Меню
• Впровадження норм європейського права   • Дослідження
Микола Комаровський, 16 вересня 2024

На шляху до імплементації Римського статуту

21 серпня Верховна Рада ухвалила Закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду, Президент підписав його за три дні, на день незалежності. Але цього мало. Положення статуту треба ще імплементувати — “вбудувати” в національне законодавство.

Depositphotos [гаага мкс міжнародний кримінальний суд будівля суду icc the hague трибунал]

Depositphotos
І якщо голосування за ратифікацію Римського статуту пройшло досить швидко, то ситуація з прийняттям імплементаційного закону дещо затягується: на розгляд парламенту надійшли вже три законопроєкти, присвячені цьому питанню. Тож сьогодні спробуємо розібратись, що саме очікує розгляду депутатів.

Спроби імплементувати положення Римського статуту в минулому

Оновити норми національного законодавства та погодити їх з нормами міжнародного кримінального та гуманітарного права у ВР намагалися і раніше.

Зокрема, у 2021 році парламентарі проголосували та направили Президенту на підпис законопроєкт № 2689. В ньому передбачались зміни до норм Кримінального Кодексу України про воєнні злочини, додавалося положення про злочини проти людяності, про відповідальність військових командирів та інше. Втім, законопроєкт так і залишився “лежати на столі” в Офісі Президента — навіть не був оприлюднений.

Доля іншого законопроєкту (реєстраційний номер — № 7290), який було подано Кабінетом Міністрів України ще на початку повномасштабного вторгнення, була ще гіршою. Його шлях обмежився виключно реєстрацією у Верховній Раді.

Які актуальні законопроєкти перебувають на розгляді ВР?

Одночасно з передачею ратифікаційного закону, Президент України надав до парламенту й закон, направлений на імплементацію положень Римського статуту до національного законодавства (реєстраційний номер — № 11484).

Цей закон передбачає внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України. Основні зміни полягають в оновлені та доданні ряду норм саме до КК України, що передбачають, серед іншого, норму про кримінальну відповідальність військових командирів. Доданні статті до особливої частини, якою буде передбачена відповідальність за злочини проти людяності. Як бачимо, за своїм змістом він багато в чому дублює положення законопроєкту № 2689, про який йшла мова вище, однак у дещо обмеженому вигляді.

Згодом народні депутати зареєстрували альтернативний законопроєкт (реєстраційний номер — № 11484-1), який, своєю чергою, дублює положення президентського законопроєкту, проте додатково передбачає зміни до статті 8 КК України щодо запровадження принципу універсальної юрисдикції.

В законопроєкті № 11538 народні депутати пропонують розв’язати проблему імплементації дещо іншим шляхом — не змінювати Кримінальний кодекс України, а ухвалити окремий закон “Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини”. Як ідеться у пояснювальній записці, кримінальна відповідальність за міжнародні злочини має такий широкий перелік винятків та особливостей порівняно з кримінальною відповідальністю за інші передбачені КК України діяння, що внесення приписів про ці винятки та особливості до тексту КК України захаращуватиме і перевантажуватиме його. Крім того, як зазначають нардепи, такий закон не є чимось унікальним. Аналогічні закони діють в Нідерландах, Німеччині та Швеції. 

Якщо узагальнювати, то норми вказаного законопроєкту передбачають більш точне відтворення положень Римського статуту. В ньому дійсно містяться ряд норм, які відрізняються від положень КК України. Наприклад, максимальний строк позбавлення волі за вчинення міжнародного злочину може становити 30 років, а український Кримінальний кодекс передбачає можливість призначити таке покарання не більше ніж на 25 років (за сукупністю вироків).

Для реалізації положень закону “Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини” також було зареєстровано окремий законопроєкт (реєстраційний номер — № 11539), яким передбачається внесення змін до КК України та КПК України. До відповідних статей кодексів пропонують додати положення про те, що тепер кримінальна відповідальність буде передбачена не виключно КК України, а ще й законом “Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини”.


Ухвалення імплементаційного закону є необхідним і останнім юридичним кроком, який має завершити довгий шлях нашої країни у приєднанні до Римського статуту. Врешті-решт, депутатам доведеться визначатись з форматом імплементації, і робити це потрібно швидко, оскільки відкладати це питання з урахуванням ратифікації вже неможливо.

поширити інформацію

Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Моніторинг

Не пройшло й 25 років. Україна ратифікує Римський статут

Розповідаємо, що це за договір, чому його ратифікація така важлива і як сталося, що наша держава не могла на це наважитися понад два десятиліття.

• Російсько-українська війна   • Моніторинг

Закликаємо ратифікувати Римський статут — звернення Євромайдан SOS

Багато урядовців апелюють до Гааги з надією, що злочини Росії будуть розслідувані, але Україна досі не ратифікувала Римський статут того самого суду в Гаазі.

• Події

Спільне звернення представників Коаліції ‘Україна. Пʼята ранку’ та Ініціативи ’Трибунал для Путіна’

Законопроєкти №11538 та №11539 заблокують розслідування міжнародних злочинів в Україні й не мають бути прийнятими.

• Впровадження норм європейського права   • Кримінально-виконавча система

ЄСПЛ не вбачає проблем у новому механізмі заміни довічного ув’язнення

Минулого тижня ЄСПЛ ухвалив низку рішень за заявами, підготовленими юристами Харківської правозахисної групи. Суд фактично визнав новий механізм заміни довічного позбавлення волі на строкове покарання таким, що повністю відповідає стандартам Конвенції.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти