
Команда Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) вже завершила комплексну оцінку безпеки Нового Безпечного Конфайнменту (НБК) на Чорнобильській АЕС, який “був серйозно пошкоджений” внаслідок удару російського безпілотника в лютому 2025-го.
“Ця подія також спричинила серйозну пожежу в зовнішній обшивці масивної сталевої конструкції, побудованої для запобігання будь-якому радіоактивному викиду з реактора, зруйнованого під час аварії 1986 року”, — мовилося в оприлюдненому 5 грудня звіті МАГАТЕ.
Місія МАГАТЕ підтвердила, що НБК втратив свої основні безпекові функції, зокрема й захисні властивості укриття. Разом із тим фахівці виявили, що його опорні конструкції та системи моніторингу не зазнали незворотних пошкоджень.
“На даху були здійснені обмежені тимчасові ремонтні роботи, проте своєчасне та комплексне відновлення залишається важливим для запобігання подальшій деградації та забезпечення довгострокової ядерної безпеки”, — зауважив гендиректор МАГАТЕ Рафаель Маріано Ґроссі.
У Міжнародному агентстві з атомної енергії порекомендували здійснювати подальші роботи з відновлення та захисту конструкції НБК, в тому числі — заходи контролю вологості й оновлену програму з моніторингу корозії, а також модернізацію інтегрованої автоматичної системи моніторингу конструкції об’єкта-укриття, побудованого навколо реактора одразу після катастрофи.
Агентство також анонсувало додатковий тимчасовий ремонт на майданчику ЧАЕС у 2026 році для відновлення функції укриття. Він буде здійснений за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку.
За словами Ґроссі, “МАГАТЕ (команда якого постійно перебуває на майданчику) продовжуватиме робити усе можливе задля підтримки зусиль щодо повного відновлення ядерної безпеки на Чорнобильському майданчику”.
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії також зазначив, що цього грудня ще одна їхня команда працює в Україні, аби оцінити стан критично важливих для ядерної безпеки електричних підстанцій після останніх “військових атак” РФ на енергетичну інфраструктуру.
Задля цього команда МАГАТЕ об’їздить Україну з 1 по 12 грудня. Як зазначено у звіті агентства, цей візит зосереджений на понад десяти підстанціях — важливих вузлах електромережі, що пов’язані з атомними електростанціями (АЕС). Команда МАГАТЕ хоче оцінити збитки, побачити стан ремонтних робіт і визначити практичні заходи для посилення стійкості позамайданчикових джерел електропостачання АЕС.
Передісторія
Цього лютого ми писали, що після удару РФ конфайнмент може не виконувати покладеної на нього бар’єрної функції та не забезпечує ізоляції. Ще взимку 2025-го експерти МАГАТЕ підтверджували, що російський дрон пошкодив як зовнішню, так і внутрішню оболонки Арки. Через це в ній утворився отвір, діаметр якого сягав приблизно шести метрів. Крім цього, було пошкоджене деяке обладнання та електричні кабелі. Проте опорні балки не зазнали значних пошкоджень, мовилося в заяві МАГАТЕ.
Голова Держатомрегулювання Олег Коріков також зазначав, що внаслідок російської атаки були пошкоджені обидві оболонки конструкції: і внутрішня, і зовнішня, а також вантажопідіймальне обладнання.

Нагадаємо, що російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття четвертого енергоблока ЧАЕС у ніч проти 14 лютого 20225 року.
ХПГ детально висвітлювала подробиці російського удару по ЧАЕС та інші випадки енергетичного та ядерного терору РФ.
Як повідомляв начальник цеху експлуатації Чорнобильської АЕС та об’єкта “Укриття” Артем Сірий, від спричиненої російським безпілотником пожежі постраждали 50% північного даху, а також південний дах і бічні стіни Чорнобильської АЕС. Крім того, були серйозно пошкоджені облицювання даху й критично важливі конструкції, у тому числі кранова система. Щобільше, через потрапляння снігу та води під арку ЧАЕС утворилася загроза корозії. Унаслідок цього всього конструкція більше не функціонує так, як це було передбачено проєктом і ліцензією, наголошував фахівець.
Правовий вимір
“Свідомий удар РФ по Чорнобильській АЕС є потенційно одним із найтяжчих воєнних злочинів, скоєних проти України. НБК був побудований за величезні кошти міжнародної спільноти, щоб захистити навколишнє середовище від радіоактивних матеріалів, що містяться всередині. Він також мав забезпечити можливість обережного демонтажу чорнобильського саркофага та реактора протягом щонайменше 100 років. Наразі процес аналізу збитків ще не завершився, але первинна оцінка свідчить, що майбутнє всього проєкту в кращому випадку є невизначеним”, — наголошував фахівець з ядерної енергетики українського Greenpeace Ян Ванде Путте цього березня.

Українські правоохоронці, які порушили кримінальну справу за фактом атаки російського безпілотника, підтверджували, що Росія атакувала ЧАЕС безпілотником “Герань-2”, який виробляють в РФ. “Ця цілеспрямована атака на об’єкт, що містить небезпечні сили, однозначно є воєнним злочином, і розглядається нами як частина загальної політики російського керівництва зі знищення нашої країни. Водночас, з огляду на можливі наслідки таких атак, цілком очевидно, що ця політика становить загрозу для всієї світової спільноти”, — цитували в Greenpeace Юрія Бєлоусова, керівника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генпрокурора України.
Нагадаємо, що у статті 56 першого додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 1977 року чітко зазначено, що “установки і споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби й атомні електростанції, — не повинні ставати об’єктами нападу навіть у тих випадках, коли такі об’єкти є воєнними об’єктами, якщо такий напад може викликати звільнення небезпечних сил і наступні тяжкі втрати серед цивільного населення”, а “сторони, що перебувають у конфлікті, повинні прагнути уникати розміщення будь-яких воєнних об’єктів поблизу установок або споруд”.



