Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Марина Гарєєва, 27 червня 2023

Слідство встановило особи трьох російських командирів, причетних до ракетного удару по Кременчуку

Як розповіли в Офісі Генпрокурора, один із них наказував — завдати ракетних ударів, інший забезпечував виконання наказів, а останній відповідав за стратегічну авіацію РФ. Тим часом у роковини трагедії країна-терорист знову обстріляла Кременчуцький район ракетами.

27 червня 2022-го року. Кременчук після російського обстрілу. Фото: ДСНС.

27 червня 2022-го року. Кременчук після російського обстрілу. Фото: ДСНС.

У роковини Кременчуцької трагедії, коли російська армія здійснила ракетний обстріл міста, вщент знищила торговий центр і вбила понад 20 людей, правоохоронці розповіли про стан розслідування воєнного злочину.

За рік слідчим вдалося ідентифікувати трьох російських командирів, причетних до ракетного обстрілу, розповів Юрій Бєлоусов, керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту.

“Наразі розслідування триває. Ми маємо трьох підозрюваних. Починаючи від командира 52-го важкого бомбардувального авіаційного полку дальньої авіації Військово-повітряних сил Повітряно-космічних сил ЗС РФ, який безпосередньо відповідав за пуск ракет по цивільних об’єктах. І закінчуючи командувачем дальньої авіації Повітряно-космічних сил Збройних сил РФ, який відповідає за всю стратегічну авіацію Російської Федерації”, — цитує Бєлоусова Офіс Генерального прокурора в офіційному телеграм-каналі.

Керівник Департаменту підкреслив, що навіть заочне засудження дозволяє обмежити пересування осіб, імовірно, причетних до вчинення воєнного злочину, та допомагає шукати їхнє майно за кордоном. “Ми всі сподіваємося, що це лише питання часу, коли вони будуть притягнуті до реального покарання”, — зауважив Бєлоусов.

Підозрювані

Як повідомили в Офісі Генерального прокурора, було встановлено і повідомлено про підозру:

Командиру 52-го важкого бомбардувального авіаційного полку дальньої авіації Військово-повітряних сил Росії.

Світлина оприлюднена Офісом Генерального прокурора.

Світлина оприлюднена Офісом Генерального прокурора.

За даними слідства, попередньо змовившись з військовим командуванням Російської Федерації, він віддавав накази завдавати ракетних ударів, які призвели до загибелі 88 та поранення 240 мирних мешканців. Окрім ударів по місту Кременчук, він був причетним до застосування ракетоносців-бомбардувальників Ту-22М3 по торговельному центру “Рів’єра” в місті Одеса, міському будинку культури у місті Лозова Харківської області, житловому будинку та базі відпочинку “Годжі” в селищі міського типу Сергіївка Одеської області, будинку у місті Дніпро. 

Командиру 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії дальньої авіації Військово-повітряних сил Росії, який забезпечував, аби підпорядковані йому підрозділи завдавали ракетних ударів по всій території України. Для цього підпорядкована підозрюваному дивізія використовувала ракетоносці-бомбардувальники Ту-22М3, Ту-95МС, Ту-160, а також систематично завдавала масштабних ракетних ударів крилатими ракетами Х-22, Х-33, Х-101/102 та Х-555 як по цивільних об’єктах, так і по ключових об’єктах енергетичної системи. 

Командир 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії дальньої авіації Військово-повітряних сил Повітряно-космічних сил ЗС РФ. Світлина оприлюднена Офісом Генпрокурора.

Командир 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії дальньої авіації Військово-повітряних сил Повітряно-космічних сил ЗС РФ. Світлина оприлюднена Офісом Генпрокурора.

Протиправні дії командира авіаційної дивізії призвели до руйнування і знищення об’єктів цивільної та енергетичної системи по всій території України, що спричинило енергетичну кризу. Внаслідок дій підозрюваного загинула 61 людина та були поранені 139 мирних мешканців. 

Командувачу дальньої авіації повітряно-космічних сил Збройних сил РФ, який забезпечував, аби підпорядковані йому підрозділи дальньої авіації завдавали ударів, використовуючи: стратегічні ракетоносці Ту-160, Ту-95МС, дальні ракетоносці-бомбардувальники Ту-22М3, крилаті ракети типів Х-555, Х-55, Х-101, Х-22. Підпорядковані підозрюваному підрозділи дальньої авіації з-поміж іншого завдавали ударів по об’єктах, захищених міжнародним гуманітарним правом. Як повідомляли в Офісі Генпрокурора, підозрюваний адмірал з 24-го лютого 2022-го року до 10-го серпня 2022-го обіймав посаду командувача Чорноморським флотом ВМФ РФ і виконував накази та розпорядження військово-політичного керівництва РФ. Зокрема, він забезпечував, аби підпорядковані йому підрозділи завдавали ударів з військових бойових кораблів, які перебували в акваторії Чорного моря; систематично здійснювали ракетні удари високоточними керованими крилатими ракетами “3М14-Калібр” по території України, у тому числі по об’єктах, що перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права.  

Російський обстріл у роковини трагедії

У роковини трагедії, 27-го червня 2023-го року, Росія знову обстріляла Кременчуцький район ракетами.

Як сповістив очільник Полтавської ОВА Дмитро Лунін, російські ракети Х-22 влучили у дачний кооператив, розташований у Кременчуцькому районі. За попередньою інформацією, ніхто не постраждав, а ракети не зачепили критичну інфраструктуру, розповів Лунін у телеграмі. Проте деталі російської атаки ще встановлюють.

Цинізм терористичної країни відзначив і Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець. “Сьогодні рік теракту й удару по супермаркету ‘Амстор’, де загинули понад 20 людей. І в цей день Росія тими ж ракетами знову вдарила по Кременчуку”, — написав він у своєму телеграм-каналі та відмітив, що на кожного російського вбивцю чекає невідворотне покарання.

Рік тому...

27-го червня 2022-го року Збройні сили Російської Федерації обстріляли ракетами місто Кременчук Полтавської області. Російські військові повністю зруйнували торговий центр “Амстор”. Як повідомляло українське Міністерство внутрішніх справ, удар був завданий ракетами Х-22. Міноборони РФ традиційно запропонувало альтернативну історію та заявило, що російські військові “завдали удару високоточними ракетами по ангарах зі зброєю та боєприпасами, які надійшли від США та європейських країн”. За даними Офісу Генерального прокурора, внаслідок ракетної атаки Росії було травмовано близько 60 людей, 21 людина загинула. Одну людину вважали зниклою безвісти, проте у квітні 2023-го року суд визнав її загиблою.

Руїни ТЦ “Амстор” після ракетного удару Російської Федерації. Фото: “Суспільне Полтава”

Руїни ТЦ “Амстор” після ракетного удару Російської Федерації. Фото: “Суспільне Полтава”

поширити інформацію

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
Подібні статті

• Події   • Російсько-українська війна

У Координаційному штабі відбулася нарада щодо фактів порушення Росією вимог МГП

На зустрічі розглянули основні факти порушень норм міжнародного гуманітарного права під час утримання військовополонених та цивільних осіб, можливі механізми вирішення пов’язаних із цим проблем і притягнення винних до відповідальності.

• Події   • Російсько-українська війна

В Україні запрацювала ще одна гаряча лінія, де рідним зниклих безвісти надають юридичну допомогу

На гарячій лінії правники відповідатимуть на актуальні запитання та допомагатимуть з отриманням соціальних гарантій та грошових виплат, передбачених державою.

• Події   • Російсько-українська війна

Росія утримує щонайменше 126 жінок у полоні

Більшість з бранок Кремля є цивільними. 23 жінки мають дітей. На днях у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомляли про факти катувань і неналежного поводження з полоненими РФ. Детальніше про українок, які пережили полон і тортури, — у статті ХПГ.

• Події   • Російсько-українська війна

У братських могилах і без жодних позначок

Командування ЗС РФ намагається приховати справжню кількість загиблих через теракт на Каховській ГЕС. Лише упродовж двох днів на окупованій Херсонщині були знайдені понад 60 тіл. Тим часом в окупованій Голій Пристані росіяни облаштовують склади для награбованого, а українські журналісти встановлюють, хто насправді командував 205-ю бригадою на момент підриву.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти