Парламент ухвалив законопроєкт про відновлення e-декларування у першому читанні

Проєкт Закону №9534 підтримали 299 депутатів. Детальніше про законопроєкт — у статті Харківської правозахисної групи.

Результати голосування оприлюднені народним депутатом Ярославом Железняком в його телеграм-каналі.

Верховна Рада України підтримала у першому читанні Проєкт Закону №9534 про відновлення e-декларування під час воєнного стану.

Про це у своєму телеграм-каналі повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, законопроєкт № 9534 “Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану” у першому читанні підтримали 299 парламентарів.

Законопроєкт передбачає відновлення подання електронних декларацій та проведення спеціальної перевірки під час дії воєнного стану, а також спрощення порядку подання відповідних декларацій.

Якщо законопроєкт буде зрештою ухвалено, особи, які не подавали електронні декларації у 2022 і 2023 роках, повинні будуть подати декларації упродовж 90 календарних днів із дня набрання чинності закону. Такі декларації будуть публічними, виняток становитиме приватна інформація про декларанта і членів його родини.

Публічність реєстру декларацій

Хоча законопроєктом встановлюється, що на період до припинення або скасування воєнного стану декларації будуть у відкритому доступі та відображатимуться в Єдиному державному реєстрі декларацій, певна інформація буде прихована.

Ярослав Железняк перерахував, що у відкритому доступі не буде:

реєстраційного номера облікової картки платника податків або номера паспорта громадянина України;
місця проживання;
дати народження фізосіб;
місцеперебування об’єктів, які наводяться в декларації;
номера рахунку в банківській чи іншій фінансовій установі;
відомостей про населені пункти, де розташовані об’єкти, які зазначаються у декларації, або де розташоване місце фактичного проживання чи зареєстроване місце проживання;
ПІБ всіх інших осіб, зазначених у декларації (крім суб’єкта декларування).

Такі обмеження негативно оцінили у Центрі протидії корупції, де вважають, що “без інформації про третіх осіб не буде зрозуміло, у кого посадовці орендують або купують житло чи інше дороге майно, позичають кошти, від кого отримують подарунки”. У ЦПК побоюються, що таким чином від суспільства можна буде приховати так званих “доброчинців”, які дарують чи за безцінь продають декларантам дорогу нерухомість чи елітні авто. Коментуючи обмежений публічний доступ до реєстру декларацій, голова комітету з питань антикорупційної політики Верховної Ради Анастасія Радіна відмітила, що наразі вдалося досягти своєрідного компромісу, а обмеження (зокрема, доступ до інформації про населений пункт, де розташоване майно, а також про ідентифікаційні дані третіх осіб) потрібні з міркувань безпеки. Поза тим декларанти муситимуть подавати ці дані, тож НАЗК і НАБУ/САП зможуть їх перевірити. На своїй фейсбук-сторінці Радіна відзначила, що хоча це не ідеальний компроміс, це крок у правильному напрямку, і пообіцяла “переконувати колег на друге читання передбачити більше публічності”. “У будь-якому разі після завершення воєнного стану усі відомості (крім персональних даних, що вважалися конфіденційними і до війни) будуть відкриті”, — запевнила вона.

Подання e-декларацій військовослужбовцями

Проєкт Закону також окремо визначає порядок подання електронних декларацій для тих, хто виконують завдання в інтересах національної безпеки й оборони України, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій та отримують додаткову винагороду (призначену для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліціянтів) на період дії воєнного стану, або перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Усі ці громадяни подаватимуть декларації в такі терміни:

протягом 90 днів з дня визначення дати завершення бойових дій чи дня визначення дати завершення тимчасової окупації для ТОТ, на яких перебуває особа;
протягом 90 днів з дня повернення до пункту постійної дислокації чи місця постійної роботи (крім ротації);
протягом 90 днів з дня припинення повноважень (звільнення з посади, служби) чи переведення особи на посади, які не передбачають безпосередньої участі у бойових діях, виконанні бойових (спеціальних) завдань, посиленні охорони державного кордону, проведенні розвідувальних заходів, контррозвідувальних операцій, оперативно-розшукової діяльності;
упродовж 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану.

При цьому перебіг строку для подання декларації розпочинається від дня настання найпершої з вищезазначених обставин.

Як наголосив Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі, вищезазначене стосуватиметься не усіх, а саме тих, хто є субʼєктами е-декларування, і навів їхній перелік. Ідеться про осіб, які

для здійснення службових повноважень перебувають на територіях, на яких ведуться активні бойові дії;
перебувають на тимчасово окупованих територіях;
належать до військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань, які беруть безпосередню участь у бойових діях;
належать до співробітників органів, уповноважених на здійснення розвідувальної та/або контррозвідувальної діяльності, які безпосередньо беруть участь у проведенні розвідувальних заходів;
направлені до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Члени сім’ї суб’єктів декларування, які виконують завдання в інтересах національної безпеки чи перебувають на територіях, що постраждали від збройної агресії Російської Федерації проти України, матимуть право подати декларацію в аналогічні строки.

Окрім цього, відповідно до законопроєкту, “суб’єкти декларування, які виконують завдання в інтересах національної безпеки чи перебувають на територіях, що постраждали від військової агресії Російської Федерації проти України, звільняються на період дії воєнного стану від обов’язку подання передбачених статтею 52 цього Закону повідомлень про суттєві зміни у майновому стані, повідомлень про відкриття членами їхньої сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента для отримання доходу у вигляді заробітної плати та/або грошової (матеріальної) допомоги, підстави для подання яких виникли до початку перебігу строків для подання декларацій, визначених цією частиною”.

Декларування майна

Железняк пояснив, що зараз уточнюються дані про необхідність декларування об’єкта, що перебував у володінні.

Чинна версія законопроєкту передбачає, що до декларації буде потрібно вносити дані про об’єкт (яким володіли чи користувалися той, хто подає декларацію, або члени його сім’ї), якщо

такий об’єкт перебував у володінні або користуванні у сукупності не менше 183 календарних днів за звітний період та/чи два місяці, що передували закінченню звітного періоду,
ринкова вартість користування таким об’єктом (у межах звітного періоду) перевищує 50 прожиткових мінімумів. За 2022 рік це становитиме 124 050 гривень, уточнив Железняк і додав, що при цьому неважливо, чи користування об’єктом було платним чи ні.

У Центрі протидії корупції також звернули увагу на те, що можна буде не декларувати будь-яке майно, ринкова вартість користування яким становитиме менше ніж 124 тисячі гривень. На думку ЦПК, це дозволить чиновникам вдатися до ряду схем: зареєструвати майно на родичів, зманіпулювати ціною оренди тощо. Проте, як повідомила голова комітету з питань антикорупційної політики Верховної Ради Анастасія Радіна, ця норма є компромісною і до другого читання парламентарі планують її доопрацювати.

Поновлення спецперевірок і інші новації

Законопроєкт має поновити перевірки, які були припинені на період дії воєнного стану. Ярослав Железняк підкреслює, що перевірки поновлять і для тих, хто були призначені на посади без їхнього проходження. У Пояснювальній записці також зазначено, що у проєкті закону “пропонується передбачити особливості організації проведення спеціальної перевірки, що передбачена Законом України ‘Про запобігання корупції’, а також перевірки, передбаченої Законом України ‘Про очищення влади’, у період дії воєнного стану”, а також “визначити випадки, коли такі перевірки не проводяться” та “врегулювати питання подальшого перебування осіб, призначених під час дії воєнного стану, у разі непроходження ними таких перевірок”.

Серед головних новацій Ярослав Железняк також назвав те, що декларації мають бути подані не тільки за цей, а й за попередні роки.

Зміниться і сфера розʼяснень: так, НАЗК надаватиме розʼяснення лише щодо одержання неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними, а також щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Реакція світу та України

Посли країн Великої сімки (G7) привітали таке рішення українських парламентарів:

“Посли G7 вітають ініціативу депутатів ВР щодо відновлення подання декларацій про активи та забезпечення максимальної прозорості (з обмеженими, пропорційними та чітко визначеними винятками, пов’язаними з воєнним станом). Це життєво важливий антикорупційний захід і важливий крок на шляху до ЄС”, — написали дипломати у твітері японського головування в групі послів G7.

Своєю чергою Голова Національного агентства з питань протидії корупції Олександр Новіков висловив сподівання, що до кінця вересня депутати проголосують відповідні зміни до законодавства й відновлять електронне декларування та звітність щодо фінансування політичних партій, і наголосив на важливості такого закону:

“Чому це важливо? Тому що це найбільш системний інструмент забезпечення доброчесності всіх публічних службовців для того, щоб вони працювали в інтересах громадян, тим паче у війну. Сподіваємося, що до кінця вересня [законопроєкт] набуде чинності, а не тільки буде проголосований у першому читанні”, — сказав Новіков в етері телемарафону.

Передісторія

Проєкт Закону №9534 внесли на розгляд Парламенту 26-го липня 2023-го року попри те, що на розгляді Верховної Ради вже майже рік припадає пилом інший законопроєкт (№8071) щодо е-декларування. Хоча антикорупційний комітет схвалив його ще у жовтні 2022-го року, він досі не був винесений на розгляд до ВР.

Коментуючи ухвалення законопроєкту №9534, правозахисники з Фундації Dejure висловили сподівання, що законопроєкт не спіткає доля попередника і “він не сконає, як попередній законопроєкт про е-декларування”, а на внесення правок і друге читання не піде занадто багато часу.

Нагадаємо, що на початку повномасштабного вторгнення РФ Верховна Рада призупинила процес обов’язкового декларування майна чиновниками та дозволила задекларувати статки вже після скасування воєнного стану. При цьому НАЗК залишило можливість для добровільного подання декларації. Як повідомляли в ГО “Transparency International Україна”, за 2021-й рік лише третина посадовців подали декларації. Тим часом ще в жовтні 2020-го Конституційний Суд України скасував кримінальну відповідальність за декларування неправдивої інформації. Тоді ж КСУ визнав неконституційними статті законів, за якими суддів могли перевіряти представники НАЗК і НАБУ.

Читайте також: Суддів пропонують перевіряти на детекторі брехні — чи є в цьому сенс?

Узимку 2023-го посли країн G7, які вважали відновлення е-декларування одним із пріоритетів 2023-го року, також відмічали, що необхідно “відновити системи електронного декларування майна та контролю за політичними фінансами”. За відновлення електронного голосування були й українці, які зібрали необхідні 25 тисяч підписів під відповідною петицією.

поширити інформацію

Подібні статті