Страти українських військовополонених — правоохоронці відкрили майже пів сотні кримінальних проваджень
1 листопада поблизу селища міського типу Вишневе на Донеччині (Покровський напрямок фронту) під час штурму російські військові взяли в полон трьох українських вояків та незабаром розстріляли їх з автоматичної зброї.
Тижнем раніше на цій же ділянці фронту, але тепер у східній частині міста Селидове, росіяни вбили ще трьох військовополонених.
Такі дії є порушенням Женевських конвенцій та кваліфікуються як міжнародний злочин, наголошують правоохоронці. За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури розпочато досудові розслідування за фактом воєнних злочинів, що спричинили загибель військовополонених (ч. 2 ст. 438 КК України).
В Офісі Генпрокурора кажуть, що вже вдалося ідентифікувати трьох українських захисників, загиблих 1 листопада. Також встановлені особи п’ятьох військових, що 23 жовтня перебували на захопленій росіянами позиції у Селидовому. “Зараз ми вживаємо заходів для точнішої ідентифікації саме трьох вбитих військовополонених. Щодо долі інших осіб, які там перебували, ми також вживаємо заходів, щоб встановити, що з ними зараз”, — заявив в етері Суспільного начальник управління Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора Денис Лисенко.
Також правоохоронці вже мають попередню інформацію щодо того, хто саме стратив українських військовополонених, а саме — який підрозділ армії РФ в цей час штурмував наші позиції.
“Ми вже маємо орієнтир, хто це міг бути. Зараз лише збираємо докази на підтвердження нашої версії”, — сказав Лисенко.
Загалом українські правоохоронці розслідують 49 кримінальних проваджень за фактами страти 124 українських військовополонених. Як ми вже повідомляли, 80% убивств відбулися цього року. Загальне зростання кількості таких злочинів правоохоронці помітили у росіян з листопада минулого року.
Найбільше страт військовополонених зафіксовано у Донецькій області — йдеться про 17 випадків, коли під час здачі в полон загинули 62 військовополонені. 18 жовтня під час штурму лісопосадки поблизу того ж Селидового росіяни вбили двох військовополонених. 6 жовтня дрон “азовців” зафільмував страту трьох українських військовополонених у Нью-Йорку (Торецький напрямок фронту). А 1 жовтня набула розголосу вчинена росіянами масова страта українських воїнів між селами Миколаївка та Сухий Яр Покровського району. Тоді військові РФ вбили 16 беззбройних українських бійців. Їх вишикували в шеренгу і розстріляли, а поранених добили автоматною чергою. Також ми розповідали про страту українського воїна в Новгородці, на Торецькому напрямку та в Покровському районі, під Бахмутом, в Авдіївці та Веселому.
На другому та третьому місцях за кількістю подібних злочинів — Запорізька та Харківська області. Так, наприклад, на початку жовтня правоохоронці почали досудове розслідування щодо умисного вбивства чотирьох українських військовополонених, яке сталося влітку 2024 року на території Вовчанського агрегатного заводу. Про злочин довідалися з допитів росіян, захоплених у полон під час звільнення заводу нашими бійцями. Вони свідчили, що українців стратили за наказом російського командування.
“На даний час три обвинувальні акти направлено до суду, й вже маємо два вироки, у яких засуджено безпосередніх виконавців цих злочинів. А ще одне кримінальне провадження розглядається у Запоріжжі стосовно військовополоненого російського, який вбивав українського військовополоненого, — розповів Денис Лисенко. — ...Ми зараз займаємось аналізом усіх випадків, пошуком патернів, закономірностей. І зараз уже будуємо справи стосовно представників вищого командування збройних сил РФ, які, на нашу думку, можуть бути причетні до організації таких злочинів або до невжиття заходів щодо їх припинення і покарання винних. Тому ми розглядаємо всі ці випадки комплексно й участь того чи іншого збройного підрозділу, звісно, аналізується нами у кожному конкретному випадку. Але це не знімає відповідальності з командирів”.
Втім, як зауважував нещодавно український Омбудсман Дмитро Лубінець, реальна кількість страт набагато вища, адже важко офіційно верифікувати всю інформацію, яка надходить з фронту: “Коли зафіксував український дрон зверху дії росіян, то вони ідентифіковані, це можна робити. А коли в нас інформація від джерел, які треба додатково верифікувати, немає відео, але є свідчення — зокрема про це свідчать російські військовополонені, але не можуть назвати якихось деталей, — то це ускладнює процедуру верифікації та юридичну фіксацію цього злочину”.
Українські полонені гинуть і в російських місцях утримання. За інформацією Координаційного штабу з питань військовополонених при Міністерстві оборони України, станом на початок жовтня в російській неволі втратили життя щонайменше 177 українських військовополонених та викрадених цивільних. Але справжнє число смертей набагато більше, адже у російських в’язницях відсутній міжнародний контроль.
Вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин.