‘Не втрачати власні сенси...’ Помер учений і колишній політв’язень Ігор Козловський
Ігор Козловський — український релігієзнавець, кандидат історичних наук, письменник, громадський діяч, член PEN Україна та ініціативної групи “Першого грудня”. Він автор понад 50 наукових книг та понад 200 статей, писав поезію та прозу. Серед іншого, досліджував релігійну ситуацію на окупованих територіях Донбасу. 700 днів провів у полоні в так званій “ДНР”.
Ігор Козловський народився і більшу частину життя провів на Донеччині. Після початку російської окупації у 2014 році він залишався у Донецьку — через прикутого до ліжка сина. “Я доглядав його і думав, як вивезти. Для цього потрібне було функціональне ліжко та спеціальна автівка. Я вже планував зробити це, але був заарештований”, — розповідав він згодом. Арешт стався у січні 2016 року. За проукраїнську позицію його кинули у підвал, били, катували струмом.
“Пригадую, як мене та інших політв’язнів кинули у підвали СІЗО. Там у часи Союзу були камери смертників. Приміщення, що завширшки як лавка в парку. У підлозі дірка для туалету, а високо вгорі віконце з розбитим склом, через яке в камеру залітав сніг. Періодично з дірки виливалися нечистоти й вилазили пацюки. Я читав цим пацюкам лекції. Мені важливо бути не втрачати власні сенси, не забувати, ким я є поза камерою”, — згадував він.
Так званий військовий трибунал засудив Ігоря Козловського до 2 років і 8 місяців позбавлення волі. 27 грудня 2017 року разом із іншими 73 українцями його звільнили в межах обміну.
Він казав: “Мене часто запитують, що допомогло мені пройти крізь це випробування і перетворити травму на досвід. Я відповідаю, що це гідність. У неї багато вимірів. Це і самоповага, і повага до інших, і толерантність, і вміння не залежати внутрішньо від зовнішніх обставин. Гідність повинна бути наповнена і своїм первинним сенсом — зрілістю. Що б з людиною не трапилося, вона дозріла до цього. Йдеться передусім про внутрішній простір, а не про вік. Він повинен мати ціннісні орієнтири, що ляжуть в основу особистих принципів. У складних ситуаціях людина стає емоційною. Якщо у неї немає правил, почуття можуть заполонити та зруйнувати все…”