Меню
• Події
Ірина Скачко, 06 вересня 2023

‘Не втрачати власні сенси...’ Помер учений і колишній політв’язень Ігор Козловський

Про смерть українського релігієзнавця повідомляють його друзі та близькі. Ігорю Козловському було 69 років. Не витримало серце.

Ігор Козловський, фото з фейсбук-сторінки

Ігор Козловський, фото з фейсбук-сторінки

Ігор Козловський — український релігієзнавець, кандидат історичних наук, письменник, громадський діяч, член PEN Україна та ініціативної групи “Першого грудня”. Він автор понад 50 наукових книг та понад 200 статей, писав поезію та прозу. Серед іншого, досліджував релігійну ситуацію на окупованих територіях Донбасу. 700 днів провів у полоні в так званій “ДНР”.

Ігор Козловський народився і більшу частину життя провів на Донеччині. Після початку російської окупації у 2014 році він залишався у Донецьку — через прикутого до ліжка сина. “Я доглядав його і думав, як вивезти. Для цього потрібне було функціональне ліжко та спеціальна автівка. Я вже планував зробити це, але був заарештований”, — розповідав він згодом. Арешт стався у січні 2016 року. За проукраїнську позицію його кинули у підвал, били, катували струмом.

“Пригадую, як мене та інших політв’язнів кинули у підвали СІЗО. Там у часи Союзу були камери смертників. Приміщення, що завширшки як лавка в парку. У підлозі дірка для туалету, а високо вгорі віконце з розбитим склом, через яке в камеру залітав сніг. Періодично з дірки виливалися нечистоти й вилазили пацюки. Я читав цим пацюкам лекції. Мені важливо бути не втрачати власні сенси, не забувати, ким я є поза камерою”, — згадував він.

Так званий військовий трибунал засудив Ігоря Козловського до 2 років і 8 місяців позбавлення волі. 27 грудня 2017 року разом із іншими 73 українцями його звільнили в межах обміну.

Він казав: “Мене часто запитують, що допомогло мені пройти крізь це випробування і перетворити травму на досвід. Я відповідаю, що це гідність. У неї багато вимірів. Це і самоповага, і повага до інших, і толерантність, і вміння не залежати внутрішньо від зовнішніх обставин. Гідність повинна бути наповнена і своїм первинним сенсом — зрілістю. Що б з людиною не трапилося, вона дозріла до цього. Йдеться передусім про внутрішній простір, а не про вік. Він повинен мати ціннісні орієнтири, що ляжуть в основу особистих принципів. У складних ситуаціях людина стає емоційною. Якщо у неї немає правил, почуття можуть заполонити та зруйнувати все…”

поширити інформацію

Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Події

У полум’ї агресивної війни РФ

Російські удари по портовій структурі Миколаївщини цього липня та серпня завдали довкіллю України збитків у понад 8,5 млн грн. Після російських атак на Одещину у вересні та серпні в атмосферу потрапили тисячі тонн продуктів горіння. У серпні через російські обстріли займалися пожежі на території Дунайського біосферного заповідника, унаслідок чого вигорів сосновий ліс і постраждали плавневі екосистеми. Вчергове розповідаємо про злочинну війну РФ проти українського довкілля.

• Російсько-українська війна   • Події

Російські силовики в ролі “наставників” для користувачів інтернету

Як повідомив Центр протидії дезінформації, російський уряд затвердив нову “Концепцію цифрової грамотності”, згідно з якою, педагогів, працівників центрів надання державних послуг, а також силовиків зобов’яжуть стати “наставниками” для інтернет-користувачів. Розповідаємо про це та інші посилення цифрового контролю, які здійснює країна-агресор.

• Російсько-українська війна   • Події

“У самому центрі Європи люди потерпають від гуманітарної кризи, спричиненої Росією”

Так Андрій Сибіга прокоментував критичну ситуацію в окупованих РФ Олешках і прилеглих населених пунктах. “Ще один масовий голод, створений ще одним жорстоким режимом”, — описала дії РФ Енн Епплбом, журналістка, письменниця та історикиня, яка вивчала Голодомор. Переповідаємо, що нині відомо про ситуацію в окупованому місті та в Олешківській громаді.

• Російсько-українська війна   • Права жінок

Фігуранток “першої жіночої справи Хізб ут-Тахрір” залишили під вартою до жовтня

Затриманим торік чотирьом кримським татаркам — Есмі Німетуллаєвій, Насібі Саїдовій, Ельвізі Алієвій та Февзіє Османовій — продовжили термін перебування під вартою до 14 жовтня. Раніше стало відомо, що ефесбівці завершили так зване “досудове слідство” у справі кримських бранок. Докладніше — у статті.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти