Озброїмо Україну! Відкритий лист правозахисників до урядів та громадянського суспільства вільних і демократичних країн

У листі, зокрема, зазначено:

“Якщо будь-яка частина або вся Україна потрапить під владу Росії, громадяни втратять свої основоположні права і свободи. У тих частинах України, які зараз окуповані Росією, деякі з 2014 року, люди не є вільними: Вони не мають релігійної та політичної свободи. Як і російські громадяни сьогодні, вони живуть у фейковій демократії, однопартійній, по суті, фашистській державі, де не існує верховенства права.

Залишати цю агресію безкарною абсолютно морально неприйнятно і суперечить Статуту Організації Об’єднаних Націй.

Це було б ганебною, недалекоглядною капітуляцією, виявленням байдужості до народу європейського сусіда, яка поставила б під загрозу права людини і безпеку в усій Європі. Це виявило б нерозуміння вічного уроку історії про те, що потурання тиранам неминуче призводить до катастрофи”.

Ваші Високоповажності та співгромадяни!

Ми є незалежними правозахисниками з громадянського суспільства, деякі з нас мають багаторічний досвід роботи в пострадянських країнах.

Ми пишемо, щоб звернутися з проханням про військову допомогу уряду України, щоб запобігти завоюванню частини або всієї країни Російською Федерацією.

Якщо будь-яка частина або вся Україна потрапить під владу Росії, громадяни втратять свої основоположні права і свободи. У тих частинах України, які зараз окуповані Росією, деякі з 2014 року, люди не є вільними: вони не мають релігійної та політичної свободи. Як і російські громадяни сьогодні, вони живуть у фейковій демократії, однопартійній, по суті, фашистській державі, де не існує верховенства права.

Залишати цю агресію безкарною абсолютно морально неприйнятно і суперечить Статуту Організації Об’єднаних Націй.

Це було б ганебною, недалекоглядною капітуляцією, виявленням байдужості до народу європейського сусіда, яка поставила б під загрозу права людини і безпеку в усій Європі. Це виявило б нерозуміння вічного уроку історії про те, що потурання тиранам неминуче призводить до катастрофи.

Люди в окупованій Росією Україні не можуть розвивати свою національну культуру — те, що вони культивували, але чого часто були позбавлені імперською Росією та нацистською Німеччиною протягом століть.

Якщо Україна підкориться Росії або стане жертвою ще одного “замороженого конфлікту”, миру для сусідів України не буде.

Приймаючи на себе атаку дуже потужної, тоталітарної країни, Україна захищає не лише себе, але й країни Західної і, в усякому разі, Центральної Європи. Адже у випадку (не дай Боже!) перемоги агресора, європейські країни опиняться під загрозою стати наступними об’єктами нападу. Як відомо з історії, держави із загарбницькими намірами будуть продовжувати свої агресивні дії доти, доки їх не зупинять.

Тому допомога Україні з боку європейських країн необхідна для їхнього власного захисту від потенційного агресора. Більше того, якщо російська агресія буде успішною, агресори та реваншисти в усьому світі звернуть на це увагу. І почнуться нові загарбницькі війни.

Зараз, після багатьох років невизначеності, вільні та демократичні нації повинні бути однозначно на боці України. Україна відчайдушно потребує зброї та боєприпасів, щоб вести війну за національне виживання, війну, в якій гинуть українські солдати і мирні жителі, щоб усі європейці могли жити в мирі.

Ми шанобливо просимо всі уряди, які цінують права і свободи людини, озброїти Україну.

Підписанти:

Віра Аммер, MEMORIAL Deutschland e. V.

Ігор Арбатов, голова правління громадської організації “Агентство розвитку майбутнього” (Україна)

Тім Бозе, експерт та активіст, Берлін/Івано-Франківськ

Вітаутас Буднікас, Литовська асоціація з прав людини

Соня Бісерко

Тьєррі Дельваль, Координація асоціацій та окремих осіб за свободу совісті

Тетяна Деттмер, Форум Льва Копелева, Кельн, Німеччина

Сергій Давідіс, керівник незалежного правозахисного проекту “Підтримка політв’язнів. Меморіал”, незалежний правозахисний проект

Рамазан Дерилдаєв

Стасіс Каушиніс, Фонд підтримки захисту громадян

Лія Котяш, директор благодійної організації, Фонд “Редут” (Україна)

Аурелія Кузмайте, Литовська Гельсінська група

Людмила Козловська, Фундація “Відкритий Діалог”

Наталія Мурашина, Голова правління Благодійної організації “Міжнародний фонд розвитку” (Україна)

Хас Нут, Фонд Жерара Нутта

Ромуальдас Повілайтіс, Литовська асоціація захисту прав людини

Саша Романцова, виконавчий директор “Центру громадянських свобод”

Aaron Rhodes, PresidentoftheForumforReligiousFreedom-Europe

Марко Респінті, журналіст, Італія

Антоніо Станго, президент Італійської федерації з прав людини / Італійського Гельсінського комітету, Рим

Андрій Санніков, посол, голова Європейського фонду Білорусі.

Генрієтта Е. Шредер, незалежна журналістка

Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, член Наглядової ради Української Гельсінської спілки з прав людини

Петро Залмаєв, Євразійська демократична ініціатива (Київ/Нью-Йорк)

Денис Шедов, правозахисник

Для отримання додаткової інформації:

Аарон Роудс, президент Європейського форуму за релігійну свободу та колишній виконавчий директор Міжнародної Гельсінської федерації з прав людини: [email protected]

Євген Захаров, член Наглядової ради Української Гельсінської спілки з прав людини: [email protected]

Петер Цорер, Генеральний секретар Форуму за релігійну свободу — Європа: [email protected]