У Києві презентували книгу ‘Голоси війни. Маріуполь’

Маріуполь. Навесні 2022 року ця назва стає відомою на весь світ. Саме тоді місто опиняється в блокаді російських військ. Уже за наступні кілька місяців росіяни практично повністю знищили Маріуполь, завдали катастрофічних руйнувань інфраструктурі та вбили щонайменше десятки тисяч мирних мешканців.

“Голоси війни. Маріуполь” є першою збіркою у циклі “Голоси війни”, адже саме Маріуполь став одним із найбільших символів кривавої війни та геноциду під час російського вторгнення.

Крім того, ця збірка є першою друкованою збіркою інтерв’ю з очевидцями війни в Україні. Загалом вона складається з двадцяти чотирьох особистих історій мешканок і мешканців Маріуполя, яким вдалося вижити та виїхати з оточеного міста різним шляхами.

Одна з героїнь книги — Ніколь Дереклеєва. Їй вдалося під обстрілами пройти весь Маріуполь та вивести з небезпеки маленького племінника.

“Я думала, що будуть воєнні дії, але я не думала, що це буде настільки жахливо. Що це буде блокада, з якої неможливо виїхати, що це буде XIX сторіччя, у якому ти живеш в антисанітарії. Першого березня я не розуміла, що нам робити, як нам жити в цьому оточенні: коли ти не знаєш, що з твоєю мамою, яка перебуває за 15 хвилин пішки, а зараз це — шлях довжиною в життя, — говорить Ніколь. — Потім увімкнувся інстинкт самозбереження, коли я була дуже емоційно стійка і не плакала більше жодного разу, скільки ми ще були там. Але коли ми побачили евакуаційні автобуси вже у Бердянську, ми із сестрою синхронно почали плакати, тому що нам не вірилося, що ще позавчора ми були там, у пеклі”.

Збірка проілюстрована картинами художника Матвія Вайсберга, а також світлинами маріупольського фотографа Євгена Сосновського, який ризикував життям, щоб їх вивезти.

“З кожним днем було все жахливіше. І знімати теж було все важче і важче. А коли поряд були рашисти, знімати взагалі було майже неможливо. Але я ніяк не міг кинути ці фотоархіви. Це єдине, що в мене залишилося з минулого життя. Я сховав певним чином ці фотографії на жорстких дисках, але ризик був дуже великий. І все це повіз через усі блокпости. На щастя, на всіх блокпостах від Маріуполя до Токмака не було детального огляду, лише у Василівці. Усі кажуть, і я кажу, що у мене, мабуть, сильний янгол-охоронець”, — розповідає фотограф.

“Наше завдання полягає в тому, щоб ніхто не був забутий і ніщо не було забуте, — каже Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи. — І ми маємо зафіксувати всі ці злочини. Допомагати, щоб усі, хто їх скоїв, були притягнуті до відповідальності і покарані за це. Щоб люди, які постраждали від війни, якоюсь мірою отримали компенсацію за це. Ми маємо розповісти про цю трагедію світу. Крім цього, це дуже важливо для самих людей. Ми багато разів переконувались, що коли наші герої розповідали свої історії, вони знімали з себе той тягар, який пережили, і їм тоді ставало значно легше”.

Книгу “Голоси війни. Маріуполь” можна придбати у мережі Книгарень “Є”, або замовити безпосередньо у Харківської правозахисної групи.

Раніше книга була презентована у Харкові та у Сумах.