MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

У Криму зафіксували 65 насильницьких зникнень від початку російської окупації 

02.09.2024   
Марина Гарєєва
Досі невідомо, де та в якому стані перебуває 21 зникла безвісти людина, говорять у громадській організації “КримSOS”. Про коло ненависті, в яке потрапили представники кримськотатарського народу, та зниклих безвісти кримчан — у статті ХПГ.

Ілюстративне зображення

Ілюстративне зображення

Від початку російської окупації півострова в Криму зафіксували 65 насильницьких зникнень. Такі дані наприкінці серпня озвучила громадська організація “КримSOS”.

Як зазначає аналітик “КримSOS” Євген Ярошенко, наразі невідома ані доля, ані місцеперебування 21 з них.

В організації згадали, що з-поміж зниклих безвісти є: Іван Бондарець, Валерій Ващук, Василь Черниш, Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедінов, Ескендер Ібраїмов, Іслям Джеппаров і його брат Джевдет Іслямов, Ескендер Апселямов, Федір Костенко, Мухтар Арісланов, Руслан Ганієв, Арлен Терехов, Арсен Алієв, Ервін Ібрагімов, Фарход Салієв, Сервер Алієв, Ісмаїл Шемшедінов, Аблязов Е. Ю., Гайдай Л. С., Павленко Т. Н.

Щобільше, вже зафіксовані шість випадків, коли викрадених у Криму людей знайшли мертвими, наголосили в “КримSOS”.

У 2014 році, коли Росія почала війну проти України, почалася хвиля насильницьких зникнень. Вже у 2015 році Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень. Відповідно до другої статті Конвенції, насильницьким зникненням вважається арешт, затримання, викрадення чи будь-яке інше позбавлення волі, вчинене представниками держави чи особами або групами осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави. При цьому всі вони відмовляються визнати факт позбавлення волі або приховують дані про долю чи місцеперебування зниклої людини, через що ця людина залишається без захисту закону. 

За словами Ярошенка, до насильницьких викрадень у Криму можуть бути причетні співробітники ФСБ, російська поліція та підрозділи транспортної міліції РФ, а також так звані учасники “самооборони Криму” та колишні співробітники Служби безпеки України, які перейшли на бік ворога.

Українські правоохоронці розслідують факти насильницьких зникнень, проте розслідування ускладнює те, що Україна тимчасово не має контролю над окупованим півостровом, а рідні зниклих безвісти або свідки їхніх викрадень не можуть їздити в Крим з міркувань безпеки, підкреслює аналітик.

Нагадаємо, що, за даними голови правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендера Барієва, лише від початку 2024 року до липня 2024-го в тимчасово окупованому Криму за політичними мотивами заарештували 92 людини. 46 заарештованих — кримські татари.

Крім того, що представники РФ продовжують тероризувати населення окупованого Криму, російські атаки завдають шкоди самій культурі кримськотатарського народу. Так, через ракетну атаку на Київ 2 вересня була пошкоджена будівля Ісламського культурного центру Духовного управління мусульман Автономної республіки Крим. На щастя, ніхто з людей не постраждав. Проте, як зазначав голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, будівля Ісламського центру та розташована в ньому мечеть потребують ремонту.

Будівля Ісламського культурного центру в Києві після російської атаки 2 вересня. Фото оприлюднене Духовним Управлінням Мусульман Криму.

Будівля Ісламського культурного центру в Києві після російської атаки 2 вересня. Фото оприлюднене Духовним Управлінням Мусульман Криму.

У колі ненависті 

Ще у листопаді 2022 року команда Лабораторії гуманітарних досліджень Єльської школи громадського здоров’я, яка вивчала російську окупацію Херсонщини, наголошувала, що позасудові затримання й насильницькі зникнення вчиняли цілеспрямовано. Ба більше, дослідники писали, що під час російської окупації частин Херсонщини кримські татари безслідно зникали на блокпостах. Крім того, кримських татар частіше затримували, звинувачували в скоєнні злочинів і рідше звільняли з неволі. Ми викладали основне зі звіту Conflict Observatory у статті.

Як зазначав Рефат Чубаров, Росія повсякчас заходить на своєрідне коло — коло постійної російської агресії й ненависті проти кримськотатарського народу. Так звана боротьба російських окупаційних сил нібито з “ісламським радикалізмом” є одним зі способів “розчавити кримських татар як націю та дезінтегрувати їх у своєму спротиві”, наголошував пан Чубаров. 

Раніше ми пояснювали, що Римський статут Міжнародного кримінального суду визначає систематичні насильницькі зникнення злочином проти людяності. Нагадаємо, що наприкінці липня поточного року відбулася презентація дослідження глобальної ініціативи T4P (“Трибунал для Путіна”), присвяченого насильницьким зникненням. T4P змогла ідентифікувати 5340 жертв насильницьких зникнень та направила подання до Міжнародного кримінального суду та узагальнення для Робочої групи ООН. Фактично юристи обґрунтували, що Росія свідомо та системно вдається до насильницьких зникнень, від яких може постраждати будь-яка людина, яка опинилася в російській окупації.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися