Меню
• Події   • Права жінок
Марина Гарєєва , 13 січня 2024

У 2023 році в Україні розпочали 3622 кримінальні провадження щодо домашнього насильства

За даними правоохоронців, домашнє насильство — найпоширеніший вид гендерно зумовленого насильства в Україні. Про що свідчить сумнозвісна статистика та куди звертатися по допомогу у випадках домашнього насильства — у статті ХПГ.

Ілюстративне зображення / Depositphotos [домашнє насильство]

Ілюстративне зображення. Depositphotos

Понад три з половиною тисячі кримінальних проваджень за минулий рік 

Упродовж минулого року правоохоронці відкрили 3 622 кримінальні провадження за статтею про домашнє насильство. Як повідомив Офіс Генпрокурора журналістам hromadske, у попередні роки було менше таких проваджень.

На підтвердження власних слів правоохоронці навели відповідну статистику. Згідно з нею, у 2022 році було зареєстровано 2 080 проваджень щодо домашнього насильства. У 2021 році були зареєстровані 3 334 провадження.

Окрім цього, торік правоохоронці виявили понад дві тисячі людей (2 053), які вчиняли домашнє насильство. У попередні роки було виявлено менше громадян України, які вчиняли подібні кримінальні правопорушення. Зокрема, у 2022 році правоохоронці виявили 1 116, а у 2021-му — 1 870 громадян, які вчиняли домашнє насильство. При цьому у більшості випадків домашнє насильство скоювали чоловіки.

Так, у 2023 році з 2 053 громадян, які вчиняли домашнє насильство, було 85 жінок. У 2022 році 36 жінок (з 1 116 громадян) вчиняли домашнє насильство, а у 2021 — 68 жінок (з 1 870 громадян).

Також торік було 929 кримінальних правопорушень, у яких закрили провадження. У 2022-му році 582 провадження були закриті, а у 2021 — 906.

Найпоширеніший вид гендерно зумовленого насильства в Україні

Станом на листопад 2023-го від початку минулого року до поліції вже надійшли майже 244 тисячі заяв і повідомлень щодо домашнього насильства. Як зазначали правоохоронці, домашнє насильство — найпоширеніший вид гендерно зумовленого насильства в Україні.  

У листопаді 2023-го голова Національної поліції України Іван Вигівський повідомляв, що 76,5% звернень правоохоронці отримали від жінок. 20% звернень надходили від чоловіків, а ще понад 3% — від дітей.

“Війна, безумовно, вплинула на всіх громадян. Постійне напруження, стрес спричиняють агресію та конфлікти, а отже ці фактори — серед тих, що зумовлюють домашнє насильство” — так очільник Нацполіції коментував ситуацію з домашнім насильством в Україні.

Вигівський також зауважував, що за кожним другим повідомленням про домашнє насильство правоохоронці складали адміністративні протоколи, а в третині випадків виносили термінові заборонні приписи щодо кривдників.

Правоохоронці також повідомляли, що для запобігання та протидії домашньому насильству у Національній поліції створили 54 спеціалізовані підрозділи, в яких працювали 62 мобільні групи реагування. 

Як наголошував очільник Нацполіції, однією з задач правоохоронців є створення безпечного середовища, де на прояви гендерно зумовленого насильства швидко реагуватимуть.

Менше проваджень ≠ не менше насильства

Хоча у 2022 році правоохоронці реєстрували менше проваджень щодо домашнього насильства, це не означає, що таких випадків було насправді менше, наголошувала наукова співробітниця Національної академії наук України Людмила Слюсар.

Пані Людмила пояснювала, що у 2022 році люди могли не звертатися за допомогою через те, що були вимушені переїздити в інші регіони України або в інші країни унаслідок збройної агресії Росії. Тепер, коли життя входить у свою колію, люди можуть більше повідомляти про домашнє насильство, додавала вона.

Президентка організації “Ла Страда-Україна” Катерина Черепаха також зауважувала, що через російське повномасштабне вторгнення “менше постраждалих мали можливість звертатися по допомогу”, а також “було менше можливостей для реагування”.

У грудні 2022-го віцепрезидентка ГО “Ла Страда” Марина Легенька зазначала, що через блекаути, спричинені російськими обстрілами, “значно знизився доступ постраждалих до отримання консультацій і допомоги”. “За звичайних умов, коли є світло і зв’язок, постраждалі могли зателефонувати й написати каналами електронної комунікації. Сьогодні ж ми фіксуємо звернення, коли після випадку домашнього насильства уже минув деякий час. Постраждалі звертаються тоді, коли отримали доступ до світла і зв’язку”, — розповідала Легенька. Крім того, люди можуть не повідомляти про випадки насильства та не звертатися по допомогу, навіть коли зв’язок відновлено, якщо після вчинення насильства минув час, пояснювала експертка. У 2022 році люди, які зверталися на гарячу лінію організації, скаржилися на психологічне насильство (53%), фізичне насильство (28%), економічне насильство (18%) та сексуальне насильство (2%). При цьому, як відзначала Легенька, після початку російського повномасштабного вторгнення погіршилися прояви домашнього насильства. Якщо раніше у випадках фізичного насильства це була “штовханина”, то у 2022 році більше йшлося про удари та побиття, розповідала вона журналістам DW. При цьому особливо незахищеними ставали діти, яким було вкрай складно отримати правову та/чи психологічну допомогу за умов відсутності постійного зв’язку та відключень світла. Більше про ситуацію з домашнім насильством у 2022 році можна прочитати у статті ХПГ.

Нагадаємо, що, згідно з Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, розрізняють чотири види насильства: фізичне, психологічне, економічне та сексуальне. 

Куди звертатися по допомогу?

У разі домашнього насильства можна телефонувати за такими номерами:

  • 102 ― до Національної поліції;
  • 15 47 ― на Урядову гарячу лінію;
  • 0 800 500 335 (зі стаціонарних телефонів) або 116 123 (з мобільних і стаціонарних) ― на Національну гарячу лінію;
  • 0 800 500 225 (зі стаціонарних телефонів) або 116 111 (з мобільних і стаціонарних) ― на Національну гарячу лінію для дітей та молоді.

Окрім цього, можна звертатися:

  • на сайт Державної гарячої лінії;
  • у телеграм-канал Національної державної гарячої лінії @NHL116123;
  • у чат-бот від МВС у телеграмі: @police_helpbot;
  • до мобільних бригад і денних центрів соціально-психологічної допомоги.

Як розпізнати насильство та захистити себе (і власних дітей), детально пояснюють на сайті “Розірви коло”. Цей онлайн ресурс був створений Фондом ООН у галузі народонаселення за підтримки уряду Великої Британії та мав на меті допомогти жінкам, які перебувають у складних життєвих обставинах, стати фінансово незалежними від своїх кривдників.


Нагадаємо, що у серпні 2023 року Верховна Рада також підтримала у першому читанні законопроєкт, який дозволяє розлучатися під час вагітності та першого року життя дитини. Як наголошували автори законопроєкту, він може запобігти домашньому насильству та захистити постраждалих, а також усунути порушення прав людини та унеможливити дискримінацію. Детальніше про Проєкт Закону № 5492 можна прочитати у матеріалі ХПГ, доступному за посиланням.

поширити інформацію

Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Події

Російський військовий, працівник медчастини колонії та засуджений

Українські правоохоронці встановили особи ще трьох представників РФ, які погрожували вбивством цивільним і катували військовополонених. Один із них, працівник медичної частини колонії №7 у селищі Пакіно Владимирської області РФ на прізвисько Коновал, не надавав бранцям меддопомоги, а змушував людей роздягатися та імітувати дії сексуального характеру, а також вчиняв психологічний тиск на військовополонених.

• Російсько-українська війна   • Події

Замасковані під павербанки й сховані в упаковках вологих серветок вибухонебезпечні предмети

Російські загарбники маскують вибухонебезпечні предмети, аби зашкодити мирним мешканцям Херсонщини. Тим часом на Миколаївщині російська армія розкидає з безпілотників протипіхотні міни “Пряник”, які можуть вибухнути від найменшого натискання та завдати тяжких травм. Докладніше ― у статті.

• Російсько-українська війна   • Події

ГУР: Росія перетворила окуповану ЗАЕС на військову базу

На окупованій Запорізькій атомній електростанції армія РФ розміщує військову техніку й облаштовує склади озброєнь. За даними ГУР, російські загарбники встановили кулеметні гнізда й ракетні комплекси на дахах реакторних відділень і розгортають на ЗАЕС пункти управління дронами-камікадзе.

• Права дітей   • Події

ЄСПЛ призначив усні слухання у справі про 10 дітей, викрадених Росією з Криму

Як повідомила Українська Гельсінська спілка з прав людини, ЄСПЛ “задовольнив клопотання представників заявників і призначив усні слухання у справі десяти українських дітей, яких Росія фактично захопила разом із Кримом у 2014 році”. Інтереси заявників у справі представляє експерт УГСПЛ, адвокат Сергій Заєць, а також юристи European Human Rights Advocacy Centre.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти