється як на фронтах, так і в тилу російських окупантів, згадаймо рух АТЕШ. Як казав провідний науковий співробітник Інституту історії НАН Олег Бажан, ‘…тільки синергія зусиль кримських татар і українців може призвести до перемоги над російським сучасним колоніалізмом. Тільки разом ми можемо досягти цілісності України’”.
Тим часом, як повідомляє “Кримська солідарність”, вчора в тимчасово окупованому Криму поліція затримала трьох людей, що їхали в автоколоні з кримськотатарськими прапорами. Йдеться про Рустема Курносова, Енвера Усеїнова та Ебабіля Ібрагімова. Автоколона прямувала до підніжжя Білої Скелі, її учасники збиралися здійснити сходження з кримськотатарськими прапорами. “Машини їхали одна за одною, але прапори були лише на двох машинах. Лозунгів та закликів під час пересування не було. На місці взяли у всіх пояснення, потім співробітник поліції сів у машину та супроводив їх до райвідділу у Білогірську”, — розповів один із активістів у коментарі “Кримської солідарності”. Пізніше Білогірський районний “суд” визнав кримських татар винними у “проведенні публічного заходу без подання в установленому порядку повідомлення про проведення публічного заходу” та призначив їм штраф у розмірі 20 тисяч рублів.
Нагадаємо, сьогодні у Криму 182 українських громадян утримують у місцях позбавлення волі у межах політично мотивованого або релігійного кримінального переслідування. Серед них — 116 кримських татар.
Після окупації Криму російська влада стала використовувати для тиску на кримських татар участь у “Хізб ут-Тахрір”, організації, яка діє легально в Україні та світі, але заборонена в Росії. Насправді членів організації переслідують за публічні акції проти політичних репресій у Криму, системну критику російської влади та за масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на події 2014 року, зазначають у “Кримській солідарності”.
Переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, є порушенням статті 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), адже за міжнародним гуманітарним правом Російська Федерація не має права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованій території.
