MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Рідні загиблих через російську агресію можуть подати заяву до Міжнародного Реєстру збитків для України

17.01.2025   
Ірина Скачко
Це можна зробити через “Дію”. Раніше Реєстр приймав заяви лише щодо знищеного чи пошкодженого майна. Пояснюємо, що таке Реєстр і як подати до нього заяву.

Фото: Національна поліція України

Фото: Національна поліція України

Про нову категорію заяв, з якою відтепер працюватиме Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, розповіли в Офісі Президента.

“Категорія стосується не лише загиблих із 24 лютого 2022 року на території України, а й тих, хто помер за межами країни, якщо це сталося внаслідок російської агресії, — йдеться в повідомленні. — Першою категорією, за якою почали приймати заяви у квітні минулого року, було пошкодження або знищення житла. Зараз триває робота щодо відкриття решти”.

Хто і як може подати заяву?

На сайті Реєстру пояснюють: звертатися із заявою можуть батьки, чоловік або дружина, цивільні партнери, діти загиблих внаслідок агресії Росії проти України. Інші члени родини теж мають на це право, але їм доведеться надати “докази, що підтверджують наявність близьких стосунків та елементів залежності з членом сім’ї”.

До заяви потрібно буде додати інформацію про себе, загиблу особу, а також про обставини її загибелі. Втім, у Реєстрі обіцяють: “Значний обсяг інформації та доказів буде автоматично взято з різних існуючих українських реєстрів”.

Подати заяву можна через “Дію”. Крім того, знайти форму заяви та відповіді на найбільш поширені питання можна сайті Реєстру українською та англійською мовами. Зокрема, докладніше про порядок подачі заяви можна почитати за посиланням.

“Ця категорія заяв стосується відшкодування за душевний біль та страждання, спричинені втратою близького члена сім’ї. Відкриття процесу подання заяв у цій категорії є значним кроком у наданні підтримки тим, хто проходить через невимовні страждання, спричинені російською агресією, та забезпечення можливості таких сімей відновити справедливість та визнати їхні непоправні втрати”, — заявляють упорядники Реєстру. 

Можливість подати заяву про втрату рідної людини мала з’явитися ще наприкінці минулого року, але цьому завадила груднева кібератака. Нагадаємо, тоді хакери, за якими стояли російські спецслужби, націлилися на Єдині та Державні реєстри України, які перебувають у компетенції Міністерства юстиції України.

“Хоча системи Реєстру не постраждали, ця атака ускладнила доступ заявників до інформації, яка міститься у відповідних державних реєстрах або базах даних та яка є необхідною для подання заяв до Реєстру”, — йдеться в повідомленні.

Відтоді, наприклад, досі не діє подання до Реєстру збитків заяв про пошкодження або знищення житлового нерухомого майна. Ця можливість відновиться, щойно державні реєстри відновлять свою роботу в повному обсязі.

Загалом, у майбутньому планується, що Реєстр прийматиме понад 40 категорій заяв. Серед них, крім загибелі рідних та втрати майна, — заяви про катування, сексуальне насильство, тілесні ушкодження, примусове переміщення та переселення, втрати доходу, а також про збитки, завдані історико-культурній спадщині, довкіллю, критичній інфраструктурі тощо. Станом на сьогодні до Реєстру вже подано 13,000 заяв. Загальна сума заявлених збитків перевищує 800 мільйонів євро.

Що таке Реєстр збитків?

Договір про Реєстр збитків, заподіяних агресією РФ проти України, підписали у травні 2023 року 43 держави і Європейський Союз. Реєстр є першою складовою міжнародного механізму компенсації. Ця платформа міжурядового співробітництва фіксує інформацію про шкоду, збитки чи ушкодження, заподіяні Росією на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, усім фізичним і юридичним особам, а також державі Україна з 24 лютого 2022 року.

“Реєстр не є судом, трибуналом, компенсаційною комісією або компенсаційним фондом. Він не розглядатиме заяви, що надходять до нього, по суті, не оцінюватиме їхню вартість і не призначатиме жодних виплат. Ці функції виконуватиме міжнародний компенсаційний механізм, який буде створено в майбутньому. Реєстр є лише першим кроком на шляху до такого механізму”, — йдеться на сайті “Реєстр збитків для України”.

Кількість загиблих зростає

Як повідомила на засіданні Ради Безпеки заступниця Генерального секретаря ООН з політичних питань Розмарі Дікарло, за минулий рік в Україні кількість цивільних осіб, убитих і поранених унаслідок російської агресії, зросла у порівнянні з 2023 роком на 30%.

Згідно з оприлюдненою нещодавно щомісячною доповіддю Моніторингової місії ООН з прав людини, у 2024 році в Україні загинули щонайменше 2064 мирні особи. Загалом, від лютого 2022 року життя втратили щонайменше 12 456 цивільних громадян України, з них — 669 дітей.

Згідно з міжнародним гуманітарним правом, під час військових дій не можна цілити по цивільних. Римський Статут виділяє чотири злочини, пов’язані з обстрілами цивільних об’єктів і населення:

  • умисне спрямування нападів на цивільне населення;
  • умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти;
  • умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоду цивільним об’єктам;
  • умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями.
Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися