За повідомленням Офісу Генерального прокурора, генерал-майора, заступника начальника військ радіаційного хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) з озброєння та науково-дослідної роботи збройних сил РФ підозрюють у порушенні законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України).
Окупація Чорнобильської АЕС тривала від 24 лютого до 31 березня 2022 року. Слідство встановило, що генерал-майор на той момент обіймав посаду начальника управління військ РХБЗ Східного військового округу російських збройних сил. За інформацією прокуратури, він був серед тих, хто стояв за розграбуванням та знищенням майна, яке належало ДСП “Чорнобильська АЕС”, Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику, ДСП “Північна Пуща”, ДСП “Екоцентр”, ДСП “Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами”. Загалом цим підприємствам росіяни завдали збитків на понад 1,038 млрд грн.
Хоча Офіс Генпрокурора не назвав імені підозрюваного, судячи з фото, йдеться найімовірніше про Олексія Ртищева. Віднедавна він очолює російські війська радіаційного хімічного та біологічного захисту — після того, як підірвався його попередник, генерал-лейтенант Ігор Кіріллов. Останній теж був підозрюваним у скоєнні воєнних злочинів.
Ще один підозрюваний у мародерстві генерал
Це не перша підозра за фактом розграбування Чорнобильської станції. У квітні минулого року обвинувачення було висунуто проти іншого посадовця, що був присутній на ЧАЕС під час її окупації та керував розкраданням. Йдеться про Миколу Мулюкіна, заступника гендиректора з безпеки АТ “Провідний проєктно-дослідний та науково-дослідний інститут промислової технології” Державної компанії “Росатом”. Українські правоохоронці інкримінували йому порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України). “Діючи за попередньою змовою зі співробітниками ДК ‘Росатом’, підозрюваний вчинив мародерство. Він наказав демонтувати цінне обладнання та інше майно, завантажити його до військової техніки та вивезти на територію Білорусі. Інше майно, яке не могло бути вивезено, наказав знищити”, — розповідали тоді в пресслужбі Офісу Генпрокурора.
Ще раніше Офіс Генпрокурора повідомив про підозри двом генерал-майорам (начальнику центру спеціального призначення сил оперативного реагування і авіації та в.о. старшого оперативної групи Федеральної служби військ росгвардії) і полковнику поліції (заступнику командира зведеного загону мобільного особливого призначення управління Федеральної служби військ росгвардії по Брянській області). Саме вони, як вважає слідство, планували і здійснювали напад на Чорнобильську АЕС.
Крали все
Чорнобильська АЕС перебувала під російською окупацією понад місяць, до 31 березня 2022 року. Відступаючи, росіяни забрали спеціалізоване обладнання, призначене для використання у сфері атомної енергетики і безпеки атомної станції, автомобільна техніка та інше майно. Зокрема, повідомлялося, що вони знищили багаторічний архів Чорнобильської АЕС: цінні історичні та наукові документи просто викинули на смітник. Також чужинці розграбували дороговартісну аналітичну лабораторію. “Практично всі офісні приміщення в будівлях у зоні ЧАЕС суттєво пошкоджені, розбиті й повністю розкрадені, повідомляє ДАЗВ. Окупанти поцупили не лише майно держпідприємств, а й особисті речі працівників на їхніх робочих місцях”, — розповідали в квітні 2022 року в Енергоатомі. З ЧАЕС в Росію відправилися кавоварки, чайники, цілі контейнери з майном, яке перебувало на станції.
Два місяці потому The Washington Post опублікувало розслідування про те, що росіяни вивезли з ЧАЕС обладнання на суму близько 135 мільйонів доларів. Серед награбованого окупантами журналісти перелічували 698 комп’ютерів. 344 автомобілі. 1500 радіаційних дозиметрів, незамінне програмне забезпечення, майже все протипожежне обладнання. Принаймні деякі з цих об’єктів були оснащені GPS-трекерами. “Ми бачимо, що частина знаходиться на території Білорусі, вздовж кордону. А частина пересувається по території Білорусі — Гомель, Мінськ, інші місця”, — розповідав влітку 2022 року тодішній голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Євген Крамаренко.
Минулого року ми публікували дослідження про те, як російські військові крадуть найрізноманітніше майно на окупованих територіях. Мародери різного рівня забирають усе — від чайників до комбайнів і зерна. Як пояснював автор дослідження, юрист ХПГ Микола Комаровський, привласнення майна можна розглядати як воєнний злочин в контексті двох підпунктів однієї зі статей Римського статуту (далі — РС): ст. 8 (2) (a) (iv) “широкомасштабне знищення і привласнення майна, що не викликане військовою необхідністю і вчинене незаконно та безглуздо” та ст. 8 (2) (b) (xvi) “розграбування міста або населеного пункту, навіть якщо його захоплено штурмом”.
А стаття 53 Женевської Конвенції наголошує: “Будь-яке знищення окупаційною державою рухомого чи нерухомого майна, що є індивідуальною або колективною власністю приватних осіб чи держави, або інших громадських установ чи соціальних або кооперативних організацій забороняється, за винятком випадків, коли це є необхідним для проведення воєнних операцій”.
