Вироки без доказів: кримського політв’язня Аметхана Абдулвапова засудили до 10,6 років ув’язнення за ‘тероризм’
Колегія суддів Південного окружного військового суду (Роман Пліско, Олексій Санніков і головуючий суддя Ігор Костін) винесла вирок політв’язню Аметхану Абдулвапову. Кримського татарина засудили до 10 років і 6 місяців позбавлення волі. Перші три роки політв’язень має провести у в’язниці. Крім цього, прокурор просив застосувати обмеження, яке б діяло протягом одного року після звільнення політв’язня.
Окупаційна влада Криму звинуватила Аметхана Абдулвапова в “участі в терористичній організації” за ч. 2 ст. 205.5 КК Росії.
Сторона захисту назвала вирок “незаконним та необґрунтованим”. Адвокат політв’язня Рефат Юнус повідомив, що сторона захисту “абсолютно незгодна з вироком” і подаватиме апеляцію.
“Я не маю жодного стосунку до тероризму. Відпустіть мене із зали суду до моєї родини, до моїх дітей”, — сказав Аметхан Абдулвапов під час заключного слова в так званому “суді”.
Рустем Муєдінов зауважив, що звинувачення суперечить самому способу життя Аметхана Абдулвапова. “Я його знаю як порядну людину, сім’янина, який працював на благо народу. Те, в чому його звинуватили, не відповідає його способу життя. Це неправомірно”, — каже Муєдінов.
Громадське об’єднання “Кримська солідарність” виклало деталі справи.
21 лютого 2023 року так званий державний обвинувач Владислав Кузнєцов запросив для 34-річного політв’язня 12 років колонії суворого режиму (з відбуванням п’яти з них у найсуворіших умовах у в’язниці). Після звільнення, прокурор також просив застосувати півторарічне обмеження щодо політв’язня. Аметхан Абдулвапов має відмічатися у відділку Федеральної служби виконання покарань (ФСВП) двічі на місяць, не залишати житло від 11-ї вечора до 6-ї ранку, не змінювати місця проживання й роботу без відома ФСВП і не відвідувати публічних заходів.
Так званий судовий процес у справі Аметхана Абдулвапова тривав приблизно рік. Сторона захисту доводила непричетність кримського татарина до терористичної діяльності. Адвокати обвинуваченого, Рефат Юнус і Тамара Одініченко, заявляли про відсутність доказів і суперечливі покази так званих “свідків”.
Версія сторони обвинувачення (нібито кримський татарин провадив терористичну діяльність) ґрунтується на показах таємного “свідка”, який у матеріалах справи значиться як Ісмаілов. Під час так званих судових засідань Ісмаілов стверджував, що познайомився з обвинуваченим в середині 2015 року в імама Раіфа Февзієва, якого засудили до 17 років колонії у справі “Хізб ут-Тахрір”. За словами “свідка”, в імама збиралися чоловіки мусульмани, які нібито обговорювали релігійні питання. Ці розмови нібито стосувалися держави з ісламською формою правління й залучення нових учнів до організації. Так званий свідок стверджував, що Абдулвапов справляв враження людини, яка “розуміється на ідеології”. При цьому “свідок” Ісмаілов не зміг навести жодних конкретних прикладів протиправної діяльності Абдулвапова.
“Обвинувачення спирається на докази, які мають неправдиву природу”, — наголошувала Тамара Одініченко, адвокатка обвинуваченого. Крім того, якщо Абдулвапов становив загрозу для суспільства, чому його не затримали раніше, запитувала юристка, вказуючи на нелогічність версії обвинувачення, адже її підзахисного заарештували в лютому 2022 року.
Як нагадувала Кримська правозахисна група, переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, є порушенням статті 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), адже за міжнародним гуманітарним правом Російська Федерація не має права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованій території.
За даними КримSOS, протягом 2022 року щонайменше 15 жертв політично вмотивованих переслідувань у Криму були етаповані у російські виправні колонії. Як зауважив аналітик Євгеній Ярошенко, “всупереч багатьом нормам міжнародного права, Росія вивозить жертв політично вмотивованих переслідувань на свою територію”. В організації відзначили, що географія таких пенітенціарних закладів дуже широка: кримчан вивозять як до Тамбовської області, так і до Красноярського краю. У КримSOS наголосили, що “перебування політв’язнів у виправних колоніях, що розташовані на такій великій відстані від півострова, створює перешкоди для своєчасного доступу адвокатів”. Щобільше правозахисники вкотре нагадали, що вивезення кримських політв’язнів на територію РФ є воєнним злочином. Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, саме на окупованій території її мають судити й саме на окупованій території особа має відбувати покарання. Крім цього, Російська Федерація порушує норми утримання політв’язнів, не надає незаконно засудженим фахової медичної допомоги, фактично вбиваючи людей.
Раніше у КримSOS підрахували, що за рік повномасштабного вторгнення, сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму склав майже 700 років: “За рік повномасштабної війни щонайменше 57 осіб отримали обвинувальні вироки сумарним терміном позбавлення волі 699 років і 9 місяців”, — розповідав аналітик ГО Євгеній Ярошенко.
На думку правозахисників, ігнорування воєнних злочинів, скоєних російською окупаційною владою, призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. Як зазначають у КримSOS, “відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів полегшили Росії задачу із перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому”.