MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Убиті, поранені, катовані — Кабмін створить Реєстр постраждалих від російської агресії осіб

24.11.2023   
Ірина Скачко
Уряд працює над створенням Державного реєстру осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії РФ проти України. До Верховної Ради надійшов ініційований Кабміном законопроєкт.

Чернігів, 19 серпня 2023 року. Фото: Ігор Клименко

Чернігів, 19 серпня 2023 року. Фото: Ігор Клименко

Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок війни, вже давно діє, а от реєстру шкоди, завданої немайновим правам українців, так створено і не було. А без нього неможливо допомогти всім постраждалим і, що дуже важливо, зібрати всі необхідні документи для подальшої роботи з Міжнародним компенсаційним механізмом.

“Необхідно врегулювати питання збору та обліку такої інформації в єдиній інформаційній системі, що, в свою чергу, в майбутньому допоможе громадянам, постраждалим внаслідок збройної агресії Російської Федерації, у зборі підтверджень для подання звернень”, — мовиться в пояснювальній записці до Законопроєкту №10256.

Про яку шкоду йдеться?

Що автори документа розуміють під шкодою життю і здоров’ю? Це

  • “смерть (загибель) особи або зникнення безвісти за особливих обставин;
  • поранення (контузія, травма або каліцтво) та захворювання;
  • стійка втрата працездатності та встановлення інвалідності;
  • насильство (фізичне чи сексуальне), катування та жорстоке поводження;
  • торгівля людьми;
  • ув’язнення, перебування у полоні,
  • примусова праця;
  • депортація, примусове переміщення, депортація або викрадення дітей;
  • психічні розлади внаслідок психологічної травми;
  • втрата дитиною батьків, інших законних представників дитини;
  • втрата доступу до послуг з охорони здоров’я та лікування, до освітніх послуг;
  • втрата доходу та засобів для існування;
  • моральна шкода, фізичні страждання, емоційне напруження, дискомфорт;
  • інші порушення особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи, або [порушення] міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права”.

Реєстр будуть використовувати не тільки для обліку українців, життю та здоров’ю яких було завдано шкоди війною, але й для інформаційних обмінів між державними інформаційними системами, а також для обліку видатків, пов’язаних з наданням допомоги постраждалим.

З якого року відлік?

У законопроєкті визначено чітку дату, з якої можна буде встановити причинно-наслідковий зв’язок між завданою шкодою та діями Росії, а саме — 19 лютого 2014 року. Нагадаємо, у травні цього року 43 країни і Європейський Союз підписали Договір про Реєстр збитків, заподіяних агресією РФ проти України, що є першою складовою майбутнього міжнародного механізму компенсації. Ця платформа міжурядового співробітництва фіксуватиме інформацію про шкоду, збитки чи ушкодження, заподіяні Росією на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, усім фізичним і юридичним особам, а також державі Україна з 24 лютого 2022 року. Тобто, якщо цей законопроєкт ухвалять, скористатися Міжнародним компенсаційним механізмом зможуть не всі.

Термінологія

Законопроєкт дає визначення кільком термінам, серед яких — “шкода життю та здоров’ю внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України”,  “психологічна травма”, “відшкодування”, “невідкладні проміжні репарації”, а також “сексуальне насильство, пов’язане із збройною агресією”. Останній термін вартий особливої уваги.

Отже, згідно із законопроєктом, йдеться про “сексуальне насильство, скоєне проти особи під час збройної агресії РФ проти України, починаючи з 19 лютого 2014 року, включаючи зґвалтування, примусову вагітність, примусову стерилізацію, примусовий аборт, примусову проституцію, сексуальну експлуатацію, примус до статевого акту з третьою особою, примус до споглядання статевого акту, сексуальне рабство, примусове обрізання, кастрацію, каліцтво геніталій, примус до оголення, чи будь-яку іншу форму сексуального насильства відповідної тяжкості”.

Слід зазначити, що зараз експерти воліють використовувати замість терміну “сексуальне насильство” інший — “сексуалізоване насильство”, адже намір, який стоїть за цим актом, полягає не в задоволенні сексуального бажання, а радше в застосуванні влади, контролю та пригнічення. До того ж цей термін дещо ширший.

Репарації

За проєктом закону, цивільними особами, життю і здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок російської збройної агресії (а отже, тими, хто може розраховувати на репарації), вважатимуться:

  • безпосередньо постраждалі;
  • діти, народжені внаслідок сексуального насильства;
  • члени сім’ї або спадкоємці загиблих.

Щоб отримати відшкодування, вони матимуть право або особисто подати позов або заяву до судових органів чи до міжнародного Реєстру збитків, або делегувати ці повноваження державі.

Не зможуть отримати відшкодування:

  • люди, що перебувають під санкціями;
  • особи, які засуджені за злочини проти основ нацбезпеки;
  • ті, хто з 2014 року служив у армії, правоохоронних органах, перебував на державній службі РФ, а також у незаконних органах влади та створених на окупованій території;
  • громадяни РФ, РБ та особи, які постійно проживають на території цих держав;
  • спадкоємці усіх вищеозначених.

Люди, які потребують допомоги, зможуть не чекати на безпосередні стягнення з Росії. Документ запроваджує поняття “невідкладних проміжних репарацій”. Це “засіб правового захисту, спрямований на невідкладне забезпечення найнагальніших потреб постраждалих після того, як вони зазнали грубих порушень міжнародного права прав людини та серйозних порушень міжнародного гуманітарного права з метою уникнення непоправної шкоди або недопущення посилення шкоди. Невідкладні проміжні репарації не позбавляють постраждалих права на повне адекватне і швидке відшкодування завданої шкоди”.


Враховуючи, що ініціатором цього законопроєкту є Уряд, його, найімовірніше, ухвалять. Зараз документ наданий депутатам для ознайомлення, до порядку денного його ще не включено. Скоріш за все, закон намагатимуться прийняти до запуску Реєстру збитків. Кілька днів тому прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що ця частина міжнародного компенсаційного механізму може почати працювати вже в першому кварталі наступного року.

“Минулого тижня було обрано сімох членів Ради Реєстру збитків. Це частина компенсаційного механізму, який буде складатися з трьох компонентів: реєстр, де будуть зафіксовані заподіяні збитки; комісія з розгляду претензій про компенсації; компенсаційний фонд, з якого відбуватимуться виплати”, — наголосив він.

Очікується, що фонд наповниться за рахунок конфіскованих російських активів. А це, за підрахунками Кабміну, близько “300 млрд євро суверенних активів та 28 млрд євро приватних, які зберігаються в ЄС та інших розвинутих країнах”.

Тим часом заступниця Міністра юстиції України Ірина Мудра в інтерв’ю для видання “Юридична практика” наголосила, що спрогнозувати часові рамки отримання компенсацій як Україною, так і всіма постраждалими від агресії рф особами — вкрай важко: “Це робота дуже юридично тонка, ювелірна. Ми над цим працюємо, одночасно спонукаючи наших партнерів використовувати заморожені кошти рф у якійсь формі, щоби вони генерували для нас певний капітал”.

 Поділитися